Мистецький довгоносик

Ось і перший подарунок від вас собі замовила.
Впевнена, що буде гарно, видавництво Савчука ніколи не підводить в цьому сенсі, але коли приїде, покажу-пофоткаю, відгук напишу))

#формуляр_читачки

Друзі, ви мене вчора шикарно привітали🥹 Куплю не одну книгу, а декілька!
На всі буде огляд.

Сьогодні хочу вам показати цей лот з віоліті, навіть не так саму свистульку, як мистецьку логіку її творця.

Свистулька (аджуба), Гафур Халілов, Таджикистан 1960ті роки.
Висота - 17 см.
Гафур Халілов - Народний майстер, свистульник, член Спілки художників Республіки Таджикистан.
Про своє захоплення свистульками-оберегами майстер Гафур розповідав :
«
Уночі мені снилося, що я ліплю якихось дивних звірів. Бувало, схоплювався вночі, щоб виліпити їх наяву, проте не наважувався. Коран забороняє зображувати людей і звірів — вони ж бо можуть ожити. Мені було вже за шістдесят, коли нарешті з’явилися мої дракони. Але коли я їх ліпив, в розпис додавав червоний колір. Це рана на тілі дракона. Якщо він раптом оживе, як стверджує Коран, то оживуть і його рани, і тоді дракон помре. Але я ж знаю, що мої звірі не здатні принести зло. Я вклав у них свою душу».
Мені здається, це дуже зворушливо 🥹
#віоліті

Друзі, в мене сьогодні день народження, 39 років, і якщо ви хочете закинути Довгоносику 39 гривень на книжку про відьом в мистецтві, то ось баночка))

https://send.monobank.ua/jar/AMeC2VgVDA

Номер картки банки
4874 1000 3512 9819
Всім цьом!

Книжка дорогуща, але якщо ви трохи накидаєте, мені буде психологічно легше докласти і купити нарешті)))

"Готуючись до кошмару"/Preparing for nightmare, 1859 р
Автор Фредерік Смоллфілд (Frederick Smallfield), вікторіанський художник.
Папір, акварель з вишкрябуванням, олівець.
Картинка сатирична, типу, подивіться на дурника, який сам собі кошмари на ніч навіює, але я симпатизую герою картини!

Так, він любить жахастики і читати у затишку, і що?.. Реальність вікторіанської епохи, як її не романтизуй, була капець яка похмура, тож я розумію бажання відволіктися.

На звороті серед інших папірців є друкований уривок "Оди Страху" Вільяма Коллінза, поета 18 сторіччя.

To whom the world unknown
With all its shadowy shapes is shown;
Lest appalled the unreal scene,
Fancy lifts the veil between:
Ah!—Ah!, frantic Fear!
I see thee near.

(Мій підрядковий переклад)

Тому, кому явився невідомий світ
В усіх окреслених тінями формах
Якби ж уява, нажахана примарним видивом, не підняла завісу між світами,
О! О, страх панічний! Ти вже близько.
#вікторіанці #смолфілд

Друзі з Дніпра, дніпровський канал безкоштовних і умовно безкоштовних, тобто за донат, подій опублікував мою подію, ви не повірите, безкоштовно!
Тож я у відповідь хочу його трохи прорекламувати.

Там купа інформації, події на будь-який смак, наприклад, я завдяки цьому каналу я знайшла дуже класні освітні курси для дитини.

https://t.me/sobut_dp

Зображення: Мирон Левицький, "Гуцульські музики", просто подобається.

Вітаємо!

«Музей колискової» шукає партнерів для проведення регіональних досліджень колискових і материнського співу, а також для партнерських кроссекторальних проєктів.

А сьогодні ми запрошуємо Вас поділитися Вашою колисковою історією:
Яка колискова звучала у вашому домі найчастіше? 🌙💛

Можливо, це була пісня, яку співала мама, бабуся чи хтось із рідних.
А може, ви й досі пам’ятаєте її мелодію або слова.

Розкажіть нам про свої спогади, пов’язані з колисковими (у повідомленні "Музею колискової"
https://t.me/kolyskovamuseum).

А якщо у вас збереглися записи, будемо дуже раді, якщо ви поділитеся ними з нами через цю форму:
https://forms.gle/98vUP9b4x5f7kwKS9

Кожна така історія для нас цінна. 💛

Ви також можете познайомитися з різноманіттям колискових на нашому ресурсі "Колискові України".
https://kolyskova.com
Наша колекція постійно поповнюється і невдовзі чекайте презентацію нових ресурсів ексосистеми "Колискові України"

Будемо дуже вдячні, якщо ви зможете долучитися і поширите також у себе (або зможете надіслати знайомим) наш пост з посиланням на форму — ми хочемо зібрати якомога більше родинних колискових, щоб показати все різноманіття кожної локальної традиції. Будемо безмежно вдячні! ❤️

Сьогодні день народження Мирона Левицького (я вам показувала його гостренького Мамая).
Навчався у Львові і Кракові, емігрував до Канади.
Стиль в нього неповторний, легко впізнаваний, і хочеться сказати, що легкий.
Цікаво, що персонажів картини нібито безтілесні, бо отакі гострі і витягнуті, мов на візантійських іконах, але теплі і соковиті кольори повертають певну тілесність.
1) Лінивий ранок, 1989
2) Плач Ярославни, 1975
3) Несподіваний дощ, 1988
4) Ріфенки, 1963
5) Бики на заході сонця, 1960
6) Пробудження, 1961
Працюючи художником в Археологічному відділі Академії Наук та Історичному Музеї, Левицький мав змогу систематично вивчати ренесансову й барокову архітектуру Львова та багату колекцію старовинних ікон, стиль яких став одним із домінантних елементів його творчої манери. Крім малювання ікон, розписав десять церков у Північній Америці, Австралії та Україні.
Джерело

#левицький #діаспора

Я думаю, що немає великого сенсу багато фотографувати/викладати експонатів виставки НАШІ, тому просто поділюся враженнями.
Почну одразу із висновку: йти варто, попри те, що квиток коштує 350 грн.
Локація: Львів, Zenyk Art gallery, до 31 жовтня.

Виставка тематично розділена на
💚 наїв -мистці з індивідуальним стилем без професійної художньої освіти)

💚 примітивізм - професійні мистці граються в наїв.

💚 арт-брют - дитяче мистецтво, мистецтво маргіналів, мистецтво як терапія без думки про те, що ти створюєш художній твір.

Мені, звісно, найбільше сподобався наїв.
Арт-брют це боляче, особливо картини військових на реабілітації, примітивізм нецікаво.

Вперше побачила наживо- не добрих і не казкових, - архаїчних, мов давні боги, звірів Марії Примаченко.

І насолодилася подачею роботи геніального самоука Євмена Пшеченко (1880-1933).

Дивіться : смужки розповзаються на стіни, а квіти з картини набувають тілесності в кераміці!
Квіти і яблука сучасна мисткиня Ольги Пильник створила спеціально для виставки.

Спеціально найцікавіші фото поставила тут останнім, там знайомий всім дніпрянам чоловік, імʼям якого названо центральний проспект в місті, історичний музей і чудову пішохідну вулицю. Якось його товариш по переписці та експедиціям по дніпрових порогах Марко Залізняк запропонував зробити фото, де катеринославський науковець тримає в руках свій книжковий спадок. Дмитро Яворницький (звичайно, то саме він) розсміявся, бо був на той момент вже автором понад 1500 праць. Але фото зробили 😉

Марко Залізняк - мій земляк, фотохудожник та краєзнавець з Донеччини, відомий як автор документальних світлин про життя українського села, зокрема у часи колективізації та Голодомору.

В Покровську, біля якого він мешкав все життя, багато років проводився фестиваль "Залізняк-fest". Цього року він відбудеться в Дніпрі. Старт - просто завтра. Програма - чудова. Я буду! Зустрінемося?

Друзі, дякую що ви тут і досі не відписалися! Чесно кажучи, я б тримала радіомовчання і досі, бо в чоловіка декілька днів відпустки залишилося, але тут фестиваль, який я просто не можу оминути!
Організує https://www.instagram.com/kultkod.pokrovska?igsi=bDdpZnJ6ajBwcW1p

Я була в їхньому просторі на екскурсії (на жаль, з тих пір вони переїхали, планую на нове місце завітати), і вони класні і роблять свою справу енергійно і весело.

Залізно планую бути на день третій в Історичному на презентації виставки-комікса, сподіваюся, що зможу завітати ще, але не загадую.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Залізняк_Марко_Микитович на честь якого проводиться фест - фотохудожник і краєзнавець з Донеччини, який у своїх світлинах зафіксував життя українського села 20 ст з усіма його трагічними сторінками.
Дніпро, пішли знайомитися з Покровськом?)))
#культурний_тигидик

Вітаю з днем Незалежності!
Мамай художника і військового https://www.facebook.com/share/1JbhkGdLF7/
Друзі, пропоную сьогодні поміркувати над тим, які ми неймовірні. Як наша стійкість, впертість, нарваність виглядає не зсередини, а ззовні.
Бо я пам'ятаю якусь світлину часів Другої світової з Британії - розбомблена книгарня, але за касою сидить дівчина, і табличка Work as usual.
Я пам'ятаю, що тоді, до повномасштабної, була від цієї світлини у захваті, вона мені запам'яталася як приклад вітальності і стійкості, британської крутості і всього-всього.

Тож давайте подивимося на одне одного і на себе із захватом. Ми найкрутіші дорослі на цьому шарику, інших немає.
Обіймаю!

#мамай

Оксана Брюховецька "Дух бабуні в садку", текстиль, 2024 р.

#брюховецька

Гостренький модерний Мамай художника і письменника Мирона Левицького (1913-1993 р)
#мамай #левицький

"На городі. Гарбузи і буряки". 1891 р. Марія Класс-Казановська (1857-1898 р), художниця польського походження, яка жила і працювала в Україні. Заснувала разом із чоловіком у Житомирі приватну художню школу.

#классказановська

Книгу варто було б купити хоча б заради цього мистецького відкриття 😊
Спорудженням териконів і впровадженням нових механізмів (вугільних комбайнів, дизельних рейкових тягачів) захоплюється М. Глущенко. 1937 р. він створює серію малюнків вуглем та тушшю «Донбас», а чотирма роками раніше він відвідує Дніпробуд і народжується серія малюнків з однойменною назвою «Дніпробуд». Цікавим фактом є те, що з одного боку аркуша зображені механізми і сцени з робітничого життя, а з другого портрети (переважно жіночі) і натурні замальовки оголених фігур*.
*
Матеріали, віднайдені в ЦДАМЛМУ, публікуються вперше. Глущенко Микола Петрович (1901–1977). — Ф. 49, од. зб. 173, оп. 1.
Нагадує зауваження дружини мого любчика символіста Юхима Михайліва,

#глущенко

А ця неймовірна краса приїхала до мене в майстерню на випал від вже добре відомої вам пані Тетяни Адаменко.

Особливу увагу зверніть на носа! Цю роботу Таня створила спеціально для мене на замовлення — це надзвичайно корисна та оригінальна підставка під окуляри 😍

слідкувати за творчістю Тані ви можете на її
https://www.instagram.com/t_adammmm/

#майстри #техніки

"Тілець", Володимир Марусенко.
Початок 1990-х, полотно, олія.
Пиць на картинку, щоб відкрилася повністю, і зверніть увагу на роги-місяць в небі і його віддзеркалення у воді.
Така весняна картина, із трьома рівнями всесвіту (небо, земля, вода) і квітучою вишнею, яка дає зрозуміти, що це саме початок теплої весни.
Коли я дивилася інші роботи автора, мене аж штрикнуло - та це ж бойчукізм! Монументальність, площинність, простота, глибока спорідненість з народним мистецтвом.
Але дати життя (1947-2012) трохи не співпадають, навіть не шестидесятник!
Дивлюся в https://esu.com.ua/article-65739 - таки так,

прийшов до прозорої просвітленості композиції на основі монументалізації форми в традиціях православного, візантійського і києворуського живопису, творчого засвоєння і продовження здобутків школи Бойчука
А серед його викладачок була Тетяна Яблонська, між іншим.
#бойчукізм #марусенко

Друзі, на своєму мікроканалі можу вам зізнатися))
Не люблю Олексу Новаківського.
І не тому що експресіонізм. Якщо з жінками Мунка порівняти, видко різницю.
Оці три зомбі біля вікна, особливо права - це про радість?

Ну а коли я подивилася лекцію про нього і дізналася історію його шлюбу, я втратила залишки поваги до його майстерності.

Вперше дорослий чоловік, побачив майбутню дружину в дев'ять років, вмовив мати, щоб донька йому позувала оголеною, пообіцяв одружитися, в дочекавшись її шістнадцятиріччя, одружився.
Це точно історія романтичного кохання, як https://localhistory.org.ua/rubrics/painting/muza-oleksi-novakivskogo/

Року 1904-го Новаківський винайняв кімнату у вдови Розалії Пальмовської, яка мешкала з донькою Анною-Марією, а після смерті господині заопікувався осиротілою дівчиною. Поступово їхнє спілкування переросло у дружбу, а згодом у ніжне кохання.
І я з певною зловтіхою дізналася, що його звали у засновники Української академії мистецтв, а він злякався їхати в буремний Київ і відмовився.

Гарна новина: культурна спільність Кукутень-Трипілля подана як транскордонна номінація (Румунія-Молдова-Україна) до списку Світової спа́дщини ЮНЕСКО. Не якась окрема пам'ятка чи група поселень - в цілому. До цього дня ми йшли з 2017 року(а розмови почалися ще року так 1993...). І ось нарешті! Так ,попереду голосування, далі знову підготовка стосів паперів, але перший етап пройдено.
https://www.facebook.com/share/p/1B36xh9kb1/
В нашому Дніпровському історичному музеї зараз виставка, де можна подивитися, серед іншого, трипільську кераміку.
Оця елегантність живої керамічної геометрії мене зачаровує😍

А в коментарях покажу, як моя кераміка трипільську в музеї навідувала😊 Я зараз нікуди не ходжу, хворію, а кераміка моя ходить)))
Вже майже одужала, і знову. Сумно перелічую про себе всі місця, куди не пішла. І навіть не маю сумнівів, що це все через хробачню, бо де взяти сил для одужання, коли по твоєму будинку лише трохи шахед промахнувся, а іншим так не пощастило?

#кераміка #трипілля

Внаслідок атаки https://suspilne.media/dnipro/1290365-vijska-rf-vnoci-atakuvali-dnipro-zaginula-ludina-e-poraneni/пошкоджений Художній музей. У будівлі вибиті вікна та пошкоджений фасад

Як бачимо, у русні весняне загострення, і було б гарно, якби ми його пережили, а русня — нє.

Тож культурно припрошую здавать на тепловізійний приціл для ППОшників, щоб менше гівна долітало до наш міст і сіл. Ми вже зібрали майже 2/3, тож нам це цілком до снаги. Дякую.

🎯 Ціль: 97 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/joYJnEbMS

💳Номер картки банки
4874 1000 2630 8869

Вепр із кургану Хомина могила, 300-400 р. до н.е. (м. Покров, Дніпропетровщина, розкопки очолював Борис Мозолевський), і сучасні веприці із Чорнобильского заповідника.
Якщо бачите на світлині декілька свиней які дружно тусять - це, найімовірніше, самиці, бо у них матріархат, а от самці - одинаки.

https://www.facebook.com/share/p/1AvEpEtN1U/
#скіфи

"Портрет Марти Ган", 1920 р, шведська художниця Greta Fahlcrantz-Lindberg (1889 - 1978).
Модель, тобто Марта Ган - теж художниця.
З 1917 року вона обіймала посаду художньої керівниці «Svensk Hemslöjd», а згодом очолила стокгольмську студію текстильного та церковного мистецтва «Libraria Konsthantverk AB». Її метою було перетворити шведське текстильне виробництво на сучасну та прибуткову галузь.

#швеція

Христос воскрес!
Керамічна полив'яна писанка 12 сторіччя з фондів національного заповідника "Софія Київська". Рожева глина, ангоб, полива.
Методика розпису - фляндровка.

Знайдена на території міського могильника Судака під час археологічних досліджень 1966-1972 років під керівництвом Михайла Антоновича Фронджуло.

Писанки мали відганяти злі сили. Під час виготовлення таких керамічних писанок, що мали обрядове призначення, всередину ще несформованого виробу вкладали кульку висушеної чи випаленої глини або камінець. Коли виріб був готовий, цей вкладник залишався в ньому у вільному русі й під час струшування видавав характерний звук торохкотіння.

Зважаючи на маленький розмір 3-3,5 х 5 см, такі вироби могли бути й дитячими іграшками-брязкальцами (брязкало, брязкітка, гуркало).
https://www.facebook.com/share/p/14Z2PRYTnTE/ - фб заповіднику "Софія Київська".

#писанка #кераміка