Філіп Пронін

Держфінмоніторинг виявив мережу компаній з чотирьох юрисдикцій Південного Кавказу, Близького Сходу та Азії, через які проходили кошти, пов'язані з торгівлею з державою-агресором.

Лише одна з компаній провела підозрілих операцій на 6,8 млн євро на користь нерезидентів із комерційними зв'язками з рф, зокрема за підсанкційне вугілля. Ще 5,8 млн євро отримала фірма, що торгує нафтопродуктами, вугіллям і хімічною сировиною та постачала товари російським компаніям через треті сторони.

Серед учасників ланцюга — компанія, яка перебуває під санкціями США, Великої Британії, Швейцарії та ЄС за обхід обмежень у нафтовій торгівлі з росією, компанія, що імпортувала нафтопродукти в російського підсанкційного підприємства, а також трейдер, задіяний у фрахтуванні судна «тіньового флоту» рф.

Схеми обходу санкцій будуються через треті країни та ланцюги посередників, щоб приховати зв'язок із рф. Для їх виявлення ключова міжнародна взаємодія: ми обмінюємося інформацією з підрозділами фінансової розвідки інших держав, а партнери й самі повідомляють нам про ризики, що стосуються України. Це дає змогу простежувати транскордонні фінансові ланцюги, встановлювати пов'язані компанії та активи підсанкційних осіб.

Викрили схему, через яку кошти невідомого походження перетворювали на «чисті» активи — об'єкти нерухомості.

У центрі схеми — компанія у сфері нерухомості. Упродовж 2010–2026 років її засновниця внесла на рахунки підприємства понад 33 млн грн, з них майже 20 млн грн готівкою. Гроші заходили як поповнення статутного фонду та фінансова допомога. Водночас за 2000–2012 роки офіційний дохід фігурантки становив лише близько 0,36 млн грн.

У 2013 році вона задекларувала майже 293 млн грн доходу, джерело якого не встановлено. Ці кошти надалі легалізували через внески до статутного фонду та купівлю нерухомості.

Ще одним інструментом стали зарплатні виплати двом працівникам: понад 10 млн грн, більшість з яких зняли готівкою. Підозрілі операції також проходили через пов'язані компанії з тим самим засновницьким складом.

Схему встановили завдяки нашому аналізу фінансових операцій, інформації від суб'єктів первинного фінансового моніторингу та даним правоохоронного органу.

Держфінмоніторинг вперше взяв участь у пленарному засіданні Europol Financial Intelligence Public Private Partnership (EFIPPP) — уже як повноправний член партнерства.

У межах Crypto Workstream ми представили п’ять практичних кейсів, пов’язаних із діяльністю рф. Вони охоплюють обхід санкцій через фінтех-інфраструктуру й токенізацію активів, оплату постачань товарів подвійного призначення до рф через криптопосередників, нелегальні обмінні операції, перекази, пов’язані з іранськими спецслужбами, а також відмивання десятків мільйонів доларів через криптогаманець, частина яких через співробітників фсб пішла на фінансування терактів проти України.

У кожному з цих випадків результат дало поєднання блокчейн-аналітики, фінансової розвідки, даних іноземних ПФР і відкритих джерел. Саме так вдається розкривати транскордонні мережі, пов’язувати криптоадреси з компаніями та контрагентами і простежувати рух коштів між криптоінфраструктурою та традиційною фінансовою системою.

Україна має напрацьований досвід протидії таким загрозам, і ми готові ділитися ним із європейськими партнерами з публічного та приватного секторів. Спільна робота робить фінансову систему стійкішою для всіх.

Держфінмоніторинг викрив схему збуту фальсифікованої кави, через яку пройшло понад 78 млн грн.

З кінця 2022 року на рахунки трьох ФОП систематично надходили кошти від широкого кола покупців за каву та чай. Частину цього товару становила підробка: її продавали під відомою торговою маркою без дозволу правовласника.

Покупці розраховувалися по-різному: через еквайринг, POS-термінали, банкомати, переказами від громадян, ФОП і компаній, зокрема з ознаками ризиковості. Товар надсилали поштою.

Надовго гроші на рахунках не залишалися. Майже всю суму швидко розпорошували між численними третіми особами, переказували на інші рахунки й картки або знімали готівкою. Так фігуранти приховували походження доходів, отриманих від продажу підробок.

Схему ми встановили, проаналізувавши інформацію від суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема відповіді на наші додаткові запити, а також дані правоохоронного органу. Відповідні матеріали передано правоохоронцям.

Держфінмоніторинг викрив чергову схему виведення коштів реального сектору економіки в тінь. Менш ніж за три місяці через рахунки однієї торговельної компанії у двох банках пройшло майже 285 млн грн.

Схему ми виявили, проаналізувавши інформацію від банків. Гроші надходили від групи підприємств і фізосіб нібито за будматеріали, сільгосппродукцію та послуги. Далі майже 75% суми розходилося на ФОПів-дропів, «за кормову добавку» чи «продукти харчування». Решту отримували юрособи, більшість з яких уже фігурувала в наших матеріалах, переданих правоохоронцям.

Мета схеми — класична «скрутка»: безготівкові кошти конвертувалися в готівку через ФОПів на спрощеній системі оподаткування, а бізнес уникав сплати податків.

Дропи — ключова ланка таких схем. Кожна гривня, що йде через них у тінь, — це недоотримані бюджетом кошти в час війни. А чесний бізнес, який сплачує податки, програє в конкуренції тим, хто на них економить. Тому системно працюємо над тим, щоб такі схеми не мали шансів.

Бронеавтомобілі та засоби РЕБ мали прикривати наших військових від дронів. Натомість Сили оборони отримали техніку, яка такого захисту не давала. А частина бюджетних грошей за неї пішла зовсім іншим маршрутом.

Спільно з СБУ ми простежили цей маршрут крок за кроком. Постачальник отримує державні кошти й переганяє понад 830 млн грн пов'язаній компанії. Там гроші довго не затримуються: дивіденди, платежі на групу ФОП, мільйони за «кейтеринг», купівля авто.

Далі — найцікавіше. Власники компанії отримують понад 160 млн грн дивідендів і перетворюють їх на реальні активи: знімають готівку, купують преміальний мінівен, переказують кошти родичам, видають позики під заставу будинку й землі поблизу Буковеля. Для однієї з власниць ці «дивіденди» — єдине джерело доходу за весь період.

Фінал історії: понад 440 млн грн легалізовано. Поки військові отримували техніку, що не захищає від дронів, частина коштів на неї осідала в кишенях організаторів.

Відповідні матеріали ми передали СБУ для подальшого розслідування.

Фінансова розвідка викрила схему, через яку легалізували понад 10 млн грн. За даними СБУ, частина цих коштів пішла на підготовку терактів на території України.

На рахунки батька й сина заводили готівку, а далі гроші розходилися третім особам і йшли на купівлю криптовалюти. Масштаб дроблення вражає. З рахунку сина кошти отримали понад 2,7 тис. ідентифікованих фізичних осіб і ще значна кількість неідентифікованих. З рахунку батька гроші пішли понад 2,1 тис. фізосіб та на інші платіжні картки.

Така мережа переказів зручна для ворога, бо в ній легко сховати цільовий платіж. Слідство встановило, що представники Головного управління Генерального штабу збройних сил рф через картки сина передавали гроші особам, які готували терористичні акти. Під час аналізу ми виявили й такий платіж з рахунку батька.

Обидва фігуранти проходять у кримінальних провадженнях щодо готування до теракту в кількох областях України.

Держфінмоніторинг зупинив видаткові операції за рахунком одного з фігурантів і передав узагальнений матеріал до СБУ.

Фінансова розвідка викрила схему, в якій благодійний фонд став прикриттям для виведення капіталу за кордон і легалізації коштів.

Фонд перерахував постачальнику безпілотників понад 17 млн грн, зібраних як благодійна допомога на потреби ЗСУ, за комплекти FPV-дронів. Дронів він так і не отримав.

Натомість гроші пішли за кордон під виглядом оплати імпорту на користь іноземної компанії. Та перерахувала їх українському аграрному підприємству як оплату за сільгосппродукцію, а воно повернуло кошти постачальнику дронів як «повернення фінансової допомоги». Коло замкнулося: пожертви на армію стали обіговими коштами бізнесу.

Мета схеми — легально вивести валюту за кордон і відмити гроші через штучний ланцюг. На це ж працювали «фінансова допомога» низці підприємств і замовлення новоствореним ФОПам без жодного досвіду в оборонній сфері.

Схему встановили завдяки аналізу фінансових операцій, даним банків і взаємодії з правоохоронцями, які розслідують кримінальне провадження за фактом шахрайства.

Благодійність тримається на довірі людей. Тим, хто робить із неї бізнес-модель, варто пам'ятати: такі гроші завжди залишають слід, і ми його бачимо.

Фінансова розвідка разом зі слідчими Нацполіції викрила схему, в якій шахрайство замаскували під юридичну допомогу. Протягом кількох років діяльності на криптогаманці її організаторів надійшло понад 420 млн грн.

Організована група з дев'яти учасників облаштувала в Києві кол-центр. Звідти громадянам країн Центральної Азії пропонували юридичні послуги з процедури «chargeback» — оскарження карткового платежу через банк із поверненням коштів. Мета була іншою: виманити гроші та легалізувати їх.

Ми проаналізували банківські виписки, повідомлення суб'єктів первинного фінансового моніторингу, дані державних реєстрів і рух віртуальних активів за п'ятьма гаманцями. 

Кошти потерпілих надходили на картки дропів, їх оперативно конвертували в криптовалюту і переказували на холодні гаманці. Ті, хто мав власні криптоактиви, надсилали їх туди напряму. Далі понад 130 млн грн обготівкували через криптообмінники, ще майже 100 млн грн вивели на централізовані криптобіржі.

Показовий і майновий слід: двоє організаторів володіли 17 автомобілями та дев'ятьма об'єктами нерухомості, хоча їхні сукупні офіційні доходи в рази менші за вартість цього майна.

Розслідування триває в межах кримінального провадження Нацполіції за статтями про створення злочинної організації та участь у ній, шахрайство і легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Спільно з БЕБ у Полтавській області викрито конвертаційний центр, який виводив кошти реального сектору економіки в тінь.

Угруповання керувало групою з 67 фіктивних компаній, оформлених на підставних осіб. Протягом чотирьох років через їхні рахунки пройшло понад 9,7 млрд грн за операціями без економічного обґрунтування. Велика кількість контрагентів мала заплутати слід коштів.

Далі гроші обготівковували: понад 3,2 млрд грн перерахували майже 750 ФОП з ознаками «дропів» і дроблення бізнесу. Паралельно компанії штучно зменшували податки, зокрема ПДВ, за рахунок закупівель, яких насправді не було. На папері вони «купували» агропродукцію, зокрема у контрагентів, що вже припинили діяльність, а також автомобілі, хоча власного автопарку не мали. Мета всієї схеми — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Ми зупинили видаткові операції за 128 рахунками й передали матеріали правоохоронцям. Слідчі вже повідомили про підозру 10 учасникам угруповання — від організатора та фінансового директора до кур'єра й вербувальника.

Держфінмоніторинг спільно з Нацполіцією в Хмельницькій області відпрацював схему виведення державних коштів у межах кримінального провадження щодо розтрати майна енергетичного підприємства.

Ми проаналізували рух коштів компанії, яка, за даними слідства, за завищеними цінами постачала будівельне обладнання державному енергетичному підприємству. Лише за цими поставками вона отримала понад 250 млн грн, а загалом від державних компаній енергетики та транспорту — понад 735 млн грн.

Частину коштів постачальник перераховував пов'язаному машинобудівному заводу під виглядом оплати товарів, оренди та повернення фінансової допомоги. Цей завод також отримував понад 560 млн грн від державних замовників оборонної сфери. Далі понад 180 млн грн з рахунків обох компаній розпорошувалися на групу ФОП для обготівкування.

Проаналізувавши банківські рахунки, ми встановили: з 2021 року компанії провели понад 800 млн грн операцій з контрагентами, які мають ознаки фіктивності. Мета — мінімізація податків і легалізація коштів.

Відповідні матеріали передано правоохоронним органам.

Держфінмоніторинг спільно з Офісом Генерального прокурора викрили схему незаконного видобутку корисних копалин на Волині зі шкодою державі понад 102 млн грн. Керівнику підприємства повідомлено про нову підозру.

Директору підприємства на Волині повідомлено нову підозру у легалізації незаконно видобутих корисних копалин на понад 30 млн грн. 

Підприємство мало спецдозвіл лише на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку вугільного відвалу, що не передбачав промислового видобутку й продажу. Попри це з 2020 року видобуто майже 105 тис. тонн корисних копалин: понад 56 тис. тонн алевроліту, понад 34 тис. тонн аргіліту та понад 14 тис. тонн пісковику.

За результатами аналізу Держфінмоніторинг встановив, що за видобуту сировину підприємство отримало від 69 покупців десятки мільйонів гривень. Понад 6 млн грн із цих коштів з метою ухилення від сплати податків та легалізації виведено на компанії з ознаками транзитної діяльності під виглядом фінансової допомоги та оплати за договором підряду. 

Крім того, фінансову допомогу від підприємства отримала ще одна компанія, яка без власного капіталу придбала спецдозвіл на користування надрами на іншому вугільному відвалі. Існують ознаки того, що вона діє в інтересах третіх осіб.

Досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Національної поліції, оперативний супровід — Департамент стратегічних розслідувань.

Фінансова розвідка викрила схему, за якою частина державних коштів, спрямованих на закупівлю безпілотників для наших захисників, осідала на рахунках компаній з ознаками фіктивності. Загальна сума підозрілих операцій — понад 640 млн грн, серед них і державні кошти.

У 2025–2026 роках через рахунки постачальника продукції оборонного призначення пройшли десятки мільярдів гривень. Частина цих коштів надійшла від державних замовників оборонної сфери, зокрема як оплата за безпілотні авіаційні комплекси. Ще частина — від благодійних фондів, громадських організацій та державних органів. Водночас ми виявили ознаки завищення вартості продукції.

Частину коштів перераховували групі компаній і ФОП нібито за товари, комплектуючі, послуги переробки та обладнання. Ці операції мали суто формальний характер: за ними не було ні реального руху активів, ні виконаних робіт, ні наданих послуг. З окремими контрагентами фінансові установи неодноразово розривали ділові відносини, з деякими навіть тричі. Причиною була підозра у фіктивному підприємництві та транзиті коштів.

Схему встановили завдяки нашому аналізу фінансових операцій, інформації від суб'єктів первинного фінансового моніторингу та даним правоохоронців. Матеріали передано до правоохоронних органів.

Кожна гривня, призначена для фронту, чи то з бюджету, чи то від благодійників, має працювати на оборону, а не на збагачення посередників.

Держфінмоніторинг став членом Europol Financial Intelligence Public Private Partnership — партнерства, яке об'єднує фінрозвідки, правоохоронців і фінансові установи ЄС для спільної протидії фінансовій злочинності. Заявку України підтримала Координаційна група EFIPPP.

Для нас це перехід на новий рівень. Ми вже долучалися до роботи Crypto Assets Work Stream EFIPPP з протидії злочинному використанню криптоактивів. Тепер співпраця стає системною: обмін типологіями та індикаторами ризиків, спільна аналітична робота, інформація про актуальні фінансові загрози.

Наші пріоритети в партнерстві — криптоактиви та OSINT, фінансові розслідування, виявлення складних схем, пов'язаних осіб і активів.

Це ще один крок інтеграції української фінрозвідки в європейську систему протидії фінансовій злочинності та реальне посилення наших можливостей у транскордонних розслідуваннях.

Увага: шахраї розсилають фейкові листи нібито від імені голови Держфінмоніторингу.

Держфінмоніторинг НЕ надсилає громадянам повідомлення з вимогою здійснити «технічний платіж», «завершальний переказ» чи будь-які інші платежі для розблокування, верифікації або отримання коштів.

Просимо не переходити за підозрілими посиланнями, не переказувати кошти та не передавати свої персональні чи банківські дані стороннім особам.

У разі отримання таких повідомлень — звертайтесь до правоохоронних органів та перевіряйте інформацію виключно через офіційні ресурси.

Поки росія масовано атакує українські міста ракетами й дронами, фінансова розвідка разом із СБУ встановлює тих, хто всередині країни допомагає цій машині терору працювати.

Детальніше про це розповів в ефірі телемарафону «Єдині новини».

Держфінмоніторинг у співпраці з СБУ системно викриває групи осіб, причетних до сприяння терористичній діяльності росії. Зокрема, нещодавно було розкрито схему використання українських SIM-карток у ворожих ударних БпЛА.

Масштаб схеми — десятки тисяч номерів і транзакцій. Лише в межах одного кейсу фінансова розвідка виявила понад 24 тисячі мобільних номерів і більш як 29 тисяч транзакцій на користь мобільних операторів.

Схема працювала так: група осіб в Україні організовувала купівлю та активацію SIM-карток, які згодом передавали російській стороні. Надалі ці картки використовували у ворожих БпЛА — для зв’язку, навігації та точнішого наведення дронів на українські міста, зокрема на житлові будинки, мирне населення та об’єкти критичної інфраструктури.

Після атак правоохоронці знаходять такі SIM-картки серед уламків збитих безпілотників.

Загалом через рахунки учасників схеми — зокрема ФОПів та фізичних осіб з ознаками так званих «дропів» — пройшло понад 60 млн грн. Частину цих коштів зловмисники використали для придбання нерухомості та елітних автомобілів.

За даними аналізу, один із кураторів групи перебував на території ЄС. Встановити фінансові зв’язки між учасниками вдалося завдяки співпраці з фінансовими розвідками європейських країн.

Дроп-схеми — це не «легкий підробіток», а готова інфраструктура для злочинів. Її використовують у шахрайстві, ухиленні від податків, легалізації коштів і фінансуванні протиправної діяльності.

Саме тому Держфінмоніторинг ще у 2025 році посилив цей напрям. Разом із банками служба збирає та аналізує дані про підозрілі операції, а частину процесів автоматизовано, щоб швидше бачити такі схеми.

Результат не лише в одному кейсі. З серпня 2025 року до БЕБ уже передано матеріали щодо дроп-схем із фінансовими операціями на понад 31 млрд грн. Лише за перший квартал 2026 року виявлено таких операцій на понад 14 млрд грн.

Робота триває системно: від аналізу дрібних транзакцій і діяльності «дропів» до встановлення організаторів та координаторів за кордоном.

Не погоджуйтеся на сумнівні пропозиції швидкого заробітку. Так можна не просто втратити гроші чи рахунок — а стати частиною схеми, яка допомагає російському терору.

Держфінмоніторинг окремо аналізує великі операції з готівкою.

У фокусі – не побутові покупки і не звичайні заощадження громадян, а великі суми, які використовують для придбання активів високої вартості: дорогої нерухомості, елітних авто та іншого майна преміального сегмента.

Для розуміння масштабу: умовно елітне авто за $100 000 – це понад 4,3 млн грн і близько 1,6 тисячі мінімальних пенсій. Тому, коли такі покупки оплачуються готівкою, питання походження коштів – не формальність, а необхідність.

Насамперед звертаємо увагу на випадки, коли вартість покупки не корелює з офіційними доходами, а джерело коштів потребує додаткового пояснення.

Окремий маркер ризику – внесення готівки через різні банки з повторним використанням одних і тих самих документів про доходи. Формально така довідка може пояснювати окрему операцію. Але фінансова розвідка аналізує не фрагмент, а повну картину: суми, періодичність, зв’язки між операціями та реальне походження коштів.

Постійно співпрацюємо в цьому напрямі з банками. 

Готівка сама по собі не є порушенням. Але якщо йдеться про значні суми для придбання дорогого майна, походження цих коштів має бути зрозумілим і підтвердженим.