Зла читачка

Нарешті ще одна серія Беннетта українською! Всі біжимо передзамовляти ✨

Іноді у мене складається враження, що Broken Binding слідкують за мною.

Буде special edition однієї з моїх най-найулюбленіших книг Артуріани — The Crystal Cave Мері Стюарт! Це було миттєве передзамовлення 😍

Обожнюю цю серію, а особливо саме цю першу книгу про дитинство та юність Мерліна, вона така неймовірно прекрасна та ніжна.

Рубрика «я чесно читаю».

Але от читаю я Баєтт, ще й англійською, тому дуже неквапно. Цього разу я менше відволікаюсь на незнайомі слова, але більше — на читання Колріджа, Теннісона, Браунінґа, Кітса.

Я обожнюю, як пише ця жінка. Кожного разу я в такому захваті від поєднання інтелекту, почуття гумору, освіченості, любові до краси, до мистецтва ❤️

Треба потихеньку поповнювати колекцію її книжок та читати далі, і далі, і далі.

Часи зараз непевні, а от книжковий шопінг піднімає настрій завжди (навіть якщо не дуже надовго).

Десь отак 🤏🏻 тримаюсь від того, щоб кинути все і почати читати Беннетта, бо мені треба щось захопливе і щоб я більше ні про що не думала.

Ходила вчора на гастрольну Марусю Чурай Івано-Франківського театру.

Ну хороша, що вже сказати. Але її безперечною перевагою є у першу чергу музична складова. Українські пісні в аранжуванні Святослава Вакарчука та у виконанні акторів театру — просто якесь свято і неймовірна насолода. Марія Стопник (Маруся Чурай) мало того що дуже красива, так ще і співає як соловейко. Та і взагалі жінки у цій виставі якісь неймовірні та прекрасні.

По сценографії та постановці, якщо чесно, нічого революційного не побачила, бо окремі елементи легко можна пригадати з вистав інших режисерів. Проте зібрано разом все якісно та видовищно, тут жодних нарікань. Текст традиційно прекрасний, Ліни Костенко. А от музика — справжній катарсис, я на деяких моментах просто закривала очі та навіть не дивилась, тільки слухала 💔

В цілому радила б за можливості сходити, у рідному театрі, або якщо пощастить з гастролями. Але майте на увазі, що вистава довга, більше 3 годин. А у наш час, на жаль, мати можливість стільки відсидіти ввечері в театрі — це велика вдача.

#театральне

Якщо хочеться зробити собі боляче і подивитись виставу про Розстріляне відродження, то краще йдіть не на МУР, а в театр Лесі Українки на 1111.

Михайло Ганєв якесь відкриття для мене, він тут прекрасний (але не тільки він!).

У мене все, пішла в екзистенційну кризу.

#театральне

Видавництво Апріорі, здається, не дуже тонко натякає мені 🤭

Долучилася допоміжною банкою до збору Мольфарів на автомобіль для бригади, у якій служить один із власників.

Банка: https://send.monobank.ua/jar/4zW1Q4whgJ

Тепер за донат кратний 100 грн ви можете виграти не тільки один з призів Мольфарів, а й Боговбивцю з автографом авторки🥰

А повірте, вам всім треба Боговбивця, бо там класний світ, персонажі, які страждають і дуже багато туги... (а ще квір стосунки й, можливо, навіть пірати👀)

Буду вдячна, якщо підтримаєте збір.

Будь ласка, вказуйте нік в телеграмі в описі до донату, щоб ми я вас могла знайти.

Збір триватиме до 19 жовтня.

(Відправка цього разу тільки по Україні, зате буде швидко🥰)

⚡️Нобелівська премія назвала лавреатку з літератури за 2026 рік.

Вітаємо канадську письменницю Енн Карсон!

#Нобелівська_премія #Нобелівка_з_літератури

🔖Підписатися | 👉Стати частиною Клубу Читомо

Пʼята фігура Робертсон Девіс

Щось ви відгуки останнім часом не дуже читаєте, але я все одно вже написала, коротенький 😁

Пʼята фігура — перша книга Дептфордської трилогії канадського письменника Робертсона Девіса. Девіс — вже по суті класик канадської літератури, драматург, фанат театру і викладач літератури. І все це, між іншим, важливо для книги.

🃏 Починається Пʼята фігура сценою, яка потім надихнула Джона Ірвінга на подібну завʼязку у Молитві за Овена Міні. Хлопчик на імʼя Персі потрапляє сніжкою у молоду вагітну жінку, в якої через цю подію починаються передчасні пологи. Інший же хлопчик, наш головний оповідач, був тим, кому ця сніжка взагалі призначалась. Ця подія запустила ланцюжкову реакцію, що змінила життя багатьох людей. У першу чергу — самого Данстана Рамзі.

🃏Роман побудовано у вигляді листа-сповіді-оповідки про власне життя. Данстан відправляє цього листа директору школи, в якій він провчителював більше 40 років. На позір життя Данстана могло б здатися не таким вже і цікавим, але цікаво у ньому насправді все. Його дитинство у маленькому поселенні, де всі всіх знають. Втеча на фронт у першу світову. Повернення додому. Захоплення святими та постійні подорожі. Написані книжки. Захоплення «магією» та міфами. Ну і найцікавіше, звичайно, напрочуд складні звʼязки з іншими людьми.

🃏Міф тут грає чималу роль, бо три основні персонажі тим чи іншим чином своє життя міфологізують. Всі вони покинуть рідне містечко, змінять імʼя та спосіб життя. Проте чи дозволить їм це насправді втекти від минулого?

🃏Девіс — дуже вмілий оповідач. Книга читається легко, швидко, захопливо, попри те, що її навряд можна назвати пригодницькою, та й персонажі тут далеко не завжди приємні. Тут багато гумору, присутня дрібка абсурду та навіть є місце юнґіанським концептам. Останні ж кілька десятків сторінок настільки перевертають все з ніг на голову, що читати наступні частини треба обов’язково.

🃏Оповідач наш, як зрозуміло, не те щоб дуже надійний, принаймні місцями він точно приховує дуже важливу інформацію. Та і взагалі подібна оповідь про себе завжди викривлена, бо люди схильні збільшувати (чи зменшувати) власну значущість, а в Данстана це ще і поєднано з відчуттям провини, що тягнеться за ним із самого дитинства. І сам себе він називає «пʼятою фігурою», не бажаючи визнавати себе головним героєм.

Проте саме ним він і є, принаймні в цій історії, бо наступні частини трилогії оповідатимуться вже з точки зору інших персонажів. І для розгадки деяких таємниць їхня оптика нам буде ой як потрібна…

#відгук@evil_readers

Маємо дуже болючу новину 💔

У ніч на 7 жовтня ₚосія завдала чергового терористичного удару ракетами: знищено складські приміщення на Подолі. Наш новий склад, де зберігалися книги #книголав, які ми відновили після першого удару у липні також зазнав значних пошкоджень.

Наразі неможливо оцінити масштаби втрат і підрахувати кількість книг, які були знищені або більше не підлягають відновленню. Зможемо зробити це лише після того, як матимемо доступ до складу та детально оцінимо стан усіх книжок.

Найважливіше — усі наші колеги не постраждали!

Для нас це відчутний удар. Це книги, які ми створювали, друкували та готували для вас. Новинки, які встигли отримати за ці 2 місяці, додруки книг, знищених ₚосією в липні, відновлення яких ми чекали з вами разом.

Але попри все ми тримаємося!

Ми продовжимо працювати, відновлювати втрачене та робити все можливе, щоб і надалі радувати вас новими книжками. Зараз нам особливо важливі ваша підтримка, розуміння та терпіння ❤️‍🩹

Бережіть себе та своїх близьких. Ми вистоїмо🫂

Покажу трохи, що позабирала останніми днями 👀


По-перше, завдяки прекрасній Маші, яка живе в Англії і регулярно їздить на зустрічі з письменниками, у мене поповнюється колекція підписів та пліток 🤭

По-друге, Младуся все ще не втрачає надії затягнути мене в секту своїх любих іспаномовних письменників. А я ціную її дружбу і наполегливість, тому доведеться здатись у цій нерівний битві!

Поняття comfort reading у всіх своє, особливо в ці буремні часи.

Я от цілком комфортно почуваю себе з пані Баєтт та вікторіанськими поетами. Перечит на клуб виходить напрочуд заспокійливий (а ще скільки всього бачиш з другого разу, мммм).

А що ви обираєте в якості комфортного читання зараз?

(Налаштувалась на продуктивність сьогодні, але презентацію відмінили, тому діставатиметься вам 😁)

North Woods by Daniel Mason

…the only way to understand the world as something other than a tale of loss is to see it as a tale of change.

North Woods — дуже цікава за формою та змістом книга, про яку достатньо важко говорити без спойлерів. Це роман з оповідань, які повʼязані між собою місцем та відбуваються хронологічно, з кінця XVII століття та до наших днів (і, можливо, навіть трохи зазирають у майбутнє).

😉 Кожна оповідка розповідатиме про інших персонажів та буде написана у своєму стилі. Є тут місце віршам (чи скоріше навіть пісням), щоденниковим записам, листам, тру крайму, картинам та фотографіям. Деякі оповідання взагалі відкидають людську оптику, бо розповідають нам про пуму чи пару хтивих жуків. І не можна забувати про привидів!

😉 Проте, попри певну експериментальність, цей роман читається легко і приємно, він атмосферний та достатньо лагідний до свого читача. Це, власне, одна з тих рис, що вирізняє його з-поміж інших подібних книг, які відверто заграють з формою.

😉 Як на мене, головний герой у North Woods — це місце. Ті самі північні лісі у Массачусетсі та будинок, який впродовж оповіді населятимуть різні персонажі. І описи природи тут абсолютно неймовірні: дуже атмосферні, красиві, заспокійливі. Деніел Мейсон зізнавався, що писав події, що відбуваються у певні пори року, відповідно до реальної пори року, в якій він сам перебував. І ця увага до природи дуже помітна. Тут є місце і літній буйній рослинності, і осіннім фарбам та збору врожаю яблук, і зимовому спокою та тиші.

😉 Наскрізною ж темою роману для мене є зміни, плинність, вічна боротьба минущості проти вічності. А також — взаємоповʼязаність усіх маленьких детальок нашого світу. Це книга, де ефект метелика був показаний, як на мене, найтонше та найглибше. І випадкове яблуко у кишені тут перетворюється на розкішний яблуневий сад.

😉 Оповідь в принципі не просто так починається з пари переселенців-пуритан. Бо зміни в цьому краї, глобальні і незворотні, також почались із приходом колоністів. А далі ми потрохи побачимо війни з корінним населенням, рабство, історію екологічних змін, привезення чужорідних для цієї землі культур, зміни, втрати.

Дуже красива, але разом із тим достатньо сумна книга, яка нагадує нам, що все минає, і це мине також. Проте — ніколи не безслідно.

#відгук@evil_readers

Результати вересня ще виявились напрочуд нічогенькими. А ще — поганих і слабких книг не було, ура!

З мінусів — наразі маю 0 відгуків 😁Але деякі в процесі, тому все ж будуть, але трохи пізніше.

🌟North Woods Деніела Мейсона — найкраща книга місяця. Книга, де головні герої радше місце і час, а не люди. Наче написана для мене, неймовірна.

🌟Пʼята фігура Робертсона Девіса — захопливе читання від вже по суті класика канадської літератури, теж дуже сподобалось.

🌟Грибних справ підмайстра Катерини Корнієнко — подорожник на всі мої метафоричні розбиті колінки. Добра, атмосферна та затишна YA історія в українському сеттингу.

🌟Оповідання Тананарів Дю відмітила у Fable, бо не змогла знайти там цілу збірку Magic & Mystery. Збірка як завжди — є хороше, є посереднє. Але в цілому сподобалось, слухала, коли потрібні були вільні очі та руки. Найбільше зайшли оповідання Роберта Джексона Беннетта, Тананарів Дю та Дж.М.Міро, хоч і не всі з них технічно можна назвати mystery.

🌟Світ для Фрау Еверс Ольги Мерц просто потрапила до мене у неправильний час у неправильному місці. Я можу назвати купу версій себе, яким би ця книга сподобалась значно сильніше, але це не версія мене тут і зараз. Я зрозуміла, що драми і трагедії мені, мабуть, треба відкласти до трохи кращих часів.

Провела клуб по найкращій для мене книзі вересня, North Woods Деніела Мейсона 🖤

Нас було мало, але обговорення, як завжди, неймовірне і дуже затишне.

Відгук на книгу буде, коли придумаю, як його написати без спойлерів 🌚

Тим часом після всіх цих жахливих новин я отримала неймовірного, красивезного Форстера від https://www.instagram.com/osnovy_?igsi=MWVuaTZlbG9neml0OA==.

Переклад Ярослави Стріхи, чудові ілюстрації (нагадую, як у видань The Folio Society), така увага до деталей — це шикарні видання. Боляче навіть уявляти, що така краса просто згоріла на складі.

Прихистіть у себе, замовте книжечки у постраждалих видавництв, бо потім їх просто може вже і не бути 💔

Відгук на Моріса, до речі, вже готую. Спойлер — чудова книга, у Форстера якийсь неможливий талант змальовувати людські характери дуже комплексно.

Mrs Dalloway by Virginia Woolf

Місіс Делловей Вірджинії Вулф належить до того типу книг, де наче багато речей лежать на поверхні і легко зчитуються, але разом з тим кожен читач зможе знайти свою інтерпретацію почуттів, думок та ідей, закладених у роман.

🌸 Події роману Місіс Делловей відбуваються протягом усього лише одного дня у червні 1923 року. Клариса Делловей виходить з будинку, щоб купити квіти для своєї вечірки, яку відвідає багато поважних гостей. Вона крокує лондонськими вулицями, а тим часом розум її ширяє ще далі у просторі та часі, бо вона все частіше повертається думками до подій 30-річної давності: своєї молодості, першого кохання, своїх виборів, сумнівів, сподівань.

🌸 Клариса, хоч і головна, але не єдина героїня роману. Книга написана потоком свідомості, який у даному випадку перетворюється у потік свідомостей, бо ми будемо переміщатися від думок Клариси до її юнацького кохання — Пітера, а потім до ветерана Першої світової Септімуса, його дружини Реції, а потім і до чоловіка Клариси, Річарда, і до інших персонажів, знов, і знов, і знов. Я б не сказала, що слідкувати за цим якось особливо важко, але от чого ця книга точно вимагає, то це уваги до себе. Вона написана неймовірно майстерно: Вулф неперевершено володіє словом, складає ці слова у непрості, довгі речення, змушує читача слідувати за цією течією слів, думок, сторінок.

🌸 Ця книга для мене у першу чергу про час, про плинність, але і красу життя, про памʼять та пригадування, про наш звʼязок зі світом та іншими людьми, а з іншого боку — про самотність та відчуження, яких важко уникнути у сучасному суспільстві. Ця дуальність тут взагалі у всьому, бо на противагу любові до життя, до квітів, краси, Лондону протиставляються сумніви та смуток, постійний бій годинника та невідворотність смерті.

🌸Час тут взагалі, як на мене, головний герой. Біг-Бен, що протягом всього роману відбиває годину, виступає певним якором, що повертає нас у нинішній момент часу, фіксує у ньому, але одночасно підкреслює відчуття протяжності, плинності, невідворотності. Бо в думках персонажів час тече зовсім інакше — він нелінійний, субʼєктивний, постійно стрибає до минулого чи намагається зазирнути до майбутнього, розтягує досвіди та моменти до спогадів довжиною у 30 років.

🌸 Тут багато рефлексій, ностальгії, щирої любові до минулого. Я ще в Орландо помітила певне зачудування та повагу до минулого Вірджинії Вулф, яка на додачу до всіх сучасних модерних прийомів та тем все ж глибоко вкорінена у традицію та веде з нею чудернацькі діалоги.

🌸Разом з тим авторка торкається і дуже актуальних тем: війна закінчилась, а її наслідки, як завжди, залишаються надовго. Септімус повернувся додому, але його розум залишився у полоні війни, він страждає від того, що ми зараз назвемо ПТСР. Його лінія сумна і трагічна, проте навіть вона у загальній канві роману скоріше прагне нагадати про цінність життя.

🌸 А ще, попри всі серйозні теми, книга ця не позбавлена гумору. У Вірджинії Вулф тут чимало тонких, гострих шпильок та сухої іронії. Деякі моменти — взагалі чиста комедія звичаїв, неодноразово згадувала Джейн Остін під час читання.

Загалом це дуже щільний роман, психологічний, тонкий, красивий. Ідеально брати на книжкові клуби — розбирати можна довго і багато, попри на позір очевидні теми. Дуже сподобався (досі не розумію, чого я так довго боялась тої Вулф).

#відгук@evil_readers

На обговоренні Місіс Делловей сьогодні виконала свою заповітну мрію — десь (окрім університету) сказала «з феноменологічної точки зору» 😁

Прустантки — one love 🫶🏻

З Днем Незалежності України💙💛

Розігрую свої книги з останнього відео!

Хто не дивився — це ті твори, з якими я вирішила з тих чи інших причин попрощатись. Усю цю стопку можна отримати за донат від 100 грн на мою допоміжну банку для Вовків, яку попросила відкрити моя дорога подруга Катя Ластівка. Більше донатів — більше шансів отримати 8 книг! Сума не маленька, тому буду дуже вдячна за репости і будь-які ґроші❤️

Міцно всіх обіймаю🫂

https://send.monobank.ua/jar/6M8qeoL64Z

Показую частину (поки все ще частину) покупок, які чекали на мене вдома 😅

Стос книжок українською та неймовірної краси Сюзанна Кларк від Broken Binding (а наступного місяця ще і Піранезі приїде!). Мені здається, це натяк від всесвіту таки дістатись до читання цього поважного товстунця восени.

Пан Сефірот вже навіть дивитись на це неподобство відмовляється.

І це тільки частина посилок, які чекали на мене вдома 🤭

Видавці просять президента Володимира Зеленського скликати засідання РНБО: книжкова галузь на межі виживання 

Тільки за це літо росія знищила близько 13 000 0000 книжок – майже 1/3 всього річного накладу книжок і брошур в Україні. 

Удари, ви всі самі бачите, стали системними. Ось, до прикладу, тільки про книгарні:

Масштаб добре передає одна цифра Українського інституту книги: сукупна площа всіх стаціонарних книгарень України станом на серпень 2026 року – це трохи більше ніж шість футбольних полів. Саме цю інфраструктуру, яку в буквальному сенсі можна обійти пішки за кілька годин, ворог методично випалює, а індустрія не встигає відновлювати.

Бажання ворога знищити те, що формує нашу ідентичність — у дії. 

Ми свідомі, що Раду національної безпеки і оборони збирають не за кожним приводом і що на тлі фронту книжка виглядає темою, яка може почекати; проблема лише в тому, що поки вона чекає, друкарні згоряють швидше, ніж відбудовуються.

Якщо вже зараз у владі не знайти того, хто візьме на себе відповідальність і почує видавців — вочевидь за кілька місяців потрібно по-тихеньку забувати про українську літературу. Так, виходить усе ось настільки погано. росія точно знає, що вона робить. 

Що просить «Українська видавнича асоціація»? 

❗️Скликати РНБО і зобов’язати Кабінет Міністрів України у визначені строки:

– виділити кошти на компенсацію збитків, завданих видавництвам, друкарням і книгарням унаслідок ворожих ударів, та на відновлення знищених накладів, в першу чергу, підручників;

– поширити механізм страхування і компенсації воєнних ризиків (постанова № 1541) на товари в обороті й готову продукцію, а також передбачити компенсацію за майно, знищене до долучення до програми;

– відновити пряму державну закупівлю книжок для поповнення бібліотечних фондів;

– поширити державні програми доступного кредитування на відновлення накладів;

– запустити передбачену законом компенсацію оренди книгарням;

– утворити міжвідомчу робочу групу з питань розвитку видавничого ринку за участю Міністерства культури, Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Держкомтелерадіо, Українського інституту книги та Асоціації, з єдиною точкою входу в Секретаріаті Кабінету Міністрів і визначеними строками виконання.

Асоціація об’єднує 97 учасників усіх спрямувань – видавництва, друкарні та книгарні, які забезпечують близько 80% книжкового ринку України, і ми вимушені визнати, що остання наша надія на реальні ефективні рішення для порятунку сфери знаходяться винятково у Вашій сфері, пане Президенте.

Фото — книжки «Жоржа» після російського прильоту 1 серпня у логістичний центр у Харкові.

https://t.me/inbookwetrust

Перший мем чудово описує останні дні мого життя, причому цілком буквально.

А на другому фото дуже вдоволений, начесаний і сонний Сефірот, бо я знаю, що насправді ви підписані на нього. 🌚

Перша поїздка за останні роки, з якої мені відверто не хочеться повертатися.