NE:Urban

Чудовий матеріал Шпальти про роботу Ботанічного саду в Чернівцях. На жаль, з коментарів представниці цього структурного підрозділу ЧНУ, можна зробити один висновок: проблема – не у відсутності грошей, а в профнепридатності управління.

Знайшли формальну відмовку щодо того, чому не можуть проводити екскурсії – і перестали це робити. Говорять, що місто має допомагати, але мова ж не про міську установу. Говорять, що треба гроші на аудіогід, хоча це безкоштовно може зробити одна з чернівецьких громадських організацій. Говорять, що треба інвестиції в безпеку, але це просто маячня (вам нічого, окрім охоронця і не потрібно, який у вас і так є).

Не співпрацюють з екскурсійним бюро, майже не ведуть інформаційні кампанії, не мають сторінок в соціальних мережах (крім Фейсбуку), майже не беруть участь в актуальних міських/обласних програмах. Цей список можна продовжувати. Через все це установа і не має фінансування, перебуваючи в жалюгідному стані. Складно отримати фінансування, коли ви робити НІ-ЧО-ГО.

Також варто зазначити, що такі інституції в нинішніх умовах мають ефективно працювати з використання власних/асоційованих громадських організацій. Як ви хочете залучати грантові кошти без цього - незрозуміло. Тим більше, в межах проектів можна і закладати собі адекватні зарплата, а не жалітись, що держава платить лише 8000 грн. Тим більше, що це прямо передбачає і Стратегія розвитку культури України.

Останній раз запит на фінансування здійснювали в 2020 році. Після цього – ні 🙂

#Україна #Буковина #Чернівці #ботсад

«Ширина велопереїзду повинна бути відповідною ширині примикаючої велоінфраструктури», – саме таке формулювання хотілося б бачити в ДСТУ.

Чому наша нормативка часом регулює все, що не потрібно, а не залишає право рішення для проєктанта?

Для контексту: мінімальна ширина велопереїзду – 1,8 м, мінімальна ширина велодоріжки – 1,5 м. Шоб шо?

#Україна #велоінфраструктура

Що ви думаєте про сьогоднішні протести проти Кличка? Бо наразі я не зовсім розумію, а що далі: які вимоги, подальші кроки, наслідки?

#Україна #Київ #захід

🚋 У Львові вперше в Україні водієм трамвая стане ветеран з ампутацією ноги

Іван Лебідь — ветеран російсько-української війни родом з Сіверська, батько та майбутній водій львівського трамвая.

Іван закінчив Соледарський професійний ліцей за фахом електромонтера-електрозварювальника. У 2024 році мобілізувався до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила та виконував бойові завдання на Донеччині.

4 травня 2025 року внаслідок мінно-вибухового поранення Іван втратив ногу. Попри важкі травми, самостійно наклав турнікети й дочекався евакуації. Після тривалого лікування, реабілітації та протезування вже 1 січня 2026 року знову зробив свій перший крок.

Згодом Іван вирішив здійснити давню мрію — стати водієм трамвая. Він пройшов навчання у Школі водіїв ЛКП «Львівелектротранс», опанував керування трамваєм КТ4-D, а вчора, 16 жовтня, успішно склав іспит.

Тепер Іван Лебідь — ще один приклад того, що повернення ветеранів до активного життя та професійної діяльності можливе навіть після надзвичайно важких поранень.

📸 Volodymyr Karayim

#Україна #Галичина #Львів #трамвай

Історичні двері центру Бродів.

#Україна #Галичина #Броди #добірка #брама

NE:Urban talks в кава‌рні «Лінія»
Сьогодні | 17:30

Поговоримо про місто, громадські простори, безбар'єрність, проєктування вуличного простору. В неформальній атмосфері у форматі живого діалогу. Подія без конкретної теми – чисто по вайбу. NE:Urban разом з фахівчинею з безбар'єрності Світланою Гнатюк.

У кава‌рні є можливість придбати напої та їжу (що логічно). До зустрічі!

П.С. Поставте +, якщо ви будете.

Яскравий приклад деградації міського середовища невеликих містечок Волині, обумовлений відсутністю коштів, поганою освітою, низьким рівнем фаховості міського самоврядування та круговою порукою. Дубно могло виглядати краще.

П.С. Мова в дописі не про «Сімі», адже до такого стану будівлю доводили десятиліттями.

#Україна #Волинь #Рівне_обл #Дубно #порівняння

Наступний контент не рекомендується до перегляду людям зі слабкою психікою!

Так виглядає свіжозроблений ремонт тротуарів поблизу ст. м. Голосіївська, виконаний ШЕУ при консультації «експертів». Як то кажуть: якої ще безбар'єрності вам не вистачає???

#Україна #Київ #доступність #крінж

😅 Шановні водії, що в вас не получається?

На ділянці вулиці Залізничної, яку нещодавно відкрили для проїзду, спостерігається тотальне порушення правил паркування. Очевидно, частина водіїв вважає кількість облаштованих паркомісць недостатньою — настільки, що вирішила облаштувати собі додаткові прямо на тротуарах та зелених зонах.

Але тут важливо розуміти контекст. Ми маємо вже сформовану й доволі вузьку вулицю з існуючою забудовою, зокрема й незаконною. При цьому на ній потрібно було розмістити тротуари, смуги руху, велоінфраструктуру та хоча б мінімальне озеленення. І лише простір, що залишився, можна було віддати під паркування.

Аргумент «тоді не облаштовуйте велоінфраструктуру» не приймається, адже навіть без неї на такі вулиці паркування «ялинкою» облаштовувати не варто. Це не сприяє безпеці. Воно подекуди має місце бути на тихих вуличках стишеного руху.

Тому ситуація «паркомісць мало» значною мірою є наслідком обмеженого простору, а не бажанням зробити чиєсь життя нестерпним.

Питання тепер у тому, як змусити водіїв дотримуватися правил?

На окремих ділянках допоможуть фізичні засоби — стовпчики чи, наприклад, великі валуни на зелених зонах. Але у випадку з велосмугами залишається банальний інструмент — робота інспекторів з паркування.

#Україна #Галичина #Львів #вулиця

Цей день настав: експертна спільнота починає публічно, а не кулуарно говорити про проблемні пропозиції Євгенія Свєта, які можуть погіршувати безпеку руху, https://www.facebook.com/svet.eug/posts/pfbid0FL3fo1wpXMtm4AY4dNtNNT6UF86xoU4ediQXcARPYZo5ReaZgaGdDNiPfW21SWZ4l та впливати на нормативку в бік рішень, що не сприяють якісному й комфортному міському середовищу.

Сьогодні мова, зокрема, про пропозицію облаштовувати на велодоріжках напрямні тактильні смуги. І ця пропозиція цілком серйозно може стати частиною нормативки.

Тобто замість того, щоб попереджати незрячих людей про те, що вони опинилися в зоні підвищеної небезпеки — там, де рухаються велосипедисти, — ми пропонуємо прокладати через цю зону тактильну навігацію.

До попередніх пропозицій Євгенія Свєта теж є питання.

Наприклад, він радикально проти викладання тактильної плитки паралельно радіусу повороту, хоча в багатьох випадках це фактично єдиний спосіб облаштувати зрозумілу тактильну навігацію на вулиці. Особливо в історичних центрах міст із вузькими тротуарами та складною вулично-дорожньою мережею.

Так само він виступає проти можливості суміщеного розташування велосипедної інфраструктури та тротуару. Так, очевидно, що це не найкраще рішення і ним не варто зловживати. Але повністю забороняти такий варіант — теж погана ідея, адже в багатьох ситуаціях це може бути єдиним реалістичним способом створити велосипедну інфраструктуру.

Іронічно, що в цій боротьбі мені доводиться стати на сторону ЦОДРу, хоча в мене з ним непрості відносини (таке життя).

#Україна #доступність #закон

Нардепи знову створюють проблему для велоруху замість пошуку дієвих рішень!

На сайті Верховної Ради з’явилась порівняльна таблиця до другого читання законопроєкту №3023, який має врегулювати питання легкого персонального транспорту. І все було б добре, якби народні обранці знову не вирішили запхати в закон те, чому місце не в ньому, а в Правилах дорожнього руху.

Все звучить ніби дуже добре: пропонується детально прописати права й обов’язки велосипедистів. А саме: рух «якомога ближче до правого краю», обов’язкові шоломи, заборону навушників, обмеження на перевезення пасажирів тощо.

І тут одразу кілька проблем.

🛑 «Якомога ближче до краю» — застаріла норма, яка нині не відповідає сучасним уявленням про безпеку руху. Експерти вважають, що її потрібно переглянути. Окрім того, депутати, схоже, не знають, що таке контрсмуга.

🛑 Обов’язковий шолом для всіх велосипедистів не робить велорух автоматично безпечнішим, зате створює додаткові бар’єри для користування велосипедом, зокрема автоматизованого прокату. Практика показує, що така норма лише зменшує кількість велосипедистів, проте майже ніяк не впливає на кількість смертельних ДТП з ними.

🛑 Заборона перевозити пасажирів, крім дітей до 7 років, не враховує існування велосипедів, конструктивно призначених для перевезення кількох людей.

🛑 Заборона навушників теж виглядає дивно: сучасні моделі можуть пропускати й навіть підсилювати зовнішні звуки.

І головне — усі ці деталі взагалі не повинні бути предметом закону. Закон має встановлювати рамкові правила, а конкретні вимоги до поведінки на дорозі — визначати ПДР. Це обумовлено тим, що ПДР простіше змінювати уряду без потреби внесення змін до закону.

Прикро, що замість консультацій із велоспільнотою та експертами депутати знову намагаються врегулювати складну тему кількома абзацами в законі.

Львівська асоціація велосипедистів нагадує, що наразі в уряді та ВРУ є пропозиції щодо змін до ПДР, напрацьовані профільними громадськими організаціями та експертами. Вони передбачають створення окремого розділу щодо велокористувачів та користувачів ЛПТ, у якому будуть чітко прописані всі правила, з якими ви можете ознайомитися https://u-cycle.org.ua/news/u-cycle-peredala-uriadu-propozytsii-zmin-do-pdr-shchodo-velotransportu-ta-samokativ-i-prosyt-vru-ukhvalyty-zakonoproiekt-3023/ (наприкінці статті). Процес напрацювання пропозицій курувала громадська організація «Асоціація велосипедистів Києва» (U-Cycle).

#Україна #велоінфраструктура #закон

Схоже, настав час трохи подумати, що робити з NE:Urban далі!

Через службу я наразі дещо обмежений у пересуванні, а отже, формат «поїхав, подивився, розповів» на певний час відпадає (хіба що я для цього знайду людей). Проте сам блог нікуди не зникає — контент, як і нині, продовжуватиме з’являтися.

Водночас хочеться додати чогось нового: інших форматів, інших голосів і, можливо, інших людей у NE:Urban. Тому, якщо у вас є якісь ідеї — пишіть. Це можуть бути спільні дописи, авторські колонки, великі та малі проєкти, нові формати контенту чи взагалі щось, чого тут ще не було.

Окремо цікавить графічний контент. Можливо, хтось періодично готовий робити для каналу інфографіку, карти, схеми чи просто цікаві візуальні матеріали. Тут теж можна придумати формат співпраці й домовитися про умови.

Тож, NE:Urban відкритий до експериментів. Якщо давно хотіли щось запропонувати — здається, саме час 👀

П.С. Уточню, аби було зрозуміло: не кожну ідею чи формат наразі можна буде реалізувати, тому не ображайтесь, якщо щось не вийде. Також деякі речі я не можу публікувати, якщо їх неможливо перевірити чи відсутні хороші матеріали для ілюстрації. Тож, пишіть з пропозиціями як в коментарях під цим дописом, так і в особисті повідомлення адміну.

Сьогодні велика кількість ЗМІ написали про те, що по Україні запрацює https://t.me/suspilnenews, але журналісти забули вказати, що поліція насправді сама винна у тому що ці КАФи не завжди працюють так, як було задумано.

Окрім того, варто нагадати, що поліція – консервативний орган, який повсякчас не сприяє реалізації рішень, що зменшують кількість ДТП. Поліція повсякчас проти світлофорів, проти засобів заспокоєння руху, проти звуження ширини смуг, проти велоінфраструктури тощо. Причому в більшості випадків аргумент звучить так: «нам не нравицця».

Так, в деяких містах поліція вже навчилась погоджувати сучасні схеми ОДР, але переважно це відбувається з неймовірним опором. Окрім того, відкритим залишається питання, чому поліція їх взагалі має погоджувати, якщо законодавство покладає відповідальність за безпеку руху на орган місцевого самоврядування, а в самій поліції не працюють кваліфіковані проектувальники, транспортники чи інженери. Чому розробляти схему ОДР має фахівець, який купу років провчився і здобув відповідний сертифікат, а погоджувати – чувак, який просто дослужився до відповідної посади?

#Україна #ОДР

Urban Reform запрошує молодь Львова, Макарова та Охтирки долучитися до дослідження публічних просторів

Urban Reform спільно з данськими партнерами Dreamtown розпочинають проєкт Urban Futures — ініціативу, спрямовану на посилення участі молоді у формуванні інклюзивного міського середовища.

Активна молодь 14–35 років зі Львова, Макарова та Охтирки зможе долучитися до дослідження міських просторів, навчитися практичних інструментів міських досліджень та спільно напрацьовувати пропозиції щодо їхнього розвитку.

Учасники та учасниці:
— досліджуватимуть публічні простори та сценарії їх використання;
— проводитимуть польові аудити;
— працюватимуть із мапами, містобудівною документацією та даними;
— проводитимуть опитування та інтерв’ю з мешканцями;
— створюватимуть емоційні мапи;
— навчатимуться аналізувати отримані дані та формувати рекомендації;
— працюватимуть із принципами гендерно-чутливого та людиноцентричного планування.

Навчання поєднуватиме онлайн-тренінги, офлайн-зустрічі та практичну роботу безпосередньо у містах.

А далі — від дослідження до дій. За методологією Her City, розробленою UN-Habitat та Shared City Foundation, у кожному з трьох міст учасники/-ці разом із місцевими громадами та муніципалітетами розроблять пілотний концепт перетворення обраного публічного простору.

Особлива увага буде приділена дівчатам та молодим жінкам, які можуть стикатися з додатковими бар’єрами у користуванні публічними просторами та участі у міському плануванні.

👉 Долучитися до проєкту: https://forms.gle/oCrhufXEqZDmSG3H6

Дитячий майданчик та прилегла територія в Дубровнику – під стінами середньовічного міста. Цікаво спостерігати, яким чином інтерпретована історична архітектура та наскільки вона гармонійно вписується в навколишнє середовище.

#Хорватія #дитмайданчик #фортифікація

Впорядкування благоустрою на вулиці Небесної Сотні в Чернівцях

Повертаємось до питання: «А що робити, щоб конфліктів між самокатниками та пішоходами не було?». Може, нарешті облаштовувати інфраструктуру там, де вона потрібна?

Натомість із плюсів цього благоустрою: ліквідація паркування «ялинкою» та облаштування паркомісць для паралельного паркування, пониження бордюрів і забезпечення безбар’єрного входу до частини комерційних приміщень.

#Україна #Буковина #Чернівці #порівняння

Тролейбусний маршрут №33 у Львові йде на вимушений відпочинок через реконструкцію вулиці Мазепи!

📸 Volodymyr Karayim

#Україна #Галичина #Львів #транспорт #тролейбус

На вулиці Головній у Чернівцях під час капітального ремонту облаштовують паркомісця з мощенням із бруківки. Це компромісне рішення, яке дозволяє зберегти історичний матеріал на ділянках, що не використовуються для транзитного руху.

Такий підхід допомагає не лише частково зберегти автентичне покриття вулиці, а й візуально відокремити простір для паркування від основної проїжджої частини, що буде виконана з асфальту (окрім ділянки від вулиці Садової до центру).

#Україна #Буковина #Чернівці #ремонт

Долучайтеся до створення програми Українського урбаністичного форуму 2026 у Черкасах!

Український урбаністичний форум — щорічна подія для обміну досвідом та мережування активіст_ок, дослідни_ць, представни_ць органів влади та всіх, хто працює з розвитком українських міст. Форум організовує https://www.instagram.com/cedos_ua/. Підписуйтесь на https://www.instagram.com/ukrurbanforum/ події.

Тема цьогорічного форуму — «Після природи». У фокусі — довкілля, війна, кліматичні зміни, міські ландшафти та більше-ніж-людське місто.

📍 Черкаси
📅 11–12 вересня 2026
⏰ Дедлайн подачі заявок — 5 червня
👉 https://cedos.org.ua/ukr-urban-forum/

Організатори запрошують подавати власні активності та долучатися до формування програми форуму 🤍

#Україна #Черкаси #захід #анонс

Станція Лугини, відкрита у перші роки ХХ століття, та комплекс дерев'яних споруд, зведених для її працівників.

#Україна #Полісся #Житомир_обл #Станційне

Багато українських містечок не мають об'їзних, тож через них проходять траси. Швидко цю проблему вирішити неможливо, адже вона потребує значних фінансових ресурсів. Проте подивіться, наскільки упорядкованішими стають вулиці-дороги, коли на них малими затратами реалізовують хороші схеми ОДР, що передбачають в тому числі засоби заспокоєння руху (малі кільця та острівці безпеки).

#Україна #Галичина #Франківськ_обл #Надвірна #ОДР

– Зробили!
– В нуль?
– Звичайно!
– З чим?
– З проїжджою частиною.
– Мало бути з підлогою автобуса...

#Україна #Прикарпаття #Надвірна #Франківськ_обл #зупинка #гумор #доступність

Мозаїчне панно на фасаді універмагу Верховини із зображенням гуцула та гуцулки на фоні індустріального пейзажу Карпат. Об'єкт перебуває в гарному стані, щоправда губиться в засиллі реклами навколо.

#Україна #Карпати #Франківськ_обл #Верховина #мозаїка

Технолоджія: низькопідлоговий Спрінтер!

#Україна #Буковина #Чернівці #автобус

☢️🍓 Продати на рівненському базарі суниці або полуниці з Сарнів, Зарічного або Дубровиці складніше, ніж із Дубна, Млинова чи Радивилова. Не знаю, як зараз, але в моєму дитинстві покупці завжди запитували, звідки ягоди.

Як бачимо, навіть через кілька десятків років після Чорнобильської аварії її наслідки впливають на, здавалося б, звичайні побутові речі.

26 квітня – Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу: ліквідаторів, жертв «мирного атому» та причини трагедії.

#Україна #мозаїка

Під виглядом дерегуляції http://t1p.de/befdx будівельний хаос і неможливість місцевої влади хоча б якось впливати на те, що будується в громаді? Забудовники отримають можливість будь-який проєкт класу наслідків СС1 та СС2 «погоджувати» в Києві. Чудово, чи не так? Не так!

#Україна #закон

За дверима деяких будинків можна знайти чимало красивих деталей. Щоправда, в умовах українських реалій завжди постає питання того, а хто повинен утримувати, ремонтувати чи реставрувати цінні елементи під'їздів.

#Україна #Буковина #Чернівці #підїзд

Проблема, про яку майже не говорять: заміна автентичних ринв на історичних будівлях!

Заміна часто відбувається з цілком зрозумілих причин: старі елементи зношені, протікають або просто небезпечні. Але є нюанс: нові ринви майже ніколи не відповідають ані формі, ані кольору, ані матеріалу оригіналу. У підсумку маємо типову картину: на фасаді історичної будівлі з’являється яскравий акцент, який руйнує цілісність її сприйняття.

І це не лише про естетику. Це про втрату ідентичності міського середовища, де навіть дрібні елементи формують характер вулиці.

#Україна #Буковина #Чернівці

Неймовірний румунський благоустрій: як думаєте, яке функціональне призначення цих пристовбурових решіток?

#Румунія #Ясси #озеленення

👀 На ВДНГ покажуть те, що роками залишалося поза публічним доступом!

30 квітня у павільйоні №1 презентують результати міждисциплінарного дослідження «(НЕ)виставка» – про місце радянської спадщини Експоцентру в українській культурі та сценарії її переосмислення. Команда понад рік вивчала ВДНГ як ідеологічний простір, аналізувала міжнародні практики роботи зі «складною спадщиною» та шукала підходи, релевантні для України.

Окрема частина – візуальне дослідження території та відкриття для огляду монументальних панно в аванзалі павільйону №1.

Після презентації відбудеться публічна дискусія «(НЕ)виставка. Чи є місце радянській ВДНГ в культурній спадщині України?» — з відкритою участю всіх охочих.

📍 30 квітня, 12:00–15:00
📍 павільйон №1, ВДНГ
🎟 вхід вільний ( https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSelq9j6OHlcLAeKKy3J_r8jXm88c7dMumoTrDYrTAm8JJEHCA/viewform)

Над дослідженням працювали кураторки платформи «Минуле/Майбутнє/Мистецтво» Оксана Довгополова і Катерина Семенюк, дослідники Центру прав людини та меморіалізації війни КШЕ Антон Дробович і Вікторія Мізерна, фотограф Дмитро Пруткін, а також запрошені експерт(к)и: архітектор Олексій Биков і мистецтвознавиця Лізавета Герман.

#Україна #Київ #анонс #модернізм