Грімзнащо

Розповідаю, як рухається мій #гелловінськиймарафон читання. Нуууу. Не дуже :) Невдалим все ж був вибір книги, бо в третьому томі оповідань Едгара Алана По, як виявилося, геть мало, власне горорів. Тут багато сатиричних текстів, роздумів, трохи детективів, але горор, схоже, буяє на сторінках першого тому. Чи другого.
Енівей, 11-17 день

🌟 Месмеричне одкровення
⭐️ 2/5
Починала читати це оповідання з думкою "знову месмеризм", закінчила з думкою "ой бляха". Довгий діалог про бога, матерію, тілесність тощо. Може, якби в мене був настрій на метафізику, зайшло б добре, але настрою не було.

😉Довгаста скриня
⭐️ 4/5
Мінідетективчик про дивну довгасту скриню, яку товариш головного героя взяв із собою на корабель. І якщо вам здається, що ви здогадуєтеся, чим може бути дивна довгаста скриня, то ви здогадуєтеся правильно. Тому плюс бал за атмосферність, мінус за абсолютну передбачуваність.

🗽Янгол чудасії. Екстраваганца
⭐️ 2/5
Ой, бляха, ну це була така екстраваганца. Химерна фантасмагорична оповідка про те, що треба вірити у дивовижні збіги обставин, які призводять до нещасних випадків. Бо інакше янгол цих збігів може взятися за тебе.

⚰️Ти той чоловік!
⭐️ 5/5
Гарний текст про шахрая, який хитренько, але дуже очевидно провернув своє шахрайство, втім значно цікавішим було покарання, яке йому вигадав головний герой. Недовге динамічне оповідання. Сподобалось.

😉Літературне життя пана Хтося Тама, есквайра, колишнього редактора новинарні "Сон рябої кобили", описане ним самим
⭐️ 4/5
Довжелезна сатира про письменництво, яку я читала без особливого захвату, але час від часу хіхікала. Непогано вдаються По сатири, що тут казати. До речі, отут маю зауваження до самого видання. Примітки у книжці часом трапляються на геть очевидні слова, а коли По кидає натяками відсилочки на якихось письменників чи якісь тексти, приміток нема. А не всі ці відсилки очевидні насправді.

📜 Викрадений лист
⭐️ 3,5/5
Оґюст Дюпен у нас в головній ролі, тож це оповідання — дуже класичний детектив без покидання кабінету, який По, власне, і започаткував. Трохи задовго, як на мій смак, Дюпен скаржився, які ж обмежені люди, і оповідання точно поступається двом іншим текстам про Дюпена, але в цілому незле.

Короткі книжково-письменницькі оновлення за вихідні і минулий тиждень, бо самопочуття останніми днями таке, що на більше і не спроможуся.

📌Дочитала першу книгу про Гаррі Дрездена. Чудова історійка, якраз під осінь гарно йде. Пригоди, гумор, магія, трохи напруги — те, що треба. Щоправда, читалася мені вкрай повільно, бо це саме той тип книг, у яких має зачіпати сюжет, а я люблю читати книги, у яких мене тримають персонажі. Тому детективи чи трилери — геть не мій жанр.
📌Отримала "Мореницю" від чудової Ясі Білак, і ви лише гляньте на цю Усагі :)
📌Трохи надкусила "Грибних справ підмайстру" Катерини Корнієнко. Дуже красива мова, текст просто ллється: люблю таке.
📌Ну і мені залишилися два короткі епізоди до кінця першого акту третього "Зоресвітла", і я навіть вписуюсь у рамки, які собі поставила! Це уперше за всю трилогію мені вдалося не перебрати з обсягом одразу у першій чернетці. Тому чверть рукопису позаду.

Цими днями маю дві довгенькі поїздки потягом. За останні кілька років якось виробила традицію брати в дорогу Кінга або Пратчетта. Бо я люблю їх, але вони обидва пишуть так, що коли закриєш книгу, вже не дуже тягне її розгортати знову. А в поїзді нікуди дітися 🙈 Цього разу вибрала трохи товстунця — «Салимове лігво». Ну а коли ще читати вампірські історії, як не в жовтні? Хоча за настроєм вона зовсім не осіння, а, як і значна кількість текстів Кінга, дуже навіть літня. Описом міста і нарацією від одразу багатьох другорядних персонажів нагадує поки щось середнє між «Воно» і «Під куполом», але куди тонше. Взагалі я хвилювалася, що не встигну дочитати, але зважаючи на затримку поїзда на 6 годин в один бік, і те, що в інший він затримався на 4 години ще до того, як виїхав, шанси у мене є 😅

Чому мені ніхто не сказав, що для того, аби серйозно переглянути свій топ українських міст, треба просто взяти квитки у Дніпро.
Я в такому захваті, що готова тепер ходити агітувати всіх їхати сюди 😅 Тут якісь одночасні вайби «Тече вода з-під явора» і «Тореадорів з Васюківки», дуже багато надкрасивої природи і при цьому комфортна і гарна міська інфраструктура, багато простору і цікава архітектура. Тут хочеться їздити на велосипеді по набережній і без кінця сидіти на піску на Монастирському острові. І це ж ми не побували у дуже багатьох місцях, в які хотіли встигнути. Так, звісно, кожен район різниться і я суджу лише про центр, але, бляха, і львівські туристи коли про Львів говорять, теж не Левандівку мають на увазі.
Словом, Дніпро у мене і так стало 10 з 10, а коли я ще зайшла в «Книгарню Є» і побачила там ось так виставлене «Зоресвітло», отримало усі 11 😅

😉Гелловінський марафон читання, дні 5-10

Продовжую збірку Едгара Алана По

🐈‍⬛️«Чорний кіт»
⭐️ 4/5
Якщо не можете читати книги про жорстокість над тваринами, уникайте це оповідання сотою дорогою. Я дуже мало чутлива до такої теми, але цей текст мені важко читався. Вайбує «Кладовищем домашніх тварин», трохи «Сяйвом» і, звісно, іншими творами По про божевілля, що призводить до жорстокості.

😉 «Як продати повітря, або Дурисвітство як точна наука»
⭐️ 3,5/5
Дуже простеньке, втім доволі довге оповідання про різні схеми обману. Трохи воно мені ні про що, але звідти можна почерпнути собі ідею для шахрайства в якийсь рукопис, то йой, най буде.

👁 «Окуляри»
⭐️ 2/5
Це мала би бути кумедна оповідка про поспішне одруження, але біда в тім, що всю її кумедність я розгадала з першої сторінки. Дочитувати було доволі нудно.

😉«Оповідь Стрімчастих гір»
⭐️ 3/5
Це не перше оповідання По про месмеризм, яке я читаю, але те інше, мені здається, було цікавішим. Тут трохи месмеризму, приправленого дрібочкою опіумних галюцинацій і присмаченого реінкарнацією. Непогано в цілому, але нічого особливого.

🪦«Завчасу поховані»
⭐️ 4/5
Оповідання про страх бути передчасно похованим: цілком у стилі По, та й у стилі його епохи загалом. Воно починається у стилі матеріалу дуже вже скрупульозного журналіста, який хоче зібрати якомога більше доказів про явище, яке описує: теж, до речі, класичний стиль По у деяких його текстах. І я думала, що так і йтиме далі, тож спершу розчарувалася. Але кінцівка була така не схожа на По і так мене посміхнула, що витягла це оповідання різко уперед.

#гелловінськиймарафон

Рік, коли відбуваються події «Зоресвітла», точно не вказаний, але плюс-мінус прикинути можна. В будь-якому випадку дівчата із «дванадцятки» росли на мультфільмах і серіалах нашого телебачення ранніх 2000-х. Тому цей пост для всіх, хто біг після школи включати «Новий канал». Пишіть, що найбільше любили дивитися і що я тут забула ;)

Збір на підтримку нашої авторки Катерини Литвин 💙

7 серпня в Запорізькій області внаслідок російського удару було зруйновано будинок Катерини. Разом із домом втрачено багато особистих речей і сімейну бібліотеку, яку почав збирати ще її прадід.
У ній було понад тисячу книг — багато української літератури, зокрема видання Олеся Гончара з підписом, та книги інших авторів. Цю бібліотеку родина збирала протягом поколінь. На жаль, тепер її немає.
Катерина – авторка наших детективів «Неріздвяна історія» та «Убивство на поромі». Зараз ми хочемо підтримати її та допомогти після втрати дому.

Тому відкриваємо збір і підготували книжкові подарунки для тих, хто долучиться 📚
🔹 За найбільший донат – детективний бокс:
«Убивство на поромі», «Неріздвяна історія», «Книга нерозкритих справ», «Чоловіки, які ненавидять жінок», «Дівчина, що гралася з вогнем» та «Самотній ангел висить у лісі».
🔹 Серед усіх, хто задонатить від 100 грн, рандомно оберемо трьох переможців. Кожен отримає книгу-бажанку від NEBO на вибір – можна обрати навіть книгу, яка зараз на передпродажі 👀
Усі зібрані кошти передамо Катерині.
Будемо вдячні за кожен донат і поширення. Зараз кожна підтримка важлива 💙

🔗 Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/3HESRjVFRN
💳 Номер картки банки: 4874 1000 3071 9317
❗️Якщо донатите не через Monobank, для участі в розіграші обов’язково залиште в полі «Коментар» свої контактні дані: нікнейм та назву соцмережі.

Друзі, ми відкриваємо збір на допомогу притулку «Сіріус» 🐾

8 серпня через коротке замикання на території «Сіріуса» – одного з найбільших притулків для безпритульних тварин в Україні – сталася пожежа. Вогонь охопив вольєри, кухню та майстерню, згоріли інструменти, обладнання й запаси їжі.
Детальніше про пожежу – https://www.instagram.com/p/DbxaHiDO8Fb/?hl=uk

Ми хочемо підтримати «Сіріус» і допомогти притулку відновитися, тому відкриваємо збір та розігруємо серед усіх, хто долучиться, два книжкові комплекти.
🐾 Донат від 50 грн = участь у розіграші.
Розіграємо:
📚 «Коти в мистецтві» + «Собаки в мистецтві» – наші ексклюзивні видання, наклади яких уже закінчилися, тож зараз придбати їх неможливо.
📚 Дві історії про Маєчку – книжки, створені на основі реальної історії колись безпритульної собачки, яка знайшла свою родину. Це теплі історії про любов до тварин, дружбу, турботу та важливість дати дім тим, хто його потребує.

Усі зібрані кошти ми передамо на допомогу притулку «Сіріус».
❗️Якщо донатите не через Monobank, для участі в розіграші обов’язково залиште в полі «Коментар» свої контактні дані: нікнейм та назву соцмережі.

🔗 https://send.monobank.ua/jar/5Sa3noJCQW
Номер картки банки: 4874 1000 3147 6735
Долучайтеся. Навіть невеликий донат зараз має значення 💙🐾

Ще трохи вчорашніх подій і дрібка сьогоднішнього ранку

🏷Римма Зюбіна та Ірина Цілик про кіно і книги
Дуже соромно, але я геть не кіноманка і не здатна підтримати навіть найдрібнішу розмову чи дискусію про фільми. Та це був цікавий і яскравий діалог, я аж трохи відпочила на цій події :)

🏷Академічний бестселер. Віра Агеєва, Олена Гусейнова
Трохи посумувала, що я не вчилася в Могилянці :) Я люблю слухати Віру Агеєву, хоча найбільше — у тандемі з Ростиславом Семківим. Але мене побісила частина розмови про шкільну програму з літератури, бо мені не те що є, що про це сказати — дайте мені слово, і я годину не заткнусь) Тому слухала, палаючи зсередини, але вже є, що є.

🏷Чому Дженні Ерпенбек важлива
саме сьогодні?
Христина Назаркевич і Юрко Прохасько
Сказати, що я нульова в німецькій літературі, то нічого не сказати, але після події дуже захотілося сходити на лекцію до германістів. Поговорили і про книги, і — дуже багато — про НДР, і трохи про сучасну Німеччину.

Знаєте шо? З БестселерФесту я сьогодні забрала книжку, яку більше ніхто на ярмарку купити не міг 😎

Спитаєте, як? Усе просто: пані авторка протягнула мені її контрабандою!

Сама собі заздрю, бо тепер у мене є «Грімзнащо»! 😌✨

Кого цікавила https://t.me/dykhman з луком, то ось вона 😍