Чашка з блішками | Канал Аліси Корж

🤔️️️️️️ У мене є багато питань до деяких видавництв, які продовжують видавати авторів із гостро мізогіністичними та гомофобними позиціями. До деяких вже немає, проте до певних все ж є.

Думаю, навіть не треба уточнювати, про яких саме авторів (або автора) я кажу. Так, ми з цього хіхікаємо і робимо мемчики, але в якийсь момент стає вже не смішно. Був кейс, що рідбері розірвало контракт з авторкою-дебютанткою через її расистські висловлювання в соц. мережах. І це, на мою думку, вірно, адже співпрацюєш = підтримуєш. Проте є людина, яка продовжує, пробачте, виригувати крінжу про жінок, лгбт та квір спільноти, інших авторів на усіх можливих площадках – і її продовжують видавати. Ба більше, видають ті видавництва, які також мають в портфелі квірну та феміністичну літературу й позиціонують себе прогресивними. Це якісь подвійні стандарти, чи не так? Де та межа, коли тобі стає дозволено нести будь-яку соціально неприйнятну гидоту – і тебе все одно будуть толерувати?

Я розумію, що це бізнес, і поки немає серйозних ризиків репутації – всім пофіг. Але має бути якась, ну не знаю, самоповага.

Вибачте, про наболіле, дуже треба було висловитись.

✨️️️️️️️Оу, раз вже можна казати, то розкажу і я – "Промені Аласі. Книга 1" пройшла до фіналу премії фантастичних дебютів NADNOVI, та ще й з такими прекрасними жінками поряд!

Оголошення переможниці та нагородження відбудеться 6 листопада о 17:00 в Чернівцях, в Молодіжному центрі Чернівців "Резиденція молоді", вул. Головна 41, і я буду там!

I`m so excited🙌️️️️️️

Ви навіть не можете собі уявити, наскільки канонічною є ця подія✨️️️️️️️😱️️️️️️🥳

Жахливий ранок 💔️️️️️️

Знищено станції метро, де прожила велику частину життя, вдарили по виробництву в Ірпені, біля якого я провела іншу його частину і так любила гуляти із собакою у лісі поряд. Немає слів, аби описати свою ненависть. Але є дії.

Дуже прошу підтримати мій збір для Люм'єрів донатом чи репостом. Зараз збори закриваються катастрофічно погано, проте я не знаю іншого способу не відчувати безсилля. Бійцям потрібен зв'язок💪

Ось тут банка: https://send.monobank.ua/jar/AhGLyc9qZ8

А за донати розігрую власну книгу + красиві закладинки з моїм підписом.
Сподіваюсь ви й ваші близькі цілі та в безпеці🙏

🤔Цікаве спостереження: маю дивну реакцію на слово "промені". От будь-де в тексті бачу "промені", "у променях" чи якусь іншу варіацію – і мене ніби легеньким розрядом вдаряє.

Це тепер так назавжди?

Мені дуже подобається ідея книголава продавати свої вцілілі книги у форматі blind box , розсортувавши їх на кілька категорій – Нескорена сучасна проза, Загартована фентезі, Відважна дитяча література, Непохитна класика, Стійкий нонфік.

Окрім того, що це шанс підтримати видавництво, як на мене це неймовірно символічний подарунок іноземним колегам, партнерам і знайомим, особливо любителям толстоєвських та балету. Це не просто книги. Це книги, що вижили, пряма ілюстрація того, чим є росія насправді. От прям в кожен університет світу хочеться відправити, най поставлять у свої бібліотеки і дивляться на наслідки "вєлікай", яку й досі так обожнюють.

🤦‍♀ Помилки при створенні жіночих персонажів, або як робити не треба

Що не так з деякими жіночими персонажами?
Ця тема хвилює мене давно, а в світлі останніх подій сучукрліту, на мою думку, постає особливо гостро. Не можу сказати, що цим грішать тільки автори-чоловіки, зустрічала це й в авторок. І, звісно ж, ніщо не є помилкою, якщо введено із певною ціллю (як частина арки/брехні/характеристики персонажа/ки), зумисно чи з розумінням справи. Але часто це не так.

Тож – що не так з деякими жіночими персонажами?

🔸 Діва в біді
Застаріла класика. Персонажка позбавлена суб'єктності, не приймає рішень і постійно чекає, поки її хтось врятує, переважно любовний інтерес. Вона потрапляє в халепи, геть не здатна впоратись сама та постійно питає в чоловіка порад щодо того, що ж робити далі. Окей, якщо це частина її арки. Не окей, коли це не змінюється протягом історії.

🔸Супержінка-термінатор
Протилежна крайність – героїня без жодних слабкостей та вразливостей, або ж чоловічий персонаж, якому просто змінили стать без розуміння жіночої психології. Це ті самі bad-ass героїні, що самотушки перемагають п'ятьох озброєних нападників, ніколи не помиляються й гидують будь-якою підтримкою. Знову ж, окей, коли це частина арки персонажки та є її слабкістю. В іншому випадку про неї може бути просто не цікаво читати. Сильна персонажка – це не чоловік у спідниці. Все трохи складніше, дайте їй глибини.

🔸Male gaze
Опис жіночої персонажки (особливо її тіла) через "чоловічий погляд". Надмірна фіксація на розмірах грудей, стегон чи точних параметрах (170 см, 50 кг, ага) під час побутових дій. Напр.:

"вона потягнулася в ліжку, спостерігаючи за тим, як на її довгі ноги й широкі стегна падає похилий промінь ранкового сонця".

Якщо воно не подане як особливість сприйняття певного персонажа чи щось подібне – це фу. Туди ж і зайва сексуалізація персонажок.

🔸Ігнорування банальної фізіології та побуту
Не врахування соціальних реалій (макіяж, одяг, тощо), особливостей гігієни, жіночої анатомії чи того, як функціонує жіноче тіло і жінка загалом.

🔸Персонажка як функція
Персонажка не має власної мети чи сюжетної арки – вона існує лише для того, щоб надихати, підбадьорювати чи мотивувати чоловіка. Якщо всі чи більшість ваших персонажок такі – це проблема.

🔸 Краса як єдиний критерій цінності персонажа
Позитивні героїні завжди ідеальними красуні, а антагоністки або другорядні персонажки – непривабливі, старі чи потворні.

🔸Ігнорування реальної психології та відчуття безпеки, яке буквально вбудоване в жінок
Героїня діє в ситуаціях загрози так, ніби вона перебуває у повному вакуумі (відсутність тривоги в небезпечних місцях, тощо.) Напр., персонажка іде темним провулком, і в неї жодної навіть думки про небезпеку не виникає. Е-е ні, не вірю.

🔸Сприйняття жінками інших жінок як ворогів та конкуренція за чоловіка
Моє улюблене – оце коли жінка зі старту хейтить іншу жінку, бо та красива. Чи стереотип, що усі жінки прям конкурують за увагу чоловіка й очі видряпують одна одній заради самця. Звісно, подібне існує, та це скоріш аномалія. Єднання та солідарність історично було методом виживання для жінок (звідти і звичка разом ходити в туалет, до речі), тому переважно в нас вбудовано якраз протилежне. Зворотнє – то вологі мрії патріархату або характеристика певного персонажа.

🔸Одновимірність і клішовані хобі
Надання героїні виключно "традиційно жіночих" (випічка, макіяж) або на противагу "маскулінних" занять (брудні гаражі, рок-музика) занять та хобі.

🔸Стереотипізація, спрощення та фокусування на чоловіках
Коли жіночих персонажів зводять до милих дурненьких пліткарок, які те й роблять, що говорять про чоловіків – і більше ні про що.

Насправді, список можна продовжувати.

Що робити, аби не сісти в калюжу?
Відповідь – бетарідери. Шукати бетарідерів-жінок, різних, і прислухатись до їхніх вражень. Це допоможе побачити іншу сторону, закрити й обіграти слабкі місця, аби не отримати рейтинг 0.73 на Goodreads 😔

Ресурси по темі на подивитись: Bookfox, Ebbie Emmons

🙌"Своя полиця" відкрила перший етап голосування на премію – і я закликаю вас піти й проголосувати за ваших улюбленців у 10 категоріях.

Минулого року перші "Промені" взяли "вибір кураторки". Цього року другі "Промені" там також є, в категорії "Цикли". Мені трохи дивний розподіл, бо в фантастиці також є пару дилогій, але я й радію, що не доведеться з ними конкурувати 🤭

Вдячність проєкту за підтримку сучасної жанрової української літератури, і біжіть голосувати за фаворитів!

🤦‍♀️ Мушу зізнатись, останнім часом у мене погані дні.

Оті, знаєте, коли ніби не бачиш світла. Коли здається, що ти нікчема, бо не можеш знайти роботу, а не можеш знайти, бо ти нікчема. Коли читаєш негативні відгуки на свою книгу і тебе накриває, чи бачиш, що нових відгуків не додається, і стається фаза "я нездара". Коли усі невдачі нашаровуються одна на одну і тиснуть, аж поки не починаєш задихатися і плакати. Коротше, ось такі дні. Думаю, у всіх таке буває і кожен має власні лайфхаки, як з того вибиратись. В моєму випадку це скрутитися і читати (чи дивитись) підліткові історії про школу, але з обов'язковим хепіендом. Не треба складних слів, дайте мені шкільну драму та дрібку романтики, працює безвідказно.

Отже, на цей раз я обрала:

💙"Якби ви могли побачити Еліс" Енн Лян, Vivat

У Вівата була акція, а потім я побачила відгук на цю книгу, де було "головний герой закохався в маленьку примхливу істеричку незрозуміло чому і возиться з нею, як з писаною торбою" і зрозуміла, що це мій вайб і треба брати🤣 По сюжету Еліс із бідної сім'ї, але вчиться на стипендії в престижній школі Пекіна. Вона відмінниця в усьому і має запеклого ворога Генрі Лі, який також відмінник в усьому, але ще й багатий (суперпупербагатий🙄). В якийсь момент батьки Еліс більше не можуть платити за навчання. Одночасно з цим вона раптом розуміє, що має суперздібність періодично ставати невидимою, і вирішує її монетизувати. Звісно, на допомогу їй приходить Генрі Лі, який її не те щоб ненавидить.

Ідея взагалі класна, але книгу можу радити тільки якщо у вас погані дні, а підліткові драми вас рятують:) Інакше персонажка буде бісити (бо вона постійно думає про гроші, які всі багаті та як вона ненавидить Генрі Лі), певні сюжетні повороти будуть роялями, а загальна мораль може здатися дивною (типу, вона зробила жахливу річ, а викрутилась шантажем?). Але загалом я отримала від книги те, що хотіла, тому я навіть не буду скаржитись.

♟"Шах і мат" Алі Гейзелвуд, Vivat

Певно, найкраща для мене книга Гейзелвуд, бо перші дві мені були стерильно однаковими, а після "Нареченої" я і взагалі вирішила, що авторка "не моя". Тут реально були шахи, турніри і пр, і, навіть попри технічні неточності, це було захопливо. Мені сподобались персонажі, сама історія, динаміка, феміністичні посили, тема старшої сестри, Нолан і відсутність смату заради смату. Я розуміла third act brakeup і в ньому була на боці Меллорі. Єдине що – періодично скакав час оповіді, що мене збивало, але то я чіпляюсь за такі речі. Прочитала майже за день, вийшло дуже терапевтично і тепло, задоволена🙂

Криза пройшла, пішла жити то життя й знову брати за нього відповідальність. God bless різні книжки і коли можна обирати. А ще – god bless людей, які можуть швидко тобі всякого нарадити під запит.

P.S. До речі, зрозуміла, що ніша підлітково-шкільних історій в нас узагалі не покрита сучукрлітом. Треба щось із цим робити.

💙 Вирішила відвсяткувати цей важливий день не менш важливим збором💛 Допомагаю укомплектувати новостворену @160ombr камерками, аби вони ефективніше захищали нашу неньку від паразитів. 160 бригада вже позитивно затестила нові можливості відстежування ворога…

З твоїм днем, вільна та незалежна.

З одного боку, ми з тобою майже однолітки. Я трохи старше, тож маю захищати та піклуватись про тебе.
І я намагаюсь це робити.

З іншого ж - ти така древня, така глибинна, корінням своїм уходиш в саму вічність віків, десь на межі світів. І це ти вчиш мене бути сміливою, вірною, багатогранною. Вчиш любити своє і за нього боротись, а коли падати - підійматись і йти далі. Не здаватись, захищати слабких, не підставляти щоки кривднику, а бити навідсіч. Вчиш, що правда вартує того, щоб за неї битись. Що штучне і брехливе все одно програє. Показуєш, що маю ще довести, чи гідна зватись українкою.
І я намагаюсь це робити.

В твоїй мові є два різні слова - любов і кохання. Та сьогодні вони обидва - про тебе.
Люблю й кохаю тебе, моя незламна і непереможна.

💙💛

🦬"Зубри", Катерина Зінов'єва, Yakaboo Publishing🦬

Маємо п’ятьох авторів-початківців, що приїздять у віддалений карпатський котедж на письменницький інтенсив зі своїм Куратором. Все ніби йде непогано, проте з'являється анонімний рукопис, який руйнує атмосферу творчого відпочинку — текст надто точно показує їхні слабкості, мотиви й те, що ніхто не хотів би виносити назовні. Коли ж написане починає збігатися з реальністю, а люди навколо починають мерти, пперебування у котеджі перетворюється на небезпечну пастку, з якої виберуться не всі.


Про цю книгу важко щось розповісти, при цьому не розкривши основний момент, але я в захваті. Тут є замкнений простір далеко від цивілізації, багато дуже харизматичних, різних й добре пропрацьованих персонажів, загадка, що триматиме вас у напрузі, і повороти, які шокуватимуть. Більше сказати не можу НІЧОГО, бо все буде спойлером. Але це треба читати, особливо якщо дотичні до письменницької бульбашки.

Мені сподобалося усе. Історії вдалося мене здивувати, навіть попри те, що мене попереджали. Хороший текст, класні діалоги, влучні думки про письменництво, з якими сильно погоджуюсь і хотілося кричати:"Таааак"!

Я отримала неймовірне задоволення, тож беріть і читайте. А поки трохи класних цитат:

— Оце, Валерчику, і є магія рукопису. Поки він твій, він гарний, він найкращий. Поділися — і обростаєш сотнями й тисячами думок тих, хто його прочитав, — жінка сіла на ліжко й кинула на нього погляд, назву якому він не придумав й до сьогодні. — Ти писатимеш гарно, коли сам собі це скажеш про свій попередній твір. Коли сотні й тисячі думок тих, хто його прочитав, не зможуть затуманити твого власного уявлення про себе.

і про хибність концепції таланту:

— Найбільша брехня, яку ми розповідаємо собі, — це те, що в нас криється якась невидима іскра таланту. І що її можливо якось стимулювати, роздмухувати, плекати.

— Але ж так і є, — не втримався і вставив Олесь. Дрова у каміні, піддаючись вогню, гучно тріснули, ніби погоджуючись з ним.

— Якби так і було, світ був би наповнений лише якісною літературою, — пхикнув Вовчак. — Глибокі історії з майстерно виписаною структурою, бездоганною композицією та ідеальними героями, — він несподівано, навіть для себе, відірвався від стелі, аби поглянути на Софію. — Переважає не іскра, а шалена робота — над текстами, над собою. Певно, над собою в першу чергу. А іскра — казочка для новачків, аби затягти їх у ремесло, не лякаючи обсягом знедолення, на яке вони себе прирікають.

— Якби так і було, — суплячись повторила за ним дівчина, — чому б ми всі тут зібрались?

— Бо своєї знедоленості ще не осягнули, — співчутливо усміхнувся Куратор кожному з них.

Читайте "Зубрів", вони класні ❤️

Ох, жахливий день, жахливі новини, жахливий настрій. Хочеться поділитися чимось хорошим.

Вчора подивилася прикольну комедію "Розаліна" ( https://en.wikipedia.org/wiki/Rosaline_(film)) 2022 року – і ну кайф. Легкий, смішний, зі знайомими тропами. Трохи романтики, жменька вдалих жартів. Давно хотіла чогось такого, були сподівання на "My Brilliant Career" на нетфліксі, але не справдились. А тут прям добре.

В центрі сюжету Розаліна, кузина тої самої Джульєтти, колишня Ромео і все таке. Вона мій улюблений тип персонажок, бо люблю, коли вони трохи з, кхм, будяками в голові. Звісно, її хочуть видати заміж, та вона закохана у Ромео і певна, що він – її доля. Але потім з'являється Джульєтта і... далі ми знаємо. Проте не знаємо історії самої Розаліни та її роль у цій трагедії.

Взагалі люблю ретелінги із фокусом на другорядних персонажів, особливо шекспірівських (привіт, "Розенкранц і Гільденстерн мертві", ти чудовий), і ця історія також запала у серденько. На вечір, аби трохи відволіктися й відпочити, дуже раджу.

Кривий Ріг 💔
Бити по торгівельному центру вдень, знаючи, що там повно людей. Вдарити вдруге, дочекавшись приїзду служб порятунку.

русня не люди, в них немає нічого людського.

Ось тут збір Ріни для 20-ї бригади оперативного призначення «ЛЮБАРТ»:
https://send.monobank.ua/jar/8i4Kqe8r9m

🤝 Що робити українським автор(к)ам у сучасних реаліях

Усі ми бачили новини, знаємо жахливі суми втрат видавництв, друкарень і книгарень, а також кількість знищених книжок. Жахливо бачити й колег, яких це зачепило 💔

Звісно, ситуація вплине на українських авторів/ок. Видавництва у першу чергу друкуватимуть те, що здатне швидко принести їм капітал для подальших вкладень, і навряд це масово буде український автор.

Проте це не означає, що нам зараз треба складати рукописи в шухляду й чекати кращих часів. Навпаки: криза видавничого ринку – це аргумент не припиняти роботу, а краще адаптуватися до реалій. Кілька моїх прагматичних думок з цього приводу, якими хочеться поділитися. Що робити?

🔸Писати далі.
Найгірше, що зараз можна зробити, – вирішити, що «все пропало». Книжковий ринок відновлюватиметься не за один день, проте врешті відновиться, іншого шляху немає. Тож точно не варто опускати руки із дебютом чи зупинятись на одній-двох виданих книжках. Треба писати далі. Працюємо, попереду ще багато роботи 💪

🔸Писати краще.
У кризу конкуренція за ресурси зростає. Видавництва не можуть дозволити собі багато експериментувати, а отже, рукопису буде недостатньо просто бути «непоганим». Варто підвищувати власну письменницьку майстерність: редактура, структура, персонажі, діалоги, темп, робота з жанром, тощо.
Кризовий ринок буде ще більш вимогливим до комерційного потенціалу книжки. Тому авторові варто навчитися одночасно думати як письменник і як людина, яка розуміє книжковий продукт.

🔸Займати затребувані ніші.
Це не означає, що всім потрібно терміново писати ромкоми, роментезі або детективи. Але варто розуміти, що читають українці, яких книжок їм бракує і де є незакритий попит. Імхо, є попит на простіші жанри, тексти, сюжети, один Кокотюха сам все не вивезе. Нам потрібні наші Фріди Мак-Фаддени, Гейзелвуди, Хіменеси, тощо.
Варто досліджувати ринок: жанри, тренди, читацькі спільноти, українські й міжнародні новинки, те, що добре продається, і те, чого українському читачеві досі бракує. І закривали їх.

🔸Розвивати власний бренд.
Важливість аудиторії й особистого бренду зросте, який би шлях ви не обрали – видавництво чи самвидав. Для видавництв наявність власної аудиторії й соціальна активність може стати вагомішим фактором для рішення друкувати українського автора, адже вони будуть зважати на потенціал теплих продажів.

🔸Мати запасний план.
Ця професія й раніше не те щоб була сильно прибутковою, зараз може стати ще важче. Тож мати ще одне чи кілька джерел прибутку і диверсифікувати їх виглядає як необхідність.

Можливо, звучить важко й сумно, проте такі реалії.

І, мабуть, головна теза:

Українським авторам не час ставати менш амбітними. Варто ставати більш підготовленими.


Так, найближчі роки можуть бути важкими. Так, видавництва стануть обережнішими. Так, дебютантам, імовірно, буде складніше отримати шанс. Проте ми впораємося, не маємо іншого виходу.

❤️

Ось https://t.me/syn_oct Настя провела ґрунтовне дослідження, опитала видавців і написала великий матеріал про стан книжкової сфери та сучасні реалії. Спойлер – все складно, буде ще складніше і без зовнішньої підтримки держави чи фондів, одними читачами, нам не впоратись. Втрати деяких видавців такі, що самостійно вони не відновляться. Деталі можна прочитати в статті.

Сумно, але маємо що маємо.
Поки не маю інших ідей, окрім працювати далі, купувати книжки, адаптуватися й залучати інвестиції.

👆 Хочу зробити кілька оголошень to whom it may concern і заодно відповісти на часті запитання

Почну із сумного:

🔸Мене не буде на Арсеналі🥺
Я ледь відійшла від Книжкової Країни і довгої дороги, потім сильно хворіла і зараз просто не маю сил. До того ж кожна така поїздка влітає в копієчку і в плані квитків, і в плані випадіння з роботи, яка приносить мені гроши на життя. Подій на Арсеналі не маю, тож...

🔸Наклад першої книги дилогії всьо🤷‍♀️
Онлайн взагалі знайшла тільки https://booklion.lviv.ua/promeni-alasi.-knyha-1/, офлайн ще десь є по книгарнях (було в Сенсі на Хрещатику, в Книголенді на Олімпійській...).

Тепер про хороше:

🔸Додрук першої книги буде, орієнтовно на початок липня.
Чому так довго? Ми внесли багато дрібних редакторських правок, що призвело до переверстування книги. Додруковуватиме першу друкарня, що друкувала другу книгу.

🔸Туру бути🙌
Коли перша книга знову стане доступна в книгарнях, плануємо робити тур містами (якими саме – поки не вирішили). Отам вже можна буде позадавати питання, підписати примірники й покричати на авторку щодо останнього розділу дилогії. Але без ляпасів 🙏
На осінній Книжковій також планую бути і сподіваюсь, що мене запросять на якусь цікаву подію/дискусію, в ідеалі про янґ едалт.

🔸Мерч (стікери, закладинки) має скоро з'явитися на сайті.
Як тільки з'явиться – я про це напишу.

💜