ЧГ. Інше

Дебати в КНУ. Хто кому Рабіновіч за що готовий відповідати?

Жарти про підкидання копійки та конгрес у місті Фастів вже пожартували. Тепер, власне, про відповіді кандидатів

Толстанова почала з критики централізації та бюрократії попереднього керівництва (ймовірно сама про себе). На питання про Бугрова з надривом уточнювала, що саме засуджувати, й відсилала до роботи університетської комісії з перевірки. Своє проректорство згодом оцінила на «відмінно». Про досягнення своєї адміністрації, звісно, говорити зручно, а от про відповідальність за її роботу — тяжкувато.

Право студентів на протест вона визнала, додавши, що «вам адміністрація надала таку можливість». За можливість протестувати проти адміністрації нам, виходить, ще й подякувати їй треба:)

Прошла зима, настало лето, –
Спасибо партии за это!
За то, что дым идет в трубе,
Спасибо, партия, тебе!
(згадалося)

Водночас предметні відповіді були: Толстанова назвала проблеми корпусів ФКНК, ІБМ, географів і психологів, а щодо рідкісних мов запропонувала п’ятирічний план їхньої підтримки (максимальна згода). Тут було видно її розуміння, про які потреби університету йдеться.

Копійка віддав свій час на питання студентам. Багато відповідав про закиди щодо себе. Щодо сесії відповів зрозуміло: формат визначатиме безпекова ситуація. Але на питання про відкритість вченої ради переважно посилався на чинні положення та особливості таємного голосування. Конкретного зобов’язання забезпечити трансляції й завчасний доступ до матеріалів не почули. Прикро. Вчену Раду треба відкривати для спільноти, як в нормальних ЗВО.

Смирнова найпереконливіше говорила про міжнародні проєкти й партнерства, наводила приклади своєї роботи. Проте з відкритістю вченої ради теж вийшло не дуже: треба перевірити правові межі публічності, врахувати воєнний стан і безпеку. Від обіцянки прозорості до оприлюднення трансляції засідання, виявляється, треба пройти довгий шлях.

Корченко знову пропонував ризикоорієнтований підхід і ШІ, зокрема у відповіді про черговість ремонтів. Три корпуси, які потребують першочергових вкладень, не назвав. За відкриту роботу вченої ради висловився прямо — це плюс. Також послався на те саме опитування, яке ми вже розбирали на каналі. Виглядало як «домашня заготовка» проти Копійки і його команди. Не певен чи вдала.

Із незалежним розглядом скарг студентів вийшло показово. Усі четверо підтримали ідею. Корченко перейшов до цифровізації та оцінювання ризиків, Смирнова — до довіри й культури спілкування, Копійка — до своєї приймальні ректора у Телеграм, Толстанова запропонувала розробити механізм зі студентами. А хто розглядатиме скаргу на самого ректора й захистить заявника від тиску? Можливо колись дізнаємось:)

Питав про контроль трудового колективу над рішеннями щодо передачі землі під забудову, яке Бугров закидував навесні всім підряд. Смирнова відповіла, що запропоноване делегування поза повноваженнями ректора (фактично спростувавши всі закиди свого колишнього керівника). Толстанова нагадала про рішення конференції 2021 року щодо заборони відчуження землі. Копійка повідомив, що бракує документів про відносини університету із забудовниками і з КНУ по цьому працює окрема юридична компанія.

Студпарламенту за дебати красно дякую❤
Запитання про гроші, укриття, попередню роботу та особисту відповідальність розкрили кандидатів краще за презентації.

Хотілося б, щоб після виборів їх так само регулярно та відкрито можна було ставити. І не лише з дозволу адміністрації😉

День і ніч ішли дебати...:)

В Умані через нічні атаки пошкоджено два гуртожитки університету. Вибито понад 100 вікон та отримали пошкодження віконні рами. В одному з гуртожитків також постраждали навчальні аудиторії на першому поверсі. Під час обстрілів студенти перебували в укритті.

У Кременчуці російський удар припав на один із навчальних корпусів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. На місці виникла пожежа, яку вже ліквідували.

У Києві вибуховою хвилею пошкоджено один з навчальних корпусів Київського національного університету будівництва і архітектури.

Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко

Ось де вітчизняна наука твориться!

Пані Ганно,
крайній раз запрошую Вас на відкриту зустріч зі студентами, де зможете розповісти, зокрема, про тиск на спільноту КНУ про який почули з особистих розмов з колегами

У приватних повідомленнях, на відміну від всіх інших кандидатів на посаду, Ви, чомусь, не відповідаєте🤔

Слова треба підкріплювати діями :)

😁😁😁😁

За інформацією з МОН, Національна поліція розслідує можливу схему використання ресурсів КНУ імені Тараса Шевченка в інтересах приватних компаній «Укроргсинтез» та «Єнамін». Йдеться про події за часів ректорства Володимира Бугрова та його команди.

Усе почалося наприкінці 2023 року. Тоді КНУ уклав договір з «Укроргсинтезом», який від імені університету підписала профільна проректорка.

Компанія надала університету приміщення на своїй території, забезпечила електрику, воду, охорону та обслуговування. А КНУ розмістив там, власне, дороге наукове обладнання.

Цікаво, що значну частину цього обладнання університет раніше придбав у тих самих компаніях. Загальна початкова вартість обладнання становила понад 8 млн грн. Із них на 6,86 млн грн обладнання придбали саме в «Укроргсинтезі» та «Єнаміну» (Серед покупок — система FLIPR Tetra за 2,29 млн грн, система Mantis за 1,56 млн грн і хроматограф Agilent за 1,27 млн грн).

У листопаді 2024 року «Укроргсинтез» замовив у КНУ наукове дослідження за 30 млн грн. Згодом суму збільшили до 34,6 млн грн.

Для виконання цих досліджень університет працевлаштував понад 60 співробітників «Укроргсинтезу» та «Єнаміну», завдяки чому вони отримали відстрочку від мобілізації. Зарплату їм виплачували через КНУ з коштів, які надав «Укроргсинтез».

При цьому університетське обладнання перебуває на території «Укроргсинтезу». За наявною інформацією, студенти та інші дослідники КНУ не мали до нього доступу. А права на комерційне використання результатів дослідження отримує «Укроргсинтез».

У липні 2026 року замовником дослідження замість «Укроргсинтезу» став «Єнамін». І тут є взагалі цікава деталь: директор «Єнаміну» Володимир Ярмольчук значиться серед оплачуваних наукових співробітників КНУ, залучених до цього дослідження. За наявною інформацією, він також мав відстрочку від мобілізації.

Таким чином, за згодою членів команди Бугрова КНУ могли використовувати не лише для проведення досліджень, а й для оформлення працівників приватного бізнесу як університетських науковців, щоб вони могли отримувати відстрочку від мобілізації.

Поліція зараз перевіряє, хто насправді користувався обладнанням, де працювали науковці, та чи не зазнав університет збитків. Розслідування ведуть за статтею про зловживання службовим становищем, яка передбачає до 6 років ув'язнення, що може загрожувати профільній проректорці.

Днями до Міністерства освіти і науки України від правоохоронних органів надійшов запит на отримання всіх документів, пов'язаних із цими подіями.

Адміністрація університету Богомольця беззаперечно молодці

Вирішили, що студентів треба готувати до суворих реалій життя і випустили їх на змішану форму навчання

Навіть керівниці криворізького розливу з НАУ пояснили, що очні заняття зараз — безглуздя, а пани в адмінистрації НМУ все ще в космосі

Залишилось в університетах мовні патрулі (як у Франківську) запровадити і заживем....

Залишилось в університетах мовні патрулі (як у Франківську) запровадити і заживем....