Міністерство юстиції України

Позов Мін’юсту про стягнення у дохід держави 79 вагонів, які належать підсанкційним особам, задоволено рішенням ВАКС

20 жовтня 2026 року Вищий антикорупційний суд задовольнив позовні вимоги Міністерства юстиції України до російського підприємця Гамзалова Станіслава Джахпаровича та акціонерного товариства «Інтер Карго Компані» про застосування до них санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 ЗУ «Про санкції».

Рішенням ВАКС в дохід держави стягнуто 79 залізничних вагонів, які знаходяться на території України. Ці активи належать АТ «Інтер Карго Компані» та перебувають в опосередкованому володінні Станіслава Гамзалова.

Довідково
Станіслав Гамзалов є російським підприємцем, власником низки підприємств (в тому числі АТ «Інтер Карго Компані»), які здійснюють матеріально-технічне забезпечення російської федерації у її збройній агресії проти України. Зокрема, ними здійснюється постачання товарів для підприємств, задіяних у військово-промисловому комплексі рф.

Наразі триває строк для апеляційного оскарження рішення суду.

Принагідно висловлюємо подяку Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України та акціонерному товариству «Українська залізниця» за надану інформацію.

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Історія на пергаменті: унікальна грамота 1378 року про обмін землями поблизу Львова

📜 Українські архіви зберігають чимало унікальних документів, які розповідають про багатовікову історію наших земель, розвиток державності та правових відносин. Серед таких історичних пам’яток — підтвердна грамота князя Владислава Опольського від 1 листопада 1378 року, що належить до унікальних документів Національного архівного фонду.

Цей документ, якому майже 650 років, засвідчує обмін князівських земель у селі Малі Винники (нині — місто Винники поблизу Львова) на землі львівського міщанина Григорія Штехера. На той час Владислав Опольський управляв Галичиною від імені короля Людовика I Великого.

Грамота написана латиною на пергаменті. Її прикрашають воскова печатка на червоно-зеленому шнурі та декоративне оздоблення тексту.

Документ дає змогу побачити, як у XIV столітті оформлювали земельні угоди, кому належали угіддя поблизу Львова та як була організована влада в Галичині. Такі першоджерела допомагають відтворювати економічну, правову й політичну історію українських земель. Водночас вони засвідчують історичну тяглість життя та правових відносин на цих теренах — усупереч імперським наративам, покликаним привласнити або викривити минуле України.

Документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові, у фонді «Колекція грамот на пергаменті». Його віднесено до унікальних за походженням, часом створення та зовнішніми ознаками.

Переглянути документ
Інші унікальні документи НАФ

Докладніше: https://shorturl.at/0rgZo

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Медіація замість тривалого судового розгляду: Мін’юст та партнери домовилися про пілотний проєкт

В Україні планують впровадити пілотний проєкт інформаційних зустрічей із медіатором для учасників цивільних і господарських судових справ. Його мета – допомогти сторонам дізнатися, як можна врегулювати спір за взаємною згодою, не очікуючи завершення судового розгляду.

У межах проєкту передбачено проведення інформаційних зустрічей для громадян та бізнесу до початку розгляду судом справи по суті. Під час зустрічі медіатор пояснить, як працює медіація, відповість на запитання та допоможе сторонам визначитися, чи підходить їм цей спосіб врегулювання спору.

«Цей пілотний проєкт більше, ніж розвиток медіації чи розвантаження судів. Це інвестиція в культуру діалогу, суспільну згуртованість і здатність українців вирішувати конфлікти мирним шляхом. Наше завдання – зробити інструмент медіації зрозумілішим і доступнішим», – зазначив Міністр юстиції України Денис Маслов.

Участь у зустрічах добровільна та не впливає на розгляд судової справи. А рішення про подальше застосування медіації залишається за самими сторонами. Для інформування учасників судових справ передбачено спеціальні пам’ятки, які суди надаватимуть разом з ухвалами про відкриття провадження.

Проєкт спільно реалізують Міністерство юстиції України, Координаційний центр з надання правничої допомоги, Вища рада правосуддя, Національна школа суддів України, Рада суддів України та Державна судова адміністрація України в межах виконання Дорожньої карти з питань верховенства права.

Результати пілотного проєкту стануть основою для подальшого розвитку альтернативних способів вирішення спорів в Україні.

Докладніше: https://shorturl.at/C3lzO

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Права та обов’язки особи, які не входять до складу спадщини

За загальним правилом до складу спадщини входять усі права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Однак не успадковуються права та обов’язки, які нерозривно пов’язані з особою спадкодавця.

Зокрема, до складу спадщини не входять:
🔸 особисті немайнові права (належать кожній людині від народження або за законом і не мають економічного змісту. Наприклад: право на ім’я, на охорону здоров’я тощо);
🔸 право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їхніми установчими документами;
🔸 право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
🔸 права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом (водночас право на нараховані суми виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини);
🔸 права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 Цивільного кодексу України (зобов’язання припиняється смертю боржника або кредитора, якщо воно є нерозривно пов’язаним з їхньою особою. Наприклад, договір доручення).

Перелік таких прав і обов’язків не є вичерпним.

Докладніше: https://shorturl.at/v5YUn

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання

Щодня о 9:00 Україна вшановує хвилиною мовчання всіх, хто загинув через російську агресію. Для великої родини Мін’юсту та всієї системи юстиції це мить глибокої скорботи. Війна забирає життя наших співвітчизників, зокрема й колег, які змінили службові обов'язки на захист держави.

Серед них — Руслан Гордієнко, колишній співробітник Державної кримінально-виконавчої служби України, який працював молодшим інспектором Криворізької виправної колонії № 80.

«Пильний у службі, вірний у дружбі» — говорили про Руслана колеги, які цінували його доброту й готовність допомогти. Він сумлінно виконував свої обов’язки, був працьовитим і відповідальним.

Добре знався на автомобілях, майстрував із дерева, реставрував старі меблі. Дуже любив дітей, був надійним старшим братом для сестри Юлії та опікувався племінником Данилом.

Після початку повномасштабного вторгнення Руслан вирішив долучитися до Збройних Сил України. Сестра намагалася його відмовити, але почула відповідь: «Хто, як не я, захищатиме наш дім і нашу землю?»

З березня 2022 року Руслан Гордієнко із позивним «Джон» служив у 78-му окремому батальйоні матеріального забезпечення. А в серпні перевівся до 59-го окремого стрілецького батальйону. Пройшов важкі бої на найгарячіших напрямках фронту, зокрема під Бахмутом та Костянтинівкою, пережив п'ять контузій.

Через підірване здоров’я та наслідки поранень 3 квітня 2024 року серце Руслана зупинилося. Йому було 46 років.

Російська агресія щодня завдає непоправних втрат українському народові. Наш обов'язок — завжди пам'ятати ціну нашої свободи та кожного, хто за неї боровся чи став жертвою ворога.

Вічна шана Руслану Гордієнку.
Вічна слава всім полеглим за Україну.

Більше про життєвий шлях наших співробітників-Героїв читайте у Книзі пам’яті «Небесна варта ДКВС України. Останній бій».

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

ℹ️ Головні новини тижня 12-18 жовтня 2026 року

✔️ Президент України затвердив оновлену Національну стратегію у сфері прав людини, яку розробив Мін’юст разом із представниками органів державної влади, громадськими організаціями, українськими та міжнародними експертами. Докладніше

✔️ Уряд схвалив підготовлену Мін’юстом Дорожню карту щодо поетапного скасування мораторіїв, які обмежують примусове виконання судових рішень і банкрутство державних підприємств. Докладніше

✔️ Як оформити спадщину, якщо потенційний спадкоємець перебуває за кордоном і не має можливості особисто приїхати до України. Роз’яснення Мін’юсту

✔️ ЄСПЛ уперше визнав ефективність національного механізму компенсації за неналежні умови тримання під вартою. Докладніше

✔️ Мін’юст запустив систему автоматизованого тестування для отримання кваліфікації судового експерта. Докладніше

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Майже чотири тисячі новостворених сімей за тиждень: Мін’юст ділиться статистикою шлюбів 💍

💕 Протягом минулого тижня в Україні було зареєстровано 3744 шлюби.

Найбільше весільних обітниць пролунало у Києві — тут ними обмінялися 882 пари. Серед лідерів також Дніпропетровщина (654) та Львівщина (419).

Кохання не знає кордонів: у 64 парах один із наречених був іноземцем або іноземкою, а ще в одній парі обоє мали іноземне громадянство.

💙💛 За кожною з цих цифр — своя історія кохання, довіри та рішення будувати спільне майбутнє.

Працівники відділів ДРАЦС Міністерства юстиції України щодня допомагають закоханим офіційно оформити своє рішення стати родиною.

Вітаємо молодят! Нехай у кожній новій родині буде вдосталь любові, взаєморозуміння та щасливих моментів.

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Кваліфікаційний іспит для судових експертів: Мін’юст запустив автоматизоване тестування

🖥 Сьогодні в Мін’юсті кандидати на отримання кваліфікації судового експерта вперше пройшли автоматизоване тестування.

Раніше іспит складали усно. Тепер кандидати виконують завдання в електронній системі, розроблену фахівцями ДП «Національні інформаційні системи».

Система автоматично оцінює відповіді та повідомляє результат після кожного етапу, відкриваючи наступний етап тестування після успішного проходження попереднього.

Автоматизація іспиту мінімізує вплив людського фактора на оцінювання результатів, зменшує ризики суб’єктивного підходу та забезпечує єдині критерії перевірки знань для всіх кандидатів. Це робить процедуру атестації більш прозорою, об’єктивною та стандартизованою.

Що перевіряють під час іспиту?
✔️︎ Загальні знання із судової експертизи: теоретичні, організаційні та процесуальні питання.
✔️︎ Знання за експертною спеціальністю.
✔️︎ Уміння застосовувати знання на практиці: п’ять ситуаційних завдань.

Рішення про присвоєння кваліфікації за результатами іспиту ухвалює кваліфікаційна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Мін’юсті.

📌 Питання із загальних теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи доступні на сайті Мін’юсту.

Докладніше: https://shorturl.at/3rqVr

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Президент затвердив оновлену Національну стратегію у сфері прав людини

Президент України Володимир Зеленський затвердив оновлену Національну стратегію у сфері прав людини, яка визначає довгострокові пріоритети державної політики у сфері захисту прав і свобод людини, зважаючи на наслідки російської агресії, європейську інтеграцію та повоєнне відновлення.

Документ розробили фахівці Міністерства юстиції України спільно з представниками органів державної влади, громадських організацій, українськими та міжнародними експертами.

Стратегія визначає такі основні напрями роботи:
▪️ захист прав і свобод людини відповідно до європейських та міжнародних стандартів;
▪️ захист вразливих груп і відновлення прав людей, які постраждали від російської агресії;
▪️ підвищення правової обізнаності, щоб люди краще знали свої права та вміли їх захищати.

Документ охоплює 25 операційних цілей. Серед пріоритетів – права дітей, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та людей, позбавлених особистої свободи внаслідок російської агресії.

Оновлена Стратегія враховує коментарі Європейської Комісії.

Далі – розроблення плану реалізації Стратегії на три роки з конкретними заходами, строками та показниками результатів.

Затвердивши Стратегію, Україна виконала індикатор 3.17 Плану України (Ukraine Facility). Її подальша реалізація сприятиме досягненню проміжних показників за Розділом 23 «Судова влада та основоположні права» в межах переговорів про вступ до ЄС.

Докладніше: https://shorturl.at/p6NHp

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

ЄСПЛ уперше визнав, що цивільний позов про відшкодування шкоди на підставі статей 1173 і 1174 Цивільного кодексу України може в принципі вважатися ефективним національним засобом юридичного захисту для осіб, які перебували в неналежних умовах тримання під вартою.

15 жовтня Європейський суд з прав людини ухвалив важливе для України рішення у справі «Закутній та інші проти України».

Це рішення означає, що такі особи мають насамперед скористатися можливістю отримати компенсацію в українських судах, перш ніж звертатися до ЄСПЛ.

Особливу увагу Суд приділив розвитку національної судової практики, зокрема практики Верховного Суду. Він позитивно оцінив доступність механізму компенсації, відсутність надмірного тягаря доказування для заявників та спроможність українських судів розглядати відповідні скарги по суті із застосуванням стандартів Конвенції.

Водночас ЄСПЛ встановив порушення статті 3 Конвенції через неналежні умови тримання заявників під вартою. Суд визнав присуджені на національному рівні компенсації недостатніми та визначив орієнтир для їх розрахунку — щонайменше 2 євро за кожен день тримання в умовах, несумісних зі статтею 3 Конвенції, за відсутності виняткових обставин.

При цьому порушення статті 13 Конвенції, яка гарантує право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено не було.

Це рішення посилює роль українських судів у захисті прав людини та створює передумови для подальшого розвитку національної судової практики.

Докладніше: https://shorturl.at/Caawc

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🧸 Минулого тижня в Україні зареєстрували народження 2 512* маленьких українців!

Серед новонароджених — 1 328 хлопчиків та 1 184 дівчинки. Кожен із них уже отримав свій перший офіційний документ — свідоцтво про народження.

Поки батьки звикають до нових обіймів, безсонних ночей і найріднішого у світі голосу, працівники ДРАЦС Мін’юсту дбають про державну реєстрацію народження малюків та оформлення їхніх перших документів.

👨‍👩‍👧‍👦 Вітаємо родини з поповненням! Нехай дитинство цих малюків буде сповнене любові, тепла, щасливих моментів і, найголовніше, миру.

*За оперативною інформацією відділів ДРАЦС

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Як прийняти спадщину, якщо шестимісячний строк пропущено

Спадкоємець, який не проживав постійно зі спадкодавцем, має протягом шести місяців подати заяву про прийняття спадщини. Якщо строк минув, він втрачає право на спадкування. Але існують обставини, за яких це право можна поновити.

Є два способи:
1️⃣ Отримати письмову згоду всіх спадкоємців, які прийняли спадщину. Після цього заяву можна подати нотаріусу без звернення до суду.
2️⃣ Звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку. Для цього потрібно довести, що заяву не подано вчасно через об’єктивні, непереборні та істотні труднощі.

Поважними причинами, залежно від обставин справи, можуть бути тривала хвороба, складні умови праці та тривалі відрядження, строкова військова служба, необізнаність про заповіт або необхідність отримати свідоцтво про смерть з апостилем.

Перебування за кордоном саме по собі не є достатньою підставою: суд зважатиме, чи могла людина звернутися до консульської установи або надіслати заяву поштою.

На підтвердження причин пропуску строку слід надати письмові докази: медичні довідки, документи про перебування у відрядженні чи за кордоном, акти або листування.

Якщо суд визначив додатковий строк, у межах цього періоду потрібно подати заяву нотаріусу. Рішення суду не замінює такої заяви. Повторно отримати додатковий строк не можна.

Докладніше: https://shorturl.at/VDaEQ

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Мін’юст на зв’язку: куди звертатися та як отримати інформацію

Звернутися до Міністерства юстиції України можна телефоном, електронною чи звичайною поштою або через форму на офіційному вебсайті.

Зокрема, з питань державної реєстрації, нотаріату, виконання судових рішень, проставлення апостиля, отримання безоплатної правничої допомоги та інших питань, що належать до сфери компетенції Мін’юсту.

☎️ Телефонні лінії
🔹 Багатоканальний номер Міністерства юстиції України: +380 44 364 23 93;
🔹 Гаряча лінія органів державної виконавчої служби: 0 800 356 917;
🔹 Для повідомлень викривачів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у системі Мін’юсту: +380 44 207 36 76;
🔹 Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації: +380 44 330 05 40;
🔹 Відділ проставлення апостиля та консульської легалізації: +380 44 330 02 44;
🔹 Контактний центр системи надання безоплатної правничої допомоги: 0 800 213 103; для дзвінків з-за кордону +380 44 363 10 41.

📧 Електронна пошта
Звернення та повідомлення можна надсилати на відповідні електронні адреси:
🔸 Для звернень і запитів на інформацію від громадян: [email protected];
🔸 Для кореспонденції від юридичних осіб: [email protected];
🔸 Для звернень до Відділу з питань запобігання та виявлення корупції: [email protected];
🔸 Для повідомлень викривачів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень: [email protected].

🌐 Більше контактів у розділі «Гарячі лінії» на офіційному вебсайті Мін’юсту: minjust.gov.ua

Подати електронне звернення також можна через форму «Електронне звернення». Заповніть обов’язкові поля та викладіть суть звернення.

Письмові звернення можна надсилати на адресу Міністерства юстиції України: вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001.

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

«Цифрова евакуація»: як у Державному архіві Київської області оцифровують архівні документи в умовах війни

Як евакуювати тисячі архівних документів, якщо в умовах безпосередньої загрози фізично вивезти їх практично неможливо?

💻Для Державного архіву Київської області одним із рішень стала «цифрова евакуація» — переведення документів в електронну форму, щоб зберегти зафіксовану в них інформацію навіть у разі пошкодження чи втрати оригіналів.

Ще напередодні повномасштабного вторгнення у ДАКО визначили близько 150 тисяч документів, які мали підлягати першочерговій евакуації. І це — менш як 10% матеріалів архіву. Для їх фізичного переміщення знадобилася б величезна кількість транспорту.

Тому після 24 лютого 2022 року оцифрування стало одним із пріоритетних напрямів роботи архіву. Сьогодні тут працюють шість камер, за допомогою яких щодня створюють близько 7 тисяч сканів.

📜Серед уже оцифрованих матеріалів — унікальна «Колекція карт і креслень Київської губернії» за 1781–1919 роки, дворянські справи Київської губернії, книги реєстрації актів цивільного стану, листи остарбайтерів та інші цінні документи. Нині архів розпочав і масштабний проєкт з оцифрування господарських книг — важливого джерела для генеалогічних досліджень та відновлення родинних історій повоєнного часу.

Шлях від архівної справи до цифрової копії не обмежується скануванням. Фахівці перевіряють фізичний стан кожного аркуша, а близько 20% документів перед оцифруванням потребують реставрації. Після сканування копії систематизують, пов’язують з обліковими даними та завантажують до пошукової бази.

Робота ДАКО — лише частина масштабного процесу, який охоплює всю систему державних архівів. Упродовж 2022–2025 років створено понад 105,5 млн цифрових копій архівних документів. Програма оцифрування на 2026–2030 роки передбачає появу ще понад 150 млн копій.

Оцифрування не може замінити збереження оригіналу. Але під час війни цифрова копія стає додатковим способом уберегти те, що містить документ, — інформацію про людей, події та минуле України.

🎥Як відбувається «цифрова евакуація» документів у ДАКО — показуємо у нашому відео.

Докладніше: https://shorturl.at/CeAJc

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

Мін’юст і Microsoft визначили напрями співпраці для розвитку цифрової екосистеми юстиції

Міністр юстиції України Денис Маслов провів зустріч із директором Microsoft в Україні та країнах Балтії Євгеном Кагановським. До обговорення також долучилося керівництво державного підприємства «Національні інформаційні системи».

Сторони обговорили перспективи стратегічного партнерства у модернізації цифрової інфраструктури Мін’юсту, зміцненні кіберстійкості державних реєстрів та впровадженні технологій штучного інтелекту у сфері юстиції.

«Державні реєстри — критична цифрова інфраструктура України. Від їхньої стабільної роботи залежать захист прав громадян і бізнесу та безперервність роботи держави. Наша мета — сучасна, безпечна і стійка цифрова екосистема юстиції, яка забезпечує ефективніші сервіси для людей», — наголосив Денис Маслов.

Нині ДП «НАІС» забезпечує функціонування 20 державних реєстрів, якими користуються понад 60 тисяч користувачів. Після масштабної кібератаки у грудні 2024 року посилення захисту та стійкості цієї інфраструктури стало одним із пріоритетів Міністерства юстиції.

Серед напрямів можливої співпраці з Microsoft — посилення кіберзахисту, резервування критичних сервісів, безперервний моніторинг загроз, а також оперативне відновлення систем після кіберінцидентів.

Окрему увагу учасники зустрічі приділили застосуванню штучного інтелекту. Йдеться, зокрема, про створення AI-помічників для працівників, інтелектуальний пошук нормативно-правових актів, аналітику даних та автоматизацію опрацювання звернень громадян. Такі рішення мають скоротити обсяг рутинних операцій і допомогти фахівцям працювати швидше та ефективніше.

За підсумками зустрічі сторони перейшли до опрацювання конкретних кроків за визначеними напрямами.

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

Міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії заяв щодо культурних цінностей

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, відкрив можливість подання заяв у двох нових категоріях:

B2 «Пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей» — для держави Україна та територіальних громад;

C2 «Пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей» — для юридичних осіб.

Заяви у цих категоріях можуть подавати власники чи законні розпорядники пошкоджених, знищених або втрачених об’єктів культурної спадщини на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, якщо шкоду завдано 24 лютого 2022 року або пізніше внаслідок міжнародно-протиправних діянь рф.

Категорії B2 та С2 поширюються на всі рухомі та нерухомі матеріальні об’єкти, що мають художнє, історичне, релігійне, етнографічне чи наукове значення, зокрема твори архітектури, монументальної скульптури й живопису, музеї, бібліотеки та музейні сховища, архіви, колекції, стародруки, картини, предмети культу тощо.

У категорії B2 заяви можуть подавати держава Україна в особі суб’єктів управління об’єктами державної власності та територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування.

У категорії C2 заяви можуть подавати юридичні особи незалежно від форми власності та організаційно-правової форми (зокрема приватні музеї, галереї, релігійні організації, благодійні фонди тощо).

Докладніше: https://shorturl.at/YmHdO

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

Відсьогодні послуга «Розірвання шлюбу онлайн» доступна для всіх українців

Міністерство юстиції України спільно з Міністерством цифрової трансформації запускають послугу розірвання шлюбу через застосунок Дія. Бета-тестування сервісу успішно завершено. Відтепер нею може скористатися подружжя, яке відповідає визначеним умовам.

Скористатися послугою в застосунку Дія може подружжя, якщо обоє є громадянами України, досягли 18 років і відповідають таким вимогам:
✅ взаємна згода обох з подружжя на розірвання шлюбу;
✅ відсутність спільних неповнолітніх дітей;
✅ наявність верифікованого реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) та Дія.Підпис у кожного із подружжя;
✅ наявність ID-картки або біометричного закордонного паспорта;
✅ наявність запису про шлюб у Державному реєстрі актів цивільного стану (ДРАЦС).

Як працює сервіс: від заяви до свідоцтва у смартфоні
Раніше процедура розірвання шлюбу за взаємною згодою, як правило, передбачала особисті звернення до відділу ДРАЦС: для подання спільної заяви, а після спливу місячного строку — для державної реєстрації розірвання шлюбу.

Відтепер основні етапи можна пройти онлайн у застосунку Дія:
1️⃣ Формування заяви: один із партнерів подає заяву через застосунок Дія та обирає зручні дату й час відеоконференції з реєстратором (не раніше, ніж через місяць і 2 дні від дати подачі).
2️⃣ Підтвердження та підписання: інший із подружжя отримує сповіщення і протягом 12 годин підтверджує необхідні відомості та  підписує заяву за допомогою Дія.Підпису.
3️⃣ Перевірка заяви: відомості про обох партнерів перевіряються в державних реєстрах.
4️⃣ Відеоконференція: у визначені дату й час подружжя долучається до відеоконференції з працівником відділу ДРАЦС, під час якої партнери підтверджують свій намір і засвідчують його Дія.Підписом.
5️⃣ Отримання результату: електронне відображення актового запису про розірвання шлюбу формується в Дії в кожного з подружжя протягом 24 годин після відеоконференції. Паперові свідоцтва про розірвання шлюбу надсилаються АТ «Укрпошта» кожному з подружжя на зазначену в заяві адресу.

Послуга реалізована Мін’юстом спільно з Мінцифри за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа.

Докладніше: https://shorturl.at/phsdX

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

Як отримати українське свідоцтво про смерть, якщо людина померла на ТОТ

Смерть людини на тимчасово окупованій території України можна офіційно зареєструвати відповідно до українського законодавства та отримати свідоцтво про смерть державного зразка.

Документи, видані окупаційними органами, не створюють правових наслідків в Україні. Тому для державної реєстрації смерті у таких випадках передбачена спеціальна процедура — встановлення факту смерті через суд.

🔹 Хто може звернутися до суду?
Члени сім’ї померлого, їхні представники, а також інші заінтересовані особи, якщо встановлення факту смерті впливає на їхні права чи обов’язки.

Заяву можна подати до будь-якого місцевого суду України, який здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання заявника. Зробити це можна й дистанційно — через систему «Електронний суд» із використанням кваліфікованого електронного підпису.

🔹 Що зазначити у заяві?
Потрібно вказати, який факт необхідно встановити і з якою метою, пояснити, чому неможливо отримати або відновити документи, що підтверджують смерть, та надати наявні докази. Це можуть бути медичні документи, показання свідків, фото- чи відеоматеріали тощо.

❗️ Перед зверненням до суду отримувати відмову ДРАЦС не обов’язково. Закон цього не вимагає. Водночас заявник може звернутися до ДРАЦС із заявою про державну реєстрацію смерті та отримати письмову відмову із зазначенням причин, яку надалі можна використати як доказ у суді.

🔹 Що далі?
Рішення суду про встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню. Суд видає його копію учасникам справи або невідкладно надсилає до органу ДРАЦС.

Державна реєстрація смерті за рішенням суду може бути проведена в день його отримання.

⚖️ Важливо: судовий збір у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території не сплачується.

Якщо виникають труднощі з підготовкою документів або потрібне роз’яснення порядку дій, можна звернутися до системи безоплатної правничої допомоги.

Офіційна державна реєстрація смерті дає змогу надалі реалізувати пов’язані з нею права — зокрема спадкові та соціальні.

Докладніше: https://shorturl.at/ku3BQ

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

Денис Маслов привітав нотаріусів із професійним святом та окреслив пріоритети співпраці

Міністр юстиції України Денис Маслов взяв участь у заході з нагоди Дня нотаріату, організованому Нотаріальною палатою України. Він привітав представників професії та наголосив на ролі нотаріусів у захисті прав громадян і забезпеченні правової визначеності.

Сьогодні в Україні працює понад 6 тисяч нотаріусів, які протягом року вчинили понад 10 мільйонів нотаріальних дій.

«За цією цифрою — мільйони людей і життєвих ситуацій: придбання житла, оформлення спадщини, довіреностей та інших документів. Кожна людина приходить до нотаріуса з довірою та сподіванням. Саме тому відповідальність представників цієї професії надзвичайно висока», — зазначив Денис Маслов.

Очільник Мін’юсту підкреслив, що взаємодія держави з нотаріатом має ґрунтуватися на партнерстві. Міністерство розраховує на фахову участь нотаріусів у вдосконаленні нормативно-правових актів та впровадженні нових проєктів.

Окрему увагу Денис Маслов приділив розвитку електронного нотаріату та покращенню доступу до державних реєстрів.

«Наше завдання — не ускладнювати роботу нотаріусів, а створювати зручні інструменти. Цифрові рішення мають допомогати фахівцям швидше надавати послуги людям і менше часу витрачати на технічні процеси», — наголосив Міністр юстиції.

Під час заходу Денис Маслов також вручив нагороди представникам нотаріату, відзначивши їх професіоналізм та високу відповідальність.

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

Денис Маслов обговорив із делегацією МВФ виконання реформ у сфері юстиції

Міністр юстиції України Денис Маслов зустрівся з делегацією Міжнародного валютного фонду на чолі з керівником місії МВФ в Україні Гевіном Греєм.

Сторони обговорили виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, Плану України в межах Ukraine Facility та заходів, передбачених Меморандумом з МВФ.

Окремо йшлося про посилення незалежності та доброчесності інституцій системи правосуддя, цифровізацію судочинства й виконавчого провадження, стійкість державних реєстрів, розвиток судової експертизи та вдосконалення кримінального процесу.

«Співпраця України з МВФ є важливим сигналом для міжнародних партнерів та інвесторів: наша держава продовжує вдосконалювати свої інституції та процеси. Принципово важливо, щоб результатом цієї співпраці стали ухвалені рішення, сильніші інституції та реальні зміни в роботі системи», — наголосив Денис Маслов.

Сторони підтвердили готовність продовжити фахові консультації щодо реформ у сфері юстиції та зміцнення верховенства права.

Докладніше: https://shorturl.at/xVJ0u

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

🏦 Державні банки знову можуть використовувати OpenMarket для продажу окремих категорій активів

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2026 року № 719 передбачає можливість залучати додаткові інструменти для реалізації банківських активів, зокрема електронні аукціони OpenMarket.

ДП «СЕТАМ», що належить до сфери управління Мін’юсту, готове відновити співпрацю з державними банками у цьому напрямі.

Підприємство вже має досвід роботи з низкою банків, які через OpenMarket реалізовували нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, виробничі комплекси, права вимоги та інше майно.

Загальна вартість реалізованих активів банків перевищує 7,6 млрд грн.
Для державних банків це додатковий інструмент пошуку покупців, а для ринку — можливість розширити пропозицію інвестиційного майна.

Загалом із 2014 року через OpenMarket реалізовано активи на суму понад 28,3 млрд грн.

Докладніше: https://shorturl.at/j2G0M

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

✍️ 2 вересня — День нотаріату

За кожною нотаріальною дією — людська історія: важливе рішення, новий етап життя, турбота про рідних або власну справу. Щодня нотаріуси допомагають людям захистити свої права та бути впевненими в законності ухвалених рішень.

Саме тому робота нотаріуса — це завжди про відповідальність. Про уважність до деталей, знання законів та розуміння того, наскільки важливою для людини може бути кожна дія.

Сьогодні дякуємо всім нотаріусам України за професіоналізм і щоденну працю задля захисту прав та законних інтересів громадян.

З професійним святом! 🤝

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

Денис Маслов: Другий рік дії Закону «Про лобіювання» має стати роком удосконалення

Міністр юстиції України Денис Маслов взяв участь у заході «Лобіювання в Україні: перші підсумки та перспективи», присвяченому першій річниці введення в дію Закону України «Про лобіювання». Захід організувало Національне агентство з питань запобігання корупції за участю Ради Європи та ОЕСР.

Учасники обговорили перші результати практичного застосування законодавства у сфері лобіювання, досвід суб’єктів лобіювання, які працюють у новому правовому полі, а також подальший розвиток прозорого лобіювання в Україні.

«Вплив на державні рішення існує в кожній демократії. Тому наше завдання полягало не в тому, щоб його заборонити, а в тому, щоб зробити цей вплив відкритим, зрозумілим і підзвітним суспільству. Закон про лобіювання став результатом непростої роботи та пошуку балансу між позиціями держави, бізнесу і громадянського суспільства»
, — зазначив Денис Маслов.

Міністр наголосив, що Україна не лише створила законодавчу основу для регулювання лобіювання, а й сформувала інститут, який реально працює.

Докладніше: https://shorturl.at/TDTS4

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

Чорнобильська аварія: трагедія, зафіксована в архівних документах

💥 26 квітня 1986 року світ змінився назавжди. Аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС розділила життя людства на до і після. Радіоактивна хмара, що накрила тисячі квадратних кілометрів, на десятиліття визначила долю величезного регіону та мільйонів людей.

Через сорок років після трагедії, коли свідків тих подій стає все менше, особливої ваги набуває документальна спадщина. Її зберігають державні архіви, що перебувають у сфері управління Міністерства юстиції України.

🗃 Урядові рішення та доручення партійних органів, доповідні записки і спецповідомлення, матеріали про евакуацію жителів постраждалих територій, медичні звіти про наслідки радіаційного впливу, карти радіаційного забруднення, а також листи громадян, газетні повідомлення, фото- та відеодокументи — великий масив таких матеріалів зосереджено у Державному архіві Київської області (ДАКО).

Напередодні 40-річчя аварії директорка ДАКО Соф’я Каменєва представила унікальні документи, які десятиліттями перебували під грифом «таємно», а сьогодні є доступними для дослідників та громадськості. Багато з них включені до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

🌐 Таким чином, документальна спадщина, пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС, визнана об’єктом світового значення і є частиною глобальної пам’яті людства.

Докладніше про архівні документи з чорнобильської колекції ДАКО — на сайті https://is.gd/BjbMD5 та у відеосюжеті.

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

За тиждень в Україні з’явилося понад 3 тисячі нових родин 💍

Протягом минулого тижня органи державної реєстрації актів цивільного стану зареєстрували 3 082 шлюби по всій країні. Серед них — 71 одруження, де один із наречених є іноземцем, та ще два шлюби уклали іноземні громадяни.

214 пар скористалися можливістю зареєструвати подружній союз у скорочені строки, обравши послугу «Шлюб за добу».

📈 Першість за кількістю одружень зберігає Київ — у столиці зафіксовано 816 нових сімей. До лідерів увійшли Дніпропетровська (574 шлюби), Львівська (381) та Харківська (136) області.

Наші вітання молодятам! Нехай в усіх новостворених родинах завжди панують взаємна повага, довіра, затишок і щира любов. 🥰

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

💍 Шлюб онлайн для військових: історія першого цифрового одруження

Рік тому Мін’юст, Мінцифри та Міноборони запустили пріоритетну чергу для військових на послугу «Шлюб онлайн» у Дії через застосунок Армія+.

У реаліях війни це рішення стало не просто цифровою зручністю, а й відповіддю на запит часу — можливістю бути разом попри відстань, службу та обставини.

За цей час вже 1 900 пар військовослужбовців скористалися послугою та офіційно створили сім’ї онлайн. Щодня в середньому з’являється близько 5 нових цифрових родин.♥️

Першими сервіс протестували Юлія — бойова медикиня 47 ОМБр «Маґура» — та її чоловік Євген з Харкова. Їхня історія — про рішення не відкладати життя, навіть коли між вами сотні кілометрів, нестабільний зв’язок і служба на передовій. Про шлюб, який відбувся у сільському будинку з оптоволоконним інтернетом — і став ще одним доказом, що для справжніх почуттів не існує перешкод.

Цифрова реєстрація шлюбу — не лише про зручність та швидкість. Це про можливість зберегти найцінніше — час, підтримку і відчуття поруч, навіть коли фізично ви далеко одне від одного.

Гортайте карусель, щоб дізнатися більше про історію Юлії та Євгена, і діліться власними спогадами 💬

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

Шлюб онлайн в Україні: підсумки I кварталу 2026 року та відповіді на найпоширеніші запитання

📲 Цифровізація сфери державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) є одним із ключових пріоритетів Міністерства юстиції України.

Протягом трьох місяців 2026 року в Україні було зареєстровано 33 278 шлюбів, з них — 15 358 онлайн.

46% українців надали перевагу онлайн формату реєстрації. Такі показники підтверджують ефективність цифрових інструментів та високий суспільний запит на зручні, мобільні та швидкі державні послуги.

З огляду на актуальність послуги, Мін’юст підготував відповіді на найпоширеніші запитання щодо онлайн-реєстрації шлюбу.

👉🏻 Гортайте слайди, щоб дізнатися більше.

Докладніше: https://is.gd/u8gfbs

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених долучилися до лав Збройних сил України

В Україні з 2024 року діє механізм, який дозволяє окремим категоріям засуджених добровільно долучатися до лав Збройних сил України в обмін на звільнення від відбування покарання. Станом на початок 2026 року таким правом скористалися понад 12 тисяч засуджених.

Про це заступник Міністра юстиції України Євген Пікалов повідомив в інтерв’ю журналу ТІМЕ France.

За словами Євгена Пікалова, рішення ухвалюється з урахуванням балансу між потребами оборони та питаннями безпеки: «Ми залучаємо виключно добровольців — громадян України. Кожен кандидат проходить ретельний відбір. У воєнний час держава має діяти відповідально та прагматично».

Ключові тези матеріалу:
◾️ Щомісяця розглядається близько 1500 заяв від засуджених, середній вік кандидатів — 30–35 років. Механізм залучення передбачає виключно добровільну участь громадян України після проходження відбору.
◾️ До участі у програмі допускаються переважно засуджені за нетяжкі злочини. Особи, засуджені за злочини проти основ національної безпеки, а також за тяжкі насильницькі злочини, не можуть бути залучені. Остаточне рішення приймається індивідуально за результатами оцінювання.
◾️ Кожен кандидат проходить медичну, психологічну та фізичну перевірку.
◾️ Після укладення контракту колишні засуджені проходять підготовку та направляються до підрозділів ЗСУ. Термін служби відповідає невідбутій частині покарання. У разі завершення воєнного стану або отримання поранення під час служби особа звільняється від подальшого відбування покарання.
◾️ Колишні засуджені отримують грошове забезпечення на рівні інших військовослужбовців, мають можливість підтримувати зв’язок із родинами, однак перебувають під посиленим контролем та не мають права на звільнення за межі зони виконання завдань.

📍 Запроваджений механізм дозволяє посилити обороноздатність України та водночас забезпечує чіткі правові умови і контроль за його реалізацією.

Повний текст інтерв’ю буде доступний за посиланням: https://www.timefrance.fr/#covers

Докладніше: https://is.gd/AkNUd0

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg

Оформити майно на дитину стане простіше

В Україні оновлено підхід до вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх дітей. Відповідні зміни спрямовані на спрощення процедури оформлення майна на дітей.

Правочин, за яким малолітня або неповнолітня дитина набуватиме у власність майно безоплатно, у тому числі нерухоме майно, користувачем якого вона є, вчинятиметься без необхідності отримання дозволу органу опіки та піклування.

Наразі для оформлення майна на дитину (зокрема, за договором дарування) нотаріусам необхідно отримати від батьків (інших законних представників) попередній дозвіл органу опіки та піклування.

Така вимога скасовується. Водночас залишається необхідною згода батьків (інших законних представників).

Ці зміни передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб», який сьогодні підписав Президент України.

Положення закону набирають чинності через місяць з дня, наступного за днем його опублікування.

Докладніше: https://is.gd/QvzGLD

І https://www.facebook.com/minjust.official/?tn=,d,P-R&eid=ARBpg2_weXS2n9oPMMqbM8vpT_XObGX1mEAKpf4stbYAsEB9n0YL_E0_ONT4zlv_-GlhP5oZNYrh5Z9f I https://x.com/minjust_gov_ua I https://www.instagram.com/minjust_of_ukraine/ I https://www.youtube.com/channel/UCjYKjQMvu7X7fmaMOlFQ_Zg