🤍
Мембрана — це те, що дозволяє клітині тримати різницю з середовищем.
Рідинно-мозаїчна модель (Сінгер, Ніколсон, 1972) — ліпідний бішар як рідка матриця, у яку мозаїчно вбудовані білки.
Три компоненти мембрани:
▪️ Ліпіди — основа (амфіфільні молекули — мають гідрофільні головки та гідрофобні хвостики) :
▫️ гліцерофосфоліпіди (фосфатидилхолін, -етаноламін, -серин, -інозитол) та сфінгомієлін
▫️ холестерол — буфер плинності
▫️ гліколіпіди (цереброзиди, гангліозиди) — тільки зовні
▪️ Білки — канали, насоси, рецептори, ферменти
▪️ Вуглеводи — тільки на зовнішній поверхні, формують глікокалікс
Проникність. Чим менша молекула, менш заряджена та більш ліпофільна → тим легше вона проходить через ліпідний бішар:
▫️ Легко проходять: O₂, CO₂, стероїдні гормони, інші малі ліпофільні молекули
▫️ Повільно: H₂O, сечовина, гліцерол
▫️ Практично не проходять: глюкоза, амінокислоти, іони (потребують білків-переносників)
❗ Важливо: непроникний саме ліпідний бішар. Через мембрану іони проходять постійно — але через білкові канали.
Плинність залежить від:
▫️ температури ↑ → плинність ↑
▫️ ненасичених жирних кислот ↑ → плинність ↑ (cis-злам заважає упаковці)
▫️ довжини ланцюгів ↑ → плинність ↓
▫️ холестеролу → стабілізує в обидва боки
—
Зберігай 🔖 і кидай друзям — щоб не питали «а звідки ти вчив/ла біохімію/фізіологію?» 😅
Хочеш мати весь матеріал так системно та зрозуміло як у відео —
https://t.me/solonskiy_md 💬