НБУ | Знати. Розуміти

❗️НБУ офіційно спростовує чутки про нібито відставку Голови Національного банку Андрія Пишного.

​​❓Що відбувається з банківським кредитуванням?

Наші фахівці провели традиційне опитування банків.

Наводимо його ключові підсумки в ІІІ кварталі:
👇👇👇

▪️попит на кредити бізнесу загалом зріс і банки очікують збільшення попиту на всі види кредитів бізнесу, найбільше – на позики великим підприємствам, короткострокові та гривневі кредити;

▪️попит населення на кредити дещо підвищився. Очікується продовження такої тенденції, однак вперше з кінця 2024 року зафіксовано зниження попиту на іпотеку;

▪️кредитні стандарти для корпоративного сектору стали жорсткішими, і банки далі планують їх посилювати, водночас для іпотеки і на споживчі кредити – триває тенденція пом’якшення;

▪️рівень схвалення заявок на кредити населенню зріс (передусім для іпотеки), а для бізнесу знизився вперше з середини 2024 року;

▪️банки повідомили про посилення всіх видів ризиків та очікують їх подальшого зростання, передусім кредитного та валютного.

➡️ Деталі – за посиланням.

Українська економіка працює в умовах повномасштабної війни вже п’ятий рік.

Попри втрати, руйнування та нові виклики, банківська система продовжує розвиватися, кредитування зростає, а довіра українців до гривні залишається високою.

📰 Про те, як українська фінансова система витримує воєнні шоки, чому міжнародна підтримка залишається критично важливою та як посилення санкцій може вплинути на здатність росії продовжувати війну Голова НБУ Андрій Пишний розповів в інтерв’ю естонському виданню Postimees.

Переповідаємо головне:

▪️Українська банківська система витримала безпрецедентні воєнні шоки. Від початку повномасштабного вторгнення її робота не зупинялася ні на день. Банки залишаються ліквідними, прибутковими та добре капіталізованими, а кредитування зростає третій рік поспіль більш ніж на 30%.

▪️Довіра до гривні зростає навіть під час війни. Заощадження населення у строкових гривневих депозитах у банках подвоїлися від початку повномасштабного вторгнення. А вкладення українців у гривневі ОВДП перевищили 100 млрд грн проти менш ніж 13 млрд грн на початку великої війни.

▪️Міжнародне фінансування – необхідна умова для макрофінансової стабільності України. За майже п’ять років повномасштабної війни Україна отримала понад 200 млрд дол. США від партнерів. Емісійне фінансування бюджету не є альтернативою цій підтримці: це крайній захід із високою інфляційною ціною.

▪️Підтримка України – це інвестиція в безпеку Європи. Україна робить визначний внесок у європейську безпеку, зокрема завдяки досвіду, здобутому під час війни. Значна частина фінансування також працює на європейські оборонні підприємства і підтримку робочих місць.

▪️Санкційний тиск на росію має посилюватися. Чинні обмеження вже завдають шкоди російській економіці, але росія продовжує знаходити способи їх обходити. Ефективніші, всеосяжні санкції можуть суттєво підвищити ціну війни для агресора.

▪️росія повинна заплатити за завдані Україні збитки. Україна послідовно виступає за використання не лише доходів від знерухомлених російських активів, а й тіла активів – для фінансування потреб країни та часткової компенсації завданої шкоди.

📍Переклад українською.

#NBUNBPconference26

💡 Голова НБУ Андрій Пишний та начальник відділу досліджень НБУ Олександр Фарина 8 жовтня розповіли студентам Київської школи економіки про висновки Х Щорічної дослідницької конференції.

НБУ розглядає такі конференції як джерело експертизи.

💬 "Немає жодного підручника, який показав би, як краще керувати центральним банком в умовах повномасштабної війни. Він створюється зараз", – пояснив Андрій Пишний.

Конференції також є частиною дипломатії: НБУ останніми роками активно ділиться своїм досвідом з центральними банками інших країн, а вони мають вагоме слово у формуванні архітектури міжнародної фінансової підтримки.

➡️ Читайте більше – у підсумках цієї розмови на сайті LB.ua у межах проєкту «30 років гривні»:

▪️як зараз дослідники вимірюють шоки та в чому відмінність екзистенційного шоку від звичайних криз;

▪️чому центральні банки приділяють так багато уваги довірі та незалежності;

▪️яке значення ШІ в аналізі й ухваленні рішень та як не дати йому перетворитися на ще один екзистенційний шок.

​​💡Буйно мріяти, глобально мислити й працювати заради майбутнього України.

Такою була життєва філософія Богдана Гаврилишина – видатного українського економіста, мислителя, громадського діяча та мецената, який здобув світове визнання.

🟢 Продовжуючи серію «Видатні особистості України», сьогодні ми вводимо в обіг пам’ятну монету до 100-річчя від дня народження Богдана Гаврилишина.

Це людина, яка поєднала український досвід зі світовою економічною думкою.

Народившись на Тернопільщині, він пройшов шлях від вимушеної еміграції до визнаного міжнародного експерта з управління та економічного розвитку, але завжди зберігав зв’язок із Батьківщиною. Жив і працював у Канаді та Швейцарії, очолював Міжнародний інститут менеджменту в Женеві, був одним із засновників Європейського форуму менеджменту в Давосі, що згодом став Всесвітнім економічним форумом.

Після проголошення незалежності України активно долучився до розбудови Української держави, консультував українське керівництво з питань державного управління та економічних реформ, сприяв розвитку сучасної управлінської освіти й громадянського суспільства.

Вшановуючи Богдана Гаврилишина, ми згадуємо людину, яка довела: українське коріння не обмежує горизонтів, а знання, сміливість думки та відповідальність здатні змінювати світ.

Розповідаємо детальніше про цю пам’ятну монету.

👇👇👇

Монета «100 років від дня народження Богдана Гаврилишина» має номінал 2 гривні й виготовлена з нейзильберу.

➡️ На її реверсі зображено портрет Богдана Гаврилишина, напис із його іменем, а також його відомий вислів – БУЙНО МРІЙТЕ.

➡️ На аверсі – букет із калини, кленового листка та едельвейса – символів України, Канади та Швейцарії. Ця флористична метафора відображає життєвий шлях Богдана Гаврилишина, особистість якого сформували саме ці три країни, та символізує вагому присутність українських діячів у світовій науці і культурі.

▪️Художник – Юрко Гуцуляк.
▪️Скульптори: Володимир Атаманчук, Анатолій Демяненко.
▪️Тираж монети – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.

Придбати пам’ятну монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів. Інформацію про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​🟢 У III кварталі 2026 року через Систему BankID НБУ здійснено 33,2 млн успішних ідентифікацій (на 1% більше, ніж у попередньому кварталі).

У середньому – це 360 тис. ідентифікацій за добу.

☑️ За цей час додалися такі нові сервіси, у яких можна авторизуватися через Систему BankID НБУ:

▪️ мобільний застосунок «Армія+» – у вересні застосунок підключено до системи напряму, що спрощує авторизацію для військовослужбовців. Така інтеграція є продовженням співпраці НБУ та Міністерства оборони України, що почалася із «Резерв+»;

▪️ мобільний застосунок «112 Ukraine» (від ДУ «ЦІТ МВС України») – для зв’язку з усіма екстреними службами (навіть тоді, коли немає інтернету);

▪️ мобільний застосунок «Мій Паспортний Сервіс» (від ДП «Документ») – для оформлення паспортних послуг;

▪️ КПІ ім. Ігоря Сікорського – для доступу до внутрішніх сервісів університету;

▪️ три мікрофінансові установи (ТОВ "ФК "ТЕРРА КРЕДИТ", ТОВ "КРЕДИТ ТУ Ю", ТОВ "ФК "МЕГА КРЕДИТ") — для віддаленої ідентифікації під час видачі онлайн-кредитів.

Сьогодні в Системі BankID НБУ 37 абонентів-ідентифікаторів і 120 абонентів – надавачів послуг.

➡️ Перелік абонентів Системи BankID НБУ:

https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu/abonents?page=1&perPage=5&search=&group=0&suid=&date_from=&date_to=#section3

​​#ГолосНБУ

💡Традиційний дайджест обговорень експертів НБУ. Цього тижня в ньому багато тем та спікерів.

Пропонуємо почитати про таке.
👇👇👇

🚩 Викликам і перспективам економік Центрально-Східної та Південно-Східної Європи в межах Щорічних зборів МВФ та групи Світового банку був присвячений виступ Голови НБУ Андрія Пишного під час Регіонального економічного огляду МВФ для країн Центрально-Східної та Південно-Східної Європи.

🚩 Про фінансовий моніторинг, приєднання України до SEPA та підготовку банків до осінньо-зимового періоду розповів Андрій Пишний в інтерв’ю для подкасту «Слідкуй за грошима».

🚩 Про результати валютно-курсового режиму воєнного часу Андрій Пишний розповів у колонці для Економічної правди.

🚩 Про співпрацю НБУ з МВФ, Світовим банком, ЄЦБ та центральними банками країн Європи та світу, наслідки російських атак на українську економіку, міжнародну фінансову підтримку, виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема у фінансовому секторі України, та на інші теми говорили Андрій Пишний і члени команди НБУ під час Щорічних зборів МВФ та Групи Світового банку, які цьогоріч проходять у Бангкоку:

▪️перший і другий дні;
▪️третій день;
▪️четвертий день.

🚩 Про еволюцію української фінансової системи від глобальної фінансової кризи до повномасштабної війни розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час лекції для студентів економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

🚩 Посилення регуляторної та наглядової спроможності НБУ, розвиток регулювання віртуальних активів, SupTech, відповідальне використання ШІ, фінансові інновації та подальшу співпрацю обговорила команда Національного банку на чолі із заступником Голови НБУ Олексієм Шабаном під час зустрічі з представниками Financial Innovation forImpact, Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) та Міністерства закордонних справ у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO).

🚩 Про особливості монетарної політики, роботу валютного ринку в умовах війни та перспективи приєднання України до єврозони розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час онлайн-лекції для студентів The University of Pittsburgh.

🚩 Про перспективи монетарної політики НБУ, хеджуваннявалютного ризику та управління ринковими ризиками розповіли представники НБУ під час конференції Market|Risk|2026 від Extra Consulting.

🚩 Про імплементацію ESG-принципів українськими банками розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час круглого столу «Впровадження ESG в Україні: поточний стан, регуляторні очікування та як консультаційний ринок може підтримати потреби компаній і банків», організованого ООН в Україні.

🚩 Про підтримку агросектору Первін Дадашова розповіла під час регіонального діалогу «Урожай-2026: як зберегти, продати, вижити» у Полтавському державному аграрному університеті.

🚩 Про адаптацію та структурну зміну фінансового сектору в екстремальних безпекових умовах розповіла Первін Дадашовапід час 6th International Sustainability Forum 2026.

🚩 Про розвиток відкритого банкінгу в Україні розповіла заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Ольга Василєва під час конференції FinRetail.

🚩 Про те, що означають ідеї цьогорічних нобелевських лауреатів з економіки для українського бізнесу, пояснив Максим Солодаренко, головний експерт відділу досліджень НБУ, доцент і академічний директор PhD-програми з економіки Київської школи економіки, у колонці для Forbes Ukraine.

❓️Що означають ідеї цьогорічних нобелевських лауреатів з економіки для українського бізнесу?

☝️Пояснює Максим Солодаренко, головний експерт відділу досліджень НБУ, доцент і академічний директор PhD-програми з економіки Київської школи економіки, у колонці для Forbes Ukraine.

💬 "У вересні НБУ підняв облікову ставку з 15,5% до 16%. Для будь-якого власника бізнесу така новина ставить просте питання: що це змінює для мене? Скажімо, власниця невеликого фітнес-клубу в Києві саме рахує ціну річного абонемента на наступний рік і думає про кредит на відкриття другого залу.

Відповідь на її питання частково дають ідеї, за які цього року присудили Нобелівську премію з економіки. Вони пояснюють, чому для бізнесу важить і сама ставка, і визначеність щодо подальших дій центрального банку", – зазначає Максим Солодаренко.

​​📽️ Цього тижня відбулася презентація повнометражного документального фільму «Битва за гривню», присвяченого історії створення національної валюти України та становленню фінансової незалежності нашої держави.

Фільм символічно вийшов до 30-ї річниці проведення грошової реформи.

👤 Від НБУ участь у події взяв заступник Голови Національного банку Ярослав Матузка.

Першочергово він подякував команді, яка працювала над створенням фільму, наголосивши, що своєю творчістю вони зробили історію створення гривні ближчою до кожної людини.

💬 «Проведення грошової реформи було складною і відповідальною роботою, яка стала частиною становлення незалежної держави. І важливо, щоб історія створення гривні була відома не лише дотичним фахівцям, а й широкому загалу. Саме тому Національний банк підтримав створення документального фільму «Битва за гривню». Кіно допомагає побачити за історичними подіями людей, зрозуміти їхні рішення та відчути, як минуле пов’язане з сьогоденням», – сказав Ярослав Матузка.

Він додав, що сьогодні гривня – не лише економічний інструмент, але й важливий символ державності й незалежності України.

Фільм «Битва за гривню» – це історія боротьби України за фінансову та економічну незалежність.

💡Авторкою ідеї та продюсеркою стала Тетяна Лазарєва, автор і режисер – Володимир Сидько.

Команда працювала над стрічкою кілька років, розшукуючи свідків та безпосередніх учасників проведення реформи, важливі архівні документи та хроніку. Навіть у період повномасштабної війни, попри великі складнощі, виробництво фільму не спинилося.

☝️Так, своїми спогадами в ньому діляться третій Президент України та Голова НБУ у 1993‒1999 роках Віктор Ющенко, Голова НБУ Андрій Пишний, колишній віцепрем’єр-міністр України Віктор Пинзеник, генерал-лейтенант Василь Крутов, колишній керівник служби безпеки НБУ Ігор Чернік, капітан корабля, який перевозив гривню, Юрій Алаликін та багато інших свідків та учасників тих подій.

Через їхні свідчення та спогади показана жива історія введення в обіг гривні у 1996 році: від розроблення та виготовлення банкнот до їх секретного транспортування в Україну й проведення грошової реформи.

Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно та ТАСКОМБАНКУ.

▪️Що отримає Україна від приєднання до SEPA?

▪️Як фінансовий моніторинг допомагає боротися з тіньовими схемами?

▪️Чи готові банки працювати під час тривалих блекаутів?

🎙 На ці та інші запитання Голова НБУ Андрій Пишний відповів у подкасті «Слідкуй за грошима» з Ольгою Василевською-Смаглюк.

🟢 SEPA – це дешевші перекази в євро для українців і бізнесу.

Завдяки приєднанню до єдиної зони платежів у євро (SEPA) перекази між Україною та європейськими країнами стануть швидшими та доступнішими за вартістю. Крім того, це посилить конкурентоспроможність українського бізнесу.

У Молдові за п’ять місяців після приєднання до SEPA базова мінімальна вартість переказу знизилася з 20 євро до 1,26 євро. Для України потенційна економія може сягати сотень мільйонів євро щороку.

Щоб отримати ці переваги, потрібно ухвалити законодавчі зміни, які є важливою складовою євроінтеграційного руху країни і наших зобов’язань перед міжнародними партнерами.

🟢 Фінансовий моніторинг захищає економіку від незаконних операцій.

Він допомагає протидіяти відмиванню коштів, корупції, ухиленню від сплати податків та використанню фінансової системи в злочинних цілях.

Водночас банки мають застосовувати ризик-орієнтований підхід. Зокрема, під час обслуговування політично значущих осіб (PEP) неприпустимі необґрунтовані відмови чи штучне затягування операцій. НБУ закликає повідомляти про такі випадки.

🟢 Боротьба з дропами потребує системного рішення.

НБУ підтримує створення реєстру дропів, який допоможе банкам виявляти ризикові операції та протидіяти незаконним схемам. Передавання власних платіжних даних третім особам може мати серйозні й довготривалі наслідки.

🟢 Банківська система готується до найскладніших сценаріїв зими.

Мережа POWER BANKING охоплює майже 2 400 відділень, які здатні працювати та надавати необхідні послуги клієнтам навіть під час тривалого блекауту. Вони підготовлені до роботи в найскладніших умовах: забезпечені альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку тощо.

📽 Більше деталей – у повному випуску подкасту «Слідкуй за грошима».

​​❓Які ділові очікування бізнесу на найближчі 12 місяців?

У ІІІ кварталі НБУ опитав керівників 664 компанії з 21 регіону країни.

📋 За результатами опитування бізнес очікує на:

▪️незначні темпи зростання ділової активності;
▪️зменшення обсягів виробництва товарів і послуг;
▪️несприятливу перспективу свого фінансово-економічного розвитку.

Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) становив 100.8% порівняно зі 107.0% у ІІ кварталі 2026 року.

🟢 Щодо макроекономічної ситуації у найближчі 12 місяців

▪️підприємства з 13 регіонів погіршили оцінки щодо обсягів виробництва товарів і послуг;

▪️інфляційні очікування за квартал майже не змінилися: річна інфляція очікується на рівні 11.5% (у ІІ кварталі – 11.6%);

▪️курсові очікування незначно посилилися: середнє значення обмінного курсу – 46.90 грн/дол. США і 54.85 грн/євро (у ІІ кварталі – 46.12 грн/дол. США і 54.42 грн/євро).

🟢 Щодо власного розвитку підприємств у найближчі 12 місяців

Респонденти стримано оцінили поточний фінансово-економічний стан власних підприємств.

☝️Найстриманіші очікування мали:

▪️за видами економічної діяльності – керівники підприємств добувної промисловості, торгівлі, транспорту та зв’язку;

▪️за розміром – великі та малі підприємства;

▪️за напрямом діяльності – всі респонденти, крім категорії «інші» та тих, що здійснюють лише експортні операції.

На зростання обсягів реалізації продукції на внутрішньому ринку очікували представники більшості видів економічної діяльності, крім добувної промисловості та будівництва, найбільше – компанії енерго- та водопостачання. Підприємства будівництва були найбільше налаштовані на збільшення обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку.

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, очікували на зростання їхніх обсягів, але нижчими темпами, ніж квартал тому. Найвищі очікування мали підприємства енерго- та водопостачання.

Респонденти очікували на подальше зменшення кількості працівників на своїх підприємствах. Найбільше – представники добувної промисловості.

Учасники опитування послабили свої оцінки щодо потреби в позикових коштах найближчим часом. Частка респондентів, які планували брати банківські кредити, майже не змінилася, водночас зросла частка тих, що планували залучати кредити в гривні – 86.9% (у ІІ кварталі – 80.8%). Респонденти поліпшили оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​📊Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні.

Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.

Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у банках у вересні 2026 року зросли на 32% р/р, а населенню – на 38% р/р.

☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками значного обсягу старих непрацюючих кредитів.

Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на показники річних темпів зростання валових кредитів, однак банки не знижували кредитної активності.

Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів.

📈 Так, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) у банках у вересні зріс на 21% р/р, фізичних осіб – на 17% р/р.

Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників місячної звітності банків.

➡️ Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними.

​​🇺🇦🇪🇺 Україна та ЄС офіційно відкрили переговори за двома новими кластерами.

У Люксембурзі 13 жовтня 2026 року відбулася 4-та Міжурядова конференція Україна-ЄС, за результатами якої було офіційно відкрито переговори за кластером 2 “Внутрішній ринок” і кластером 3 “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”.

👤 Від НБУ участь у складі делегації України взяв заступник Голови НБУ Олексій Шабан.

За його словами, для НБУ відкриття цих кластерів є важливим кроком на шляху до інтеграції фінансової системи України до архітектури фінансового ринку ЄС.

💬 “Відкриття переговорів – визначальна подія євроінтеграційного треку України. Попереду багато роботи над гармонізацією фінансового законодавства та амбіційні дедлайни. Для НБУ ключовий фокус зосереджено на питаннях забезпечення вільного руху капіталу, імплементації актів права ЄС у сфері фінансових послуг, встановлення європейського рівня захисту прав споживачів, а також посилення незалежності НБУ. Подальша інтеграція не лише підвищить стійкість України, а й відкриє нові можливості для розвитку бізнесу та добробуту громадян”, – зазначив Олексій Шабан.

☝️Ключові зони відповідальності НБУ в межах відкритих кластерів:

▪️розділи 4 “Вільний рух капіталу” та 9 “Фінансові послуги” (кластер 2) – за ними НБУ є відповідальним за координацію міжвідомчої взаємодії на рівні держави.

Переважна більшість актів права ЄС, які має імплементувати НБУ, перебувають саме в цих розділах;

▪️розділи 17 “Економічна та монетарна політика” і 28 “Захист прав споживачів та охорона здоров’я” – це фокус на посиленні незалежності НБУ відповідно до права ЄС та удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг згідно з стандартами ЄС.

Сьогодні Україна вже відкрила чотири переговорні кластери з шести, що демонструє високу динаміку реформ навіть у надскладних умовах воєнного стану та високої невизначеності й непередбачуваності.

Рухаємося далі до членства в ЄС!

​​⚙️ НБУ ухвалив третій пакет регуляторних заходів для кредитної підтримки економіки в умовах погіршення безпекової ситуації.

☝️Цього разу зміни спрямовані на оборонно-промисловий та енергетичний сектори, а також збереження доступу до фінансування для постраждалих компаній.

Зокрема, передбачено:

1️⃣ Збільшення з 0,3 до 0,75 коефіцієнта ліквідності застави майнових прав на грошову виручку за договорами із суб’єктами сектору безпеки та оборони, гарантованим покупцем та оператором системи передачі електроенергії. Це дасть змогу підприємствам ОПК та енергетики залучати більші обсяги кредитування під державні контракти.

2️⃣ Право банків ураховувати фактичну вартість застави у вигляді товарів в обороті або переробці за кредитами строком до 18 місяців. Це сприятиме кредитуванню підприємств під заставу товарів та гнучкішому управлінню запасами.

3️⃣ Право банків оцінювати спроможність постраждалих від війни підприємств обслуговувати борг на основі прогнозних показників діяльності. Норма поширюватиметься на компанії, майно яких зазнало значного пошкодження, знищення або мінування, незалежно від їхнього розташування. Це дасть змогу враховувати потенціал відновлення бізнесу під час оцінки кредитного ризику.

Крім того, спрощено підходи до оцінки кредитного ризику в межах державних програм підтримки кредитування. Банки зможуть зберігати групову або спрощену оцінку кредитного ризику та не розпочинати процедури управління проблемними активами в разі прострочення доходів, що підлягають частковій компенсації Національною установою розвитку.

📍Детальніше.

✨️У 2026 році гривні – 30 років.

Саме у вересні 1996 року відбулася грошова реформа незалежної України.

Чи пам’ятаєте ви, як вперше тримали гривню в руках?

🙂 Ми хочемо зібрати ці спогади.

До 30-річчя національної валюти НБУ розпочинає флешмоб #моя_перша_гривня

Запрошуємо українців різних поколінь згадати свою першу гривню та розповісти її історію.

Хтось пам’ятає перші гривні 1996 року. Для когось це перша зарплата чи стипендія, перша самостійна покупка, перші гроші, зароблені власною працею. А для цілого покоління українців вона є символом незалежності, що супроводжує їх від народження.

Розкажіть про це в соціальних мережах із хештегом #моя_перша_гривня

Якою вона була? Як потрапила до вас? На що ви її витратили або, можливо, зберегли?

Знати історію національної валюти – це знати історію своєї держави. Власна валюта є одним із ключових атрибутів державності. Тому для Національного банку важливо зберігати, досліджувати та робити її історію ближчою і зрозумілішою для українців.

Це наша освітня місія, яка набуває різних форм.

Так, разом із Українським Домом ми провели виставку-експедицію «Гривня. Більше ніж гроші».

Упродовж цього року разом до 30-річчя гривні реалізуємо спеціальний проєкт разом із http://LB.ua/, де зустрічаємося з молоддю та експертами, говоримо про минуле нашої валюти і дискутуємо про її майбутнє.

І ще готуємо для вас цікаві масштабні проєкти.

Бо 30 років гривні – це 30 років великої історії, яку Україна пише сама.

І в цій історії є місце для спогаду кожного з нас.

🗓 Хронологія наглядових дій НБУ щодо Сенс Банку.

Щоб показати послідовність кроків регулятора та підстави для ухвалених рішень, публікуємо детальну хронологію. Вона є невід’ємним додатком до заяви Правління НБУ.

23.07.2024 – до Сенс Банку почали застосовувати вимоги статті 7 Закону «Про банки і банківську діяльність» щодо державних банків, зокрема їх корпоративного управління.

26.12.2025 – НБУ звернувся до уряду як власника банку: потрібно сформувати правомочну наглядову раду й провести конкурсний відбір членів правління, адже попередній склад правління було призначено за прискореною процедурою під час націоналізації.

01.05.2026 – після публікації матеріалів щодо «плівок Міндіча» НБУ отримав інформацію, яка могла свідчити про невідповідність голови наглядової ради Миколи Гладишенка вимогам до незалежних директорів.

01.05.2026 – НБУ ініціював адміністративне провадження щодо голови правління Олексія Ступака, щоб з’ясувати його причетності до непрозорого управління та таємних протоколів, що існували до націоналізації банку.

07.05.2026 – розпочато адміністративне провадження для оцінки відповідності Миколи Гладишенка кваліфікаційним вимогам щодо незалежності директорів.

Травень–червень 2026 року – НБУ надіслав запити до САП, НАБУ та Офісу Генерального прокурора про процесуальний статус Миколи Гладишенка в кримінальних провадженнях, зокрема в справі «Мідас», та інформацію для оцінки його незалежності. Відповіді не отримано через таємницю досудового розслідування. Запит щодо процедури добору надіслано й міжнародній рекрутинговій агенції.

28.05.2026 – НБУ поінформував Міністерство фінансів та членів ТСК про перебіг проваджень щодо Олексія Ступака та Миколи Гладишенка.

19.08.2026 – НАБУ оприлюднило нові матеріали операції «Форест Гамп» із зафіксованою комунікацією Миколи Гладишенка з третьою особою. Це стало підставою для невідкладного рішення Комітету в частині оцінки пана Гладишенка. Через можливе втручання в автоматизовану банківську систему НБУ розпочав позапланові перевірки Сенс Банку.

19.08.2026 – Комітет визнав Миколу Гладишенка таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо незалежності. НБУ оприлюднив вимогу уряду невідкладно припинити його повноваження голови наглядової рали Сенс Банку.

20.08.2026 – НБУ ініціював окреме провадження для оцінки колективної придатності наглядової ради Сенс Банку.

21.08.2026 – НБУ висунув уряду, наглядовій раді та правлінню банку вимогу невідкладно вжити заходів для підвищення якості корпоративного управління, зокрема розглянути обмеження повноважень або усунення працівників, які фігурують у публічній інформації НАБУ.

24.08.2026 – у відповідь на звернення НБУ Сенс Банк розпочав службове розслідування із залученням ІТ, AML, комплаєнсу та внутрішнього аудиту. Керівницю підрозділу фінмоніторингу Людмилу Снігур відсторонено на час розслідування. Банк має протягом трьох робочих днів подати НБУ план заходів для виконання його вимоги.

24.08.2026 – НБУ розпочав позапланові перевірки інших банків щодо фінансового моніторингу під час обслуговування клієнтів, які, за оприлюдненими матеріалами, вносили заставу до ВАКС.

Січень–серпень 2026 року – НБУ та незалежні експерти опрацювали матеріали про порушення, зокрема практику таємних протоколів колишнього Альфа Банку. НБУ сформував довідки для міжнародного арбітражу. Матеріали щодо порушень у кредитних операціях, операціях із пов’язаними особами та неналежної якості корпоративного управління надіслано Мінюсту.

‼️ Детальніша хронологія та висновки Правління НБУ – у https://bank.gov.ua/ua/news/all/ofitsiyna-zayava-pravlinnya-nbu-za-rezultatami-rozglyadu-zvitu-komitetu-z-pitan-naglyadu-ta-regulyuvannya-diyalnosti-bankiv-oversayta-platijnoyi-infrastrukturi-schodo-naglyadovih-diy-regulyatora-vidnosno-sens-banku-v-period-2022-2026-rokiv.

http://telegraph.controller.bot/files/1655048138/AgACAgIAAxkBAAKxpmqQbKfZ3AHU8SUOwJDSKdSeaRGfAAJeGmsbgweISPY36SkgsEBmAQADAgADeQADPQQ❗️Офіційна заява Правління НБУ за результатами розгляду звіту Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури щодо наглядових дій регулятора стосовно Сенс Банку в період 2022‒2026 років.

Основні положення:
⬇️⬇️⬇️

▪️Правління НБУ підтримує дії незалежних антикорупційних органів та зацікавлене в повному й неупередженому встановленні всіх обставин справи. Необхідною умовою є максимальна відкритість сторін у межах закону та без шкоди для досудового розслідування.

▪️Повноваження у сфері ліцензування, нагляду та фінансового моніторингу реалізуються відповідним колегіальним органом Національного банку – Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури (далі – Комітет) у межах повноважень, делегованих Правлінням Національного банку відповідно до закону.

▪️Правління заслухало детальний звіт Комітету про наглядові дії щодо Сенс Банку. Наявні матеріали підтверджують, що НБУ послідовно здійснював наглядові та регуляторні заходи й реагував на нові обставини, оприлюднені правоохоронними органами.

▪️Із кінця 2022 року до 2026 року Комітет ухвалив понад 100 рішень щодо Сенс Банку. За результатами наглядових дій надіслано 21 повідомлення правоохоронним органам, ДПС та Держфінмоніторингу.

▪️НБУ провів три інспекційні перевірки дотримання банківського законодавства, шість перевірок у сфері фінансового моніторингу та три – щодо дотримання санкційного і валютного законодавства.

▪️Під час перевірки, завершеної у квітні 2025 року, НБУ виявив значний масив раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів банку та поінформував про це правоохоронні органи. Аналіз матеріалів триває. Їх також використовує Міністерство юстиції для підготовки позиції України в міжнародному арбітражі справи, ініційованій колишніми підсанкційними власниками банку.

▪️НБУ ініціюватиме розгляд питань щодо Сенс Банку на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності.

▪️НБУ очікує від уряду як акціонера невідкладного доформування наглядової ради Сенс Банку та відсторонення або в інший спосіб усунення від роботи працівників, які фігурують в оприлюдненій НАБУ інформації.

▪️НБУ відкритий до парламентського контролю, предметної критики та перевірки своїх дій. Детальний звіт про наглядові дії уже надіслано уряду та членам ТСК ВРУ.

▪️Водночас рішення регулятора не можуть бути реакцією на політичний тиск або непідтверджені персональні звинувачення, а мають ґрунтуватися виключно на перевірених фактах та закріпленій законодавством логіці. Публічні натяки на можливість одноосібного впливу та спроби персоналізувати відповідальність за якісь дії стосовно Сенс Банку були спростовані всіма членами Комітету.

❗️Повний текст заяви – за https://bank.gov.ua/ua/news/all/ofitsiyna-zayava-pravlinnya-nbu-za-rezultatami-rozglyadu-zvitu-komitetu-z-pitan-naglyadu-ta-regulyuvannya-diyalnosti-bankiv-oversayta-platijnoyi-infrastrukturi-schodo-naglyadovih-diy-regulyatora-vidnosno-sens-banku-v-period-2022-2026-rokiv.

http://telegraph.controller.bot/files/1655048138/AgACAgIAAxkBAAKxk2qQDT9pOW3jFQfTpFN5YFaGtzkSAALHG2sbtF6BSOc20wN4qcFyAQADAgADeAADPQQ📊 Наші фахівці проаналізували роботу небанківського фінансового сектору в II кварталі 2026 року, результати – у свіжому Огляді.

Ключові висновки документа – представники більшості сегментів ринку наростили активи (кредитні спілки – уперше за два роки), а фінансові компанії отримали історично найвищий фінансовий результат.

☝️Розповідаємо про інші цікаві тренди:

▪️частка небанківських фінансових установ в активах фінансового сектору під наглядом НБУ впродовж ІІ кварталу скоротилася на 0,2 в. п. до 8,8% через швидше зростання банків;

▪️страховики наростили активи: ризикові – на 3,4% кв/кв (26,3% р/р), страховики життя – на 3,9% кв/кв (14,9% р/р). Страхові премії в сегменті ризикового страхування зросли, страхування життя – скоротилися, водночас чистий прибуток за перше півріччя зріс в обох сегментах;

▪️кредитні спілки уперше за понад два роки наростили активи порівняно з попереднім кварталом, водночас у річному вимірі тривало скорочення – на 7.2%; портфель нових кредитів також зріс у квартальному вимірі, але зменшився в річному. Помірна прибутковість забезпечила зростання власного капіталу на 1.4% за квартал (-2.9% р/р);

▪️фінансові компанії не змінили обсяг активів за квартал, водночас наростили майже на чверть обсяг наданих фінансових послуг; більше половини історично найвищого чистого фінансового результату (8.0 млрд грн) забезпечив державний оператор програми “єОселя” “Укрфінжитло”;

▪️ломбарди наростили обсяг активів на 4.9% кв/кв (+10.6% р/р), нових кредитів – на 0.6% кв/кв (+21.0% р/р); завдяки зростанню доходів від надання послуг та реалізації застав сегмент отримав рекордний прибуток, попри зростання адміністративних та інших витрат.

📌 Детальніше – за https://bank.gov.ua/ua/news/all/obsyag-aktiviv-nadavachiv-nebankivskih-finansovih-poslug-zbilshivsya-finansovi-kompaniyi-otrimali-rekordniy-pributok--oglyad-nebankivskogo-finansovogo-sektoru.

http://telegraph.controller.bot/files/1655048138/AgACAgIAAxkBAAKxiGqOzTqCqTzDZeW7RHbdlO_fiFzIAAITJGsbJrp4SJpQFEZpRrN_AQADAgADeAADPQQ#НБУ_медіачек

❓«Вибіркові дозволи бізнесу на виведення валюти»: що насправді передбачає валютне регулювання?

У публічному просторі пролунали твердження про «систему вибіркових дозволів» для бізнесу та про те, що НБУ нібито самостійно вирішує, кому дозволити виведення валюти за кордон.

Перевіряємо.
👇👇👇

➡️ «Постанова №18 – це система вибіркових дозволів».

🚩 МАНІПУЛЯЦІЯ.

Постанова №18 справді стала складним документом із численними винятками, лімітами, датами відліку та додатковими умовами. Але це наслідок принципу воєнного валютного регулювання: дозволено лише те, що прямо дозволено.

НБУ не видає бізнесу дозволи на власний розсуд, а встановлює прозорі однакові для всіх правила, відповідно до яких визначені операції можуть здійснюватися, та публічно інформує про них.

➡️ «Для різних операцій діють різні ліміти та умови».

🟢 ПРАВДА.

Різні ліміти, дати відліку та додаткові вимоги справді передбачені валютним регулюванням. Це відповідає Стратегії валютної лібералізації: обмеження можуть пом’якшуватися поступовошляхом, зокрема, зміни лімітів та калібрування їхніх параметрів у міру формування необхідних макрофінансових передумов.

➡️ «НБУ не дозволяє українському бізнесу інвестувати за кордон».

🟡 ЧАСТКОВА ПРАВДА.

Загального дозволу резидентів вільно здійснювати інвестиції за кордон наразі немає. Цей напрям визначений Стратегією валютної лібералізації як ІІІ етап.

Водночас можливості для міжнародної діяльності українського бізнесу вже розширені: дозволені перекази на утримання закордонних представництв, без обмежень проводяться поточні операції, потрібні для ЗЕД, а нещодавно дозволено також сплату штрафів і пені за експортними контрактами.

До повномасштабної війни резиденти могли здійснювати інвестиції за кордон у межах річних е-лімітів: 2 млн євро для суб’єктів господарювання та 200 тис. євро для фізичних осіб. Мета Дорожньої карти – поступово повернутися до довоєнного режиму валютного регулювання. Швидкість цього процесу залежить від макрофінансових передумов.

➡️ «Окремі інвестиції за кордон взагалі неможливі».

🚫 НЕПРАВДА.

Якщо конкретна інвестиція має чітке економічне або стратегічне обґрунтування та відповідає інтересам держави, Уряд України може звернутися до НБУ, відповідно Національний банк може розглянути можливість окремого рішення щодо такої операції.

Саме уряд реалізовує державну економічну політику та визначає пріоритети економічного розвитку держави, відповідно саме уряд має визначати, чи відповідає конкретна інвестиція державним інтересам України в умовах воєнного стану.

Це механізм для окремих обґрунтованих випадків, а не заміна системної валютної лібералізації.

❓Що важливо?

До сьогодні масових звернень від бізнесу стосовно того, що інвестиції за кордон слід пріоритезувати стосовно інших заходів Дорожньої карти, не надходило. Лише 21.08.2026 до НБУ надійшов лист від Федерації роботодавців України, який наразі опрацьовується структурними підрозділами НБУ.

Водночас НБУ не отримував звернень від уряду або ж міністерств, які відповідають за формування економічної та фінансової політики, з пропозиціями пріоритезувати інвестиції за кордон у межах Дорожньої карти. НБУ відкритий до пропозицій бізнесу щодо пріоритетності заходів валютної лібералізації та розглядає їх у межах своїх повноважень.

Постанова №18 є системою прозорих правил, яка поступово пом’якшується в міру формування необхідних макрофінансових передумов.

http://telegraph.controller.bot/files/1655048138/AgACAgIAAxkBAAKxfWqNuX471ZfU13aSFJwfWWfxF8wHAAKYHmsblQ1pSNvn5U70P4LSAQADAgADeQADPQQГолова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю для видання “The Page” розповів про розвиток української нумізматики під час повномасштабної війни, створення пам’ятних монет та їхнє значення в збереженні історичної пам’яті й культурній дипломатії.

💬 «Гроші – це значно більше, ніж платіжний засіб. Це спосіб комунікації і мова держави. Тому пам’ятна монета стає одним із документів епохи, вона фіксує нашу сучасність», – зазначив Андрій Пишний.

Голова НБУ також детально відповів на питання про те, як формується нумізматична програма НБУ, хто та як обирає теми для пам’ятних монет, як працюють художники над створенням їх ескізів.

☝️Окрему увагу він приділив пам’ятній монеті «До 35-річчя Незалежності України», яку Національний банк увів в обіг у День Незалежності України, 24 серпня 2026 року.

📰 Текст інтерв’ю Голови НБУ – за https://thepage.ua/ua/news/intervyu-golovi-nbu-andriya-pishnogo-pro-numizmatiku.

http://telegraph.controller.bot/files/1655048138/AgACAgIAAxkBAAKxcmqNrZtgO8HLIIeQLYWzNtfRIidyAAJdHmsblQ1pSJEpc1dQ0B1qAQADAgADeAADPQQ💡 Ми оновили наш розділ #ПростоПроЕкономіку, а це значить, що саме час отримати відповіді на важливі для кожного питання:

▪️як почувається економіка України?
▪️що відбувається на ринку праці та із зарплатами?
▪️як змінюватимуться ціни?
▪️як захистити заощадження від інфляції?

У цій рубриці простою мовою пояснюємо, як Національний банк бачить розвиток економіки України найближчими роками.

➡️ https://bank.gov.ua/ua/news/all/prosto-pro-ekonomiku-scho-prognozuye-nbu-lipen-2026-roku та дізнавайтеся про все, що вас цікавить.