LatAm 🇺🇦

🌎 «Доктрина Донро»: як Дональд Трамп змінює політику США щодо Латинської Америки

У новому випуску англомовного аналітичного журналу UA: Ukraine Analytica вийшла моя стаття «The Donroe Doctrine: Transformation of the US Security Policy Towards Latin America During Donald Trump’s Second Term».

У ній аналізую, як друга адміністрація Дональда Трампа змінює підходи до безпеки в Латинській Америці та Карибському басейні, чому Вашингтон повертає регіон до своїх стратегічних пріоритетів і що стоїть за так званою «доктриною Донро».

🔎 Кілька ключових висновків із дослідження:
✅ «Доктрина Донро» — це не просто повернення доктрини Монро 1823 року. Вашингтон поєднує традиційне прагнення обмежити вплив зовнішніх держав у Західній півкулі з боротьбою проти наркотрафіку, транснаціональної злочинності та нелегальної міграції. Причому сучасний підхід за своєю інтервенціоністською логікою навіть ближчий до доповнення Рузвельта 1904 року.
✅ Венесуела, Куба та Еквадор демонструють три різні моделі американської політики. У Венесуелі економічні санкції та політичний тиск переросли у пряме військове втручання і затримання Ніколаса Мадуро. Щодо Куби головним інструментом залишається економічний та енергетичний тиск. Натомість Еквадор став прикладом поглиблення військового партнерства та спільних операцій проти наркокартелів.
✅ Головний стратегічний конкурент США в регіоні — Китай. Однак Вашингтон прагне не стільки повністю витіснити китайську торгівлю та інвестиції, скільки не допустити закріплення Пекіна в критичній інфраструктурі та стратегічно важливих секторах. Показові приклади — Панамський канал і проєкт підводного кабелю між Чилі та Гонконгом.
✅ Трамп формує нову архітектуру регіональної безпеки навколо політично близьких урядів. Ініціатива Shield of the Americas стала спробою створити коаліцію держав, готових підтримувати американські безпекові пріоритети. Відсутність Бразилії, Мексики та Колумбії на установчому саміті суттєво обмежила її загальнорегіональний потенціал.
Однак від часу подання статті політична ситуація змінилася: у Колумбії президентські вибори виграв правий Абелардо де ла Еспріелья, а в Бразилії Флавіу Болсонару здобув найбільше голосів у першому турі президентських виборів і має всі шанси перемоги у другому. Ці зміни можуть суттєво розширити можливості Вашингтона для формування регіональних союзів і реалізації «доктрини Донро», особливо в разі перемоги Болсонару в другому турі.
✅ Нова політика США має і зворотний бік. Активніше застосування сили може посилювати недовіру до Вашингтона, антиамериканські настрої та прагнення латиноамериканських держав до більшої стратегічної автономії. Для України послаблення російського впливу в регіоні потенційно вигідне, але практика односторонніх військових втручань водночас створює складні прецеденти з погляду міжнародного права.

📌 Важливо, що «доктрина Донро» навряд чи зникне із завершенням президентства Трампа. Хоча її нинішня форма значною мірою пов'язана з особистим стилем американського президента, посилення впливу Китаю, активність Росії та Ірану, а також транснаціональні безпекові загрози мають довгостроковий характер. Тому прогнозую, що повернення Латинської Америки до стратегічних пріоритетів США стане стійкою тенденцією американської зовнішньої політики, навіть якщо методи її реалізації змінюватимуться за наступних адміністрацій.

📖 Читайте повний текст статті англійською мовою за посиланням:
https://ukraine-analytica.org/wp-content/uploads/Fechko40.pdf

🌎 Підписатись | @LatAm_UA

🌟 Світ не ділиться на чорне і біле. Він ділиться на тих, хто розуміє правила гри, і тих, хто стає ресурсом.

Якщо ви шукаєте казки про справедливість і мораль у міжнародних відносинах — проходьте повз. Близький Схід не прощає ілюзій. Тут панує виключно realpolitik.

Канал 🟢 MENAlysis — це холодна аналітика найгарячішого регіону планети. Поки інші медіа розводять паніку і судять категоріями "правильно/неправильно", тут розбирають факти:

🤫 Чому Трамп пішов на авантюру в Ірані і хто тут збирає вершки.
🇱🇧 Що стоїть за проксі-війнами Ірану та як хусити ламають світову логістику.
👩‍💻 Чому ніхто нікому не довіряє і дружба стає лише фасадом жорсткої боротьби.
🤩 І головне: що у цьому хаосі робити нам — від пересічного українця з цінами на бензин до крупного аграрія з фрахтом балкера до Танжер-Мед.

Жодного моралізаторства. Журналістика емоцій лишилась в інших каналах. Тут — геополітичні шахи, енергетичні ринки та сухий розрахунок. Хочеш розуміти, як насправді працює світ?

Знімай рожеві окуляри і підписуйся

🇦🇷 Кінець епохи: Ліонель Мессі провів останній матч за збірну Аргентини

6 жовтня на переповненому стадіоні "Монументаль" у Буенос-Айресі завершилася одна з найважливіших історій сучасного латиноамериканського футболу. Ліонель Мессі востаннє вийшов на поле у футболці Albiceleste.

Аргентина перемогла Бенін — 3:0, а сам Мессі поставив майже ідеальну крапку: гол із пенальті та дві результативні передачі. На трибунах було понад 85 тисяч уболівальників, а близько 50 млн глядачів стежили за матчем онлайн.

⚽️ Символічним вийшов і сам матч. Спочатку Мессі подав кутовий на Ніколаса Отаменді, який також прощався зі збірною, і той відкрив рахунок. Згодом асистував молодому Ніко Пасу, одному з представників нового покоління аргентинського футболу. А наприкінці сам реалізував пенальті, встановивши остаточний рахунок — 3:0.

💋 Таким чином, два асисти Мессі символічно поєднали покоління, яке йде, з поколінням, яке приходить.

Прощання перетворилося на подію значно більшу за звичайний товариський матч. Під час виконання гімну Мессі ледве стримував сльози, на 10-й хвилині весь стадіон аплодував легендарній «десятці», а після фінального свистка футболіст разом із родиною зробив коло пошани. Звертаючись до вболівальників, він зізнався, що більше не приїжджати до збірної буде дуже боляче, адже грати за Аргентину — найкраще, що з ним сталося.

📊 Мессі за збірну Аргентини (2005–2026):
⚽️ 208 матчів — рекорд збірної
🥅 126 голів — рекорд збірної
🎯 71 результативна передача
🌎 6 чемпіонатів світу — рекорд серед футболістів
🏆 Чемпіон світу — 2022
🏆 Переможець Copa América — 2021, 2024
🏆 Переможець Finalissima — 2022
До цього додаються чемпіонство світу U-20 у 2005 році та олімпійське золото Пекіна-2008.

🐐 Для Аргентини це завершення 21-річної епохи. Мессі дебютував за збірну у 2005 році й пройшов шлях від постійних порівнянь із Марадоною та критики за відсутність великих титулів до статусу національного символу. Після болючих поразок у фіналах 2014–2016 років він навіть оголошував про відхід, але повернувся і привів Аргентину до перемог на Copa América 2021 і 2024 років, чемпіонства світу 2022 року та Finalissima. Так футболіст, якого роками критикували за невдачі збірної, завершив кар'єру вже як символ національної єдності.

🇦🇷 6 жовтня 2026 року Аргентина попрощалася не просто зі своїм найвидатнішим футболістом. Вона закрила цілу епоху власної історії.

До прощання долучився і президент Аргентини Хав'єр Мілей, який написав:
🇦🇷 «Величезне дякую, Мессі! Найкращий в історії, без жодних сумнівів».

🇦🇷 Підписатись | @LatAm_UA

🇧🇷 Тріумф болсонаризму на загальних виборах у Бразилії

🗳 Бразилія менш ніж за добу порахувала 100% голосів — і отримала результат, якого більшість фінальних опитувань не передбачала. Флавіу Болсонару (PL) посів перше місце з 47,03% — 56,1 млн голосів, чинний президент Лула да Сілва (PT) отримав 45,16% — 53,9 млн. Розрив — лише 1,87 в.п., або 2,225 млн голосів. Обидва виходять у другий тур.

Третій результат отримав Аугусто Курі (поміркований центрист із виразно антиполяризаційною кампанією) — лише 2,89%, далі Ренан Сантос (права / ліберально-консервативна сила) — 2,24% та Роналду Каяду (PSD, правоцентрист / консерватор) — 2,18%.

📊 Результат став серйозним промахом для передвиборчих опитувань, які напередодні переважно давали перевагу Лулі або показували фактичну нічию. Одним із пояснень став пізній voto útil — тактична консолідація правого електорату навколо кандидата, який мав найбільші шанси перемогти Лулу.

👥 Є й важлива зміна порівняно з 2022 роком. Флавіу отримав приблизно на 5 млн голосів більше, ніж його батько Жаїр Болсонару в першому турі, тоді як Лула втратив близько 3 млн. Особливо помітними стали втрати президента серед молодих чоловіків 16–24 років та частини економічно незадоволених виборців. Тобто справа не лише у мобілізації болсонаристів — Лула втратив частину власної коаліції.

🔄 Перше місце Флавіу дає йому не формальну, але важливу історико-політичну перевагу. На всіх президентських виборах Бразилії з 2002 року кандидат, який виходив у другий тур із першого місця, зрештою перемагав. Це не гарантія, але тепер саме Лулі потрібно відігравати відставання та забирати більшість голосів вибулих кандидатів.

🏛 Утім ще важливіше сталося у Сенаті. На цих виборах оновлювалися одразу 54 із 81 місця, причому сенатори отримують восьмирічні мандати — до 2035 року. Серед 54 обраних 33 класифікують як правих, 19 — як лівих, лише 2 — як центристів. Разом із сенаторами, чиї мандати продовжуються, наступний склад може виглядати як 49 правих, 16 лівих і 16 центристів.

🏛 У Палаті депутатів PL також стала найбільшою силою — 121 із 513 місць. Загалом праві сили контролюватимуть близько 283 мандатів, центр — 123, ліві — 107. Водночас сама PL далека від абсолютної більшості у 257 голосів, тому потенційному уряду Болсонару все одно доведеться домовлятися з центром, але його переговорна позиція тепер значно сильніша.

📈 Фінансові ринки вже проголосували по-своєму. Після сильного результату Флавіу бразильські активи різко пішли вгору на очікуваннях жорсткішої бюджетної політики та більш ринкової економічної програми.

👨‍💼 Від моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому у січні 2025 року праві та консервативні кандидати виграли всі сім президентських виборів, що відбулися в Латинській Америці до бразильського голосування — в Еквадорі, Болівії, Чилі, Гондурасі, Коста-Риці, Перу та Колумбії.

🌎 Але було б спрощенням пояснювати результат Бразилії виключно “ефектом Трампа”. Правий поворот у частині Латинської Америки почався ще до його повернення до Білого дому — з перемог Мілея в Аргентині та Нобоа в Еквадорі у 2023 році. У Бразилії зіграли передусім внутрішні фактори: економічне невдоволення, злочинність, антиестеблішментні настрої та запит на “жорстку руку”.

Торішній акцент Лули на захисті суверенітету від тиску США дав йому короткостроковий бонус, але ближче до виборів для значної частини суспільства важливішими стали гаманець і безпека на вулицях.

🇺🇸 Для Вашингтона перемога Болсонару була б вигідною: вона означала б значно ближчу політичну синхронізацію США з найбільшою країною Латинської Америки на тлі дедалі гострішої конкуренції з Китаєм. Проте другий тур ще попереду, а Бразилія залишається надзвичайно поляризованою.

🇺🇦 Є тут і окремий український сюжет. Кандидатом у віцепрезиденти у Флавіу є депутат Альфредо Гаспар, який у 2024 році став одним з ініціаторів парламентської місії до України та відвідав Київ. Це не означає автоматичного розвороту зовнішньої політики Бразилії, але поява такого політика на посаді віцепрезидента стала б для України важливим новим каналом комунікації.

🇧🇷 Підписатись | @LatAm_UA

🤖 Трамп запитав Grok, що буде після усунення Мадуро. За місяць США провели операцію

🇺🇸 У великому профайлі Дональда Трампа журнал TIME наводить доволі показовий епізод про Венесуелу та роль ШІ в інформаційному середовищі президента США.

У грудні 2025 року Трамп нібито годинами ставив Grok Ілона Маска питання про власне президентство та зовнішню політику. Одне з них стосувалося Венесуели: як відреагують венесуельці, якщо США усунуть Ніколаса Мадуро? За словами джерела TIME, Grok відповів, що через авторитарність і непопулярність Мадуро значна частина венесуельців, імовірно, вітатиме його падіння.

🇻🇪 Уже наступного місяця Трамп санкціонував операцію із захоплення Мадуро. Після неї у Венесуелі дійсно відбулися вуличні святкування — і, як пише TIME, це лише зміцнило переконання Трампа, що Grok є «надзвичайно розумною» системою.

🛢 Але Венесуела в матеріалі з’являється ще в одному контексті — нафти та грошей.
Говорячи про витрати на поповнення американських запасів озброєнь, Трамп запропонував незвичну «одиницю виміру»: за його словами, це коштуватиме США менше, ніж країна заробляє лише за один місяць на венесуельській нафті.

Після зміни влади великі американські нафтові компанії повернулися до Венесуели й почали нарощувати видобуток у країні з найбільшими у світі доведеними запасами сирої нафти. Водночас TIME звертає увагу на парадокс: американські споживачі поки майже не відчули вигоди — ціни на бензин залишаються дуже високими.

🌎 Сам Трамп представляє Венесуелу як один із прикладів ефективності американської сили: усунення Мадуро та прихід до влади Делсі Родрігес, на його думку, повернули Каракас в орбіту Вашингтона.

🇻🇪 Підписатись | @LatAm_UA

🇺🇦🌎 Латиноамериканський вектор України на Генасамблеї ООН

Під час High-Level Week 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку латиноамериканський напрямок посів помітне місце в дипломатичній активності України. І йшлося не лише про традиційні заклики до підтримки України, а й про спробу наповнити відносини з регіоном конкретними темами — від безпеки та морської навігації до торгівлі й технологій.

🇨🇱 На президентському рівні Володимир Зеленський зустрівся з президентом Чилі Хосе Антоніо Кастом. Сторони говорили про політичну підтримку України, повернення викрадених українських дітей, безпекову співпрацю та дронові технології. Окремо Зеленський подякував чилійському президенту за готовність сприяти розширенню присутності України в Латинській Америці та запросив його відвідати Україну.

🇪🇨 Ще одна президентська зустріч відбулася з лідером Еквадору Даніелем Нобоа. Говорили про поглиблення двостороннього діалогу, мирні зусилля України та перспективи співпраці, зокрема у сфері безпеки.

На рівні міністра закордонних справ Андрія Сибіги географія була ще ширшою — Бразилія, Мексика, Панама та Гондурас.

🇧🇷 З главою МЗС Бразилії Мауро Вієйрою обговорювали ситуацію на фронті, дипломатичні зусилля України, свободу навігації у Чорному морі та глобальну продовольчу безпеку.
🇲🇽 З Мексикою (Роберто Веласко Альваресом) — підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, повернення депортованих дітей та активізацію політичних і торговельно-економічних контактів.
🇵🇦 Під час зустрічі з главою МЗС Панами Хав'єром Мартінесом-Ачою українська сторона фактично поєднала Чорне море з Панамським каналом: безпека морських шляхів, свобода судноплавства та продовольча безпека розглядалися як взаємопов'язані глобальні питання. Обговорювалося також можливе приєднання Панами до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

А зустріч із 🇭🇳 Гондурасом дала конкретний інституційний результат — сторони підписали дорожню карту співпраці на 2026–2029 роки. Серед інших тем були економічна співпраця, міжнародна відповідальність Росії та протидія використанню прапора Гондурасу суднами російського «тіньового флоту».

🇺🇦 Окремим напрямком стало залучення Латинської Америки та Карибів до українських багатосторонніх ініціатив.
На VI саміті Міжнародної Кримської платформи в штаб-квартирі ООН були представлені 🇨🇷 Коста-Рика, 🇵🇦 Панама та 🇹🇹 Тринідад і Тобаго. Для Панами та Тринідаду і Тобаго це була перша участь у Кримській платформі. Міністр закордонних справ Коста-Рики Мануель Товар Рівера також виступив на саміті, наголосивши на небезпеці створення прецеденту, коли державні кордони можна змінювати силою.

Латиноамериканський і карибський компонент був присутній і в інших українських форматах. У заході Глобальної платформи Саміту перших леді та джентльменів, ініційованому Оленою Зеленською, були представлені 🇧🇿 Беліз, 🇧🇴 Болівія, 🇬🇹 Гватемала, 🇵🇦 Панама, 🇧🇸 Багамські Острови та 🇭🇳 Гондурас.

Коста-Рика та Гондурас приєдналися до Спільної заяви перед засіданням Ради Безпеки ООН на підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

🔎 Що це показує?
Українська дипломатія в ЛАКБ дедалі активніше доповнює традиційний політичний діалог навколо підтримки України пошуком конкретних сфер взаємного інтересу — від безпеки й технологій до морської навігації, продовольчої безпеки та економічної співпраці. Паралельно Україна розширює представництво країн регіону у власних міжнародних ініціативах.

Це, мабуть, є найважливішим результатом латиноамериканського треку цього тижня в Нью-Йорку: Латинська Америка дедалі більше розглядається Києвом не лише як простір дипломатичної підтримки в ООН, а як окремий напрямок для довгострокової політичної, безпекової та економічної взаємодії.

🌎 Підписатись | @LatAm_UA

After the Summit: Rethinking BRICS from Different Regional Perspectives

Join us for an online discussion that moves beyond a single view of BRICS. Our speakers will examine the summit’s main decisions and political signals, what they mean for their respective countries and regions, and where the group may be heading next. Following short opening remarks, we’ll invite the speakers into conversation and take questions from the audience.

Speakers:

🔹 Dmytro Yefremov, PhD, Associate Professor at the National University of Kyiv-Mohyla Academy. His research focuses on Chinese foreign policy, economic strategy and Ukraine–China relations.

🔹 Dr. Mridula Ghosh, Associate Professor at the Faculty of International Relations and Governance, NaUKMA, and Board Chair of the East European Development Institute.

🔹 Fabrício Vitorino, journalist and PhD candidate in International Relations at UFSC. He is a regular analyst on GloboNews Internacional and CBN.

🔹 Dzvinka Kachur, co-founder of the Ukrainian Association of South Africa, fellow researcher at Stellenbosch University’s Centre for Sustainability Transitions, and Vice President for the African Continent at the Ukrainian World Congress.

Moderator:
Dr.Maksym Yakovlyev, Director of the School for Policy Analysis at NaUKMA and Dean of Faculty of International Relations and Governance.

📅 29 September 2026
🕟 16:30 Kyiv | 10:30 Brasília | 15:30 South Africa
💻 Online | In English
🔗 Register here: https://forms.gle/iR7ZrySQakxjudTh6

🇧🇷 Підписатись | @LatAm_UA

✍️ Україна та Гондурас підписали дорожню карту поглиблення двосторонньої співпраці на 2026–2029 роки.

Україна та Гондурас визначили конкретні напрями, за якими планують розвивати партнерство до 2029 року. Документ передбачає розвиток економічних і ділових зв’язків, а також співпрацю в енергетиці, культурно-гуманітарній та освітній сферах і цифровізації.

Дорожню карту підписали в ході зустрічі міністри закордонних справ двох країн Андрій Сибіга та Міря Аґуеро де Корралес.

🌐 Саміт БРІКС у Нью-Делі

🇮🇳 У Нью-Делі завершився XVIII саміт БРІКС, який цього року пройшов уже у значно розширеному форматі. Окрім 11 повноправних членів, у другий день до дискусій долучилися десять країн-партнерів, серед яких із Латинської Америки — Куба та Болівія.

У декларації БРІКС прямо виступає за посилення представництва країн Латинської Америки й Карибів у глобальних інституціях та реформу ООН, МВФ і Світового банку. Китай і Росія окремо знову підтримали прагнення Бразилії відігравати більшу роль в ООН, включно з Радою Безпеки.

🇧🇷 Бразилія цього разу була без Лули. Президента представляв міністр закордонних справ Мауро Вієйра — сам Лула залишився в країні менш ніж за три тижні до першого туру президентських виборів 4 жовтня. На тлі близької боротьби з Флавіу Болсонару він віддав пріоритет фінальному етапу кампанії. При цьому сама Бразилія продовжує залишатися одним із ключових архітекторів БРІКС: декларація відзначає напрацювання її головування 2025 року, підтримує спільну бразильсько-південноафриканську ідею міжнародної панелі з питань нерівності та продовжує курс на реформування глобальної фінансової архітектури.

🇨🇺 Найбільш виразний латиноамериканський сюжет декларації — Куба.
Декларація згадала Латинську Америку і Кариби «зоною миру» та висловила «глибоке занепокоєння» посиленням американських обмежень щодо Куби, їхнім впливом на економіку, енергопостачання і гуманітарну ситуацію. Учасники закликали припинити економічні, торговельні та фінансові заходи проти Куби.

Глава кубинського МЗС Бруно Родрігес, який очолив делегацію Гавани, використав майданчик БРІКС для критики американської санкційної політики та заклику до більш незалежної фінансової системи, ширшого використання національних валют і посилення Нового банку розвитку.
«Ми — країна миру. Ми не становимо загрози ні для кого».
Родрігес також прямо заявив, що Куба прагне у перспективі перейти від статусу партнера до повноправного членства у БРІКС.

🇧🇴 Болівія була представлена вже як країна-партнер. Участь Болівії варто трактувати як частину зовнішньої політики президента Родріго Паса прагматичної багатовекторності. Ла-Пас за нової адміністрації відновив тісні контакти з Вашингтоном, зменшив надмірну залежність від Китаю та переглянув частину непрозорих домовленостей попередньої влади, але водночас не відмовляється від БРІКС як майданчика для залучення інвестицій, технологій і нових ринків. Показово, що співпраця з Індією може сама по собі стати інструментом диверсифікації азійських зв’язків Болівії.

💰 В економіці революційних рішень не відбулося. БРІКС продовжує рух до ширшого використання національних валют у взаємній торгівлі, розвитку альтернативних платіжних механізмів, розширення Нового банку розвитку та зменшення залежності країн Глобального Півдня від традиційної фінансової архітектури. Водночас декларація підкреслює, що єдиного універсального механізму тут поки немає.

🇺🇦 Україна у фінальній декларації прямо не згадується. На відміну від трьох попередніх декларацій БРІКС, немає навіть окремого пункту про війну. Формула максимально загальна: міжнародні суперечки мають вирішуватися через «діалог, консультації та дипломатію». Натомість значно детальніше документ говорить про Близький Схід, Газу, Судан і Кубу.

🇧🇷 Підписатись | @LatAm_UA

🌎 Латинська Америка на ЧС-2026: підсумки групового етапу

1️⃣ Груповий етап Чемпіонату світу-2026 загалом став успішним для латиноамериканських збірних — насамперед для Південної Америки. CONMEBOL знову підтвердила статус одного з найконкурентніших футбольних регіонів світу, адже із шести її команд до 1/16 фіналу вийшли п’ять.

2️⃣ Матчі проти європейських збірних стали важливим маркером: перемоги Еквадору над Німеччиною, Парагваю над Туреччиною, Бразилії над Шотландією та Аргентини над Австрією показали, що Південна Америка не просто “тримає рівень”, а в окремих матчах прямо переграє Європу.

3️⃣ Розширений формат ЧС допоміг командам середнього рівня, але не знецінив їхній результат. Навпаки, він краще показав глибину регіонального футболу.


🇦🇷 Аргентина підтвердила статус одного з головних фаворитів турніру. Команда пройшла групу впевнено, а Мессі (6 забитих м'ячів) знову виглядає як центр усього аргентинського механізму. Але важливо, що це вже не збірна, яка тримається лише на одному генії: центр поля працює дуже зріло, оборона виглядає стабільно, а поруч із досвідченими лідерами поступово виростає нове покоління. Формула 2022 року не просто збереглася, а стала ще більш збалансованою.

🇧🇷 Бразилія вийшла з групи, але поки не справляє враження команди, яка всіх змітає на своєму шляху. Так, мінімальне завдання виконано попереду матч з Японією, але питання до якості гри залишаються. У Бразилії достатньо індивідуальної майстерності, але в плей-оф цього може бути замало.

🇨🇴 Колумбія стала однією з найприємніших історій групового етапу. Команда виглядала зріло, фізично сильно і тактично стабільно. Її вихід у плей-оф важливий не лише як окремий спортивний результат, а як підтвердження повернення Колумбії до групи найсильніших команд регіону.

🇪🇨 Еквадор пройшов групу драматично, але дуже характерно для себе. Після складного старту команда змогла перезапустити турнір і здобула одну з найгучніших перемог групового етапу — 2:1 над Німеччиною. Це був не просто результат, а сигнал: Еквадор має характер, фізику і достатньо якості, щоб створювати проблеми навіть великим збірним.

🇵🇾 Парагвай вийшов у плей-оф не найефектніше, але дуже по-парагвайськи: через боротьбу, прагматизм і здатність виживати у складних матчах. Після болючої поразки від США команда зібралася, обіграла Туреччину, а потім взяла потрібний результат з Австралією.

🇺🇾 Уругвай став головним розчаруванням Південної Америки. На тлі загального успіху CONMEBOL його виліт виглядає особливо помітно. Це не означає, що уругвайський футбол увійшов у системну кризу, але саме на цьому турнірі команда не підтвердила очікувань, які традиційно існують щодо неї як до однієї з історично найсильніших збірних регіону.

🇲🇽 Мексика — вони виграли групу, набрали 9 очок із 9 можливих, забили шість голів і не пропустили жодного. Так, група була не найсильнішою, але результат усе одно дуже переконливий.

🇵🇦 Панама не подолала груповий етап, але її участь сама по собі важлива для ширшої картини латиноамериканського футболу. Для таких збірних ЧС — це не лише боротьба за плей-оф, а й можливість накопичувати досвід матчів найвищого рівня. Її присутність показує, що географія латиноамериканського футболу на мундіалі стала ширшою.

🇭🇹 Гаїті також завершило виступ на груповому етапі. Для збірної це був складний турнір, де насамперед важливо було конкурувати, тримати рівень і не випадати з ритму матчів проти сильніших суперників. Виходу в плей-оф не сталося, але сама участь Гаїті на такому рівні має значення для розвитку футболу в країні та регіоні.

🇨🇼 Кюрасао не вийшов у плей-оф, але став однією з цікавих малих історій цього ЧС. Нічия з Еквадором показала, що команда не була статистом і могла створювати проблеми сильнішим суперникам.

🗓 1/16 фіналу для латиноамериканських збірних:
29.06 — 🇧🇷 Бразилія — 🇯🇵 Японія, 20:00
29.06 — 🇩🇪 Німеччина — 🇵🇾 Парагвай, 23:30
01.07 — 🇲🇽 Мексика — 🇪🇨 Еквадор, 04:00
04.07 — 🇦🇷 Аргентина — 🇨🇻 Кабо-Верде, 01:00
04.07 — 🇨🇴 Колумбія — 🇬🇭 Гана, 04:30

🌎 Підписатись |

🇺🇦🇵🇦 Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонні переговори з міністром закордонних справ Панами Хав'єром Мартінесом-Ача.

💬 "Привітав Панаму та свого колегу Хав'єра Мартінеса-Ача з успішним відзначенням 200-ї річниці Амфіктіонічного конгресу в Панамі.

Обговорили подальші кроки щодо розвитку двостороннього порядку денного, а також продовження підготовки до майбутніх контактів на високому рівні.

Наші держави зацікавлені у розширенні взаємовигідного співробітництва в широкому спектрі сфер, зокрема в оборонно-промисловій галузі.

Також поінформував колегу про останній розвиток подій на полі бою та наголосив, що Україна залишається сильною і сповненою рішучості".

🇻🇪💔 Венесуела переживає один із найстрашніших землетрусів у своїй сучасній історії

У середу країну сколихнули два потужні землетруси магнітудою 7,2 та 7,5, які сталися майже один за одним. За попередніми офіційними даними, загинули щонайменше 32 людини, близько 700 отримали поранення. Влада попереджає: кількість жертв може зрости, адже рятувальні роботи ще тривають.

📍 Найбільших руйнувань зазнали Каракас, портове місто Ла-Гуайра, а також штати Міранда, Арагуа, Карабобо та Фалькон. У Ла-Гуайрі оголошено зону лиха. Повідомляється про обвалення житлових будинків, пошкодження міжнародного аеропорту, перебої з електроенергією та інтернетом.

🌎 За даними Геологічної служби США, це найпотужніший землетрус у Венесуелі з 1900 року. USGS присвоїла події червоний рівень небезпеки, що означає ризик катастрофічних наслідків і потребу в міжнародному реагуванні. За їхніми попередніми оцінками, потенційні втрати можуть бути дуже значними: ймовірна кількість загиблих може становити від 10 000 до 100 000 осіб. Водночас ці розрахунки є дуже орієнтовними і базуються на моделях, які враховують силу поштовхів, щільність населення та якість забудови — вони не є фактичним балансом жертв, а лише показують можливий масштаб руйнувань.

🏚 Експерти наголошують: головна загроза після таких землетрусів — не лише сила поштовхів, а вразливість інфраструктури. Особливо небезпечними ці удари стали через малу глибину епіцентрів і близькість до густонаселених районів.

🇺🇸 США одними з перших заявили про готовність допомогти Венесуелі. Така реакція виглядає логічною з огляду на тісні відносини, що сформувалися між країнами після арешту Ніколаса Мадуро, а також на прагнення Вашингтона підкреслювати своє регіональне лідерство у Західній півкулі. У цьому контексті від США очікується провідна роль і в наданні допомоги постраждалій Венесуелі.

🌟 Президент Дональд Трамп підкреслив, що Вашингтон готовий швидко надати підтримку венесуельському народу, а Держдепартамент уже сформував спеціальну групу реагування для координації гуманітарної допомоги, логістики, медичних ресурсів і пошуково-рятувальних команд.

🤝 Марко Рубіо та його заступник Крістофер Ландау повідомили, що перебувають у контакті з венесуельською владою, що підкреслює практичний вимір цієї підтримки. Для Вашингтона ця катастрофа стає також політичним тестом: після різкої зміни влади у Венесуелі на початку року США фактично взяли на себе роль ключового зовнішнього партнера перехідного уряду Дельсі Родрігес.

🇪🇺 До реагування може долучитися і Європейський Союз. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що звернеться до ЄС із проханням активувати Механізм цивільного захисту ЄС для координації та фінансування екстрених заходів у Венесуелі після двох землетрусів.

🚑 Міжнародна спільнота почала мобілізацію допомоги. Підтримку та готовність долучитися до гуманітарних зусиль висловлюють уряди Латинської Америки, Китаю та Заходу, міжнародні організації і медичні структури. На перший план зараз виходять пошук людей під завалами, розгортання медичної допомоги, тимчасове розміщення постраждалих і відновлення критичної інфраструктури.

📌 Для Венесуели це подвійний удар: природна катастрофа накладається на слабку економіку, крихку систему охорони здоров’я та складний процес повернення країни до глобальної економіки. За попередніми оцінками Геологічної служби США, економічні втрати можуть становити від 10 до 100 мільярдів доларів. Саме тому масштаби міжнародної допомоги можуть стати вирішальними у найближчі дні.

🇻🇪 Підписатись |

🇭🇳🇺🇦 Перший в історії візит президента Гондурасу до України: дрони, торгівля та новий етап відносин

Президент Гондурасу Насрі Асфура заявив, що його країна планує закупити українські дрони для посилення охорони кордонів і боротьби з організованою злочинністю. За його словами, українські технології можуть допомогти Гондурасу ефективніше контролювати важкодоступні райони, протидіяти наркокартелям і зміцнити національну безпеку.

🚁 Це стало одним із практичних результатів історичного візиту Асфури до Києва, де він зустрівся з Володимиром Зеленським. Це був перший візит президента Гондурасу в Україну за всю історію двосторонніх відносин і перша зустріч лідерів двох держав.

🌎 Важливо, що це також перший візит лідера з Центральної Америки до України з липня 2022 року, коли Київ відвідав президент Гватемали Алехандро Джамматтеї. Тобто йдеться не лише про двосторонній контакт, а й про ширший сигнал активізації української дипломатії в регіоні.

🔁 Покращення у відносинах стало можливим після зміни влади в Гондурасі. Насрі Асфура, який вступив на посаду в січні 2026 року, змінив попередній курс країни щодо України. Одним із перших позитивних сигналів стало голосування Гондурасу 24 лютого 2026 року за резолюцію Генасамблеї ООН «Підтримка тривалого миру в Україні», ініційовану Україною.

🛡 Для Гондурасу тема дронів має дуже практичне значення. Країна багато років залишається важливим транзитним маршрутом для наркотиків із Південної Америки до Північної Америки. Окрім цього, Гондурас стикається з діяльністю потужних кримінальних угруповань (зокрема MS-13 і Barrio 18), високим рівнем насильства та боротьбою за контроль над маршрутами наркотрафіку.

🇺🇦 Україна у цьому контексті може запропонувати унікальний досвід. Після початку повномасштабної війни українські безпілотні системи стали одним із ключових елементів сучасної війни - від розвідки та спостереження до захисту об’єктів і протидії атакам. Саме тому інтерес до українських дронів з боку Гондурасу виглядає цілком логічним.

🤝 Візит мав і ширший дипломатичний вимір. Разом із президентом Асфурою Україну відвідала міністерка закордонних справ Гондурасу Мірея Аґуеро де Корралес. У Києві вона провела зустріч з очільником МЗС України Андрієм Сибігою. Сторони підписали Меморандум про започаткування політичних консультацій між зовнішньополітичними відомствами.

📝 За підсумками зустрічі президенти України та Гондурасу також підписали Спільну заяву. У ній сторони підтвердили зацікавленість у поглибленні політичного діалогу, розвитку економічної співпраці, цифровізації, агросектору та розширенні взаємодії на міжнародних майданчиках.

🇺🇦 У цьому сенсі потенційна закупівля українських дронів Гондурасом — це більше, ніж комерційна угода. Це приклад того, як український досвід війни може перетворюватися на інструмент міжнародного партнерства, а Україна — не лише отримувати підтримку, а й сама пропонувати безпекові рішення іншим державам.

📌 Цілком можливо, що Центральна Америка стане новим напрямом для української “Drone Deal”-дипломатії — моделі, за якої Україна експортує перевірені в бойових умовах технології та досвід в обмін на фінансування, нові технології, сировину або довгострокове стратегічне партнерство.

🇭🇳 Підписатись |

🇦🇷⚽️Мессі веде Аргентину до плей-оф чемпіонату світу-2026

🇦🇷 Збірна Аргентини перемогла Австрію з рахунком 2:0 та гарантувала собі місце в раунді плей-оф мундіалю. Після двох турів команда має максимальні 6 очок у групі J та вже не опуститься нижче прохідних позицій.

🐐 Головним героєм матчу вкотре став Ліонель Мессі, який оформив дубль. Саме його голи принесли аргентинцям перемогу над австрійцями.

🏆 Завдяки цим м’ячам Мессі довів свій рахунок до 18 голів на чемпіонатах світу, ставши одноосібним найкращим бомбардиром в історії мундіалів та перевершивши рекорд німця Мірослава Клозе (16 голів). Він також випередив легендарну бразилійку Марту за загальною кількістю голів на чемпіонатах світу серед чоловіків і жінок.

🔥 На цьому турнірі аргентинський капітан вже забив 5 м’ячів у двох матчах: хет-трик проти Алжиру та дубль у грі з Австрією. Наразі він є одноосібним лідером бомбардирських перегонів ЧС-2026.

🗓 У заключному турі групового етапу Аргентина зіграє проти Йорданії, а Австрія боротиметься за вихід із групи в матчі проти Алжиру.

🇦🇷 Підписатись |

🇨🇴 Колумбія йде у другий тур: правий кандидат проти спадкоємця Петро Перший тур президентських виборів у Колумбії завершився доволі показовим результатом: до другого туру вийшли Абелардо де ла Еспрієлья — правий позасистемний молодий політик, який набрав…

Сьогодні перший візит Президента Гондурасу до України з початку відновлення нашої незалежності. Дуже важливо, щоб партнери України були тут і на власні очі бачили, через що проходять українці та українки. І тому ми вдячні за цей візит саме зараз.

Ми обговорили з Насрі Асфурою ключові напрями розвитку наших двосторонніх відносин: товарообіг, агропромисловий сектор, економіка, цифровізація. Гондурас зацікавлений у цьому, і ми готові тут допомагати. І також безпека. Сьогодні у військових, передусім дронових технологіях Україна – одна з найсильніших у світі. Ми готові допомагати тим, хто допомагає нам.

Дякую Президенту і його команді за підтримку нас на всіх геополітично важливих майданчиках. З одного боку, Україна повинна захищатися, і нам потрібна ППО, щоб захищати життя наших людей. З іншого боку, нам потрібна така ж оборона наших геополітичних інтересів, щоб зрештою ця російська війна закінчилася надійним миром. Дякую!

🇵🇪 Перу наближається до визначення нового президента — Кейко Фухіморі фактично виходить на фінішну пряму

🗳 У Перу після другого туру президентських виборів, який став одним із найбільш напружених за останні роки. За даними ONPE станом на 17 червня, після опрацювання понад 99% виборчих протоколів кандидатка від "Народної сили" Кейко Фухіморі випереджає свого суперника Роберто Санчеса з мінімальною перевагою — близько 50,1% проти 49,9% (на 36 тис голосів).

📊 Попри дуже вузький розрив, перуанські аналітики вже говорять про досягнення так званої «точки неповернення». Ідеться про момент, коли навіть за максимально несприятливого сценарію щодо решти непідрахованих або оскаржених протоколів зміна лідера стає математично неможливою або практично нереальною.

🤞Більшість голосів, які ще залишаються на розгляді, надходять із регіонів та виборчих дільниць Ліми та Кальяо, де Фухіморі має суттєву перевагу. Тому навіть якщо частину спірних бюлетенів буде враховано на користь її суперника, наявного резерву голосів може виявитися недостатньо для зміни лідера перегонів.

⚖️ Водночас офіційне оголошення переможця ще попереду. Частина протоколів залишається на розгляді виборчих органів, а через надзвичайно малий відрив обидва штаби максимально уважно стежать за кожним голосом. Саме тому підрахунок затягнувся: після проблем і порушень, зафіксованих під час першого туру, рівень недовіри та політичної напруги навколо другого туру був особливо високим.

🏛 Фухіморі закликала своїх прихильників «захистити кожен голос», тоді як Санчес просив громадян залишатися пильними та уважно контролювати процес підрахунку. За оцінками, остаточне оголошення результатів може відбутися лише після завершення всіх юридичних процедур у середині липня.

💰 Потенційна перемога Фухіморі означатиме збереження ринкової економічної моделі, закладеної ще у 1990-х роках за президентства її батька Альберто Фухіморі, яка принесла високі темпи економічного зростання для Андської країни.

Її команда обіцяє передати економічний блок технократам, скоротити надмірні регуляції, стимулювати легалізацію неформального бізнесу та розблокувати великі гірничодобувні проєкти.

🌧 Водночас нову адміністрацію чекатимуть серйозні виклики: від високої соціальної поляризації та наслідків пандемічного зростання бідності до можливого посилення явища Ель-Ніньйо, яке традиційно створює ризики повеней на тихоокеанському узбережжі Перу та посух у південних Андах.

🇵🇪 Підписатись |

🇵🇪 Перу на межі нового політичного протистояння: переможець досі не визначений

🗳️ Другий тур президентських виборів у Перу завершився фактичною нічиєю.

За даними швидкого підрахунку Ipsos та громадської організації Transparencia, незначну перевагу отримує лівий кандидат Роберто Санчес — 50,3% проти 49,7% у Кейко Фухіморі.

Водночас офіційний підрахунок голосів поки що демонструє мінімальну перевагу Фухіморі. Однак значна частина голосів із сільських та андських регіонів, де традиційно сильні позиції Санчеса, ще не опрацьована.

⚖️ Розрив між кандидатами настільки малий, що виборчі органи вже попередили про можливу затримку з оголошенням результатів.

Остаточне встановлення підсумків може тривати до середини липня через можливі оскарження та перевірки виборчої документації.

🔴 Роберто Санчес, представник лівої партії Разом за Перу та союзник колишнього президента Педро Кастільйо, вже заявив про «відновлення демократії». Водночас він закликав своїх прихильників захищати результати голосування та дочекатися офіційного оголошення підсумків.

🗣 Кейко Фухіморі, яка вже вчетверте поспіль виходить до другого туру президентських виборів, закликала не поспішати з висновками та пообіцяла визнати будь-який результат. На відміну від попередніх кампаній, цього разу вона не висувала звинувачень у фальсифікаціях.

📌 Таким чином, Перу знову опинилося в стані політичної невизначеності.

Країна, яка за останнє десятиліття змінила дев’ятьох президентів, може ще кілька тижнів чекати на ім’я нового глави держави. Інавгурація нового президента запланована на 28 липня.

👀 Схоже, що долю виборів можуть вирішити останні віддалені виборчі дільниці, а боротьба між фухіморизмом та лівими силами залишатиметься головною лінією політичного протистояння в Перу ще щонайменше найближчими тижнями.

🇵🇪 Підписатись |

Що почитати про Латинську Америку та відносини України з регіоном

Вийшов збірник матеріалів IV Міжнародної наукової конференції пам’яті Юрія Кнорозова «Україна – Латинська Америка: геополітичні трансформації та нові форми взаємодії».

Для читачів там є чимало тем, які напряму стосуються міжнародної політики, зовнішньої політики країн регіону та місця України в Латинській Америці.

Серед матеріалів:
— Аргентина і Бразилія та їхня реакція на війну в Україні;
— російська дезінформація і пропаганда в країнах Латинської Америки та Карибського басейну;
— зовнішня політика Венесуели;
— Мексика: сучасні зовнішньополітичні пріоритети та перспективи співпраці з Україною;
— Коста-Рика як партнер України в Центральній Америці;
— BRICS і валютно-фінансові ініціативи Бразилії;
— Панамський канал у геополітичному контексті;
— українська діаспора в Бразилії та Аргентині, молодіжна співпраця та гуманітарні зв’язки.

У збірнику є тексти не лише українських, а й латиноамериканських дослідників, тож можна подивитися і на регіональний погляд на Україну та двосторонні відносини.

📖 Збірник у відкритому доступі:
https://doi.org/10.5281/zenodo.22691178

🌎 Підписатись | @LatAm_UA

🚀 Beyond the Launch: The Ukrainian–Brazilian Story of Alcântara Cyclone Space

Join our online discussion about Alcântara Cyclone Space—one of the most ambitious initiatives in Ukrainian–Brazilian cooperation.

Established in 2006, the bilateral company planned to provide launch services using the Ukrainian Cyclone-4 launch vehicle and Brazil’s Alcântara Space Center. However, the project was terminated in 2016.

What made this initiative so promising? Which political, economic and technological challenges prevented its implementation? What lessons can it offer for future cooperation between Ukraine and Brazil?

The discussion will bring together:

🔹 Volodymyr Lakomov — Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Ukraine; Ambassador of Ukraine to Angola (2004–2007), Brazil (2007–2010), and Pakistan (2012–2020); expert at the Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation;

🔹 Raquel dos Santos — Ph.D. in Strategic Studies, Professor at Fluminense Federal University;

🔹 Marcelo Furtado Martins de Paula — Ph.D. Candidate at the University of Brasília.

The discussion will be moderated by Maksym Yakovlyev — Director of the School for Policy Analysis at NaUKMA and Dean of Faculty of International Relations and Governance at NaUKMA.

📅 September 10
🕕 12:00 p.m. Brasília / 6:00 p.m. Kyiv
💻 Online
🌐 Language: English

Register to join the discussion: https://forms.gle/uZ8eK6GAtaxA7TK49

🇧🇷 Підписатись | @LatAm_UA

🇦🇷🇬🇧 Мілей посилює риторику щодо Мальвінських островів: санкції, нова військова база і ставка на зміну позиції США

Президент Аргентини Хав’єр Мілей виступив із загальнонаціональним зверненням у присутності всього уряду, оголосивши пакет кроків для посилення претензій Буенос-Айреса на Мальвінські острови (Фолклендські) та протидії британським нафтовим проєктам у регіоні.
Головною причиною терміновості Мілей назвав підготовку до початку видобутку нафти в межах проєкту Sea Lion, який реалізують Navitas Petroleum та Rockhopper Exploration.

📌 Що оголосив аргентинський президент:
▪️ прискорення санкцій проти іноземних компаній, які працюють на островах без дозволу Аргентини, включно з можливістю заборони діяльності їхніх постачальників, акціонерів і керівників;
▪️ збільшення ресурсів Міністерства оборони для будівництва інтегрованої військово-морської бази на Вогняній Землі та посилення телекомунікаційних спроможностей на півдні країни;
▪️ термінове внесення до Конгресу закону про захист національного суверенітету з жорсткішими економічними та юридичними механізмами;
▪️ створення Ради національної безпеки, яка має координувати роботу МЗС, оборонного, розвідувального й економічного блоків.

🦁 У своїй промові Мілей заявив, що «Мальвіни є аргентинськими — за історією і за правом». Водночас він закликав аргентинські політичні сили до максимальної єдності у цьому питанні.

🇬🇧 Уже наступного дня в інтерв’ю The Economist Мілей зробив помітно більш дипломатичний акцент. Він наголосив, що Аргентина не шукає нового військового сценарію 1982 року, заявивши, що «аргентинці не вірять у війну», і виступив за довгострокове погоджене рішення з Лондоном. Як аналогію він навів передачу Великою Британією Гонконгу Китаю у 1997 році.

Тобто логіка нинішнього курсу виглядає двокомпонентною: жорсткіші економічні, юридичні та оборонні інструменти — без відмови від переговорної стратегії.

🇬🇧 Лондон відреагував жорстко. Британська сторона знову підтвердила свою позицію щодо суверенітету над островами та заявила, що збройні сили Великої Британії залишаються готовими захищати їх у режимі 24/7. Водночас британський уряд підкреслив зацікавленість у збереженні ширших дипломатичних і торговельних відносин з Аргентиною.

🇺🇸 Важливий новий фактор — Дональд Трамп. За останні дні президент США кілька разів залишив відкритим питання про традиційну позицію Вашингтона щодо суперечки. На запитання, чи переглядають США свою позицію, Трамп відповів, що він «завжди переглядає всі позиції», а в інтерв’ю GB News уникнув прямої відповіді на питання, чи підтримав би Лондон у разі нового загострення.

Сам Мілей трактує це як можливе геополітичне вікно можливостей і пов’язує його з тісними відносинами своєї адміністрації з Білим домом.

📉 Є й внутрішньополітичний вимір. До президентських виборів в Аргентині залишається близько року, а рейтинг Мілея зараз перебуває на рівні близько 34%. Тема Мальвінських островів залишається однією з небагатьох, навколо яких традиційно існує широкий суспільний консенсус, тому посилення цього порядку денного водночас дозволяє президентові демонструвати жорсткість у питанні національного суверенітету.

🔎 У підсумку нинішня стратегія Мілея виходить далеко за межі символічних заяв. Буенос-Айрес намагається одночасно підвищити економічну ціну британської діяльності на островах, посилити власну присутність у Південній Атлантиці та використати можливу зміну міжнародної конфігурації — передусім позиції США — для нового етапу дипломатичного тиску.

🇦🇷 Підписатись | @LatAm_UA

🇧🇷 У Бразилії офіційно стартувала президентська кампанія: Лула і Флавіу Болсонару почали її з власних політичних бастіонів

16 серпня в Бразилії офіційно розпочалася кампанія перед президентськими виборами, перший тур яких відбудеться 4 жовтня. І вже на старті головна інтрига практично визначена: 80-річний Луїс Інасіу Лула да Сілва проти 45-річного Флавіу Болсонару — старшого сина експрезидента Жаїра Болсонару. Обидва кандидати обрали для старту максимально символічні місця.

🔴 Лула повернувся туди, звідки почалася його політична кар’єра
Президент відкрив кампанію на стадіоні в промисловому передмісті Сан-Паулу. Саме тут наприкінці 1970-х Лула як профспілковий лідер очолював масштабні страйки, що зробили його загальнонаціональною політичною фігурою. На мітинг зібралися тисячі прихильників Партії трудящих. Головний меседж Лули був доволі прямим: не допустити повернення правих до влади.

Водночас він зробив помітний акцент на безпеці — темі, яку традиційно намагалися монополізувати праві. Лула пообіцяв боротися з організованою злочинністю не лише на рівні виконавців у фавелах, а передусім бити по фінансах та керівництву великих кримінальних угруповань. Серед інших тем — освіта, охорона здоров’я, боротьба з феміцидами та контроль Бразилії над її стратегічними запасами критичних мінералів.

🟢🟡 Флавіу Болсонару стартував із пляже Копакабани — одного з головних символічних центрів болсонаризму. Сенатор з’явився перед прихильниками у жовтій футболці з написом «Моя партія — Бразилія», під якою був бронежилет. Якщо Лула будував виступ навколо власної політичної біографії та соціальної спадщини, то Флавіу зробив ставку на максимально конфронтаційну кампанію проти чинної влади.

Він звинувачував Лулу в корупції, економічних проблемах і слабкості у боротьбі зі злочинністю. Серед його обіцянок — зниження віку кримінальної відповідальності до 16 років, значне посилення покарань та визнання великих наркоугруповань терористичними організаціями. Флавіу також заявив, що саме він здатний домовлятися одночасно зі США та Китаєм.

📊 А головна новина напередодні старту кампанії — вибори стають значно конкурентнішими. Ще в попередні місяці низка опитувань давала Лулі доволі відчутну перевагу, а в окремих замірах розрив у потенційному другому турі наближався до десяти пунктів. Однак свіже опитування Genial/Quaest, проведене 10–13 серпня, показує іншу картину.

Перший тур:
🔴 Лула — 38%
🟢 Флавіу Болсонару — 31%

Розрив у сім пунктів не означає комфортного становища Лули у фінальному протистоянні, адже у другому турі фактично статистична нічия:
🔴 Лула — 43%
🟢 Флавіу Болсонару — 40%

Ще 4% не визначилися, а 13% заявляють про намір не голосувати. Це показує важливу особливість кампанії: частина виборців інших правих кандидатів у другому турі консолідується навколо Флавіу Болсонару.

🤡 І хоча психологічна перевага поки залишається за Лулою — значно більше бразильців прогнозують саме його перемогу, — реальна електоральна дистанція вже мінімальна. Саме тому ключовими можуть стати не найбільш ідеологізовані прихильники PT чи болсонаризму, а незалежні та менш політизовані виборці, які остаточно визначатимуться вже під час самої кампанії.

🇧🇷 До першого туру залишається менш ніж два місяці. І схоже, що замість прогнозованої ще кілька місяців тому переваги Лули Бразилія входить у надзвичайно складну президентську гонку.

🇧🇷 Підписатись | @LatAm_UA

🇨🇷🇺🇦 Коста-Рика зацікавлена в українських технологіях: про що Зеленський говорив із президенткою Лаурою Фернандес

📞 11 серпня Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президенткою Коста-Рики Лаурою Фернандес Дельгадо. Сторони обговорили підтримку України, розвиток двосторонньої співпраці та можливу зустріч на найвищому рівні. Зеленський запросив Фернандес відвідати Україну, а вона, своєю чергою, запросила українського президента до Коста-Рики. У червні Україну вже відвідав інший лідер Центральної Америки — президент Гондурасу Насрі Асфура, для якого це був перший візит до нашої держави.

🇺🇦 Зеленський окремо подякував Сан-Хосе за послідовну підтримку України:
«Дякую за такі теплі та важливі слова підтримки України й наших людей. Цінуємо, що Коста-Рика з нами й під час голосувань за резолюції на Генеральній Асамблеї ООН, і в роботі над поверненням українських дітей, яких викрала Росія, і в притягненні РФ до відповідальності за її злочини, зокрема злочин агресії».

🛡 Але особливо цікавим є практичний безпековий вимір. Фернандес заявила про інтерес Коста-Рики до українського досвіду використання дронів та інших технологій у сфері безпеки. У Сан-Хосе розглядають цей досвід у контексті модернізації власних спроможностей для боротьби з наркотрафіком і транснаціональною організованою злочинністю. Важливо, що для самої Лаури Фернандес тема «жорсткої руки» проти організованої злочинності на тлі зростання наркозлочинності була одним із головних стовпів її передвиборчої кампанії на початку цього року. Зеленський також запропонував розвивати співпрацю в аграрній сфері.

🕊 Лаура Фернандес повідомила, що обговорить із командою можливість візиту до України. Вона наголосила, що Коста-Рика уважно стежить за «жахливою трагедією, яку переживає український народ» та продовжуватиме «піднімати голос як країна з давньою традицією миру і демократії».

📰 У костариканських медіа розмова отримала переважно прагматичне прочитання: акцент робився на можливості використати український технологічний досвід для вирішення власних безпекових проблем Коста-Рики.

🔴 Водночас очікувана критика пролунала з ліво-опозиційного та антизахідного сегмента. Зокрема, Маурісіо Рамірес Нуньєс у колонці для Delfino поставив під сумнів доцільність зближення з Україною та представив його як відхід від традиційної зовнішньої політики Коста-Рики. Автор є помітним критиком західної геополітики, послідовно просуває концепцію "багатополярності", виступає за тісніші відносини з Китаєм та позитивно оцінює зближення з Москвою. У своїй колонці про дзвінок він спекулює низкою тем для аргументації проти поглиблення співпраці з Києвом.

🔎 Загалом розмова президентів показує цікавий зсув у відносинах України з країнами регіону — від суто політичної солідарності до пропозиції конкретної практичної користі. Український досвід дронів, спостереження та безпекових технологій може стати окремим напрямом співпраці з державами Латинської Америки, які самі стикаються з наркотрафіком, організованою злочинністю та проблемами контролю кордонів.

🇨🇷 Підписатись | @LatAm_UA

🇲🇽 Скандал в одному з найпрестижніших університетів Латинської Америки: 58 тисяч вступників мають перескласти іспит через підозри у масовому списуванні

🎓 Уже кілька тижнів Національний автономний університет Мексики (UNAM) — найбільший університет країни — перебуває в центрі масштабного скандалу. Вперше у своїй історії UNAM провів вступний іспит повністю дистанційно для майже 160 тисяч абітурієнтів, однак аномально високі результати змусили університет призупинити вступну кампанію, перенести початок навчання та призначити повторний очний тест приблизно для 58 тисяч вступників.

📊 Масштаб аномалії справді значний. У 2021–2025 роках лише 3,5% вступників набирали 100 і більше балів зі 120, тоді як цього року — вже 16%. Частка результатів у 110+ балів зросла у шість разів — з 0,9% до 5,5%. На медицині, одному з найбільш конкурентних напрямів, понад 100 балів отримали майже 30% кандидатів проти 9% торік.

🤖 Онлайн-іспит контролювався системою на основі штучного інтелекту, яка використовувала вебкамери, розпізнавання обличчя та голосу. Однак UNAM виявив випадки підміни особи, сторонньої допомоги та використання ШІ. Ще до оголошення результатів університет анулював 3 174 роботи, а ознаки порушень могли бути присутніми майже у 75 тисячах тестів. Повідомлялося також про витік і продаж екзаменаційних завдань онлайн.

⚖️ Скандал вийшов на загальнонаціональний рівень. Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум заявила, що у випадку виявлення злочину справою має займатися прокуратура. Сам UNAM ще в липні подав кримінальну заяву щодо можливих шахрайських схем. Водночас сотні вступників вийшли на протест у Мехіко, адже повторно складати тест доведеться й тим, хто переконаний, що отримав високий бал чесно.

🗣 Ректор UNAM Леонардо Ломелі визнав помилки університету та перепросив тих абітурієнтів, які вступили чесно, але тепер також змушені проходити повторне випробування. За його словами, цей крок необхідний, щоб гарантувати рівність та довіру до вступу.

🔎 Дистанційний експеримент мав зробити вступ доступнішим для молоді з різних штатів Мексики, які раніше мусили долати сотні кілометрів до столиці. Натомість він спричинив безпрецедентну для UNAM кризу. Цього року 158 712 кандидатів боролися лише за 21 962 місця, при чому повторний очний іспит складатимуть не всі учасники, а близько 58 тисяч кандидатів, чиї результати дозволяють їм продовжувати боротьбу за вступ. Початок навчання для нових студентів перенесли з 10 на 31 серпня.

🇲🇽 Підписатись | @LatAm_UA

🇦🇷 Президент Аргентини Хав’єр Мілей підписав надзвичайний декрет у відповідь на хвилю антиаргентинського хейту, що посилилася під час Чемпіонату світу.

Документ дозволяє забороняти в’їзд і видворяти з країни іноземців, які поширюють або підбурюють до ненависті, дискримінації чи насильства проти аргентинців за ознакою їхньої національності, а також ображають державні символи.

У президентському комюніке зазначається: «Той, хто атакує Аргентинську Республіку, не є бажаним у нашій країні».

⚽️ Кампанія проти Аргентини почалася ще до фіналу мундіалю. У соцмережах команду звинувачували у відсутності темношкірих футболістів, расизмі, прихильності FIFA та «неспортивній поведінці». Петиції із закликом усунути Аргентину від участі в чемпіонаті зібрали значну кількість підписів.

🇺🇸До дискусії долучилися американські політики та знаменитості. Конгресвумен-демократка Жасмін Крокетт під час слухань у Конгресі пов’язала масову підтримку Іспанії у фіналі з «історією расизму» Аргентини. Актор Семюел Л. Джексон поширив заклик до темношкірих уболівальників не підтримувати аргентинську збірну.

📊 Дослідження компанії Ad Hoc Digital зафіксувало близько 2,7 млн згадок, пов’язаних із негативними наративами щодо Аргентини. Серед них:
• 826 тисяч — твердження про расизм;
• 764 тисячі — зв’язки Аргентини з Ізраїлем;
• 688 тисяч — вислови «ArgenFIFA» та «договірний чемпіонат світу»;
• 379 тисяч — прямі згадки про антиаргентинську кампанію.

📱Аналітики зазначають, що дискусія швидко вийшла за межі футболу. Спочатку критика стосувалася етнічного складу збірної, але згодом переросла у загальне таврування аргентинського суспільства. Поширенню сприяли алгоритми соцмереж, знаменитості, інфлюенсери, автоматизовані акаунти та вирвані з контексту відео.

📉 Водночас аргентинський дослідник Даніель Штейнгарт звернув увагу на дані міжнародного опитування цінностей: лише близько 4% аргентинців не хотіли б мати іммігранта за сусіда, а менш ніж 3% — людину іншої раси. Це одні з найнижчих показників серед досліджених країн.

🦁 Мілей вважає хвилю антиаргентинського хейту частиною ширшої «культурної битви» проти країни. У відповідь на кампанію він заявив, що її рушійною силою є заздрість до успіхів Аргентини: «Вони нам заздрять. Ми майже в усьому хороші». Новий декрет став практичним продовженням цієї позиції — влада наголосила, що захист нації, її громадян і державних символів не підлягає обговоренню.

🇦🇷 Підписатись | @LatAm_UA

🇦🇷 Футбол, кіно та демократичні цінності: що варто знати про Аргентину та перспективи культурного діалогу з Україною

Нещодавно для Українського інституту у співпраці з Радою зовнішньої політики «Українська призма» підготував дослідження культурного середовища Аргентини та можливостей для української культурної дипломатії, а цими днями LB.ua опублікував матеріал за його мотивами з основними тезами та цікавими фактами про країну.

🌎🇦🇷 Насамперед, не існує однієї однорідної «аргентинської культури». Аргентина- велика федеративна держава, регіони якої мають власні традиції та культурні особливості. Північний захід зберіг сильний вплив корінних народів, північ має більше спільного із сусідніми країнами, Патагонія - з культурою мапуче та гаучо, а космополітичний Буенос-Айрес історично був портом і центром імміграції.

Це результат складної історії країни. У XIX–XX століттях Аргентина стала одним із головних напрямків масової міграції - сюди приїздили мільйони людей з Італії, Іспанії, Німеччини, Польщі, України, Близького Сходу та інших регіонів світу. Саме тому європейські впливи тут настільки помітно переплелися з місцевими традиціями та спадщиною корінних народів.

🧉 Попри регіональні відмінності, є речі, які дуже добре об'єднують аргентинців. Передусім це тісні родинні та дружні зв'язки, культура спільного проведення часу, мате та асадо. Аргентинське суспільство загалом досить відкрите до спілкування, нових знайомств і культурного обміну. І, звичайно, окреме місце тут посідає футбол.

⚽️ Для Аргентини футбол - це значно більше, ніж спорт. За даними, наведеними у дослідженні, близько 90% населення вважають себе вболівальниками тієї чи іншої футбольної команди. Клубна приналежність часто стає частиною родинної та локальної ідентичності, а матчі національної збірної перетворюються на події загальнонаціонального масштабу.

💋 Це вкотре було видно цього літа: Аргентина вдруге поспіль вийшла до фіналу Чемпіонату світу, де цього разу мінімально поступилася Іспанії — 0:1. Для аргентинців гра збірної — це буквально справа всієї країни, а Ліонель Мессі давно став не просто видатним футболістом, а одним із безумовних героїв сучасної Аргентини.

🇦🇷 Історична пам’ять відіграє важливу роль у сучасній Аргентині. Особливо чутливими залишаються спадщина військової диктатури 1976–1983 років, а також теми демократії, прав людини й боротьби з авторитаризмом.

🇦🇷 Не менш чутливе питання - Мальвінські острови. Війна з Великою Британією 1982 року досі є важливою частиною національної пам’яті, хоча сьогодні дедалі більше уваги приділяють і відповідальності військової хунти за сам конфлікт.

🚫 Росія десятиліттями вибудовувала свою присутність в Аргентині. Радянська культура була помітною в культурному середовищі, сьогодні через Російський дім, освітні й культурні програми вона продовжує просувати власні наративи.

🇺🇦 Україна ж до 2022 року для значної частини аргентинців залишалася маловідомою. Повномасштабне російське вторгнення змінило ситуацію. Україна стала постійною частиною політичного та медійного дискурсу, а на суспільному рівні аргентинці переважно чітко розрізняють Росію як агресора та Україну як державу, що стала жертвою нападу.

🎬 Цікаво, що одним із напрямків, де вже виникає інтерес до України, є сучасне українське кіно. Його присутність на міжнародних фестивалях поступово робить Україну видимішою для аргентинської культурної аудиторії. Потенціал також мають література, музика, сучасне мистецтво, танець та спільні візуальні проєкти.

🤝 Велику частину роботи з популяризації України сьогодні фактично виконують українська діаспора та Посольство України. Саме завдяки українській громаді відбуваються фестивалі й культурні заходи, перекладаються окремі українські книжки та навіть виходять українські радіопрограми іспанською.

💡 Тому головний висновок дослідження: Україна вже має сприятливе середовище для значно активнішої присутності в Аргентині, але цю присутність потрібно перетворювати з епізодичної на системну.

🔗 Більше цікавих деталей про Аргентину та основні висновки дослідження у новому матеріалі LB.ua

🇦🇷 Підписатись | @LatAm_UA

🇨🇺 Держдеп США опублікував розгорнуту 100-сторінкову доповідь «Cuba: The Capital of 21st Century Communism» («Куба: столиця комунізму XXI століття»).

У документі Куба представлена як один із ключових ідеологічних та безпекових противників США у Західній півкулі, а Гавану звинувачують у багаторічній кампанії політичного, розвідувального та ідеологічного впливу.

🇺🇸 Автори доповіді стверджують, що кубинські мережі протягом десятиліть намагалися впливати на американське політичне та суспільне середовище. У документі навіть зазначається, що вплив Куби можна простежити «від заворушень після смерті Джорджа Флойда до піднесення Antifa». Окремо згадуються можливі зв’язки Гавани з американськими лівими організаціями, зокрема Демократичні соціалісти Америки.

🚫 Значний блок присвячений стратегічному партнерству Куби та Росії. Держдеп описує острів як важливий для Москви майданчик розвідувальної, технологічної та політичної присутності у Західній півкулі. Також у доповіді зазначається, що з 2023 року кубинські громадяни воюють на боці Росії проти України, а у 2025 році з’являлися повідомлення про можливе вербування тисяч кубинців.

🌎 У висновку Куба фактично описується як сполучний елемент ширшої антиамериканської коаліції, де перетинаються інтереси Москви, Пекіна та Тегерана з мережею радикальних і політичних рухів у Західній півкулі.

⚠️ Показово, що формулювання доповіді значно жорсткіші за традиційну риторику Вашингтона щодо Куби. Це може свідчити про підготовку адміністрацією Трампа нового етапу політичного та економічного тиску на кубинський режим.

🇨🇺 Підписатись | @LatAm_UA

🇦🇷 Гравці Аргентини підняли банер «LAS MALVINAS SON ARGENTINAS» попри заборону ФІФА

🏆Чинні чемпіони світу продовжують захист свого титулу. У півфіналі Аргентина здолала Англію з рахунком 2:1 та вдруге поспіль вийшла до фіналу чемпіонату світу.

⚽ Англія – Аргентина – 1:2

Голи: Гордон, 55’ — Енцо Фернандес, 86’, Лаутаро Мартінес, 90+2’.

Аргентина вкотре продемонструвала те, що стало її візитівкою останніх років — командну єдність, характер і силу волі. Пропустивши першими, аргентинці здійснили неймовірний камбек, вирвавши перемогу в останні хвилини зустрічі.

🇦🇷 Після фінального свистка футболісти збірної Аргентини відсвяткували перемогу з банером «Las Malvinas son Argentinas» («Мальвінські острови — аргентинські»), попри заборону ФІФА на політичні демонстрації.

🌎 Цей півфінал був значно більшим, ніж просто футбольний матч. Протистояння Аргентини та Англії вже понад 40 років має потужний політичний і символічний вимір після війни за Мальвінські (Фолклендські) острови 1982 року. Для багатьох аргентинців матчі проти Англії залишаються питанням історичної пам’яті, національної гідності та боротьби за суверенітет над островами.

🗣️ Напередодні гри віцепрезидентка Аргентини Вікторія Вільярруель, донька ветерана війни за Мальвіни, написала:

«Завтра ми граємо проти піратів-загарбників. Це не просто черговий матч… Це Мальвінські острови, це Дієго, це останній чемпіонат Лео і шанс поставити загарбників на місце. Хай живе Аргентина! До останнього подиху ми вимагатимемо повернення того, що належить нам».

🐐 Водночас Ліонель Мессі продовжує переписувати футбольну історію. На цьому чемпіонаті світу він вже має 8 голів і 4 асисти у 7 матчах. Крім того, Мессі встановив новий рекорд за кількістю результативних передач в історії чемпіонатів світу — 12, перевершивши «вічне» досягнення Дієго Марадони (8).

🔥 У неділю Аргентина зіграє у фіналі проти Іспанії на MetLife Stadium у Нью-Джерсі.

🌐 І цей ібероамериканський фінал навряд чи буде менш принциповим чи менш політизованим. Додаткової інтриги додає питання, чи відвідає матч президент Аргентини Хав’єр Мілей. Попри заяви, що він не хоче привласнювати футбольний успіх збірної, фінал у США — країні його стратегічного союзника Дональда Трампа — та ще й проти Іспанії, уряд якої очолює його політичний опонент Педро Санчес, надає цьому протистоянню ще й геополітичного символізму.

🇦🇷 Підписатись | @LatAm_UA