⏳ Апокаліпсис досі 🐰⏰
💥 І чому апокаліпсис взагалі сприймають як подію? Хіба не може кінець світу бути таким же гіпероб'єктом, як зміна клімату чи наша війна? Чому у світу має бути жахливий кінець, а не жах без видимого кінця?
⏪ Зараз доволі цікаво згадувати, як в суспільстві сприймався "кінець світу" 2012 року. Наче якась дитяча наївність, накручена телевізійною неоезотерикою дев'яностих-нульових, дозволила нам десь глибоко в душі повірити в таку грандіозну подію, як кінець світу. У 2012-му — до Криму, до Трампа, до Ковіду — ми змогли десь в нас відчути, що нудний "кінець історії" співпаде із кінцем справжнім. Проте від того Кінця світу ми отримали лише другосортний фільм-катастрофу та розбиті серця. На жаль, мая не вгадали із датою. Хоча епоха після 2012-го точно стала інакшою, так що…
👻 Коли щось не виходить по-справжньому, це починають сприймати метафорично. І одне з таких пояснень, які тоді можна було почути, було чимось на кшталт: «апокаліпсис тоді почався, але він триватиме довго». Ця думка, що виникає у втомленому відчаї сучасного способу життя, насправді значно глибша та цікавіша за щиру віру у кінець світу від метеориту чи вибуху Сонця.
♾ І справді, чому ми уявляємо кінець світу як одномоментне явище, а не як гіпероб'єкт, що триває вже десятиліття чи навіть тисячоліття? І чому цим кінцем має бути абсолютне ніщо, повне знищення — а не переродження світу у щось нове на руїнах старого порядку?
🌠 Справжній Апокаліпсис™ — той, що із християнської міфології та біблійного Одкровення — триває принаймні кілька років, поки описані події розвиваються. Хоча врешті все має закінчитися "чудово" — Друге пришестя, Ісус стане царем на всій Землі та все таке. Але чи зрозуміли б люди, яким певний час доведеться жити з отруйною водою та під владою Сатани, що треба лише пережити цей жахливий час, що пізніше стане краще?
⚔ Скандинавський Раґнарьок — тобто сама битва, в якій вмирають боги та знищується світ — триває доволі швидко, але перед ним віщують складні роки, у тому числі три роки безперервної зими. Хтозна, може зміна клімату призведе саме до цього! Проте і саме існування Всесвіту цим не скінчиться, бо надалі його заново заселятимуть як боги, так і інші живі істоти.
🕉 Найчіткіші та водночас найсумніші терміни у індійської Калі-юґи — останньої епохи, періоду занепаду дгарми, найгіршої чверті циклу перед переродженням світу. Ця остання епоха вже давно почалася, проте триватиме вона 432,000 земних років, аж до нового аватара Вішну… Проте і тут це не означає руйнації Всесвіту під нуль — навпаки, дгарму буде відновлено і жити стане легше та приємніше.
🕶 То чому ж ми нині думаємо, що апокаліпсис не настав? Щоліта ми б'ємо рекорди спеки та смертей від неї, щозими ми бачимо як погоду кидає зі сторони в сторону, а ще війни, пандемія та руйнація природніх законів (традиційних дій та соціальних зв'язків) — хіба це не ознаки того апокаліпсису, що вирує вже не рік і не два? Не вистачає лишень голоду, але така крихка система забезпечення, як монокультура, завжди здатна призвести і до нього.
🙆 Ми живемо в апокаліпсисі, ховаючись від нього під кондиціонерами та у бомбосховищах. Так само, як вже певний час ми прожили у кіберпанку, навіть не усвідомивши різницю між нашими застарілими уявленнями про кіберпанк та його справжнім втіленням.
🫣 Людині складно уявити, що із падінням техноіндістріальної системи, а то і навіть всієї цивілізації, світ не перестане існувати.
🦖 Так само, певно, і динозаври не могли уявити, що кінець їхнього планетарного домінування означатиме не смерть, а перехід у інакшу форму існування 🐓
Природа все переживе. І людина, як і багато-багато інших тварин, також. Хоч, можливо, ми себе вже і не впізнаємо після цього 🌱
https://t.me/t_r_i_b_e
💥 І чому апокаліпсис взагалі сприймають як подію? Хіба не може кінець світу бути таким же гіпероб'єктом, як зміна клімату чи наша війна? Чому у світу має бути жахливий кінець, а не жах без видимого кінця?
⏪ Зараз доволі цікаво згадувати, як в суспільстві сприймався "кінець світу" 2012 року. Наче якась дитяча наївність, накручена телевізійною неоезотерикою дев'яностих-нульових, дозволила нам десь глибоко в душі повірити в таку грандіозну подію, як кінець світу. У 2012-му — до Криму, до Трампа, до Ковіду — ми змогли десь в нас відчути, що нудний "кінець історії" співпаде із кінцем справжнім. Проте від того Кінця світу ми отримали лише другосортний фільм-катастрофу та розбиті серця. На жаль, мая не вгадали із датою. Хоча епоха після 2012-го точно стала інакшою, так що…
👻 Коли щось не виходить по-справжньому, це починають сприймати метафорично. І одне з таких пояснень, які тоді можна було почути, було чимось на кшталт: «апокаліпсис тоді почався, але він триватиме довго». Ця думка, що виникає у втомленому відчаї сучасного способу життя, насправді значно глибша та цікавіша за щиру віру у кінець світу від метеориту чи вибуху Сонця.
♾ І справді, чому ми уявляємо кінець світу як одномоментне явище, а не як гіпероб'єкт, що триває вже десятиліття чи навіть тисячоліття? І чому цим кінцем має бути абсолютне ніщо, повне знищення — а не переродження світу у щось нове на руїнах старого порядку?
🌠 Справжній Апокаліпсис™ — той, що із християнської міфології та біблійного Одкровення — триває принаймні кілька років, поки описані події розвиваються. Хоча врешті все має закінчитися "чудово" — Друге пришестя, Ісус стане царем на всій Землі та все таке. Але чи зрозуміли б люди, яким певний час доведеться жити з отруйною водою та під владою Сатани, що треба лише пережити цей жахливий час, що пізніше стане краще?
⚔ Скандинавський Раґнарьок — тобто сама битва, в якій вмирають боги та знищується світ — триває доволі швидко, але перед ним віщують складні роки, у тому числі три роки безперервної зими. Хтозна, може зміна клімату призведе саме до цього! Проте і саме існування Всесвіту цим не скінчиться, бо надалі його заново заселятимуть як боги, так і інші живі істоти.
🕉 Найчіткіші та водночас найсумніші терміни у індійської Калі-юґи — останньої епохи, періоду занепаду дгарми, найгіршої чверті циклу перед переродженням світу. Ця остання епоха вже давно почалася, проте триватиме вона 432,000 земних років, аж до нового аватара Вішну… Проте і тут це не означає руйнації Всесвіту під нуль — навпаки, дгарму буде відновлено і жити стане легше та приємніше.
🕶 То чому ж ми нині думаємо, що апокаліпсис не настав? Щоліта ми б'ємо рекорди спеки та смертей від неї, щозими ми бачимо як погоду кидає зі сторони в сторону, а ще війни, пандемія та руйнація природніх законів (традиційних дій та соціальних зв'язків) — хіба це не ознаки того апокаліпсису, що вирує вже не рік і не два? Не вистачає лишень голоду, але така крихка система забезпечення, як монокультура, завжди здатна призвести і до нього.
🙆 Ми живемо в апокаліпсисі, ховаючись від нього під кондиціонерами та у бомбосховищах. Так само, як вже певний час ми прожили у кіберпанку, навіть не усвідомивши різницю між нашими застарілими уявленнями про кіберпанк та його справжнім втіленням.
🫣 Людині складно уявити, що із падінням техноіндістріальної системи, а то і навіть всієї цивілізації, світ не перестане існувати.
🦖 Так само, певно, і динозаври не могли уявити, що кінець їхнього планетарного домінування означатиме не смерть, а перехід у інакшу форму існування 🐓
Природа все переживе. І людина, як і багато-багато інших тварин, також. Хоч, можливо, ми себе вже і не впізнаємо після цього 🌱
https://t.me/t_r_i_b_e
