
Ні особистого бренду, ні публічності, ні активності в медіа — а мене регулярно обговорюють. Рахують мої гроші і пояснюють, чому все це насправді нічого не варте.
Раніше мене це зачіпало.
Зараз я бачу в цьому інше.
Люди бачать результат, але не бачать шляху. Не бачать 2016 року і перших замовлень на біржі. Не бачать десяти років у digital. Не бачать, скільки разів за 3,5 роки з inFLOW я вигорав, закривав ноутбук із думкою «все, досить» — і наступного ранку відкривав його знову.
Знецінити чужий успіх — найпростіший спосіб не ставити собі незручне питання: а що я сам зробив для свого? Легше вирішити, що комусь просто пощастило, ніж визнати, що за цим стоять роки роботи, ризику й рішень, на які ти сам не наважився.
Кожен сам вирішує, куди спрямувати свою енергію: в обговорення чужого життя чи в будівництво свого.









