Кафедра Кримінального Процесу

http://telegraph.controller.bot/files/751589898/AgACAgIAAxkBAALtfGqqYIu3U7ZGMxB2xPfcUz3yZTlkAAIZLmsbE79QSU8V2UyX0Q98AQADAgADeQADPQQ Конфіскація спільного майна подружжя в межах кримінального провадження щодо одного з них – позиція ЄСПЛ у справі SYLVIE VALLÉE v. FRANCE

Справа стосувалася конфіскації об’єктів нерухомості, що перебували у спільній власності заявниці та її чоловіка, в межах кримінального провадження щодо останнього.

11 липня 1987 року заявниця вийшла заміж за пана С. за правового режиму майна подружжя, відповідно до якого все майно, набуте під час шлюбу, було їхньою спільною власністю.

17 грудня 2015 року кримінальний суд міста Ренн визнав пана C. винним у розтраті та призначив йому покарання у вигляді 18 місяців позбавлення волі, а як додаткове покарання – конфіскацію об’єктів нерухомості, визнавши їх опосередкованим доходом, одержаним злочинним шляхом. Апеляційний суд міста Ренн залишив вирок без змін, і він набрав законної сили.

5 березня 2018 року пані Валле подала клопотання та просила змінити вирок щодо пана С. таким чином, щоб конфіскація стосувалася лише його частки у спільній власності подружжя. 21 червня 2018 року Апеляційний суд міста Ренн задовольнив клопотання. За касаційною скаргою прокурора зазначене судове рішення було скасовано.

Заявниця скаржилася на те, що її несправедливо позбавили власності за результатами кримінального провадження, стороною якого вона не була.

ЄСПЛ визнав, що конфіскація спільного майна подружжя була втручанням у право заявниці на мирне володіння своїм майном, однак таким, що передбачене законом та переслідує легітимну мету.

Оцінюючи пропорційність втручання і те, чи було забезпечено справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу та захистом основоположних прав заявниці, ЄСПЛ зазначив, що ступінь її вини чи обачності не мав значення. Водночас Суд зауважив, що заявниця протягом 6 років користувалася вигодою від доходів, одержаних злочинним шляхом (проживала в будинку та здавала в оренду іншу нерухомість), і могла викласти свої зауваження щодо конфіскації майна в судових засіданнях у межах кримінального провадження щодо свого чоловіка, а також навести відповідні аргументи в клопотанні, яке вона подала. Крім того, ЄСПЛ врахував можливість отримання компенсації за фінансові втрати, яких зазнала спільна власність подружжя внаслідок злочинів, вчинених одним із них.

З огляду на широкі межі свободи розсуду, надані національним органам влади, ЄСПЛ встановив, що втручання у право заявниці на мирне володіння своїм майном не поклало на неї індивідуального й надмірного тягаря, також було забезпечено справедливий баланс між її правами та вимогами загального інтересу суспільства. Відповідно, втручання було пропорційним переслідуваній легітимній меті, а порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не було.

Ознайомитися з офіційним текстом рішення SYLVIE VALLÉE v. FRANCE можна на вебсайті Європейського суду з прав людини за посиланням: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-252034.

Нагадуємо й про Платформу обміну знаннями ЄСПЛ-KS, що містить матеріали практики ЄСПЛ українською мовою, яка доступна за посиланням: https://ks.echr.coe.int/uk/web/echr-ks/.

Хто має оплачувати експертизу у разі примирення обвинуваченого з потерпілим – позиція ККС ВСhttps://sud.ua/uk/news/sudova-praktyka/373719-khto-maie-oplachuvaty-ekspertyzu-u-razi-prymyrennia-obvynuvachenoho-z-poterpilym-pozytsiia-kks-vs?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=sudua_channel

Поважні причини, пов’язані з повномаштабним вторгненням рф в Україну, які свідчать про об’єктивну затримку в наданні стороні захисту матеріалів досудового розслідування для ознайомлення

Під час вирішення питання щодо дотримання строків досудового розслідування суд повинен враховувати об'єктивні обставини, які унеможливлювали належне виконання процесуальних обов'язків стороною обвинувачення. Зокрема, широкомасштабне вторгнення рф, бойові дії, тимчасова окупація територій, їх деокупація, проведення стабілізаційних заходів, документування воєнних злочинів та розмінування можуть бути поважними причинами затримки в наданні стороні захисту матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. За наявності таких обставин повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування однак затримка органу досудового розслідування в виконанні вимог ст. 290 КПК не може автоматично розцінюватися як протиправна бездіяльність сторони обвинувачення.Якщо в кримінальному провадженні вже завершене досудове розслідування, то в органу досудового розслідування не має потреби його зупиняти.

📄 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110308738

https://t.me/LegalPositionData
https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone | https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

Перебіг строку досудового розслідування у разі скасування слідчим суддею повідомлення про підозру

Зміст ч. 3 ст. 219 КПК чітко вказує на те, що перебіг вказаного в ній строку, а також правові наслідки його порушення, передбачені абз. 1 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, безпосередньо та нерозривно пов’язані з наявністю повідомлення про підозру. Тому факт скасування слідчим суддею повідомлення про підозру має припиняти (зупиняти) перебіг указаного строку досудового розслідування. Перебіг такого строку припиняється з дня постановлення ухвали слідчим суддею. Якщо ухвала слідчого судді про скасування повідомлення про підозру скасована в апеляційному порядку, указаний вище строк досудового розслідування відновлює свій перебіг з моменту набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції (з моменту проголошення цього рішення). Якщо апеляційний перегляд ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру здійснюється за апеляційною скаргою прокурора, то він має вживати розумних заходів для того, щоб стежити за результатами апеляційного провадження та не порушити визначений законом строк досудового розслідування.

📄 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114928960

https://t.me/LegalPositionData
https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone | https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

Наслідки повернення обвинувального акту прокурору. Вчинення процесуальних дій як підтвердження відновлення досудового розслідування і визначення строку досудового розслідування за цієї обставини

Після повернення обвинувального акта прокурору не може йтися про будь-яке досудове розслідування, оскільки воно завершене до першого звернення до суду з обвинувальним актом. Неможливість проведення додаткового розслідування пояснює і неможливість відновлення закінченого досудового розслідування або продовження його строків. У певних випадках повернення обвинувального акта стороні обвинувачення може поставити її в складне становище, особливо якщо він направлений до суду в останній день строку. Водночас будь-яка сторона кримінального провадження має передбачати можливість несприятливого для неї розвитку подій у провадженні, у тому числі і ухвалення судових рішень, що вимагатимуть додаткового часу для їх виконання, як, наприклад, рішення про повернення обвинувального акта прокурору. Законодавець, встановлюючи граничні строки досудового розслідування, визначав їх з урахуванням подібних ускладнень, з якими може стикнутися сторона, і вона має враховувати можливість таких ускладнень при плануванні своєї діяльності. Якщо у справі виправлення недоліків обвинувального акта триває близько дев’яти місяців, то це не узгоджується з обов’язком вчиняти процесуальні дії в розумний строк, як того вимагає ч. 1 ст. 28 КПК.Якщо сторона обвинувачення відновила досудове розслідування і вчинила ряд дій (змінила групу прокурорів, яка здійснює контроль над кримінальним провадженням, змінила кваліфікацію злочину тощо) тобто фактично провела додаткове розслідування, можливість якого не передбачена КПК, то цими діями сторона обвинувачення поновила перебіг строку досудового розслідування. Якщо перший раз сторона обвинувачення звернулась з обвинувальним актом до суду в останній день строку досудового розслідування, а поновлене нею розслідування, навіть за найбільш сприятливого для сторони обвинувачення підрахунку строку, тривало більш ніж один день, то повторне направлення обвинувального акта до суду відбувається поза межами цього строку.

📄 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107251728

https://t.me/LegalPositionData
https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone | https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

Повернення обвинувального акта прокурору не є підставою для продовження строку досудового розслідування

Повернення обвинувального акта прокурору не є підставою для продовження строку досудового розслідування, оскільки, відповідно до ст. 295 КПК, строк розслідування може бути продовжений, якщо додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.

📄 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940481

https://t.me/LegalPositionData
https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone | https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

Вплив відсутності у протоколі оперативної закупки підпису залегендованої особи на допустимість отриманого доказу

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» фіксація та використання результатів оперативно-розшукових заходів регулюються згідно з положеннями глави 21 КПК з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Застосовними є положення ч. 2 ст. 252 КПК, де зазначено, що за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Додаток до протоколу певної слідчої дії чи оперативно-розшукового заходу як його частина додається до такого протоколу у разі необхідності, не являючись його обов'язковою складовою. Відсутність у протоколі оперативної закупки підпису залегендованої особи не тягне за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, адже не є істотним порушенням вимог КПК.

📄 https://reyestr.court.gov.ua/Review/122000100

https://t.me/LegalPositionData
https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone | https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

Відсутність в постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування, не тягне визнання отриманих доказів недопустимими

У постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину дійсно немає згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування вчинення злочину. Однак прокурор в постанові, на підставі якої здійснюється контроль за вчиненням злочину, може викласти лише ті обставини, які йому відомі на час її ухвалення. У цій справі контроль за вчиненням злочину на підставі цієї постанови було здійснено майже через місяць, тому обставини, які склалися на час його проведення, у тому числі ті, що можуть мати значення для висновку про провокування до вчинення злочину, не могли бути відомі прокурору. Верховний Суд не вважає, що вказані судами попередніх інстанцій недоліки у викладенні тексту постанови свідчать про здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Тому є помилковим висновок судів про порушення прав людини і основоположних свобод здійсненими на підставі вказаної постанови діями і, відповідно, недопустимість отриманих в процесі їх здійснення відомостей.

📄 https://reyestr.court.gov.ua/Review/116993773

https://t.me/LegalPositionData
https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone | https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

Зміст постанови про контроль за вчиненням злочину

У ч. 1 ст. 251 КПК законодавець передбачив, що постанова про проведення НСРД повинна містити відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію. У цьому положенні йдеться про працівників правоохоронних органів, тобто слідчого, який буде безпосередньо проводити НСРД або у разі проведення НСРД за дорученням слідчого – уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України.У постанові про проведення НСРД слідчим може бути зазначена додаткова інформація, яка стосується цієї слідчої дії. Наприклад, йдеться про інформацію для залучення особи до конфіденційного співробітництва. Однак її відсутність не може тлумачитись як порушення вимог КПК, оскільки Кодекс передбачає вказівку саме на відомості про тих осіб, які реалізовують проведення НСРД зі сторони обвинувачення.

📄 https://reyestr.court.gov.ua/Review/131320194

https://t.me/LegalPositionData
https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone | https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

Необхідність проведення належного аналізу матеріалів провадження у разі наявності тверджень про провокацію

Досліджуючи питання провокації, суд мав проаналізувати обставини справи саме стосовно злочину, у якому обвинувачувалася особа, а саме – готування до організації вбивства за обтяжуючих обставин. Навіть якщо особа виявляє намір вчинити певний злочин, це не обов’язково виключає провокацію щодо іншого злочину, який не охоплювався виявленим наміром підозрюваної особи, якщо обставини справи свідчать про те, що умисел на вчинення іншого злочину з’явився у підозрюваного внаслідок підбурювання з боку правоохоронного органу. Тому при аналізі обставин справи з огляду на критерії, які дозволяють відокремити правомірну діяльність з розслідування злочину від провокації, судам належить проводити цей аналіз щодо дій, в яких обвинувачується особа.

📄 https://reyestr.court.gov.ua/Review/77684950

https://t.me/LegalPositionData
https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone | https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

Опубліковано друге видання Огляду практики Європейського суду з прав людини, присвячене застосуванню принципу юридичної визначеності.
Цей документ, підготовлений за підтримки Ради Європи, пропонує аналіз того, як Суд тлумачить і застосовує вимоги, зокрема до "якості закону" в різних контекстах.
Огляд буде корисним для суддів, юристів, правозахисників та всіх, хто цікавиться європейськими стандартами прав людини.
Головні теми Огляду:
- Передбачуваність закону.
- Належний рівень захисту від свавілля.
- Гнучкість vs Надмірна жорсткість.
- Якість та передбачуваність закону в сфері дисциплінарної відповідальності суддів
- Професійна приналежність як фактор оцінки.
Цей Огляд надає цінний матеріал для розуміння практичного застосування принципу юридичної визначеності в практиці https://www.facebook.com/hashtag/%D1%94%D1%81%D0%BF%D0%BB?__cft__[0]=AZjlC9Nxuty-56SctB4X9XZlJBKpWnl4LcF_oiQbyC1eF9pDtzQovQq_PGFT_G1cvtaR81uUYHCe3THABFuiZv-PW0E_SCdbnkYQD4tkGuIHJRr6tfr2o9T3SbP--fCy_sdQpTEcK2Yjauq-IUlCgSNKnrlSvqgp7URv24sR6iejVz7EsSicNFUjJP9WWUZZbwxMlJP2mI0U4G061Fhug70&__tn__=*NK-y-R . Ознайомлення з ним сприятиме кращому розумінню того, як держави повинні формулювати та застосовувати закони, щоб відповідати європейським стандартам прав людини. Огляд можна знайти за посиланням: https://rm.coe.int/principle-of-legal-certainty-updated-edition-ii-2026-/48802d2ffe

Друзі! До вашої уваги пропонуємо новий тематичний огляд Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – про звільнення від кримінальної відповідальності: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_Zvilnen_krum_vidpov.pdf?fbclid=IwcGRvZgVleHRuA2FlbQIxMABicmlkETF3YWtYUE1GcThha1ZIdXU3c3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHgEnhGT7RXvs7CxkKUW6LKIE9sfeURx5DsxB-8YFkSyw4KaSpzlJFJvfkToN_aem_hyW933JUIXG05cGLCujjpw .

⚖️ ХТО ВОНИ — МАЙБУТНІ ОБВИНУВАЧЕНІ СПЕЦТРИБУНАЛУ ЩОДО ЗЛОЧИНУ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ?
JustTalk
від одного з провідних українських фахівців в сфері міжнародної та національної кримінальної юстиції Миколи Пашковського
📌Тут читати: https://justtalk.com.ua/post/hto-voni--majbutni-obvinuvacheni-spetstribunalu-schodo-zlochinu-agresii-proti-ukraini-discussion-paper

Замість цього Апеляційний суд дотримувався правил, що регулюють заміну судді у випадках, коли його присутність не може бути забезпечена з таких причин, як відпустка або відрядження. Незрозуміло, чому було проігноровано норму, яка передбачає обов'язкове використання системи автоматизованого (випадкового) розподілу справ. Також незрозуміло, якими критеріями керувалися при відборі судді зі списку суддів, які мали спеціальний допуск до секретних документів.

Крім того, встановлено порушення ст. 6 та 13 за тривалість провадження - шість років, вісім місяців і дев'ять днів в судах трьох інстанцій.

У нещодавній справі «Якимчук проти України» (11.09.2025) ЄСПЛ розглянув застосування НСРД до судді і певні питання розгляду справи, в якій містились таємні матеріали.

В справі було два випадки НСРД. В першому – випадку сторона провадження записала розмову з суддею-заявницею, в якій остання вимагала хабар в 51 грн за не застосування покарання у вигляді адмін арешту, в другому випадку - заявницю записала сестра сторони провадження. В цьому випадку заявниця вимагала 1000 грн. за м’яке покарання в контексті водіння мотоциклу в нетверезому стані.
Відповідно до матеріалів справи обидва випадки були санкціоновані ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 7 листопада 2008 року.

Крім того, сестра сторони в другому випадку ще окремо записала розмову із заявницею, в якій остання намагалася переконати сестру змінити свої свідчення і сказати, що її ніколи не просили дати хабар і вона його не давала. Цей запис було долучено до кримінальної справи як доказ.

Після довгої історії розгляду, справа опиняється в апеляційному суді, який мав пересвідчитись, що НСРД щодо заявниці було законним. Після неоднократного довбання відповідних органів, апеляційний суд нарешті отримав справу з грифом таємно. І тут виявилось, що один з трійки (тобто суддя) не мав допуску. Цю проблему суд вирішив дуже нехитро, він просто замінив цього суддю на іншого, який такий допуск мав.
Далі ще цікавіше.

Матеріали НСРД суд розглянув без надання можливості ознайомитись з ними ані заявниці, ані її адвокату. Пішли в спец кімнату, розглянули і вийшли з висновком, що все ок:
"[Суд] розглянув матеріали оперативно-розшукової справи № 1208. 1208, яка була заведена на законних підставах відповідно до Закону "Про оперативно-розшукову діяльність"... дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів було надано відповідно до чинного законодавства. Суд не встановив жодних порушень чинного законодавства, тому відповідні доводи слід відхилити".
Таке рішення було засилено вищим судом у 2015 році.

До ЄСПЛ заявниця поскардилась, що національні суди не перевірили законність негласних заходів і що їй не було надано доступу до судових рішень про спостереження.
ЄСПЛ визнав порушення статті 8 ЄКПЛ:
- апеляційний суд не розглянув питання про те, чи існували вагомі підстави для засекречування відповідних судових рішень про спостереження після того, як негласні заходи спостереження були припинені. Він також не прокоментував, чи можуть відповідні документи бути розсекречені, принаймні частково. Суд повторив, що при розгляді запиту про розкриття дозволу на проведення негласного спостереження національні суди зобов'язані забезпечити належний баланс інтересів суб'єкта спостереження та суспільних інтересів. Крім того, суб'єктам нагляду повинен бути наданий доступ до відповідних документів, якщо тільки немає вагомих причин для відмови в цьому. У цій справі, за відсутності будь-якого розгляду питання про те, чи існували вагомі підстави для того, щоб повністю засекретити документи, про які йдеться, і відмовити заявнику в доступі до них, органи влади не забезпечили важливу гарантію щодо заходів нагляду за законністю;

- апеляційний суд обмежив свій правовий аналіз питань законності та пропорційності втручання лише загальними міркуваннями. Незрозуміло, чи перевірив Апеляційний суд наявність відповідних і достатніх підстав, що виправдовують таємне спостереження за заявником. Також незрозуміло, чи були виправданими характер, обсяг і тривалість втручання, особливо беручи до уваги той факт, що заявниця перебувала під негласним наглядом близько року.

Аудіозапис, зроблений за допомогою сестри сторони другого провадження щодо вмовляння забрати свідчення про хабар, взагалі був з порушенням закону – тому там теж окреме порушення статті 8 ЄКПЛ.

Порушення статті 6 ЄКПЛ було визнано в зв'язку з заміною судді в трійці): Так, відповідно до Положення, затвердженого рішенням № 30 Ради суддів України, у випадках, коли суддя не має допуску до державної таємниці, визначення його заміни має здійснюватися за допомогою системи автоматизованого (випадкового) розподілу справ.

🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «ATANASIJE RISTIĆ v. SERBIA»(1) від 26.08.2025, заява № 38336/21 https://t1p.de/xfxu8

Заявник, який обвинувачувався у незаконному зберіганні наркотичних засобів, скаржився, що його арешт та подальше тримання під вартою були незаконними і свавільними, оскільки проведені за відсутності необхідного для цього офіційного рішення.

Розглядаючи цю скаргу, ЄСПЛ наголосив, що будь-яке позбавлення волі має бути «законним» та відповідати меті захисту особи від свавілля.

Суд зазначив, що не було складено жодного протоколу про арешт заявника та його подальше тримання під вартою.

З огляду на це Суд зауважив, що відсутність протоколу про арешт сама по собі має вважатися найсерйознішим порушенням, оскільки Суд послідовно дотримується думки, що невизнане тримання особи під вартою є повним запереченням фундаментально важливих гарантій, передбачених п.1 ст.5 Конвенції, і свідчить про найсерйозніше порушення цієї норми. Відсутність запису про такі обставини, як дата, час і місце затримання, ім'я затриманого, причини затримання та ім'я особи, яка його здійснила, має розглядатися як несумісне з вимогою законності та самою метою п.1 ст.5 Конвенції. Суд не може погодитися з аргументом уряду про те, що терміновість ситуації не дозволила поліції належним чином зареєструвати арешт і затримання заявника, і дійшов висновку, що позбавлення його волі не відповідало гарантіям п.1 ст.5 Конвенції.

ZAKONONLINE (https://t1p.de/xwesn) - швидкий пошук судової практики

?q=%23%D0%84%D0%A1%D0%9F%D0%9B ?q=%23%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F

🔍 Шукаєте правові позиції Верховного Суду швидко й безкоштовно?
Тепер це реально завдяки Базі правових позицій Верховний Суд, створеній за підтримки EU Project Pravo-Justice.

📌 У ній:
– єдиний доступ до актуальної практики ВС;
– зручний пошук за ключовими словами, категоріями спорів чи навіть цілим документом;
– можливість відслідковувати рух справ у Supreme LAB;
– швидкий доступ до рішень ЄСПЛ і судових рішень України.

👉 Ми підготували покрокову інструкцію у форматі інфографіки. Перегляньте її в каруселі та переходьте одразу до Бази: https://lpd.court.gov.ua/

Понад пів тисячі найсвіжіших ключових правових висновків Верховного Суду – в одному дописі. Друзі, для продуктивного пошуку релевантної судової практики та відстежування актуальних тенденцій у національному правозастосуванні ми створили добірки важливих позицій Великої Палати Верховного Суду й касаційних судів у складі Верховного Суду за І півріччя цього року.

Для вашої зручності всі висновки систематизовані: у зведеному дайджесті судової практики Великої Палати ВС та оглядах судової практики Касаційного адміністративного суду у складі ВС, Касаційного господарського суду у складі ВС і Касаційного цивільного суду у складі ВС – за категоріями спорів, а в огляді судової практики ККС ВС – за назвами розділів КК України та КПК України.

З висновками Великої Палати ВС у зразковій справі щодо захисту соціальних прав, у земельних, корпоративних спорах і спорах, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності й нарахуванням суддівської винагороди, а також із правовими позиціями касаційних судів у складі ВС в адміністративній, господарській, кримінальній та цивільній юрисдикціях знайомтеся за посиланнями:

▪️дайджест судової практики ВП ВС за І півріччя 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Daigest_VP_13_08_2025.pdf;

▪️огляд судової практики КАС ВС за І півріччя 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_I_pivr_2025.pdf;

▪️огляд судової практики КГС ВС за І півріччя 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_I_pivr_2025.pdf;

▪️огляд судової практики ККС ВС за І півріччя 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_I_pivr_2025.pdf;

▪️огляд судової практики КЦС ВС за І півріччя 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_I_pivr_2025.pdf.

Користуйтеся, зберігайте, поширюйте!

Друзі! У Великій Палаті Верховного Суду наявні вакантні посади помічників суддів цивільної та господарської юрисдикцій.

Робота в офісі судді – це можливість для професійного зростання та набуття цінного практичного досвіду, тож якщо ви маєте ґрунтовні знання цивільного та/або господарського права й процесу, впевнено орієнтуєтесь у правових висновках Верховного Суду, вмієте аналізувати судову практику й наукові джерела та прагнете реалізувати свій потенціал у сфері правосуддя – пропонуємо долучитися до нашого колективу.

Вимоги до кандидатів:
– громадянство України;
– вільне володіння державною мовою;
– професійний стаж у сфері права не менше трьох років.

Резюме та мотиваційний лист надсилайте на електронну пошту: [email protected].