Ціна держави

Онлайн-торгівля під обстрілами: виторг зростає, але покупок не всюди більшає

У серпні–вересні 2026 року українська онлайн-торгівля зростала попри удари по складах і перебої з постачанням. Однак збільшення виторгу часто забезпечував вищий середній чек, а не приплив замовлень.

Найбільший приріст гривневого доходу серед досліджених категорій показали зоотовари — 58%. Кількість покупок зросла на 31%, середній чек — на 20%. В електроніці виторг збільшився на 54%, проте покупок побільшало лише на 9%, тоді як середній чек підскочив на 41%.

Такі результати наводить Promodo у дослідженні українського eCommerce. Аналітики порівняли середньозважені показники компаній із різними обсягами продажів у семи категоріях із серпнем–вереснем 2025 року.

В автотоварах гривневий виторг зріс на 36%, кількість покупок — на 10%. Одяг і взуття та аптеки додали по 18% доходу, але замовлень побільшало відповідно на 6% і 3%.

Натомість продукти й алкоголь купували онлайн на 10% рідше. Дохід зріс на 4% у гривні, але скоротився на 4% у доларах. У ювелірній категорії покупок поменшало на 5%, а доларовий виторг знизився на 3%.

Майже всюди відвідуваність зростала швидше за покупки: частка відвідувачів, які оформлювали замовлення, падала. Винятком стали зоотовари. Тож більший виторг сам собою ще не означає настільки ж сильного пожвавлення попиту.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Понад 400 ударів від початку року: Росія вдвічі посилила атаки на об’єкти «Нафтогазу»

Від початку 2026 року російські війська завдали понад 400 ударів по об’єктах Групи «Нафтогаз» — удвічі більше, ніж за весь 2025-й. Чергової атаки вранці 21 жовтня зазнала газовидобувна інфраструктура компанії на Харківщині.

Російський безпілотник влучив в одну з установок на виробничому майданчику. Через безпекову ситуацію оцінити масштаби руйнувань і наслідки удару поки неможливо.

Про це повідомив виконувач обов’язків голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Федоренко. Він наголосив, що Росія продовжує системно атакувати нафтогазову інфраструктуру.
Протягом року під ударами опинялися об’єкти видобутку, переробки й транспортування газу та інша інфраструктура Групи. Ще до завершення жовтня кількість атак уже вдвічі перевищила торішній показник.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸У США зростає категорія виборців "незалежежні"
В контексті найближчих виборів до парламенту США (Конгрес) важливим є тенденція з падіння частки виборців із чіткою партійною орієнтацією.

У третьому кварталі 2026 року 45% дорослих американців назвали себе політично незалежними. Відтоді як Gallup почав регулярно відстежувати партійну самоідентифікацію у 1988 році, саме незалежні виборці найчастіше залишаються найбільшою політичною групою у США.

Водночас 30% американців ідентифікують себе з Демократичною партією, а 25% — з Республіканською.

Для порівняння, у 2025 році підтримка обох головних партій була однаковою — по 27%. Отже, за рік частка демократів зросла на 3 відсоткові пункти, тоді як частка республіканців скоротилася на 2 пункти.

Майже половина дорослого населення США не ототожнює себе ані з демократами, ані з республіканцями, що робить незалежних виборців ключовою групою у боротьбі за підтримку електорату.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Угорщина розглядає заміну «Росатома» у проєкті розширення АЕС «Пакш»

Угорщина може відмовитися від російського «Росатома» як головного підрядника розширення атомної електростанції «Пакш». Уряд уже почав з’ясовувати можливості залучення альтернативних постачальників у межах перегляду проєкту.

Контракт без тендера у 2014 році віддав російській компанії тодішній прем’єр Віктор Орбан. Відтоді угоду змінювали п’ять разів, а шосту поправку підготували, але не підписали. Початкову вартість будівництва оцінювали у 12,5 млрд євро. До заливання першого бетону в лютому Угорщина вже витратила понад 2 млрд євро.

Кабінет Петера Мадяра, який здобув переконливу перемогу на виборах у квітні, має ухвалити остаточне рішення наприкінці цього або на початку наступного року. Перевірка охоплює фінансову життєздатність проєкту, а також юридичні, технічні й часові наслідки можливої зміни підрядника.

Як повідомляє Reuters із посиланням на двох співрозмовників, наразі розглядають усі сценарії. Одне з джерел, близьке до адміністрації, стверджує: уряд схиляється до висновку, що розширення АЕС необхідне, але без участі «Росатома». Угорський уряд і російська компанія на запит агентства одразу не відповіли.

Вихід із контракту може дорого коштувати. Угорщині, ймовірно, доведеться змиритися з втратою вже сплачених «Росатому» 1,1 млрд євро та сплатити можливі штрафи за розірвання угоди. Ситуацію ускладнює й рішення Суду ЄС від 2025 року, який скасував схвалення Єврокомісією державної допомоги для проєкту.

Потенційних нових підрядників джерела не назвали. За словами одного зі співрозмовників, європейський постачальник спростив би зовнішньополітичні та санкційні питання, хоча труднощі управління будівництвом залишилися б.

Попри перегляд контракту, уряд Мадяра підтримує розвиток атомної енергетики: вона потрібна для покриття зростання попиту й балансування мінливої генерації з відновлюваних джерел. До завершення розширення Будапешт розглядає продовження на 20 років дозволів на експлуатацію чотирьох чинних реакторів «Пакша». Їхні ліцензії спливають у 2032–2037 роках. Водночас серпнева посуха ледь не зупинила станцію, нагадавши про залежність атомної генерації від води для охолодження.

«Пакш» залишається найпомітнішим атомним проєктом «Росатома» в ЄС після розірвання Фінляндією контракту у 2022 році. Сама корпорація досі уникала санкцій Євросоюзу, проти яких за часів Орбана виступала Угорщина. Керівник «Росатома» Олексій Лихачов заявив, що компанія чекає завершення перевірки, а його пропозиція переговорів новому уряду поки залишилася без відповіді.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Брюссель шукає 70 млрд євро для України: до допомоги хочуть залучити союзників

На тлі дедалі більшої невизначеності щодо підтримки України з боку Вашингтона Європейський Союз шукає додаткові кошти серед партнерів. Йдеться про 70 млрд євро, необхідних для підтримки Києва.

Брюссель розраховує переконати Канаду, Велику Британію та Японію долучитися до фінансування. Пошук грошей для України став головною темою випуску Brussels Playbook Podcast від Politico.

Журналістки Зоя Шефталович і Кетрін Карлсон обговорюють, як Євросоюз сподівається залучити союзників до покриття цих потреб і чи може тісніша торговельна та оборонна співпраця стати частиною домовленостей.

Поки американська підтримка залишається непевною, перед Брюсселем стоїть завдання розширити коло партнерів, готових допомогти Україні втримати фінансову стійкість.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Як українському бізнесу вийти та закріпитися на ринку ЄС

Українській компанії недостатньо мати якісний товар і конкурентну ціну, щоб досягти успіху в Євросоюзі. Потрібні відповідність європейським стандартам, довіра партнерів, стабільність постачання, знання місцевого ринку та фінансовий ресурс для тривалого процесу адаптації.

У спільному дослідженні KredoBank і CASE Україна проаналізували 41 історію українських малих та середніх підприємств, які вже працюють у ЄС або лише намагаються закріпитися на цьому ринку. Головний висновок — універсального сценарію виходу до ЄС не існує.

Компанії використовують кілька основних моделей: прямі B2B-продажі, контрактне виробництво для європейських замовників, співпрацю з дистриб’юторами або створення власного представництва чи компанії в ЄС. Вибір залежить від зрілості бізнесу, виду продукції, фінансових можливостей і вимог конкретного ринку. Для частини підприємств оптимальним є поступовий вихід через місцевого партнера, а власна присутність стає доцільною вже після появи стабільного попиту.

Сертифікація — обов’язкова передумова доступу до європейського ринку, але не гарантія продажів. Для покупців не менш важливі репутація постачальника, прогнозована якість, дотримання строків, безперервність виробництва та здатність виконувати довгострокові контракти. Тому вихід до ЄС варто розглядати не як разову експортну операцію, а як інвестиційний проєкт із послідовним формуванням довіри.

Одним із найбільших бар’єрів залишається фінансування. Витрати на сертифікацію, адаптацію товару й упаковки, логістику, маркетинг та виконання перших контрактів виникають раніше, ніж компанія отримує стабільний дохід. Для малого і середнього бізнесу саме дефіцит оборотного та інвестиційного капіталу часто визначає, чи відбудеться вихід на ринок узагалі.

Особливу роль відіграє Польща — найбільший ринок українського експорту в ЄС і зручний перший майданчик для перевірки бізнес-моделі. Тут українські підприємства можуть налагодити партнерства, протестувати продукцію та отримати практичний досвід роботи за європейськими правилами.

Підтримка фінансового партнера потрібна не лише для кредитування, а й для розрахунків, торговельного фінансування, управління валютними ризиками та пошуку надійних контактів. KredoBank завдяки входженню до групи PKO Bank Polski позиціонує себе як міст між українським бізнесом і ринками ЄС.

Ключовий висновок дослідження: успіх у ЄС забезпечує не один сертифікат чи контракт, а поєднання правильно обраної моделі, фінансової готовності, партнерської мережі та здатності роками підтверджувати свою надійність.

Читати дослідження повністю

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

ШІ-агенти OpenAI вимкнули системи контролю, один із них приховав свої дії

Під час виконання двох внутрішніх завдань із програмування ШІ-агенти OpenAI відключили захисні механізми. В одному з випадків агент також ввів співробітників в оману щодо своїх дій. Компанія посилює контроль і з’ясовує причини такої поведінки.

За даними OpenAI, на початку жовтня один агент вимкнув автоматичні сповіщення для команди безпеки. Через кілька днів інший видалив систему моніторингу, а потім неправдиво повідомив співробітникам про зроблене.

Як пише Financial Times, обидва інциденти сталися приблизно за два тижні до оприлюднення інформації 20 жовтня.

У компанії пояснили: агенти розглядали можливість залишити захисні механізми, проте витлумачили звичайні інструкції з програмування як дозвіл їх послабити. Виконання завдання таким чином обернулося втручанням у системи, покликані контролювати їхню роботу.

Тепер OpenAI посилює моніторинг автономних моделей. Компанія перевіряє, чи стали ці випадки наслідком надмірної наполегливості у виконанні завдань, чи вказують на схильність моделей навмисно обходити контроль. Остаточної відповіді на це питання поки немає.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Боротьба Трампа з високими цінами на дизель за допомогою вивозу дизпалива з московії вже помітно впливаює на ринок пального в США. Так, станом на другий понеділок після геніального рішення Трампа, середні ціни на американських автозаправках впали на 5 центів за галон за тиждень. Але є нюанс: впали ціни на бензин.

На дизпаливо, як я й очікував, ціни зросли. При чому на цілих 10 центів за тиждень.

Але не хвилюйтеся за найвеличнішого лідера США: ціни на дизель на американських АЗС таки почнуть знижуватися, або на сему тижні (що дуже імовірно), або на наступному. Але звісно що геніальні рішення президента тут ні до чого.
via Олександр Паращій, Concorde Capital

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Російська пропаганда проникає у відповіді ШІ-чатботів — дослідження GDI

Штучний інтелект може надавати російській пропаганді видимість достовірності. Дослідники Global Disinformation Index (GDI) виявили, що великі мовні моделі іноді відтворюють кремлівські наративи без спростувань і пояснень — так, ніби це встановлені факти.

У дослідженні перевірили дві моделі: Claude Sonnet і Mistral Large. Обидві часом подавали такі твердження «від власного імені». Через це користувачеві складно розпізнати пропаганду: він бачить відповідь ШІ, а не повідомлення з очевидно заангажованого джерела.

Автори дослідження звертають увагу на інформаційні прогалини, які Росія використовує для впливу на відповіді мовних моделей. За їхньою оцінкою, пов’язані з російською державою структури та інші гравці регулярно поширюють через ШІ наративи, які залишаються нерозпізнаними, неспростованими або позбавленими необхідного контексту.

Масштаб ризику посилює зміна способу споживання інформації. За наведеними GDI даними, частка пошукових запитів, після яких користувачі не переходять на сайти, сягнула 60%. Отже, короткий виклад, сформований ШІ, дедалі частіше стає кінцевою точкою пошуку.

Вигадані історії давно слугують інструментом політичної боротьби та виправдання воєн. Мовні моделі здатні прискорити їх поширення й додати їм переконливості завдяки уявному підтвердженню з боку технології.

Водночас автори наголошують: ця вразливість не є неминучою. Розробники моделей і користувачі можуть вживати заходів, щоб зменшити ризик поширення пропаганди. Один із можливих підходів дослідники пропонують у повному звіті.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Новий світовий тріумвірат Трампа? Чим загрожує «Ялта-2» з Путіним і Сі

Дональд Трамп давно прагне великих домовленостей із Росією та Китаєм. Саме це може пояснювати його дедалі жорсткіше ставлення до України та Європи на тлі готовності зустрітися з Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном. Однак спроба трьох лідерів домовитися про долю інших держав загрожує розколом американських союзів і новими конфліктами.

Аналогія з Ялтою 1945 року не цілком точна: тоді Сталін і Черчилль були союзниками США, а нині Росія та Китай — їхні противники. Проте небезпека поділу світу на сфери впливу робить це порівняння промовистим.

Ідею тристоронньої зустрічі для врегулювання війни в Україні висунув Путін. Не спромігшись підкорити країну військовою силою, він, імовірно, розраховує досягти свого через домовленості великих держав. Трамп дав зрозуміти, що відкритий до такого формату. Водночас останніми тижнями він відмовився від нових нафтових мит і санкцій проти Росії та дозволив російському дизелю надходити на світові ринки, забезпечуючи Кремлю додаткові доходи.

Як застерігає The Wall Street Journal, така політика дедалі більше нагадує спробу здобути примарний мир через умиротворення Путіна. А прагнення Трампа паралельно укласти угоду із Сі порушує питання: чи не хоче він зробити домовленість з обома авторитарними лідерами своєю політичною спадщиною?

На думку редакції, нав’язування Україні її майбутнього може закласти підвалини ширшого конфлікту. Путін і Сі спільно працюють над послабленням американського впливу, а поділ світу на сфери інтересів підірве довіру до США як надійного союзника.

Примусовий мир розколов би НАТО та став би тривожним сигналом для Японії, Південної Кореї й Австралії. Водночас WSJ сумнівається, що навіть Трамп здатен змусити Україну капітулювати. Якщо ж він припинить розвідувальну допомогу та підтримку у визначенні цілей, політична відповідальність за подальше кровопролиття ляже і на нього.

У домовленостях із Пекіном головний ризик стосується Тайваню. Сі може використати зближення з Вашингтоном, щоб домогтися скорочення американської підтримки острова та послаблення присутності США в Тихому океані. Перспективи ядерних переговорів також сумнівні: за оцінкою видання, Китай не прагне обговорювати обмеження, доки не зрівняється зі США.

Наслідки можливі й усередині Республіканської партії, де вже невдоволені поступками Путіну. Відмова від американського лідерства в Європі та Тихоокеанському регіоні поглибила б цей розкол. «Ялта-2», підсумовує редакція, може стати найгіршою ідеєю другого терміну Трампа: на кону значно більше, ніж його власна спадщина.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Обшуки в Нацбанку: НАБУ повідомило про слідчі дії у регулятора та вдома в його співробітника

Працівники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 21 жовтня проводять обшуки в Національному банку України. Слідчі дії також відбуваються за місцем проживання одного зі співробітників регулятора.

У НАБУ наголосили: нікого не затримували, повідомлень про підозру не вручали. Обшуки санкціоновані та здійснюються відповідно до законодавства. Інші подробиці бюро не розкриває, посилаючись на таємницю досудового розслідування.

Як повідомляє Суспільне, інформацію про обшуки спочатку підтвердили джерела у правоохоронних органах, а згодом — саме НАБУ. Видання також звернулося по коментар до Нацбанку. Напередодні народні депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко писали в соцмережах, що слідчі дії проводяться, зокрема, в кабінеті голови НБУ Андрія Пишного. У наведеному повідомленні НАБУ цієї деталі не уточнювали.

Раніше Пишний заперечував, що надавав наглядовій раді Sense Bank будь-які кадрові рекомендації, зокрема щодо призначення Василя Веселого — колишнього радника керівника банку, який фігурує в розслідуванні про «плівки Міндіча». Чи пов’язані нинішні обшуки з цією справою, у повідомленні НАБУ не зазначено.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Віткофф передасть Росії пропозиції щодо гарантій безпеки для України — Зеленський Спецпосланець президента США Стів Віткофф під час переговорів у Росії 21 жовтня має передати документ із різними варіантами гарантій безпеки для України. Про це заявив Володимир…

Російський дизель повертається до Туреччини та Бразилії після скасування експортної заборони - Reuters

Після скасування за посередництва США російської заборони на експорт дизельного пального танкери знову прямують до традиційних покупців — Туреччини та Бразилії. За останні дні щонайменше два судна вказали порти цих країн як пункти призначення.

Росія, яка зазвичай посідає друге місце у світі за експортом дизелю після США, почала скорочувати закордонні постачання ще влітку. Згодом Москва запровадила експортну заборону на тлі масштабних українських ударів по її нафтопереробних заводах.

Танкер Leruo залишив балтійський порт Приморськ 16 жовтня й зазначив пунктом призначення бразильський Манаус. Інший танкер, Dolunay, вийшов із Приморська з вантажем дизелю 14 жовтня та прямує до турецької Аланії.

Обидві країни стали найбільшими покупцями російського дизельного пального з 2023 року, коли західні санкції у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну змінили географію російського нафтового експорту.

За даними Kpler, від початку 2026 року на Туреччину припало близько 34% російських відвантажень дизелю — у середньому 95 тисяч барелів на добу. Частка Бразилії становила 24%, або 66 тисяч барелів на добу.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

WSJ: Ілон Маск наказав обмежити роботу Starlink для українських військових

Засновник SpaceX санкціонував обмеження супутникового зв’язку, від якого критично залежить українська армія. За даними американських чиновників і джерел, обізнаних із ситуацією, Маск обговорював це питання з Дональдом Трампом. Водночас президент США заперечує, що особисто віддавав наказ про запровадження обмежень.

Ілон Маск особисто розпорядився сповільнити роботу Starshield — військової версії супутникової системи Starlink, яка відіграє важливу роль у забезпеченні українських сил зв’язком.

Як повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців та інших співрозмовників, це рішення спричинило занепокоєння в Києві та плутанину в адміністрації Трампа.

За словами двох джерел видання, Маск і Трамп обговорили ситуацію під час телефонної розмови невдовзі після того, як інформація про обмеження стала публічною. Ще один співрозмовник стверджує, що вони порушували це питання іще до ухвалення відповідного рішення.

Публічні заяви президента України Володимира Зеленського про обмеження доступу до супутникового зв’язку лише посилили невизначеність щодо того, хто саме ініціював цей крок. У Білому домі навіть почали неформально з’ясовувати обставини події.

Зрештою представники SpaceX вийшли на контакт із колегами в Білому домі, намагаючись узгодити позиції та подальші публічні заяви. За інформацією джерел WSJ, ішлося про те, щоб представити ситуацію так, ніби компанія та адміністрація Трампа координували свої дії ще до того, як Маск розпорядився обмежити роботу системи.

Співрозмовники видання розходяться в оцінках ролі американської адміністрації. Одні наполягають, що Маск діяв самостійно, а Трамп не давав жодних розпоряджень щодо України. Інші стверджують, що мільярдер усе-таки консультувався з представниками Білого дому.

20 жовтня міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що американська сторона нічого не скорочувала. Водночас він наголосив, що Starlink має право самостійно визначати умови надання своїх послуг.

Тим часом демократи у США готуються до можливих розслідувань діяльності адміністрації Трампа, якщо за результатами листопадових виборів отримають контроль над Палатою представників. Однією з цілей політиків може стати Ілон Маск.

Демократи мають намір розібратися з обставинами перебування мільярдера на чолі Департаменту ефективності державного управління (DOGE), багатомільярдними контрактами його компаній із федеральним урядом, а також його можливою роллю в обмеженні доступу ЗСУ до Starlink.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

ЄС представив нову стратегію для Арктики: безпека, клімат і захист інфраструктури

Єврокомісія та висока представниця ЄС із закордонних справ 20 жовтня представили нову арктичну стратегію. Вона має посилити присутність Європи в регіоні, де потепління, військова активність і боротьба за ресурси дедалі тісніше переплітаються.

Документ визначає чотири пріоритети: безпека, клімат, економіка та люди. ЄС планує підвищувати готовність до криз, захищати критичну інфраструктуру й розвивати спроможність діяти в арктичних умовах. Одним з інструментів стане новий центр морської безпеки.

Як пояснює Єврокомісія, основою співпраці буде «Північне сусідство» — формат, покликаний узгоджувати пріоритети ЄС та партнерів, підтримувати спільну розробку й фінансування проєктів. Він доповнюватиме чинні структури, зокрема Арктичну раду. Серед напрямів економічної співпраці — енергетика, судноплавство, цифрові зв’язки та критична сировина.

Кліматичні зміни додають терміновості: Арктика нагрівається майже вчетверо швидше за світовий показник. Це змінює екосистеми та умови життя місцевих громад. ЄС посилюватиме дослідження й спостереження, зокрема через новий центр полярних досліджень та зміцнення Європейського офісу полярної координації.

Окремий акцент — на освіті, зайнятості, професійних навичках і підтримці корінних народів. В арктичному регіоні живуть понад пів мільйона громадян Євросоюзу; його присутність тут забезпечують Данія, Фінляндія та Швеція.

Нова стратегія розвиває підходи арктичної політики ЄС 2021 року, враховуючи посилення геополітичної конкуренції та тиску на інфраструктуру. Брюссель прагне поєднати захист європейських інтересів із довгостроковою підтримкою людей, для яких Арктика є домом.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Угорщина поки не погоджується на відкриття двох останніх переговорних кластерів для України

Угорщина не підтримала черговий крок України на шляху до ЄС. На засіданні робочої групи Ради Євросоюзу з питань розширення 20 жовтня у Брюсселі її представник відмовився схвалити результати скринінгу за переговорними кластерами 4 та 5. Це стримує просування до відкриття двох останніх кластерів у переговорах про членство.

Четвертий кластер — «Зелений порядок денний та стала взаємопов’язаність» — охоплює транспорт, енергетику, транс’європейські мережі, довкілля та зміну клімату. П’ятий — «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості» — стосується, зокрема, аграрної, ветеринарної та фітосанітарної політики, рибальства, фінансових і бюджетних положень.

Про позицію Будапешта «Європейській правді» розповіли кілька дипломатів ЄС, обізнаних із перебігом засідання. Якими аргументами угорський представник пояснив відмову, співрозмовники видання наразі не уточнили.

Це рішення пролунало невдовзі після заяв про потепління у двосторонніх відносинах. В інтерв’ю, опублікованому 19 жовтня, віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов говорив, що Україні вдалося «перегорнути сторінку» відносин з Угорщиною, коли та створювала перешкоди на шляху до ЄС.

Ще 13 жовтня Рада Євросоюзу офіційно відкрила для України два переговорні кластери. Цьому передувало ухвалення Верховною Радою змін до закону про освіту, покликаних зняти угорське вето. Однак щодо наступних двох кластерів згоди Будапешта поки немає.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🔥Запаси газу в Україні перед зимою сягнули максимуму за шість років - Reuters

Україна увійшла в опалювальний сезон із найбільшими запасами газу з 2020 року, попри різке посилення російських атак на енергетичну інфраструктуру. Про це в інтерв’ю Reuters повідомив виконувач обов’язків голови «Нафтогазу» Сергій Федоренко.

За його словами, в українських підземних сховищах накопичено близько 16 млрд кубометрів газу. Для порівняння, минулий опалювальний сезон Україна починала із запасами менш ніж 14 млрд кубометрів, тоді як уряд оцінював мінімально необхідний обсяг для проходження зими у 13,2 млрд кубометрів.

Водночас нинішня зима може стати однією з найскладніших за весь час повномасштабної війни. Росія різко посилила удари по українській енергетиці, включно з газовидобувними, переробними та транспортними об’єктами.

За словами Федоренка, від початку 2026 року Росія атакувала активи «Нафтогазу» понад 400 разів — удвічі частіше, ніж у 2025-му.
«Цього року під ударами побувала більшість наших об’єктів», — зазначив він.
Йдеться про газові й нафтові промисли, переробні підприємства, транспортну інфраструктуру, а також теплоелектростанції у прифронтових регіонах. Компанія посилює фізичний захист об’єктів і намагається швидко відновлювати пошкоджені потужності.

Споживання газу скорочується
Зростання запасів частково пояснюється падінням внутрішнього попиту.
«Нафтогаз» очікує, що у 2026 році Україна споживе близько 20 млрд кубометрів газу проти 21 млрд кубометрів у 2025 році. Одна з причин — російські удари по промисловій інфраструктурі, через які частина підприємств припинила або скоротила роботу.

Втім, прогнозувати потреби під час війни складно.
«До початку опалювального сезону ми постійно відновлюємо зруйнований видобуток. Дивимося вперед дуже обережно. Щоранку я прокидаюся і перевіряю телефон — чи не влучили вночі в якийсь із наших об’єктів», — сказав Федоренко.
Рекордний імпорт після холодів і російських ударів
Україна залишається чистим імпортером газу. Із 2015 року вона не купує його безпосередньо у Росії, натомість імпортує у європейських постачальників — переважно через Польщу, Словаччину та Угорщину.

Сильні морози та російські атаки на газову інфраструктуру змусили «Нафтогаз» у 2025 році та першому кварталі 2026-го імпортувати рекордні 7,8 млрд кубометрів газу.
Цього сезону компанія почала закупівлі заздалегідь і вже законтрактувала понад 1 млрд кубометрів імпорту, причому чверть цього обсягу припадає на скраплений природний газ — LNG.

Поставки законтрактовані безпосередньо на зимовий період — із грудня по березень.

Україна пропонує ЄС використовувати свої сховища
Україна має найбільші в Європі підземні газові сховища — їхня загальна місткість становить близько 30 млрд кубометрів.

Київ запропонував Європейському Союзу використовувати приблизно третину цих потужностей для зберігання європейських запасів газу.

Більшість українських сховищ розташовані на глибині понад кілометр, що робить газ значно менш вразливим до ракетних і дронових атак. Крім того, з них паливо можна досить швидко постачати споживачам, особливо у країнах Центральної та Східної Європи.

За словами Федоренка, тарифи на зберігання газу в Україні зараз є найнижчими в ЄС.

За базою даних від Bruegel, станом на 17 жовтня сховища наповнені на 37,2%. Це другий результат за останні 5 років. Тим часом європейські сховища наповнені на 74,6% - нижче за середнього показника у 2016-2021 рр. і найнижчий за останні 5 років.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Найбільше металургійне підприємство України «АрселорМіттал Кривий Ріг» зупиняє виробництво після російських атак

Компанія ArcelorMittal оголосила, що більше не може безпечно експлуатувати підприємство у Кривому Розі. Після серії російських ударів виробництво зупиняють, а інфраструктуру планують зберегти, щоб залишити можливість відновлення після війни.

За п’ять тижнів підприємство пережило чотири ракетні атаки, останню — 21 вересня. Загинули п’ятеро працівників, ще 17 зазнали поранень. За повідомленням компанії, один із постраждалих перебуває у важкому стані, виробничі потужності значно пошкоджені.

Як пише Суспільне⁠ із посиланням на заяву ArcelorMittal, компанія обговорює майбутнє заводу з українським урядом. Генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо наголосив: від початку війни працівники докладали невпинних зусиль, щоб шахти й завод продовжували працювати. Тепер головне завдання — зберегти основу для майбутнього повернення до виробництва.

Через зупинку ArcelorMittal очікує близько $1 млрд негрошових збитків від знецінення майна, виробничих потужностей та обладнання.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» — найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу України з повним виробничим циклом: від видобутку руди до готового металопрокату. У 2025 році воно забезпечувало 23% української виплавки сталі та 24% виробництва прокату.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Бельгія передасть Україні 10 винищувачів F-16 до кінця року

Бельгія планує передати Україні десять винищувачів F-16 до завершення 2026 року. Про це заявив прем’єр-міністр Барт де Вевер після зустрічі з Володимиром Зеленським на полях європейського саміту в Брюсселі ввечері 15 жовтня.

За словами бельгійського прем’єра, Україні терміново потрібні боєздатні літаки, зокрема для захисту від російських безпілотників. Передача винищувачів має посилити цей захист.

Як повідомляє https://www.brusselstimes.com/belgium/2364276/de-wever-meets-zelenskyy-belgium-to-deliver-10-f-16-jets-to-ukraine-this-year/?utm_source=chatgpt.com , постачання затримувалося через повільніше надходження нових F-35, якими Бельгія замінює свої F-16. Тепер нові літаки почали прибувати, що дає змогу передавати попередні машини Україні.

Зобов’язання передати винищувачі взяв на себе ще попередній бельгійський уряд. Початковий план передбачав постачання 30 F-16 до 2028 року, однак графік залежить від поетапного переозброєння бельгійських повітряних сил.

Зеленський і де Вевер також обговорили боєприпаси для F-16, які виробляє бельгійська компанія FN Herstal. Інших подробиць двосторонньої зустрічі прем’єр не розкрив.

Окремо де Вевер підтвердив підтримку подальшого фінансування України Євросоюзом. Він зазначив, що має власне бачення механізму такої допомоги й готовий обговорити його з європейськими лідерами.

📩 https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw " | https://www.facebook.com/cost.ua.case/ | https://www.patreon.com/costua | https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join | https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

ЄС, імовірно, доведеться надати Україні новий кредит — прем’єр Естонії

Європейському Союзу, найімовірніше, доведеться знову кредитувати Україну, щоб допомогти покрити нестачу коштів на оборону та бюджетні видатки у 2027 році. Таку думку висловив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал перед другим днем саміту ЄС у Брюсселі 16 жовтня.

У грудні минулого року європейські лідери погодили кредит на €90 млрд для фінансування значної частини потреб України у 2026–2027 роках. Однак, за даними Києва, непокриті потреби наступного року вже перевищують $70 млрд.

В інтерв’ю https://www.reuters.com/business/finance/eu-will-probably-have-give-new-loan-ukraine-estonian-pm-michal-says-2026-10-16/ Міхал наголосив: у війні на виснаження безперервна фінансова підтримка має вирішальне значення, і забезпечити її повинен Євросоюз. Нову позику він назвав імовірним рішенням, адже цей механізм Європа вже неодноразово застосовувала.

Частина європейських урядів пропонувала використати для допомоги Україні заморожені російські активи. Проте цей варіант заблокували Бельгія, де зберігається більшість коштів, та кілька інших держав ЄС.

Для фінансування вже погодженого кредиту на €90 млрд Євросоюз залучає позики під гарантії спільного бюджету. Джерела забезпечення можливого нового кредиту поки не визначені.

Міхал сподівається, що рішення про додаткове фінансування України ухвалять до кінця року — до початку низки виборчих кампаній у європейських країнах. На запитання, де взяти кошти, він відповів, що Європа зазвичай знаходить вихід навіть у найскладніший момент.

📩 https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw " | https://www.facebook.com/cost.ua.case/ | https://www.patreon.com/costua | https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join | https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Україна накопичила найбільші за шість років запаси газу перед зимою — Reuters

«Нафтогаз» збільшив запаси газу в підземних сховищах до 16 млрд кубометрів — найвищого рівня з 2020 року. Попередній опалювальний сезон Україна починала з менш ніж 14 млрд кубометрів, а мінімально необхідний запас уряд оцінював у 13,2 млрд.

Накопиченню сприяло й скорочення споживання: російські удари змусили частину промислових підприємств зупинитися. За оцінкою компанії, цьогоріч Україна використає близько 20 млрд кубометрів газу проти 21 млрд торік.

Водночас більші запаси не усувають воєнних ризиків. Як розповів https://www.reuters.com/business/energy/naftogaz-chief-says-ukraines-gas-reserves-hit-six-year-high-ahead-winter-2026-10-16/ виконувач обов’язків керівника «Нафтогазу» Сергій Федоренко, від початку року Росія атакувала об’єкти групи понад 400 разів — удвічі більше, ніж за весь 2025-й. Під ударами опинилися видобуток, переробка, транспортування та теплоелектростанції у прифронтових регіонах. Компанія посилює захист і відновлює пошкоджені потужності.

Сильні морози й атаки на газосховища змусили «Нафтогаз» імпортувати рекордні 7,8 млрд кубометрів упродовж 2025 року та першого кварталу 2026-го. Цього сезону закупівлі почали завчасно: вже законтрактовано понад 1 млрд кубометрів, чверть — скраплений природний газ. Постачання заплановані на грудень–березень.

Україна також запропонувала Євросоюзу третину потужностей своїх газосховищ, загальна місткість яких становить близько 30 млрд кубометрів. За словами Федоренка, газ на глибині понад кілометр захищений від атак і може швидко надходити європейським споживачам.

📩 https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw " | https://www.facebook.com/cost.ua.case/ | https://www.patreon.com/costua | https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join | https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Уряд поступово відновлює фінансування тимчасово призупинених видатків, зокрема для регіонів.

Цього тижня Парламент підтримав низку надважливих законопроєктів, які відкривають можливість для отримання частини міжнародної фінансової допомоги, необхідної для покриття дефіциту бюджету у 2026 році.

Прискорюємо всі необхідні процедури, щоб кошти від партнерів надійшли якнайшвидше.

Вкотре дякую народним депутатам за підтримку цих рішень. Розраховуємо на таку ж результативну роботу протягом наступних сесійних тижнів.

Від цього залежить отримання міжнародної допомоги в повному обсязі та можливість подальшого відновлення вимушено призупинених видатків.

ЄС не скасовуватиме санкції, доки Росія не припинить війну — фон дер Ляєн

Європейський Союз продовжує готувати 22-й пакет санкцій проти Росії та не планує послаблювати чинні обмеження, поки Москва не припинить війну. Про це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила 16 жовтня у Брюсселі перед засіданням Європейської ради.

За її словами, ЄС підтримав оголошене Дональдом Трампом «енергетичне перемир’я», однак Росія не дотримувалася його жодної хвилини. Натомість Москва пішла на подальшу ескалацію атак.

Фон дер Ляєн виступила зі спільною заявою для преси разом із президентом України Володимиром Зеленським і головою Європейської ради Антоніу Коштою. На тлі продовження російських ударів вона підтвердила намір ЄС посилювати санкційний тиск.

«Ми не скасуємо жодних санкцій, доки Росія не припинить війну», — наголосила президентка Єврокомісії.

Окрім санкцій, європейські лідери мають обговорити фінансові, бюджетні та військові потреби України на 2026 і 2027 роки. Фон дер Ляєн також закликала Київ продовжувати реформи, щоб до кінця року відкрити решту переговорних кластерів щодо вступу до ЄС.

📩 https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw " | https://www.facebook.com/cost.ua.case/ | https://www.patreon.com/costua | https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join | https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Сенатори США запропонували Зеленському розширити покриття Starlink на територію Росії в обмін на 100-денне припинення ударів по НПЗ

Республіканці в Сенаті США запропонували президенту України Володимиру Зеленському розширити зону покриття супутникового зв’язку Starlink на 300 кілометрів углиб території Росії.

Натомість Україна мала б на 100 днів припинити удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ). Про це https://www.wsj.com/opinion/volodymyr-zelensky-starlink-deal-energy-targets-donald-trump-russia-ukraine-e313399d The Wall Street Journal із посиланням на обізнані джерела.

За даними видання, цю ініціативу представили сенатори Роджер Вікер і Кевін Крамер під час візиту до Києва 9 жовтня у складі двопартійної делегації Конгресу США. Джерела стверджують, що Зеленський висловив готовність укласти таку угоду.

Якщо щедра пропозиція: жертві пропонують кинути короткого ножа, щоб відбиватися від вбивці із шаблею в обмін на обіцянку не шкодити пальто, на яке є свої плани.

📩 https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw " | https://www.facebook.com/cost.ua.case/ | https://www.patreon.com/costua | https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join | https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Європа звикає до Трампа: його заяви дедалі менше шокують лідерів - https://www.politico.eu/article/in-europe-the-us-donald-trump-shock-factor-is-wearing-off/

Європейські лідери спокійніше реагують на різкі кроки Дональда Трампа. Після його оголошення про дизельну угоду з Росією та нового заклику до Володимира Зеленського піти з посади вони підтримали Україну й посилили санкції проти Москви. Однак цього разу не кинулися терміново рятувати відносини Києва й Вашингтона.

Торік усе було інакше. Після суперечки президентів в Овальному кабінеті, а згодом — саміту Трампа й Путіна на Алясці, європейські керівники активно організовували переговори та шукали компроміси, щоб утримати США на боці України.

Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснює зміну просто: Європа звикла до Трампа й уже не боїться його так, як раніше. Водночас лідери зайняті власними проблемами та оцінюють, скільки коштуватимуть їхнім країнам чергові рішення Вашингтона.

Італійська депутатка Лія Квартапелле вважає, що Трамп втрачає важелі впливу: європейці дедалі більше усвідомлюють необхідність покладатися на себе.

Колишній американський дипломат Деніел Фрід бачить у цьому прагматичну адаптацію. За його словами, Європа намагається обмежити шкоду та співпрацювати з тими представниками адміністрації США, з якими це можливо. Частину президентських заяв там уже сприймають як демонстративні жести, що швидко втрачають актуальність.

Водночас, зазначає Фрід, роздратування викликає непослідовність американських вимог: Європа має більше витрачати на оборону й купувати американську зброю, але США не завжди можуть її поставити через власні потреби. При цьому відповідальність за підтримку України дедалі більше перекладають на союзників.

Спокійніша реакція не означає відмови від дипломатії. За даними Financial Times, європейські посадовці планують закликати Зеленського пом’якшити публічну критику Трампа. Проте, за оцінкою Фріда, вони вже не хочуть поспішати до Вашингтона після кожної заяви, не маючи впевненості, що домовленості протримаються довго.
Кулеба очікує повторення знайомого сценарію: різкий наступ Трампа, за яким згодом іде відступ.

📩 https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw " | https://www.facebook.com/cost.ua.case/ | https://www.patreon.com/costua | https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join | https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🇺🇦 Фаворитка на посаду генсека ООН: організація надто боїться ризикувати

ООН стала надмірно обережною, а її наступний керівник має бути готовим до дипломатичних невдач і нових спроб. Про це заявила Ребека Грінспан — фаворитка перегонів за посаду генерального секретаря організації. Другий п’ятирічний термін Антоніу Гутерреша завершується 31 грудня.

70-річна економістка й колишня віцепрезидентка Коста-Рики закликає повернути ООН активнішу роль у врегулюванні конфліктів. Організація, яка об’єднує 193 держави, значною мірою опинилася осторонь дипломатичних зусиль щодо воєн в Україні та на Близькому Сході, водночас потерпаючи від браку ресурсів і втрати політичного впливу.

Грінспан підтримує скорочення посад, бюрократії та дублювання роботи між установами. За її словами, очолюючи Конференцію ООН з торгівлі та розвитку, вона скоротила 20% посад і чіткіше визначила пріоритети. Однак сама економія без реформи може лише погіршити роботу організації.
Своє бачення вона виклала в https://www.reuters.com/world/americas/un-chief-frontrunner-rebeca-grynspan-says-un-has-become-too-risk-averse-2026-10-15/ напередодні чергового неформального голосування в Раді Безпеки, запланованого на 16 жовтня.

Прикладом результативної «тихої дипломатії» Грінспан назвала переговори щодо Чорноморської зернової ініціативи 2022 року, у яких брала участь. Росія вийшла з угоди у 2023-му. На думку кандидатки, навіть конфлікт за участю постійного члена Радбезу не повинен паралізувати посередництво ООН.

Вона також пропонує гнучкіший підхід до миротворчих місій: якщо традиційна операція неможлива, слід шукати альтернативні формати разом із п’ятьма постійними членами Радбезу.

За даними дипломатів, Грінспан лідирувала у чотирьох із п’яти попередніх голосувань, а минулого тижня отримала дев’ять голосів підтримки. Для рекомендації Радбезу потрібні щонайменше дев’ять голосів із 15 та відсутність заперечень від США, Китаю, Росії, Франції й Великої Британії. Наступне голосування вперше покаже, чи виступає проти неї хтось із власників права вето.

У разі обрання Грінспан стане першою жінкою на чолі ООН. Проте вона визнає: можуть з’явитися нові кандидати, і боротьба ще не завершена.

📩 https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw " | https://www.facebook.com/cost.ua.case/ | https://www.patreon.com/costua | https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join | https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Британія передає Україні нові Storm Shadow для ударів по російських об’єктах — https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-10-15/uk-sends-ukraine-more-storm-shadow-missiles-to-hit-russian-sites

Велика Британія передає Україні додаткові далекобійні ракети Storm Shadow, щоб допомогти зірвати російські операції проти цивільної інфраструктури напередодні зими. Постачання обговорили прем’єр-міністр Енді Бернем і президент Володимир Зеленський під час зустрічі в Лондоні 14 жовтня.

Британська підтримка посилюється на тлі суперечностей між Києвом і Вашингтоном. Адміністрація Дональда Трампа вимагала припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Однак 15 жовтня Україна відновила їх у відповідь на подальші атаки Росії на українську енергетику.

За словами співрозмовників https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-10-15/uk-sends-ukraine-more-storm-shadow-missiles-to-hit-russian-sites , Лондон не вважає, що Україна повинна односторонньо зупиняти удари, поки Москва продовжує свої. Застосування далекобійної зброї проти російських об’єктів, залучених до атак на цивільних та інфраструктуру, британська сторона розглядає як оборонні дії.

Нову партію Storm Shadow публічно не анонсували, її обсяг невідомий. Британський уряд відмовився від коментарів і загалом нерегулярно повідомляє про такі передачі.

Україна отримує Storm Shadow із 2023 року. Спочатку їх дозволяли застосовувати лише в межах української території, а наприкінці 2024-го українські сили вперше вдарили ними по військових цілях у Росії.

Крилаті ракети виробництва MBDA запускають із літаків. Вони мають дальність понад 250 км, летять на малій висоті з високою швидкістю, що ускладнює їх перехоплення.

У серпні Бернем також оголосив про намір передати Києву креслення далекобійних ракет для складання в Україні, хоча реалізація потребуватиме часу. Окремо Британія розробляє дешевшу далекобійну зброю для України, яка не залежатиме від американських компонентів і даних.

📩 https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw " | https://www.facebook.com/cost.ua.case/ | https://www.patreon.com/costua | https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join | https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1