Книжкова Екосистема 🍃

Хочеться гарного трилера!
Сподіваюся, що цей такий 🩸

Луна має такий вигляд ніби шось знає про ці вбивства…

Сьогодні побувала на абсолютно новій для себе події! ✨

Колись бачила щось подібне в закордонних буктоках. Подружка запросила мене на свій день народження, де ми… стразували книжки!💎

Я дуже довго обирала книжку, бо хотілося не просто додати блиску, а щоб цей декор мав сенс і відповідав атмосфері твору. От така я махнута людина 😆 Ну і бажано, щоб це була одиночна історія, бо інакше одна блискуча книжка посеред циклу виглядала б на полиці трохи дивно 🤭

І тут мене осяяло: «Привид опери»!

Театральність, розкіш, музика, драматизм — усе в цій історії буквально проситься до блиску! Стрази не просто прикрасили мені обкладинку, а, як на мене, додали їй особливої вишуканості. Та люстра тепер ніби світиться 😉

Тепер у моїй бібліотеці є книжка, яка сяє не лише змістом! Фінальний результат у відео✨

А яку книжку ви б застразували?

Мої і дитячі книжкові обновки від Старого Лева 🌟

і як ви думаєте чому я тішуся найбільше?!

Правильно! Вийшла нова частина афігенної дитячої серії «Крамничка жахів». Маємо перші дві і це просто одні з найсмішніших й найкращих книжок в колекції дітей.

Мені ж приїхало:
🗻 «Убивство в готелі “Ґранд Альпін”» — взяли її читати на наступну зустріч мого клубу. Хтось може подумати, що Старий Лев нас чимось підкупив 😆, бо знову їх трилер, але ця новинка ну неймовірно красива і за змістом має бути цікавою!

🗡️ «Пʼять зламаних клинків» — перша частина фентезійної трилогії з азійським колоритом, політичними інтригами та небезпечними пригодами. П’ятеро авантюристів об’єднуються, щоб убити безсмертного короля-бога.

Щось читали?
Чи, можливо, плануєте? 🧐

P.S: купіть своїм малюкам всі три крамнички жахів!!! Я наполягаю 😈 вам сподобається!

Дочитала 👊
за 6 днів. Ґарно!

— Хороша ти людина, Ґабрієлю де Леоне.
— Я покидьок, ось хто я. Просто такий, як тобі треба.

Без якихось інтриг — це буде тверда 4. Було б менше, якби не фінальні плот-твісти. Вже чекаю клубу, щоб обговорити ✨

Змістовний відгук обовʼязково напишу пізніше!

Марк дуже творчо підійшов до шкільного проєкту про улюблену книжку 🤭

Пів дня колупається

А я щаслива допомогти.
Дав завдання клеїти стрази на примар 😆 дуууууже відповідальна робота! А Аврора поділилася «очима» для тих примар 👻 тепер у нас очкасті гламурні примари 🤌

Книга про Скелета Олівера на фото видавництва РМ

#дитяче_ecosystem

Обговорили першу частину «Некровету» Йоанни В. Ґайзлер 🩺🐉

Читала цю книжку вже давно, але враження майже всіх учасниць клубу збіглися з моїми. Це дуже легке, затишне фентезі, у якому за фантастичною складовою ховається купа знайомих нам життєвих проблем: пошук себе, пошук роботи, начальник-абʼюзер, бажання втекти з великого міста в село і знайти там спокій 😆🌿

За атмосферою це такий собі медичний серіал, тільки пацієнти тут не зовсім звичайні: вольпертінгери, гіпалектріони та інші міфічні істоти 🦄

З великих переваг «Некровету» 1.0 те, що книжка має цілком завершений сюжет. Тому можна сміливо спробувати серію і, якщо не зайде, спокійно на цьому зупинитися 👌

Але майже всі учасниці нашого клубу планують читати далі. Я ж маю вже три частини й зупинятися точно не збираюся! 🤭

Я не жартувала, коли казала, що до зими готуюся з вересня 🤭

Перша зимова книжка вже є 👌🏼

Приїхали три новинки від РМ ✨
🩷ромком улюбленої Сари Адамс «Практика творить дива». Дуууууже люблю «Одного разу в Римі», а це — продовження серії 💕 Цю книжку планую читати першою👌🏼

🎀 гостросюжетна сімейна сага з двома часовими лініями — «Хранителька таємниці» Кейт Мортон

❄️ і затишна зимова історія «Пʼять зим» Кітті Джонсон, яку я відкладу до холодів

Плануєте щось з цього читати?
Чи, можливо, вже читали? 🧐

Сьогодні стартували продажі нового видавництва Lilith ✨
Аж чотири новинки одразу!

назва ❤️‍🔥

Інопланетні варвари треба найбільше!

Звісно тому, що мій улюблений колір — синій 💙, а пора року — зима ❄️ . А чого ж ще 🤤🫠🤫

Затишним (і дуже великим 🤭) колом читачів і читачок поговорили сьогодні про детектив «Чапля осінь жде завзято» разом з Василем Добрянським 🍁

Чудова можливість поспілкуватися з автором особисто, а потім ще й обговорити книжку!

Початок осіннього книжково-клубного життя чудовий 🫶🏻

Дякую всім, хто приєднався до нас на сьогоднішній зустрічі!

Щойно провели дуже душевну презентацію роману «Любця. Ми по тебе скоро приїдемо!» Наталії Оздемір 🌟

Пані авторка каже, що хотіла нас зігріти цією історією. І я думаю, що їй це вдалося! І «Любцею», і сьогоднішньою розмовою ❤️

Дякую всім вам, хто сьогодні прийшов поговорити про маленьку дівчинку Любцю і її бабцю Софію, які знаходять шлях до серця одна одної в дуже непростих умовах

Я обовʼязково напишу ще розгорнутий відгук з враженнями 📷

Максимально неочікуване повідомлення 😆

Знає щось про мене, 100%

Приїхали мої книжкові обновки з КК 📚

5 з 8 — українські авторки!
Пишаюся собою, бо страшне чекала на деякі з цих книжок

Хто вгадає, яку починаю найпершою? 👩

Я готова поговорити з вами про «Катабазис» Ребекки Кван 🐈

Тут був би в тему мем про «я не договорила», бо ж тільки вчора провели клуб

Я була впевнена в тому, що Катабазис – це щось дуже складне і важке. Що це твір для прочитання якого потрібно мати велетенський читацький досвід розумних текстів. А насправді читається він дуже легко і швидко, а всі відсилки на античну літературу авторка пояснює в тексті. І для мене це не недолік, а перевага! А ще я думаю, що це саме та книга в якій особистий досвід важить навіть більше ніж читацький 🧐

Мені дуже зайшло академічне середовище, яке тут показане без прикрас. Увесь цей бездоганний гумор і сатира — дуже впізнавані. Це ж дійсно пекло! Пекло дедлайнів, аб’юзу, мізогінії, сексизму, ситуацій, коли наукові керівники користуються працею аспірантів і буквально привласнюють результати. Психологічний тиск, моменти сексуального насильства — усе це подано так, що відчувається: авторка точно знає, про що пише 🎓

Епізод, в якому душі мертвих студентів не хотіли перероджуватися, бо бояться народитися ідіотами – мій найулюбленіший. Це шикарно! Я реготала два дні і зачитувала його вголос усім підряд 😆

«— Але ж ви мертві! Ви в пеклі! Куди вже гірше?
— Ми мертві маги. Це інше»

Але от остання третина книги для мене була найслабшою. Вона здалася сумбурною, ніби штучно вставленою і такою, що вибивається з усього попереднього ритму. Вчора на клубі говорила, що це ніби оті епізоди з Книги Еміля в пустці, але просто в пеклі.

Проте для мене це все одно хороша книга, яку я сміливо можу рекомендувати. Просто у багатьох оці «очікування» не співпадають із реальністю. Я не мала очікувань, крім того, це моя перша книга Кван.

Тому від мене — 8/10 ⭐️ і я б почитала «Вавилон»

Хто читав?
Як вам?

Я, яка похвалилася, що все памʼятаю з «Червоного повстання» після ще одного знайомого імені в «Золотому сині»:

Чувак, ти хто такий??? Я десь тебе бачила. Хоч якого ти кольору? Аааа…. Так ти той худий поет??? Ну добре. А цей грубіян хто?

І навіть список імен на початку мені не допомагає 🤦‍♀

Обожнюю цикли 😆

Раптом ви не знаєте чи можна прийти на книжковий клуб не читаючи книжку 🍷

На нашому клубі всі чемно читають книжки! І вино пʼють, теж чемно
🤭

Мама передала мій скарб 🤲

Колись, дуже давно, коли я жила на одну лише стипендію КПІ, з тієї стипендії я навідкладала майже сто баксів і подарувала чоловіку… нарди.

І такі вони прекрасні 💔
Розміром 65*65 см (навіть в кадр он не влізли гарно, стала на стільця вам фоткати) і важкі такі, що підняти тяжко

Це друга гра, в яку навчив мене грати мій тато геть маленькою. Друга, після покера 🤦‍♀

Вчу грати Аврору ❤️

Розпаковка нових книжечок від РМ, а там моя любов ❤️і ще дві бажанки

🌟 «Жінки» Крістін Генни, бо я обожнюю авторку. Готова превентивно додавати її в топи року 🤭 жартую, прочитаємо звісно. Але і «Чотири вітри», і «Велика глушина» попали в найкращі минулих років.

🌟 Фінальна частина трилогії Мусаї, бо дуже хочу дочитати цей цикл фентезі.

🌟І новинка «На добраніч, Ірен» — ще одна історія про сильну жінку!

Першою читатиму Генну 💔

Повертаюся в космооперу Пірса Брауна! 🚀

Не так давно «Червоне повстання» і проводила по ній тому добре все памʼятаю 🤌🏼 скучила за Дерроу і компанією

Мені дуже цікаво спостерігати за розвитком головного героя!

Браун написав перший роман дуже динамічним. Він чудово тримає увагу читача і сильно підходить під опис «голодні ігри в космосі». Далі серія має стати значно темнішою і політичнішою.

Ну що ж…
Перевіримо 🧐

Інтелектуально. Вишукано. Естетично 🌷
в усіх сенсах

— Усе життя — поезія

«Боги мого краю дуже люблять кров» Євгенії Кужавської причарувала мене. Це справжня українська дарк академія, яка впізнається з перших сторінок. Атмосфера, красиві описи, осінь, навчальний заклад, якась трагічна похмурість, містичні настрої, мистецтво, літературні дискусії, і, звісно, вбивство. Ти читаєш і здається, що на очі впала вуаль, а кольори навколо приглушили. А як вишукано це написано! Пів книги можна заліпити стікерами ✍

Мені здається, з «Богами» я дуже можу полюбити осінь:

Вересень теплий і жовтий, як круглобока диня. Пахне мигдалем і травами, грає музикою з естради Шато-де-Фльор

Жовтень фарбує пащі левів біля Царського палацу. Жовтень іде, не прощаючись.

Листопадова палітра кольорів тяжіє до чорного, зрідка позначає гілки дерев темно-сірим або вириває із загального пейзажу останні жовто-багряні плями.


Ви ж знаєте, що я читаю книжки дуже швидко. Для мене нормально прочитати роман на 300 сторінок за день — максимум за два. Але з «Богами мого краю» так не сталося. Вони не читаються поспіхом. І це не тому, що складно, а тому, що текст сам задає інший темп. Я думаю, що якщо поспішати — втратиш і насолоду від читання, і ту тонку атмосферу, яка тримає роман на рівні не лише сюжету, а й естетичної насолоди.

Пастель лишається на кінчиках пальців, ніби пилок із крил метеликів. Рона малює обережно, надто старанно, виважено, не в змозі сьогодні писати розслаблено й легко — так, як радить художниця.

Детективна лінія, стиль оповіді, персонажі, які насправді були реальними людьми… прекрасно все!

Додавайте в осінні плани!
Читатиметься ще атмосферніше 📖

Рушник моєї прабабусі з Тернопільщини, якому сотня років. 2.5 метри вишивки і витинанок. Мій особистий скарб. Пасочки і крашанки, як вчили готувати дві бабусі. Кошик, як вчила збирати мама ❤️‍🩹

Всі вони далеко. Хтось в Києві, а когось вже немає. Але вони завжди поряд зі мною. Для мене Великдень ще й про рід! Про традиції і про сімʼю.

Обійміть міцно рідних, якщо маєте таку можливість. Вітаю всіх, хто святкує!
Христос Воскрес!

Ма, з днем народження. Знаю, що читаєш. Люблю тебе.

Продовжую читати «Боги мого краю дуже люблять кров» Євгенії Кужавської і пливу на хвилях естетики дарк академії. Справжньої української дарк академії 🤎

Пʼєса Вайлда, картина Рубенса, поезія Верлена, кинуті фрази французькою — я ніби знаходжуся поряд з героями!

На фото картина Пітера Пауля Рубенса «Бог річки Шельди, Кібела та богиня міста Антверпена», 1613-1618 рр. Яку я одразу впізнала, бо бачила в музеї Ханенків, в Києві.

— Це своєрідний політичний маніфест Рубенса, — сказала Екстер гімназистам у вестибюлі музею. — Бог ріки Шельди — уособлення води, богиня Кібела — родючої фламандської землі. Місто Антверпен, як вірив Рубенс, мало розквітнути від цього союзу.
— Що заважало розквіту? — запитав Лоський.
— Як в усі часи, — сумно всміхнулася художниця, — війна.


Насолода 🖼️