Майстерня 55

Цей день ми звикли зустрічати, оглядаючись назад і пригадуючи шлях, який ми пройшли.Сьогодні день народження засновника Майстерні 55 – Леоніда Вікторовича Садовського. Людини, з якої почалася наша історія. Людини, яка 20 років тому запалила вогонь свічі, що продовжує горіти й досі.Ще не так давно були часи, коли цього дня наш Майстер отримував привітання зі своєї дачі, відпочиваючи після напруженої вступної кампанії. Саме там, у цій короткій паузі між завершенням одного етапу і початком іншого, він мріяв про уявляв та планував майбутнє Майстерні 55. Останні кілька років цей день ми проживаємо вже інакше – зі світлим сумом, вдячністю і пам’яттю. Ми згадуємо його здійснені та нездійснені плани, наші виконані й невиконані обіцянки.Але пам’ять – це не лише погляд назад. Це також дорога вперед. Тому в день його народження ми не лише згадуємо. Ми також мріємо, плануємо і робимо нові кроки.За ці 20 років Майстерня 55 стала набагато більшою, ніж просто майстерня в університеті. Вона стала місцем зустрічі людей, які шукали не лише професію, а й себе. Місцем, де створювали не лише вистави, але й відносини.Ми згадуємо цей шлях: від першої зустрічі першого набору наприкінці серпня 2006 року, перших творчих акцій та першого іспиту з майстерності актора, коли назва «Майстерня 55» вперше з’явилася у програмці, до неповторних і різноманітних вистав та наших міжнародних проєктів. До вже четвертого покоління студентів, кожен з яких свідомо обрав навчатися саме у Леоніда Садовського, саме в Майстерні 55.І кожен, хто проходив через неї, залишав у ній частину себе. Так само, як Майстерня 55 залишала щось у них.Сьогодні ми вперше за довгий час зустрічаємося всі разом. Поки що лише онлайн, адже війна розкидала нас по різних містах і країнах. Але ми віримо, що одного дня всі ті, хто «бовтались по світу, щоби зустрітись якось літом», знову зберуться в одному колі.Колись ми уявляли цей момент як час, коли нарешті зможемо продовжити. Але життя навчило нас іншого: ідеальних умов не буде. Майбутнє не починається саме. Його створюють ті, хто бере за нього відповідальність і робить перші кроки.Ми готові зробити цей крок.Саме тому сьогодні, у день народження нашого Майстра, ми вперше проводимо Форум Майстерні 55, присвячений її 20-річчю.В цей день зберуться випускники всіх чотирьох наборів, а також люди, які були частиною нашої історії, працювали з нами, підтримували, надихали і вірили в Майстерню. Поруч із нами будуть і ті, хто вже долучився до громадської організації «Театр Майстерня 55» і став частиною нового етапу.А також ми відкриваємо двері для нових людей – наших друзів і колег, яким близькі наші цінності та які вірять у потенціал спільного шляху. Не лише акторів і режисерів, а й культурних менеджерів, маркетологів, фотографів, дослідників та всіх, хто хоче бути частиною спільного творчого пошуку.Це не просто зустріч і не просто розмова про минуле. Тут зустрічаються пам’ять і майбутнє.Ми збираємося не лише згадати шлях, який пройшли, а й чесно подивитися на те, де ми є зараз, і разом відповісти на головне питання:Як ми продовжуємо?Бо пам’ять – це не тільки те, що залишилося позаду. Пам’ять – це відповідальність за те, що ми робимо далі.Ми віримо, що Майстерня 55 ніколи не була лише місцем. Вона завжди була людьми, об’єднаними спільною мрією, любов’ю до театру та прагненням пробувати, шукати, дивувати одне одного та відкривати нові горизонти.Дякуємо, Леоніде Вікторовичу, за те, що 20 років тому ви запалили світло свічі.Наше завдання нині, як і під час кожного нашого творчого дня, – підтримувати цей вогонь і нести його далі.Ми продовжуємо.

Продовжуємо формувати майбутнє Майстерні 55 та ділитися нашим цьогорічним досвідом на міжнародному фестивалі FLIPT в Італії.Сьогодні вийшла вже друга велика публікація про Майстерню 55 у контексті цьогорічного FLIPT – стаття на Радіо Накипіло.Цей матеріал розповідає не лише про фестиваль, а й про людей, які пройшли спільний шлях, про силу нашої творчої спільноти та про те, як зв’язки, народжені у спільному творчому досвіді, продовжують жити попри війну, втрати й відстані.Сьогодні ми не лише зберігаємо пам’ять про минуле, а й шукаємо нові форми існування, можливості для розвитку та партнерства, плануємо нові проєкти й формуємо наступний етап історії Майстерні 55 – вже як театру.Майстерня 55 продовжує свою «Подорож світла».Дякуємо журналістці Олені Толстокорій (Григор’євій) за увагу до нас та підтримку на цьому шляху.Запрошуємо прочитати матеріал і поділитися своїми думками.https://radio.nakypilo.ua/teatr-bez-adresy-istoriya-harkivskoyi-majsterni-55/?fbclid=IwY2xjawS7NZNleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEe1GFA-lWXxOkde6Gp-UxptvjFISSAvRtTuze59avrm6lx52VUnTsZ2vqIi6A_aem_bF5N6YzAB3dp1Cee5-PVfg

Харківській «Майстерні 55» – 20 років! Як живе театральна школа під час війни?Сьогодні художній керівник «Майстерні 55», театральний режисер і педагог Роман Садовський став гостем програми «Ранок культурної людини» на «Радіо Культура».У розмові з Євгенієм Агарковим говорили про 20-річну історію «Майстерні 55», її трансформацію та майбутнє театральної спільноти.Про шлях від акторського курсу Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського до пошуку нової форми існування як незалежного театру. Про спадкоємність методу Леоніда Садовського, силу спільноти та здатність театру жити й розвиватися під час війни.Окремо говорили про міжнародний фестиваль FLIPT в Італії, виставу «Подорож світла» та про культурні зв’язки, які допомагають українському театру залишатися відкритим світові.Запрошуємо послухати розмову про минуле, сьогодення і майбутнє «Майстерні 55».Дякуємо «Радіо Культура» та Євгенію Агаркову за запрошення, увагу й підтримку на нашому шляху.

Хочемо поділитися статтею про наш перформанс «Подорож світла» від української журналістки Олени Григор’євої – людини, яка є і залишається для Майстерні 55 не лише спостерігачем, а й важливою частиною нашого шляху.Олена приїжджала на фестиваль FLIPT у 2024 році за нашим запрошенням і писала про перформанс Майстерні 55 «Home». Для нас це була дуже цінна зустріч, підтримка і досвід уважного, чутливого погляду ззовні на нашу роботу.Цього року ми були особливо раді, що Олена знову приїхала до Фара-Сабіни – побачила «Подорож світла», змогла поспілкуватися з нами та написала про цей досвід новий матеріал.Ми щиро вдячні їй за увагу, довіру і підтримку, і раді, що наша професійна дружба та партнерство тривають.https://dumka.media/ukr/kultura/1782727883-podorozh-svitla-z-harkova-yak-viyna-pereviryae-na-mitsnist-teatralni-shkoli-pam-yat-i-lyudey?fbclid=IwY2xjawSwnf9leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFseHFmeHFnckpoZElXc2VLc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHg4du4Hl2at8JYSMAoPdHOLGEqX-Uzbco2ObDamGO1__036HUD6czm0BY3zF_aem_O-bLYn1B8Z9N7nIPkxYDdg

Цей рік став особливим для трьох театрів, які вже багато років зустрічаються на фестивалі FLIPT у Фара-Сабіні. Teatro Potlach святкує своє 50-річчя, Teatr Brama – 30-річчя, а Майстерні 55 цього року виповнюється 20 років.Ювілеї несподівано створили особливий контекст і цьогорічний фестиваль став простором пам’яті, осмислення пройденого шляху та розмов про майбутнє театру.Teatro Potlach цього року особливо звертався до власної історії – відкривав архіви, ділився спогадами та досвідом. У межах фестивалю відбулася лабораторія «How a Theatre Dies and Is Reborn» за участі Євдженіо Барби – засновника та керівника Odin Teatret і Школи театральної антропології, учня Єжи Ґротовського, а також Джулії Варлей, акторки Odin Teatret. Ці постаті, які значною мірою сформували європейський театр другої половини ХХ століття, також піднімали питання пам’яті, передачі досвіду та того, як театр «вмирає і відроджується». У цьому контексті розмов про минуле, досвід і передачу знання наш перформанс виявився дуже точним і своєчасним.Майстерня 55 вже п’ять років щороку приїжджає на FLIPT. За цей час поступово вибудовувалися професійні та дружні зв’язки з Teatro Potlach.Минулого року ми особливо гостро усвідомили, що про Майстерню 55 – про нашу історію та метод Леоніда Садовського, у цій спільноті майже нічого не знають. Саме тому ми вирішили створити окремий перформанс, у якому могли б розповісти про себе. Нашою задачею було нарешті познайомитися ближче, розповісти те, про що раніше не було можливості сказати, не лише розповісти, а й показати нашу історію та метод, і вийти в професійну розмову про театральні школи, методи й техніки.Так народилася «Подорож світла» – перформанс, створений спеціально до 20-річчя Майстерні 55 і для фестивалю FLIPT.Ми працювали над ним дистанційно – в різних країнах і містах, адже випускники Майстерні 55 сьогодні розкидані по світу, тоді ж як завершальні репетиції відбувалися вже безпосередньо під час фестивалю.Ця робота, що народилася з пам’яті, ностальгії та рефлексії, була не лише про минуле. У ній також було невидиме прокладання дороги вперед – спроба побачити майбутнє, яке виростає з усього пережитого досвіду. Це також була спроба зрозуміти, як ми можемо продовжувати далі.«Подорож світла» була створена на основі творчих акцій Майстерні 55 – головного елементу методу Леоніда Садовського: творче запрошення «Скандал у театрі», запалення свічі «Апокаліпсис мистецтва», програмка «Обережно, мафія!», літопис «Історія Мінотавра», творче вибачення Марії Ванєєвої, вправа ПФД у вигляді фестивального сніданку – бутерброду з маслом і джемом, три звукобуфонади на італійські естрадні пісні, які несподівано об’єднали зал у спільному співі, а також дві акторські проби. Також було представлено спеціальний фільм про Майстра та історію чотирьох наборів Майстерні 55.Особливим моментом стало завершення перформансу. Зазвичай кожен творчий день ми завершуємо спільною акцією – «Погашенням свічі». Але цього разу ми не стали її гасити.Ми подарували підсвічник зі свічкою Teatro Potlach як символ дружби, довіри та багаторічного партнерства між нашими театрами. Це не просто подарунок – це запрошення продовжити традицію вже разом, щоб у наступні роки фестивалю FLIPT ми запалювали цю свічу спільно. Від неї ми також запалили багато маленьких свічок разом з учасниками фестивалю – як знак того, що світло не повинно згасати, а має продовжувати свою подорож.Після перформансу до нас підходили учасники фестивалю та актори Teatro Potlach. Вони дякували за щирість і говорили, що нарешті змогли по-справжньому познайомитися з нами.Особливо запам’яталися слова акторів Teatro Potlach:«Ви приїжджаєте сюди вже п’ять років. І тільки зараз ми зрозуміли, хто ви. Ми навіть не уявляли, що за вами стоїть така історія, такий шлях і такий унікальний метод. Для нас це стало справжнім шоком – дуже несподіваним і дуже приємним відкриттям».Саме заради цього ми створили «Подорож світла».

Презентація Майстерні 55 в рамках перформансу Teatro Potlach та учасників фестивалю FLIPT «Lo Zibaldone d’Oro» із символічним для нас запаленням свічі.Цьогорічний фестиваль FLIPT був особливим. Його головною подією стало святкування 50-річчя Teatro Potlach – театру, який вже пів століття живе і працює у маленькому італійському містечку Фара-Сабіна.Кульмінацією святкування став великий перформанс «Lo Zibaldone d’Oro» на головній площі Фара Сабіни Piazza del Duomo. Середньовічна площа перетворилася на величезний святковий бенкет, за великим столом якого разом сиділи місцеві мешканці, актори Teatro Potlach та учасники фестивалю з різних країн.Упродовж вечора всі презентували себе через мистецтво: співали, танцювали, ходили на ходулях, показували ярмарковий театр, музичні та пластичні номери. Ми одночасно були і глядачами, і учасниками цього великого свята.https://youtu.be/otindggUtb4

🎭 Майстерня 55 знову на FLIPT в Італії!Цього року ми вже вп’яте беремо участь у міжнародному театральному фестивалі FLIPT.На нас чекають насичені дні: лабораторія комедії дель арте, сайт-специфік театру, майстер-клас від легендарних Єудженіо Барби та Джулії Варлей, а також спеціальна лабораторія від Teatro Potlach.Цей рік є особливим для всіх нас, адже Teatro Potlach святкує своє 50-річчя, а Майстерня 55 – 20 років.Після кількох підготовчих для нашої команди днів, сьогодні фестиваль розпочинається виставою «Моя весна. Марлен Дітріх» Христини Урсуляк, фестивальний показ якої підтриманий Майстернею 55.Також попереду – спеціальний показ перформансу Майстерні 55, присвячений нашому 20-річному ювілею та методу Леоніда Садовського, а також участь в сайт-специфік перформансі «Invisible Cities».

Нещодавно нам нагадали про те, що рівно 10 років тому, в квітні 2016 року Майстерня 55 побувала на гастролях в Німеччині – у Берліні та Нюрнберзі з двома своїми виставами «Чайка» (реж. Леонід Садовський) та «Чайка на імʼя Джонатан Лівінгстон» (реж. Марія Ванєєва).Студенти другого набору Майстерні 55 разом із засновником та художнім керівником Леонідом Садовьским, викладачкою майстерності актора та акторського психофізичного тренінгу Марією Ванєєвою, а також завідуючим постановочною частиною Миколою Опанасенком прогулялись Берліном, відвідали виставу у Berliner Ensemble, зустрітились і посилили співпрацю з німецькими партнерами – театром Wheels, а також посприяли підписанню партнерського договору між ХНУМ імені І.П. Котляревського та Hochschule für Schauspielkunst Ernst Busch.

Команда вистави «Щоденники окупації» після другого показу та дискусії за участі ветерана російсько-української війни 🇺🇦

Разом з Україною. Тоді та зараз! 💙💛

Для нас особливо цінно, що на премʼєру «Щоденників окупації» завітали українські військові, що проходять реабілітацію після поранень в Берліні та Бранденбурзі. Ми надзвичайно вдячні пані Olena Gräfe Elefant та її волонтерській ініціативі «Допомога пораненим українським солдатам Берлін / Бранденбург» за вашу увагу до нас і нашої вистави, а також за всю ту роботу, яку ви робите для військових. Для нас було надзвичайно важливим приймати вас і мати можливість показати свою роботу тим, завдяки кому вона взагалі можлива, висловити разом із глядачами свою шану, а після вистави мати можливість поспілкуватись і обмінятись враженнями.

Фото: Ірина Ткачівська

Фото з генеральної репетиції «Щоденників окупації»
Фото: Василь Процюк

On the photo actress Lina Khomenko
Photo by Vasyl Protsiuk

“Occupation Diaries”
Based on the diaries of Anne Frank, Marta Hillers and Volodymyr Vakulenko

Have you ever noticed how history seems to move in circles? Have you ever wondered why the lessons of the past remain unlearned?

We invite you to the premiere of a post-documentary performance by Theatre Maysternya 55, based on three diaries – those of Anne Frank, a Jewish girl writing during the German occupation of Amsterdam (1942–1945); Marta Hillers, a German journalist documenting the first weeks of the Soviet occupation of Berlin in 1945; and Volodymyr Vakulenko, a Ukrainian writer whose diary captures the Russian occupation of the Kharkiv region in 2022.

Two historical periods. Two wars. Three voices — the Girl, the Frau, and the Writer – who live, love, and dream during wartime. Three occupations and three diaries – so different, yet so similar.

This is a dialogue between eras – not about the past, but about what is happening now. About what happens to us. About what we cannot hide from or escape. About what has changed – and what remains unchanged.

Why does history move in circles? Why does the wheel keep turning?

Фото: Наталія Дробаха

Invisible Cities. The Final 💫

Шалена енергія лабораторії Валеріо Лонго «Spiritual Body Experience» 🔥

Дякуємо Валеріо Лонго від усього серця за цю неймовірну енергію та унікальний досвід, який ви створюєте ❤️🫂

Together. More together.

Близькість, довіра, вразливість, дотик і як бути на зв'язку, відкритість, робота з супротивом, здатність слухати і торкатися один одного.

На фестивалі ми мали можливість працювати з одним із найкращих італійських хореографів Валеріо Лонго у 3 денній лабораторії «Spiritual Body Experience». Дуже важливий, особливий і трансформаційний досвід 😍

Наша фестивальна команда 🫶🏻

Процес підготовки до вистави і українського культурного вечора складався з творчої, організаційної та кулінарної частин, і це все робили ми разом. Готували, одягались, фарбувались, репетирували, зустрічали гостей, грали та допомагали.

Процес підготовки до показу вистави «Дорога до Ирію» на фестивалі FLIPT 2025 🎭

21 та 23 листопада в Берліні відбулась премʼєра вистави Майстерні 55 «Щоденники окупації», в основі якої три щоденники – Анни Франк, Марти Гіллерс та Володимира Вакуленка.

Режисер вистави Роман Садовський розповів про процес роботи і поділився враженнями про премʼєру в етері Радіо Накипіло за 24 листопада.
https://radio.nakypilo.ua/podcast/u-berlini-vidbulasya-premyera-shhodennykiv-okupacziyi-vystavu-vidvidaly-ukrayinski-vijskovi/