Progresstech-Ukraine

​20 жовтня 1959 року вперше піднявся у повітря Ан-24 - єдиний вдалий магістральний пасажирський лайнер, який вийшов з-під пера великого Олега Антонова!

Можливо, ви вже бачили публікації на цю тему, тому ми намагатимемося не повторювати загальновідомих речей.
Натомість зосередимося на тому, що ж такого особливого було у цій машині, що дозволило перевершити тодішнього шановного законодавця мод – КБ Іллюшина та тривалий час залишатися основою парку близькомагістральної авіації не тільки у СРСР, а й у багатьох інших, не надто заможних країнах світу.

На перший погляд, Ан-24 був типовим представником близькомагістральних літаків того часу, найбільш яскравим з яких був знаменитий Fokker F27. Які ж особливості дали можливість Ан-24 випускатися так довго та стати родоначальником дуже різноманітного сімейства?

Бажаєте дізнатися відповідь на це запитання?
Тоді читайте нашу розповідь про це на офіційній сторінці у FB!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.

https://webappcsdfedsssd.controller.bot/media/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIzB2rPYG2KsG3b3JKVk2QzQF1rluH9AAJ-pwACAtJ5Sqdi2Uti3DPBPQQ?sig=ryogGjoOpCVMYpK632jKx3De5tWwNVu6rntQpHtLb4M Федеральна авіаційна адміністрація США ( https://en.wikipedia.org/wiki/Federal_Aviation_Administration ) видала доповнення до сертифіката типу на авіалайнери Boeing 737MAX-7. Події у світі розвиваються стрімко, тож ви могли пропустити цю важливу для авіаційної спільноти новину про те, що наприкінці цього літа епопея з сертифікацією багатостраждального сімейства https://en.wikipedia.org/wiki/Boeing_737_MAX просунулася ще на один крок. Розповідаємо, що це означає.

Сертифікація B737MAX-7 відкриває шлях до продажів передостаннього, найменшого представника сімейства MAX* на початку 2027 року, та є важливим етапом на шляху до виробничого та фінансового оздоровлення американського авіагіганта. Адже лише один найбільший замовник цієї модифікації - американський лоукостер https://en.wikipedia.org/wiki/Southwest_Airlines - розмістив тверде замовлення аж на 262 таких літаків.

Програма сертифікації 737MAX-7, який здійснив перший політ ще у березні 2018 року, затягнулася через посилення вимог FAA та необхідність перепроектування https://en.wikipedia.org/wiki/Ice_protection_system повітрозабірників двигунів. За цей час MAX-7 здійснив 441 випробувальний політ, а також провів 349 годин наземних відпрацювань.

«Багаторічний шлях до цього рубежу був довгим та непростим, - зазначила президент та генеральний директор https://en.wikipedia.org/wiki/Boeing_Commercial_Airplanes Стефані Поуп у зверненні до співробітників - Команді довелося долати системні виклики, наслідки пандемії та адаптуватися до нових процедур сертифікації, запроваджених регуляторними органами для підвищення рівня безпеки польотів».

Важливо зазначити, що на даному етапі Boeing обмежується отриманням лише сертифіката FAA, не подаючи заявку на валідацію до Європейського агентства з безпеки авіації ( https://en.wikipedia.org/wiki/European_Union_Aviation_Safety_Agency ).

* Boeing 737MAX-7 має місткість до 172 місць у однокласному компонуванні, максимальну злітну масу – 80 т і дальність польоту з повним завантаженням 7000 км.
При цьому MAX-8 вміщує до 186 пасажирів, MAX-9 — до 220, а MAX-10 — до 230.
Найбільша злітна маса MAX-8 — 82 т, MAX-9 — 88 т, а MAX-10 — 90 т, а дальності — 6500, 6100 та 5700 км, відповідно.

​Якщо ви вже почали розробляти календарно-тематичні плани на основі власного досвіду практичного навчання школярів, то іноді дуже складно зупинитися. Довідайтеся, чому з нашою концепцією уроків #STEM для 5-8 класів варто познайомитися не тільки освітянам,…

https://webappcsdfedsssd.controller.bot/media/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIy_GrLzqcYIyiz9wx98Z-EGGNc8GGUAAIHrAACDcBhSlb0Ao5Wi1DqPQQ?sig=zqngSnb_koFZFC3Kxt0-S01eonvTJw8qEZ-j9ggEXkU Якщо ви вже почали розробляти календарно-тематичні плани на основі власного досвіду практичного навчання школярів, то іноді дуже складно зупинитися. Довідайтеся, чому з нашою концепцією уроків #STEM для 5-8 класів варто познайомитися не тільки освітянам, а й усім жителям України, яких хвилює якість освіти!
Спойлер: не через те, що ми - велика приватна українська інженерна компанія, яка багато років вдало працює у сфері цивільної авіації. Та не тільки тому, що наш «шкільний» досвід ґрунтується на результатах дворічного реального навчального процесу в 3 школах, розташованих у різних містах.

Наша компанія вже 3️⃣ роки бере активну https://t.me/progresstech/944 , що розпочалася з договору про співпрацю з київським ліцеєм №153. Відповідно до нього ми розробляємо всі необхідні для кожного уроку матеріали, включаючи презентації, методики та завдання для практичних частин занять у класах, а також консультуємо вчителів. Ба більше, ми ходимо на уроки, фіксуючи усі незрозумілі моменти, типові питання та одразу вносимо корективи, щоб кожен наступний «наш» клас отримував якісніший матеріал.
З того часу такі ж договори укладено з ліцеями №72 у Києві, №139 у Дніпрі та ліцеєм «Перспектива» у Борисполі, де ще й допомагаємо впроваджувати https://t.me/progresstech/849 . Вони також отримують наші навчальні матеріали та консультації щодо методик ефективного навчання.
Важливо наголосити, що вчителі партнерських шкіл регулярно повідомляють, які наші формулювання чи малюнки виявилися незрозумілі дітям, з чим та які саме у них виникли труднощі. Тому ми доопрацьовуємо навчальні матеріали практично після кожного уроку з тієї чи іншої теми у кожній зі шкіл.

Цю роботу полегшує те, що наші навчальні матеріали готуються відповідно до програм, які розробили та затвердили у МОН https://www.facebook.com/oksana.buturlina/ та її авторський колектив, котрі ми вважаємо одними з найкращих.
Характерна їх риса - те, що навіть частини, які, на перший погляд, є суто «гуманітарними» (наприклад, модулі «Людина-образ» та «Людина-знак») мають наповнення, що дозволяє звернути увагу школярів на важливість вивчення природничих наук та опановування сучасної техніки та технологій. Головною ж перевагою цих програм є системність подання природничих тем та їх добре узгодження з відповідними уроками математики, фізики, хімії, біології, географії та навіть історії!

Проте, яка б не була гарна програма, не менш важливо скласти збалансоване календарно-тематичне планування. А саме: розподілити теми за уроками так, щоб більшість учнів не тільки похапцем пробіглася по верхівках, а добре в усьому розібралася, спокійно виконавши практичні завдання та встигнувши обговорити незрозумілі та цікаві моменти. Тому ми зраділи, коли пані Бутурліна запропонувала нам долучитися до розробки такого планування для 8 класу.
Тож, коли ми закінчили його розробку, одразу вирішили використати цей досвід та розробити власні плани ще й для 5-7 класів. Адже саме у них ми вже мали практичний досвід застосування наших навчальних матеріалів. Тому розуміли, з яким темпом їх краще вивчати для досягнення найбільш сталого ефекту. Особливо цінною була праця з одними й тими ж учнями, які під нашим наглядом опановували наші матеріали спочатку у 6-х, а потім у 7-х класах. Ми бачили, що саме вони зрозуміли, тому пам’ятали й через рік, а що – ні.

Далі ми обговорили наші планування з вчителями, які ведуть уроки STEM у наших партнерських школах та з радістю повідомляємо, що вони були взяті за основу для планувань цього навчального року у ліцеях №139 та «Перспективі».

Тож тепер пропонуємо наші планування усім вчителям, які навчають STEM у нашій країні! Ось вони:
https://naurok.com.ua/kalendarno-tematichne-planuvannya-dlya-urokiv-stem-5-klasu-za-programoyu-stem-5-6-klasi-mizhgaluzeviy-integrovaniy-kurs-avtori-buturlina-o-v-artem-eva-o-v-531838.html .
https://naurok.com.ua/kalendarno-tematichne-planuvannya-dlya-urokiv-stem-6-klasu-za-programoyu-stem-5-6-klasi-mizhgaluzeviy-integrovaniy-kurs-avtori-buturlina-o-v-artem-eva-o-v-531840.html .
https://naurok.com.ua/kalendarno-tematichne-planuvannya-dlya-urokiv-stem-7-klasu-za-programoyu-stem-7-9-klasi-mizhgaluzeviy-integrovaniy-kurs-avtori-buturlina-o-v-artemeva-o-ta-inshi-530919.html .
https://naurok.com.ua/kalendarno-tematichne-planuvannya-dlya-urokiv-stem-8-klasu-za-programoyu-stem-7-9-klasi-mizhgaluzeviy-integrovaniy-kurs-avtori-buturlina-o-v-artemeva-o-ta-inshi-532381.html .

Звертаємо на них вашу увагу, просимо ознайомитися, а також максимально поширити їх серед усіх своїх друзів та знайомих, навіть якщо вони не мають відношення до освіти. Адже тільки широкий розголос у найрізноманітніших верствах суспільства допоможе донести наші ідеї до кожного освітянина України!

8 жовтня 1932 року вперше піднявся у небо пасажирський літак https://www.facebook.com/ProgresstechUA/posts/pfbid02rqmRjDrTF5q5Zj7dY1EcteTT4x2kNHxx6MCk5sgnWSiAqnYRP9FpLmqSQ8p7eWH1l - перший серійний багатомісний авіалайнер у Європі, що подолав швидкість у 300 км/год, перший радянський серійний пасажирський літак із шасі, що прибиралося у польоті, та перший серійний літак київського заводу №43 (нині - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%C2%AB%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%C2%BB ).

Важливо зазначити, що у конструкції цього літака поєдналися як надсучасні, так і архаїчні рішення, які яскраво ілюстрували всі суперечності надшвидкого розвитку радянської промисловості.
Бажаєте дізнатися, які саме?
Тоді читайте нашу нову https://www.facebook.com/ProgresstechUA/posts/pfbid02rqmRjDrTF5q5Zj7dY1EcteTT4x2kNHxx6MCk5sgnWSiAqnYRP9FpLmqSQ8p7eWH1l !
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIy4GrCjq7sHmlnjT-z8nnytAKT9aXOAAL4sAACCwsYSgcs2rsEgmdnPQQ?sig=3JGiwe_Y-6X8eD0hp4jXHdkFNM0lyfj1owER0WVmrYw Запрошуємо усіх охочих на нашу безкоштовну програму інженерного розвитку з оплачуваним стажуванням https://www.progresstech.ua/aircraft-structural-engineering !
Таке навчання - можливість отримати практичні знання в сучасній авіаційній інженерії, попрацювати з реальними інженерними задачами та дізнатися більше про професію зсередини - безпосередньо від фахівців літакобудівної галузі.

🛠 ЕТАПИ:
☑️ БАЗОВА ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА.
Перший етап - формування фундаменту, необхідного для подальшої спеціалізації в авіаційній інженерії.
☑️ ВІДБІР НА ОПЛАЧУВАНЕ СТАЖУВАННЯ.
Учасники, які успішно впораються з базовою підготовкою та пройдуть відбір на другий етап поглибленого навчання, отримають можливість оплачуваного стажування у нашій компанії.
☑️ ПОГЛИБЛЕНА АВІАЦІЙНА ПІДГОТОВКА.
Тепер - безпосереднє занурення в авіаційну інженерію та конструкцію сучасних літаків.

ЩО ДАЛІ?
Після закінчення усіх етапів підготовки учасники матимуть можливість пройти співбесіду з нашими провідними технічними фахівцями та у разі успіху розпочати роботу в компанії.

🎓 Навчання безоплатне!
📍 Формат: переважно наживо у Києві.
📅 Старт: 12 жовтня.
👥 Кількість місць обмежена.

⚙️ Якщо ти студент технічної спеціальності 4 курсу чи вище, випускник ЗВО або практикуючий інженер та хочеш розвиватися в авіаційній сфері, то ця програма - можливість зробити перший крок до професії інженера-літакобудівника у проектах нашої компанії вже з весни наступного року.
⚙️ Якщо ти студент-початківець, то наше навчання - можливість вже зараз увійти в середовище міжнародної цивільної авіації та поступово готуватися до професійної атестації та роботи у фахових інженерних командах навіть з 1 курсу.

Більше деталей програми та реєстрація – ➡️ https://www.progresstech.ua/aircraft-structural-engineering ⬅️

Маєш запитання?
Пиши https://t.me/Yuliia_Bielikova програми!

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIy02q-pvFZ8_fTNzm4vFFBrP7hIbqDAAJKuwACai7xSU4f99_rFLGKPQQ?sig=fQHJs_8IQjs8HdKv5PeRawGnOLZ1CdaQhu4xJI_bdeA 1 жовтня 1881 року народився https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%91%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B3 – американський бізнесмен, літакобудівник, засновник https://en.wikipedia.org/wiki/Boeing .

Саме з ім'ям Вільяма Боїнга пов'язане перше стрімке успішне зростання компанії, яке забезпечило вихід у лідери американського авіабудування та авіаперевезень наприкінці 20-х років.
Однак не варто думати, що шлях до слави був простим та невигадливим: на «фірму» чекали регулярні злети та падіння, не раз вона опинялася на межі банкрутства.
Ще на початку шляху компанії довелося на деякий час відмовитися від виробництва літаків і зайнятися випуском... меблів, щоб знову повернутися в авіацію тільки завдяки фанатизму Боїнга.

Саме Боїнг одразу зрозумів, що лише безперервні інновації можуть дозволити фірмі перемагати конкурентів. Саме тому, починаючи з перших побудованих машин, інженери компанії невпинно тримали носа за вітром та перебували на вістрі науково-технічного прогресу, впроваджуючи в конструкцію та технологію передові розробки.

У 1930-х Боїнг відійшов від справ компанії, не впоравшись з черговою кризою, в яку потрапило його дітище. Тому відродження фірми наприкінці 30-х пов'язане з іншими керівниками, але ім'я Боїнга назавжди увійшло в історію авіації.

Користуючись нагодою, бажаємо звернути вашу увагу на чудовий серіал, знятий на замовлення компанії Боїнг до сторіччя її існування – « https://www.youtube.com/playlist?list=PL2jATyVdY-7FWlhJQsoIOOPbqY-PP4_AW ». Ми дуже радимо його до перегляду, оскільки, попри замовника, серіал зроблений на рідкість об'єктивно, тож провали компанії в ньому показуються не менш детально, ніж її успіхи.

P.S. Одним із цікавих фактів біографії Вільяма Боїнга є те, що він так і не отримав диплома про вищу освіту. Однак, спеціально для повних супротивників класичної системної освіти на кшталт університетської та любителів « https://en.wikipedia.org/wiki/Self-made_man », слід підкреслити, що Боїнг мав достатню кваліфікацію, щоб вступити та тривалий час навчатися в одному з найкращих американських ЗВО – https://en.wikipedia.org/wiki/Yale_University# .
Тож, якщо ви не маєте такого хисту (та статків!), участь освітньої системи у вашому становленні як фахівця, все ж таки буде твердою необхідністю.

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIyxWq77SbePz_aRJEoOJzPwnm4_xDZAAKYpQADKeFJ83dGudL8GxQ9BA?sig=2pMWcXq8HuB9bNh7fYm2CeyIOQx2WfRcoR59K6JFpq0 Сьогодні ми розповімо про чергову спробу створення транспортного https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD , який цього разу навіть зміг дійти до дослідної серії. Отже, зустрічайте розробку групи компаній https://ru.wikipedia.org/wiki/LTV_XC-142 - американський експериментальний літак вертикального зльоту та посадки з поворотним крилом ( https://en.wikipedia.org/wiki/Tiltwing ), який був побудований на замовлення відомства флоту США ( https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%92%D0%9C%D0%A1 ) та здійснив перший політ 29 вересня 1964 року.

Менше, ніж через пів року XC-142 пройшов перший політ по повному профілю - з вертикальним зльотом, горизонтальним польотом та вертикальною посадкою. Далі були зльоти та посадки на авіаносець, імітація рятувальних операцій, викид парашутного десанту, операції з вантажем на підвісці в ході яких було виконано майже 500 польотів загальною тривалістю у 400 годин.
Колосальна https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D1%91%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C XC-142 дозволяла легко досягати величезної швидкості польоту - цілих 640 км/год! Для порівняння, наш радянський транспортний https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD-26 , що злетів на 5 років пізніше, був на 100 км/год повільніше.

Здавалося, що новому апарату уготована блискуча доля, але вже через кілька років обидва основні замовники - ВМФ та ВПС США зовсім до нього охололи та вийшли з проекту.
Бажаєте дізнатися, що пішло не так?
Читайте https://www.facebook.com/ProgresstechUA/posts/pfbid025EhAR28stx3oDPtb4JvqZS5TV7mFV1BxEvQQ3ZqjBefZZG6CnbN1zbtHyBDLxSzql про це на офіційній сторінці у FB!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIyuGqwBLJ7opFsTLuTqLzq-mnLlr9xAALdtgACa9uASe2-PeYBw0l-PQQ Як часто слід оновлювати та перероблювати навчальні матеріали для шкільних уроків з нового важливого предмету #STEM та чому? Дізнайтеся, що думають про це наші фахівці з технічного навчання інженерного персоналу?

Наша приватна інженерна компанія вже 3️⃣ роки бере активну https://t.me/progresstech/944 , що розпочалася з договору про співпрацю з київським ліцеєм №153. Відповідно до нього ми розробляємо всі необхідні для кожного уроку матеріали, включаючи презентації, методики та завдання для практичних частин занять у класах, а також консультуємо вчителів. Ба більше, ми ходимо на уроки, фіксуючи усі незрозумілі моменти, типові питання та одразу вносимо корективи, щоб кожен наступний «наш» клас отримував якісніший матеріал.
З того часу такі ж договори укладено з ліцеями №72 у Києві, №139 у Дніпрі та ліцеєм «Перспектива» у Борисполі, де ми до того ж допомагаємо впроваджувати https://t.me/progresstech/849 . Вони також отримують наші навчальні матеріали, а також консультації щодо методик ефективного навчання цих тем.

Важливо наголосити, що вчителі цих партнерських шкіл регулярно повідомляють, які наші формулювання чи малюнки виявилися незрозумілі дітям, з чим та які саме у них виникли труднощі. Тому ми доопрацьовуємо навчальні матеріали практично після кожного уроку з тієї чи іншої теми у кожній зі шкіл.
Крім того, усі ці матеріали для уроків STEM ми показуємо й «нашим» новим школярам, а також студентам молодших курсів ЗВО, які приходять займатися до https://t.me/progresstech/889 . Усі вони висловлюють безліч цінних зауважень, які ми також одразу враховуємо.
У результаті цієї непоказної, кропіткої, але важливої роботи тексти деяких презентацій кожен навчальний рік переписуються майже повністю. Ми не шкодуємо часу та сил на такі вдосконалення, адже завдяки цьому наші матеріали стають ближчими та доступнішими для сучасного школярства.

Але це ще не все! Раз на рік багато навчальних матеріалів зазнають суттєвих змін не лише за формою, а й за змістом. Адже ми докладаємо зусиль, аби продемонструвати вплив природничих наук, інженерної справи та науково-технічного прогресу на суспільно-економічний розвиток людства. Для цього ми додаємо у презентації різноманітні статистичні дані, які яскраво й наочно ілюструють цей зв’язок.
Ми подаємо цю інформацію як в історичному контексті, так і в прямому зв’язку із сучасністю. Саме тому раз на рік — перед повторним вивченням новими класами ми оновлюємо всю нашу статистику, що стосується поточного стану речей у світі. Адже якщо школярі бачать неактуальні дані, вони втрачають довіру до освіти, яка не має сталого зв’язку з реальністю!

Ми впевнені: важливо відчувати пульс сучасності, тому внесли нові зміни, що враховують ключові трансформації у нашому світі. Звертаємо на них вашу увагу, просимо уважно ознайомитися з ними, а також максимально поширити їх серед усіх своїх друзів та близьких знайомих. Адже наші матеріали дуже змістовні, тож цікаві та корисні не тільки дітям, а й дорослим жителям України!

Деякі ключові нові дані розміщені на зображеннях https://www.facebook.com/groups/791426313191243/posts/1364082755925593/ , а нижче - перелік презентацій https://drive.google.com/drive/folders/1NNCc0jeCuNpfjwoTLxduczQrHR7SzED4 , де вони представлені разом з іншими важливими оновленнями.
 ☑️ У 5 класі в папці https://drive.google.com/drive/folders/1KQfU7z52oED44Rt4EYVf0gM1lY-h4_MV оновлено дані щодо космічних запусків, фінансову інформацію про витрати та заробітні плати у космічній галузі.
 ☑️ У 6 класі в папці https://drive.google.com/drive/folders/1fkhconHDTJVYYbL2YGSsvtjj0me8kwtp оновлено дані, які стосуються поточних світових та українських економічних показників.
 ☑️ У 7 класі в папці https://drive.google.com/drive/folders/1LcrbOGS108W9dEtLvKzLLDNkC59a2beg оновлено дані, що стосуються досягнення заявлених раніше https://en.wikipedia.org/wiki/Sustainable_Development_Goals . Додано нову презентацію №4 «Вступ. Цілі сталого розвитку та Україна», яка розповідає, як ухвалені ООН цілі співвідносяться з реальністю в Україні.

Не перемикайтеся, адже вас чекає ще багато цікавих та корисних оновлень, а також багато цілком нових матеріалів до дуже різноманітних тем!

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIyrWqsEAgm7N78H3mT4UdH6SMBgsKKAAKqpwACHLVhSX3SvZ-qdeWEPQQ 12 серпня 2026 року здійснив перший політ найбільший (зараз) авіалайнер, оснащений суто https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BD - X1, розроблений компанією https://en.wikipedia.org/wiki/Heart_Aerospace . Його злітна маса сягнула 11 тонн, розмах крила - 32 метри, а загальна потужність 4 електродвигунів - 1 МВт. Таким чином, його розмірності вже цілком відповідають типовим сучасним пасажирським ближньомагістральним літакам. Чим же він відрізняється від невмирущої класики завдяки принципово новому «серцю» та чому? Зараз дізнаєтеся!

Слід почати з кількох слів про його авторів, адже місце першого польоту (міжнародний аеропорт Платтсбург у штаті Нью-Йорк, США) може створити враження, що ідея такої передової оригінальної розробки народилася в Америці. Однак це не так. Насправді компанія Heart Aerospace була заснована у 2018 році в Гетеборзі (Швеція) Андерсом та Кларою Форслунд. Причому починалася вона як проект, що фінансувався шведською державою.

Спочатку планувалося створити повністю електричний регіональний літак ES-19, місткістю 19 осіб, призначений для польотів на короткі відстані. У січні 2022 року компанія Heart Aerospace успішно провела випробувальний політ моделі ES-19 у масштабі 1:5, який тривав 4.5 хвилини та дозволив розігнатися до швидкості 150 км/год.
Однак подальша розробка проекту показала, що необхідну вагу батарей раніше було оцінено надто оптимістично. Тому у вересні 2022 року компанія змінила вектор розвитку та представила ES-30 - більший регіональний літак, який має сертифікуватися вже за нормами для «звичайних» пасажирських літаків - https://en.wikipedia.org/wiki/EASA_CS-25 . Тепер він вміщатиме 30 пасажирів та отримає вже гібридну силову установку, що включає 2 традиційні https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BD . Очікується, що його дальність лише на електротязі становитиме 200 км, а у гібридному режимі - 400 км. Причому на коротких маршрутах літак зможе виконувати польоти виключно на електричній енергії.
У 2024 році Heart Aerospace побудувала Heart X1 - свій перший повномасштабний https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F , створений для відпрацювання технологій для моделі ES-30, наземні випробування якого були проведені у Гетеборзі.
У травні 2024 року Heart Aerospace відкрила в Лос-Анджелесі новий дослідницький центр, що спеціалізується на гібридній силовій установці, а у 2025 році повністю згорнула діяльність у Швеції та перенесла туди свою штаб-квартиру.
Компанія планує отримати сертифікат типу на ES-30 до кінця 2020-х років та сподівається, що експлуатаційні витрати у перерахунку на одне пасажирське місце будуть близькі до показників звичайних 50-місних турбогвинтових літаків.
Перший політ X1 відбувся 12 серпня 2026 року й тривав одразу 27 хвилин. Цікаво, що витрати на електроенергію для цього польоту склали всього 5$!
Важливо зазначити, що X1 є суто електричним літаком, а перехід на гібридну силову установку планується на передсерійному прототипі X2, який буде побудовано за підсумками випробувань X1.

Що ж можна сказати про технічні особливості цього унікального літака?
Дізнайтеся https://www.facebook.com/ProgresstechUA/posts/pfbid0moHqs7fLzcUAxoMpWNDtHiGP9G3QFikvxcyPwr6M4b6X5TCxqWeXHhC9Up6DSwefl !
Про всяк випадок нагадаємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у власному вбудованому браузері.

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIyoGqpLxxJO-LYL-d9A0J0WI8DEBitAALiqwACUIpRSa8-N6YQGBqpPQQ 15 вересня 1956 року почалася експлуатація другого у світі пасажирського реактивного літака, допущеного до регулярного масового перевезення пасажирів, — радянського лайнера https://en.wikipedia.org/wiki/Tupolev_Tu-104 . Ця машина стала етапною, як для радянської авіаційної промисловості, так і для радянських авіаліній, залишивши після себе яскравий, хоч і не цілком однозначний, слід.

Цікаво, що Ту-104 з'явився не на порожньому місці, а був створений на базі бомбардувальника https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83-16 .
Слід зауважити, що таким шляхом до цього йшли не тільки радянські, але, часто, й західні інженери, у тому числі фахівці https://uk.wikipedia.org/wiki/Boeing . Саме так з'явився, наприклад, перший у світі пасажирський літак з https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B0 - https://t.me/progresstech/858 .
Якраз наявністю такого пращура пояснюється цілий ряд екстравагантних для пасажирського літака елементів, як, наприклад, https://en.wikipedia.org/wiki/Drogue_parachute (!) замість https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81_%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B8 .

Втім, навіть такий «новий» літак все одно був чималим кроком уперед. Під нього реконструювалися https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BC%D1%83%D0%B3%D0%B0 , збільшувалася їх довжина, покращувалося покриття.
Саме з появою Ту-104 в аеропортах стали широко впроваджуватися https://en.wikipedia.org/wiki/Ground_support_equipment — https://en.wikipedia.org/wiki/Pushback_(aviation)#Tractors_and_towbars , https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA , водою та киснем, багажні машини, автоліфти й нарешті — самохідні трапи.
Почала працювати система оформлення квитків, реєстрації багажу, з'явилися автобуси для пасажирів.
На Ту-104 різко зріс рівень комфорту: на борту були встановлені м'які анатомічні крісла зі спинкою, яка регулювалася, у польоті надавалося гаряче харчування та напої, стюарди перед вильотом проводили обов'язковий інструктаж з безпеки, і т. п.
Таким чином, саме на Ту-104 у кінці 50-х був вперше на радянському просторі впроваджений стандарт обслуговування на борту літака, звичний у наш час.

P.S. Виробництво Ту-104 почалося, коли вже були оприлюднені висновки комісії з вивчення причин https://en.wikipedia.org/wiki/BOAC_Flight_781 першого у світі англійського реактивного пасажирського літака https://en.wikipedia.org/wiki/De_Havilland_Comet , тож радянський лайнер зміг щасливо уникнути можливих проблем з втомним руйнуванням. Але йому судилося познайомити авіаційних фахівців з іншим, тоді невідомим, але дуже небезпечним явищем — різко обмеженими вертикальними турбулентними потоками повітря на великій висоті, яке отримало згодом назву « https://en.wikipedia.org/wiki/Clear-air_turbulence ». Попадання у такий потік не розрахованого на це літака приводило до виникнення « https://en.wikipedia.org/wiki/Pitch-up »: різкого неконтрольованого набору висоти, виходу на критичні https://en.wikipedia.org/wiki/Angle_of_attack , втрати швидкості, звалювання та переходу в інтенсивний плоский https://en.wikipedia.org/wiki/Spin_(aerodynamics) .

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIykmqXGBUv2AkbM_UQXmkcoeg3fGfQAAIbpwACTVW5SNoLh8aOem79PQQ 1 вересня - відтепер і наше свято!
Бажаєте дізнатися, як так вийшло та чому це змушує нас звернутися до вас із наполегливим проханням? Тоді не полінуйтеся дочитати цю публікацію до кінця, адже ми проситимемо вас посприяти досягненню мети, що є спільною для кожного жителя нашої України!

3 роки тому наша інженерна компанія та київський ліцей №153 уклали договір про співпрацю у впровадженні уроків #STEM. Відповідно до нього наші фахівці з навчання допомагають розробляти всі необхідні для проведення уроків матеріали, включаючи мультимедійні презентації, методики та матеріали для практичних частин занять у класах, а також консультують вчителів. Ба більше, ми ходимо до цієї школи, щоб фіксувати усі незрозумілі моменти, типові питання та одразу вносити корективи, щоб кожен наступний «наш» клас отримував якісніший матеріал.
З 2025 року аналогічні договори укладено ще з 2 закладами: ліцеями №72 у Києві та №139 у Дніпрі. З того часу навчальні матеріали, а також наші консультації з методик ефективного навчання цих тем отримують і вони.
З цього року до такої співпраці долучиться ліцей «Перспектива» у Борисполі, де ми до того ж https://t.me/progresstech/849 .

Розуміючи, що поширення STEM у такий спосіб не відповідає потребам часу, ми зробили наступний важливий крок. Наша команда з навчання систематизувала усі розроблені навчальні матеріали, виклала їх у повністю відкритий доступ на https://drive.google.com/drive/folders/1NNCc0jeCuNpfjwoTLxduczQrHR7SzED4 * та доклала зусиль, щоб про це дізналося якомога більше вчителів.
У результаті цього за минулий рік кількість вчителів, які долучилися до використання наших матеріалів, перевищила 7️⃣0️⃣ осіб! Зауважимо: вони не є пасивними користувачами наших доробок, а активно долучаються до їх обговорення, розповідаючи, що треба змінити, щоб покращити сприйняття сучасним учнівством. Тож наші навчальні матеріали регулярно змінюються на краще завдяки й «нашим» вчителям.

Підкреслимо: ця робота проводиться у тісній взаємодії також й з розробниками модельних навчальних програм STEM для 5-9 класів Оксаною Бутурліною та Оксаною Артем'євою. Крім того, наші фахівці спільно з авторами програм та найактивнішими вчителями взяли участь у розробці рекомендованих календарно-тематичних планувань для 5-х, 6-х, 7-х та 8-х класів, які з цього року вже використані як база у частині наших партнерських шкіл.

Зазначимо, що завжди дотримуємося приказки « https://uk.wikipedia.org/wiki/Excudent_alii_spirantia_mollius_aera », тобто не втручаємось туди, де не вважаємо свої компетенції достатніми лише через те, що розуміємось на чомусь іншому. Тож упевнені, що зможемо домогтися гарного результату лише шляхом регулярних консультацій зі «шкільною» спільнотою та врахуванням зауважень та пропозицій, які ми отримаємо.
Щоб ефективно організувати таку взаємодію, ми й надалі публікуватимемо підготовлені нами для кожної STEM-теми матеріали у групі Фейсбуку https://www.facebook.com/groups/791426313191243/ . При цьому ми сподіваємося, що всі зацікавлені сторони їх вивчатимуть та надаватимуть конструктивну критику, а також побажання щодо їхнього поліпшення.
Однак це буде можливо тільки якщо про цю ініціативу дізнається якомога більше людей. Тож ми наполегливо проситимемо кожного читача https://www.facebook.com/ProgresstechUA/posts/pfbid02kZCj3Rqv3crLuqUbNu714pXnmmgaytCoXq9KukLDKre1BwJDYuMUu5U6ZL4b8Wcjl , щоб задобрити його вередливі алгоритми та переконати їх показати цей допис якомога більшій кількості українців, а також надіслати його усім своїм друзям і знайомим у Телеграмі із таким самим проханням!
Повірте, виправити скрутну ситуацію з освітою можна лише злагодженою спільною діяльністю, а коли так, нумо починати діяти вже зараз!

P.S. Бажаєте долучитись до допомоги зі https://t.me/progresstech/849 , https://t.me/progresstech/870 , https://t.me/progresstech/565 , або отримати таку допомогу від нас?
Пишіть нашому фахівцю з навчання та https://t.me/Darinasavchukk з задоволенням Вам допоможе!

* Зараз ви можете знайти на https://drive.google.com/drive/folders/1NNCc0jeCuNpfjwoTLxduczQrHR7SzED4 матеріали для уроків у 5-х, 6-х та 7-х класах, розроблені нами раніше. Матеріали для 8-х класів завантажуватимуться за їх готовністю.

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIyhWqVkfFJ1O0gQGDx0lY_qXIt9nYvAAJxoAACN66pSM8xhB_SY_pdPQQ 31 серпня 1947 року у повітря полинув СХ-1 - старомодний біплан з «окатою» кабіною, якому судилося стати одним з наймасовіших та довгоживучих літаків в історії світової авіації - знаменитим Ан-2!

Варто зауважити, що, з'явися Ан-2 десь на заході, він був би вдалим та досить популярним, але дуже характерним представником численних «робочих конячок» місцевих авіаліній та сільгоспавіації.
В СРСР же Ан-2 виявився дуже неординарним, якщо не унікальним літаком, який яскраво продемонстрував усю нетиповість https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 серед інших провідних радянських авіаторів.

Бажаєте дізнатися, у чому справа?
Тоді прочитайте https://www.facebook.com/ProgresstechUA/posts/pfbid02e9n8gvMJpeQg6VKkEYiEu9V5VWqTw62CBaiy1nfGfpTLSzbmTvV2z6YN4YtzWF95l !
Про всяк випадок нагадаємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у власному вбудованому браузері.

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIyd2qViBNrd-B_7x1LZiPjGyLVJ_3JAAK0nwACN66pSNz3muvmYkHqPQQ Наш власний безоплатний інженерний літній табір вперше діяв усе літо!
Дізнайтеся, чому це гарна новина та як долучитися до виховання нового покоління українських технічних фахівців цієї осені.

Як відомо постійним читачам, наша авіаційна інженерна компанія організовує https://t.me/progresstech/560 . Однак у минулому вони тривали 2–3 тижні. Після цього їхні учасники роз’їжджалися на літні канікули або, навпаки, збиралися ознайомитися з інженерною справою протягом 2–3 тижнів перед початком навчального року у своїх школах.

Проте це літо виявилось для нас особливим!
⚙️ Спочатку з’ясувалося, що https://t.me/progresstech/897 . Це вдвічі більше, ніж торік. Скажемо чесно, ми на це не розраховували, тож нам довелося терміново залучити для цих занять додатковий резерв волонтерів, які працюють інженерами у нашій компанії, а також слухачів, які давно навчаються у нашому https://www.facebook.com/groups/794820208198453 . Однак це така помилка в плануванні, якій ми раді!
⚙️ Згодом виявилося, що майже половині учасників наших інженерних зустрічей вони настільки сподобалися, що школярі забажали продовжувати заняття й після закінчення запланованого терміну.
⚙️ Ба більше, понад десяток школярів настільки захопилися своїм технічним розвитком, що приходили до нас аж до самого кінця літа!

Те, що знайшлися школярі, які віддали перевагу своєму професійному розвитку в технічній сфері перед літнім відпочинком, впевнює: українська молодь зможе відродити та розвинути інженерну справу й промисловість у нашій Україні!
Особливо тішить, що «наше» школярство направило свій вільний час зокрема на https://t.me/progresstech/568 – частини фізики, яка, м’яко кажучи, вже давно не є популярним предметом серед сучасних підлітків. Мало того, механічними завданнями з задоволенням займалися навіть школярі, які ще не починали вивчати її у школі.
Тому ми віримо, що молоднеча й надалі приходитиме до нас — уже у складі наших традиційних постійних груп школярів 7–11 класів, які займаються https://t.me/progresstech/565 , а також прикладними інженерними завданнями з використанням 3D-друку.

Користуючись нагодою, запрошуємо й кожного з вас долучитися до такого нашого осіннього інженерного навчання як учень* або як ментор, а також https://www.facebook.com/groups/794820208198453/posts/1782781742735623/ наших літніх збіговищ. Сподіваємося, ви не полінуєтеся переглянути їх, щоб переконатися: підліткам цілком до душі наші підходи до їхнього виховання. Адже багато хто з них виконує завдання з помітним ентузіазмом, живо, але аргументовано обговорюючи один з одним спірні припущення та схеми, що за ними побудовані.
Ми впевнені, кожен з вас розуміє: це саме те, що потрібно зараз для швидкого відновлення та розвитку нашої України, тому поділиться цією розповіддю з усіма своїми друзями та знайомими, як тут, у Телеграмі, так й https://www.facebook.com/groups/794820208198453/posts/1782781742735623/ !

Тож, якщо ви бажаєте долучитись до нашої допомоги зі https://t.me/progresstech/849 , https://t.me/progresstech/870 , https://t.me/progresstech/565 , або отримати таку допомогу від нашої компанії, пишіть нашому фахівцю з навчання та https://t.me/Darinasavchukk з задоволенням допоможе вам з цими питаннями!

P.S. Пам’ятайте: займатися фізикою та сучасним інжинірингом не тільки дуже захопливо, а ще й прибутково. Адже навіть студенти старших курсів технічних спеціальностей бакалавра, у яких є гарні інженерні вміння, мають можливість працювати у нашій компанії та мати дохід, який не тільки значно перевищує середню зарплату усіх українських робітників в усіх галузях, а ще й вищий за «стартовий» дохід 50% джунів в українських IT компаніях (за даними відомого ресурсу https://dou.ua/ ).

* Адже у нас є найрізноманітніші програми навчання, які будуть корисні не тільки школярам та студентам, а й навіть «дорослим» людям!

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIyaWqTBhqD3jswY-0PYzRjwT2JsmaxAALOngACDNWYSJF4jToZJfOKPQQ Вітаємо наших читачів з Днем авіації України!

Як відомо, перші серйозні кроки нашої авіації пов'язані з ім'ям https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0,_%D0%90%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 , який заснував в Одесі https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B0%D1%8D%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0 , що займався ліцензійним виробництвом різноманітних французьких літаків фірм https://uk.wikipedia.org/wiki/Farman , https://ru.wikipedia.org/wiki/Nieuport#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F та https://uk.wikipedia.org/wiki/Avions_Voisin , а потім був перетворений на https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4 .
Майже у той же час у нас з'явився й перший https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D1%96%D1%87#%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F у Запоріжжі.

Надалі авіаційне виробництво в Україні перебралося у https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2_(%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4) та https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4 , де у 30-ті роки будувався цілий ряд різних цивільних літаків різноманітних конструкцій, розроблених https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BD,_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 , https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 , https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2,_%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 та іншими талановитими авіаційними інженерами.
Тоді ж в Україні були створені й великі центри підготовки авіаційних фахівців — https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9C._%D0%84._%D0%96%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%C2%AB%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82%C2%BB та https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82%C2%BB авіаційні інститути.

Після закінчення Другої світової війни авіатори України одними з перших освоїли виробництво реактивних авіалайнерів, які десятиліттями масово перевозили пасажирів у багатьох куточках світу, а також створення важких військово-транспортних машин.

Саме ця столітня історія розвитку авіації у нашій країні дозволяє нам зараз, вже у 21 столітті — епоху ніколи раніше не баченої світової інтеграції, розвивати свою ефективну участь у проектах світових лідерів авіаційної промисловості, допомагаючи підіймати у повітря нові шедеври сучасної науки та техніки!

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIyXmqJ6PgCZTh1f2aw3GNIL9ihf9SsAAJdsgACY4NRSMOF2xSAmZPNPQQ 22 серпня 1952 року вперше піднявся у повітря реактивний (!) пасажирський летючий човен https://en.wikipedia.org/wiki/Saunders-Roe_Princess , який своєю появою завершив епоху трансатлантичних аристократичних літаків. Ця дата - гарний привід розповісти про все це трохи докладніше. Не перемикайтеся!

Слід почати з того, що до Другої світової війни одна з найбільших британських авіакомпаній https://en.wikipedia.org/wiki/Imperial_Airways успішно використовувала великі далекомагістральні пасажирські https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D1%82%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD (наприклад, https://en.wikipedia.org/wiki/Short_Empire та https://en.wikipedia.org/wiki/Short_S.26 ) для створення мережі маршрутів, що з’єднували між собою навіть найвіддаленіші куточки імперії. Ці летючі човни не тільки проклали нові повітряні шляхи, а й забезпечили пасажирам безпрецедентний рівень комфорту: розкішні індивідуальні каюти, прогулянкову палубу, простору кухню, а також окремі ванні кімнати (!) для чоловіків та жінок. Однак уся ця діяльність була майже повністю зруйнована інтенсивними бойовими діями, під час яких Imperial Airways об’єдналася з https://en.wikipedia.org/wiki/British_Airways_Ltd , утворивши 1940 року державну авіакомпанію https://en.wikipedia.org/wiki/British_Overseas_Airways_Corporation (BOAC).

Почесне місце серед переможців, зайняте у 1945 році, дозволило Британській імперії ще декотрий час намагатися не помічати проблем, що накопичилися в ній та через які вона вже починала тріщати по швах. Тож одразу ж після настання миру англійське https://en.wikipedia.org/wiki/Ministry_of_Supply спільно з ВОАС замовили компанії https://en.wikipedia.org/wiki/Saunders-Roe розробку нового далекомагістрального пасажирського летючого човна для заміни зношених війною та морально застарілих Shortів. Машина мала перевозити 105 осіб на відстань до 10 000 км, забезпечуючи всім своїм пасажирам колишній комфорт, але при цьому йдучи в ногу з усіма новітніми технічними тенденціями.

Велика дальність польоту та величезний об’єм внутрішніх приміщень призвели до того, що максимальна злітна вага нової машини сягнула 150 тонн!
До чого це призвело та які наслідки мали усі інші рішення, прийняті при створенні Princess?
Читайте https://www.facebook.com/ProgresstechUA/posts/pfbid037vJ5gqkXQnoKegkdY97cjYqyiq49xmUyn4mrhc961y8AdqAjJWVUbgGvKWnGQzgyl на Фейсбуці!
Про всяк випадок нагадаємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у власному вбудованому браузері.

#STEM Урок №14
Абревіатура https://uk.wikipedia.org/wiki/STEM передбачає вивчення наукових підходів, які потрібні для різноманітної практичної діяльності, а автори однієї з навчальних https://naurok.com.ua/kalendarno-tematichne-planuvannya-stem-6-klas-za-modelnoyu-navchalnoyu-programoyu-stem-5-6-klasi-mizhgaluzeviy-integrovaniy-kurs-dlya-zakladiv-zagalno-seredno-osviti-avtori-butu-356216.html -освіти для 6-9 класу, яка нам найбільш подобається, вважають, що знайомство з інженерними технологіями людства треба починати з теми «транспорт». Дізнайтеся, як ми поєднали це разом та що саме пояснюємо на відповідних уроках?

Як відомо постійним читачам, з вересня 2024 року ми допомагаємо київському ліцею №153 з уроками STEM: готуємо навчальні матеріали та присутні на всіх заняттях, коли їх викладають. Ми ходимо до школи, щоб фіксувати незрозумілі моменти, типові питання та одразу вносити корективи, щоб кожен наступний «наш» клас отримував якісніший матеріал. Ба більше, з вересня 2025 року наші матеріали, апробовані таким чином, а також наші консультації з методик ефективного навчання цих тем у 5-7 класах, отримують ще 2️⃣ заклади: школа №72 у Києві та ліцей №139 у Дніпрі.
Характерною рисою «нашої» програми є те, що її 3-й модуль для 6 класу цілком присвячено розвитку транспорту та відповідним технологіям. Тож не дивно, що серед перших тем є «Транспортні засоби та інфраструктура. Транспорт індивідуальний та громадський». Так учням одразу пояснюють: неможливо ні розробляти корисні транспортні технології, ні ефективно користуватися ними, якщо ти не розумієш, які потреби задовольняли перевезення раніше та зараз, а також які саме знання, вміння та ресурси необхідні для їх забезпечення.

Тому у нашій 2-й презентації Модуля №3 (та 14-й з початку 6 класу) ми розповіли школярам наступне:
⚙️ Де та коли з’явилися рукотворні дороги, як та чому вони виглядали саме так.
⚙️ Коли винайшли колісний транспорт, чому саме коні стали його головним «двигуном» на тисячоліття та яких вони мали конкурентів.
⚙️ Чому замість того, щоб спокійно рухатися дорогами, люди обирали дуже небезпечні морські пригоди, які нерідко закінчувалися повною катастрофою.
⚙️ Навіщо ще кілька тисяч років тому людство розшукувало та вивчало складні закони геометрії, астрономії та механіки.
⚙️ Як на способи перевезення вантажів та пасажирів вплинула перша науково-технічна революція.
⚙️ Які головні засоби транспортування основних товарів, що потрібні людству, існували та є актуальним зараз, та чому.
⚙️ Чи є принципова різниця у методах перевезення вантажів та пасажирів.
⚙️ Які переваги та недоліки мають індивідуальний та громадський транспорт.
Докладніше про все це – у https://www.facebook.com/groups/791426313191243/posts/1028510662816139/ !

Віримо: вивчення матеріалів, які ми публікуємо у групі Фейсбуку https://www.facebook.com/groups/791426313191243 (та популяризуємо з вашою допомогою), посприяє розумінню, що природничі науки створювалися для вирішення життєво важливих побутових проблем. Це вмотивує українців вивчати їх, щоб знову зробити країну безпечною та зручною для життя та розвитку кожного. Тож знайомтеся з нашими ідеями, висловлюйте конструктивну критику та розповсюджуйте їх!

На закінчення похвалимося, що й 14-та наша доповідь викликала живий інтерес у кожному класі, де ми її демонстрували. Про те, що школярі уважно слухали, свідчать питання, які вони не посоромилися нам поставити. Ось деякі з них:
☑️ Навіщо потрібно робити дороги складними, у стільки шарів?
☑️ Чому у нас на дорогах ями з’являються частіше ніж в Європі?
☑️ Як дізнавалися куди та скільки плисти, якщо годинник або компас на кораблі ламалися?
☑️ Хіба від спалювання вугілля не буває багато диму: як парові двигуни використовували у містах?
☑️ Свій автомобіль комфортніше ніж автобус, навіщо тоді його обирати? До того ж автобуси не під’їжджають додому!
Чи зможуть наші читачі дати зрозумілі дітям та при цьому лаконічні відповіді на них у коментарях до цієї публікації?)

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIyUWqF0Q7blDkPM0ojXaUfTL3f6zV2AAKTsQACTMwwSIh2XLMopL8qPQQ 19 серпня 1969 року на авіаційному горизонті з'явилася нова зірка - створено літакобудівний концерн https://uk.wikipedia.org/wiki/Embraer !
Ця бразильська компанія🇧🇷 - яскравий приклад того, наскільки довгий та тернистий шлях чекає на тих, хто вирішить створити «з нуля» таку передову галузь, як авіабудування у бідній країні « https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82 ».

Разом з цим історія розвитку Embraer демонструє, що можна досягти успіху навіть у такій нелегкій справі, як найтехнологічніший інжиніринг, якщо народ дійсно палко цього забажає, а держава вчасно відійде убік, давши дорогу приватному бізнесу*.
Півстоліття наполегливої праці бразильців перетворили Embraer з маленької державної компанії, що налічувала 500 фахівців та спеціалізувалася в основному на військовій авіації, на 4-го у світі приватного виробника магістральних та бізнес літаків з http://slovopedia.org.ua/38/53407/383085.html сумою понад 30 млрд. $ на рік** (це приблизно 2/3 доходу державного бюджету України) та 20 000 талановитих співробітників.

З такою відданістю, прагненням до досягнень та здатністю долати найскладніші перешкоди, Embraer стала живим доказом того, що немає нічого неможливого, коли народ сповнений волі, а держава готова сприяти приватному підприємництву.

* Спочатку Embraer вправно розвивався на прямих державних інвестиціях під державним управлінням, але на початку 90-х потрапив у важку економічну кризу (від 12 000 співробітників залишилося трохи більше як 3 000!) та був врятований тільки завдяки ефективно проведеній https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F .
** Загальний https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3 Embraer у 2025 році становив 7.5 млрд. $!

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIyK2p7IIPRV0RVpV9HO3iS4yh0QiCIAAJboQACyxXZS5jqC2YIdzi_PQQ 11 серпня 1955 року вперше відбувся вдалий політ нового літального апарату – https://en.wikipedia.org/wiki/Convertiplane фірми https://en.wikipedia.org/wiki/Bell_XV-3 . Здавалося б, після вдалих випробувань, що підтвердили життєздатність концепції поворотних двигунів, одразу мало розпочатися його масове виробництво.
Тоді було дуже складно уявити, що від цього моменту до озброєння армії США першим у світі конвертопланом https://en.wikipedia.org/wiki/Bell%E2%80%93Boeing_V-22_Osprey пройде ще 5️⃣0️⃣ років – це станеться лише у 2005!
Витече ще чимало часу, перш ніж у 1977 році злетить інший експериментальний конвертоплан https://en.wikipedia.org/wiki/Bell_XV-15 , а у 1989 - V-22, який у підсумку й піде у серію.

Причиною такого тривалого введення в експлуатацію став комплекс проблем, зокрема вібрації та https://en.wikipedia.org/wiki/Self-oscillation , що виникають за певних кутів повороту ротора. Це викликало серію руйнувань під час льотних тестів, після яких деякі з машин більше не підлягали відновленню.
Під час останнього запланованого польоту в https://en.wikipedia.org/wiki/Wind_tunnel у https://t.me/progresstech/933 XV-3 вийшов з ладу, що спричинило серйозні пошкодження як самого літального апарату, так ще й дорогого обладнання.
Після цього експерименти з машинами цього типу було на досить довгий час припинено…

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIyHWp0gk4N7OfE5OIBo-yE-Hk1KzXDAAIorwACHq-pS9_VhM111idOPQQ Сьогодні виповнюється 1️⃣4️⃣ земних років з моменту висадки американського https://en.wikipedia.org/wiki/Curiosity_(rover) на поверхню червоної планети!
Маленький ровер найстаріший діючий апарат*, що продовжує вивчати Марс після того, як його побратим https://en.wikipedia.org/wiki/Opportunity_(rover) (який пропрацював до цього 1️⃣5️⃣ років) припинив роботу, потрапивши у пилову бурю у 2018 році.

Основними цілями Curiosity були: пошук відповідей на питання, чи існували на Марсі прийнятні для життя умови; збір докладних даних про клімат та геологію Марса, а також підготовка до висадки на Марс людини.
За 14 років марсохід пройшов 37 кілометрів, подолав кратер Гейла (який колись був озером) та піднявся на висоту 368 метрів, забравшись на гору Шарп, провів численні дослідження ґрунту (виконав буріння вже 46 разів!) та зробив величезну кількість фотографій.

Дуже цікаво відзначити, що знайшлося безліч ентузіастів, які вручну «зшили» його кольорові та чорно-білі знімки, тому ми https://www.360cities.net/sets/curiosity-mars/page/9 приголомшливої чіткості.
Окремою «фішкою» частини цих панорам є те, що «селфіпалка» марсохода (його маніпулятор) був акуратно затертий так, що Curiosity можна побачити цілком, буцімто ти стоїш просто поруч з ним!

P.S. Трохи технічних подробиць про нашого героя.
Триметровий марсохід важить 899 кг та пересувається зі швидкістю до 144 метри на годину. Він оснащений камерами, набором інструментів дистанційного дослідження, спектрометром, ковшем для забору ґрунту, комплектом метеорологічного обладнання. Всього у нього на борту 10 наукових приладів для дослідження поверхні Марса та 17 кольорових й чорно-білих камер для навігації та знімання.

* Зараз Марс досліджують одночасно два американських марсоходи: Curiosity та Perseverance, який прибув у 2021 році. Усього ж дотепер на Марсі працювали 5 людських роботів: 4 американських та 1 китайський. Так що прогрес не зупиняється!)

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/AgACAgIAAxkBAAIvUmmJtdqdv-prqP5FW0UHJtJIhge9AAJQFGsbsLNRSLbF9_aBK6abAQADAgADeAADOgQКожна авіаційна «фірма» з плином часу накопичує свої самобутні звичаї. Не стала винятком й The Boeing Company. Однією з таких «традицій» є завзяте бажання підіймати свої новинки у повітря на початку лютого. Тож саме 9 лютого 1963 року злетів https://en.wikipedia.org/wiki/Boeing_727 - перший лайнер компанії, проданий у кількості понад 1️⃣0️⃣0️⃣0️⃣ штук! Нам здається, що це чудовий привід розповісти про нього дещицю цікавих фактів.

Почнемо з того, що інженери Боїнга взялись проектувати 727-й після ретельного вивчення потреб покупців із розрахунку на те, що замовники куплять у них близько 250 літаків. Проте лайнер вийшов настільки вдалим, що за 21 рік випуску (з 1963 по 1984) Boeing продав авіакомпаніям 1841 машину!
Такого видатного комерційного успіху вдалося досягти завдяки тому, що фахівці Боїнга вперше ризикнули поєднати в одному літаку цілу низку різних новаторських рішень.
По-перше, це високомеханізоване крило з трищілинними https://ru.wikipedia.org/wiki/Закрылок (використані вперше у світі), що забезпечило чудові злітно-посадкові характеристики.
По-друге - https://ru.wikipedia.org/wiki/Вспомогательная_силовая_установка, яка зробила літак незалежним від стаціонарних джерел живлення на невеликих слабо обладнаних аеродромах.
По-третє, використання https://ru.wikipedia.org/wiki/Реверс_тяги на всіх трьох двигунах.
Саме завдяки цим та іншим технічним новаціям (наприклад, вбудованому трапу) В727 був дуже радо прийнятий авіакомпаніями, тому в 1960-х швидко поширився за межі США, особливо в країни Латинської Америки та Середземномор'я.

Влучно підібрана комбінація таких новинок та грамотний маркетинг призвели до того, що до появи на початку 80-х https://ru.wikipedia.org/wiki/McDonnell_Douglas https://en.wikipedia.org/wiki/McDonnell_Douglas_MD-80 у Боїнга фактично не було вагомих конкурентів у цьому сегменті. Ні радянський https://ru.wikipedia.org/wiki/Ту-154, ні англійський https://ru.wikipedia.org/wiki/Hawker_Siddeley_Trident, ні французький https://ru.wikipedia.org/wiki/Dassault_Mercure не мали технічної можливості на рівних протистояти американському літаку. Саме тому машина змогла стати наймасовішим лайнером у своєму класі.

Виведення на ринок B727 дало компанії значну перевагу перед конкурентами з «McDonnell Douglas» та проторувало шлях іншому масовому авіалайнеру фірми. Авіакомпанії, що вже звиклі працювати з Boeing, майже «автоматично» почали замовляти в них й літак нового покоління - https://ru.wikipedia.org/wiki/Boeing_737.

P.S. Під час підготовки розповіді використано матеріали Костянтина Шибалкіна, за що ми йому дуже вдячні.

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIvRWmIfzTQH2BwbTEfqxDeh23DUm00AAIimgACsLNJSMcEn9hXppzLOgQ8 лютого 1933 року вперше піднявся у повітря пасажирський літак, в якому фірма Boeing цілеспрямовано зібрала цілий букет інновацій, що надалі стало візитною карткою компанії та дозволило їй вибитися у лідери авіабудування. Ми вважаємо, що це вдалий привід розповісти про нього, а також про те, що навіть дуже прогресивні рішення не врятують проект, якщо він створений за хибною або застарілою концепцією.

Отже, представляємо до вашої уваги https://en.wikipedia.org/wiki/Boeing_247 – перший серійний суцільнометалевий десятимісний авіалайнер.
У ньому були водночас реалізовані наступні нововведення: «вільне» від підкосів крило, https://en.wikipedia.org/wiki/Trim_tab на рульових поверхнях, https://uk.wikipedia.org/wiki/Система_запобігання_обмерзанню, шасі, що прибирається, https://en.wikipedia.org/wiki/Semi-monocoque та https://uk.wikipedia.org/wiki/Автопілот. Пізніше літак отримав https://en.wikipedia.org/wiki/Variable-pitch_propeller_(aeronautics) та низку інших нововведень.

Попри всі ці переваги, машина Боїнга з тріском програла у конкурентній боротьбі дітищу іншого видатного американського авіавиробника – https://en.wikipedia.org/wiki/McDonnell_Douglas геніального https://en.wikipedia.org/wiki/Donald_Wills_Douglas_Sr., який майже в той самий час створив лінійку https://en.wikipedia.org/wiki/Douglas_DC-3, що трохи згодом стане всесвітньо відомою та розпочне нову епоху у цивільній авіації.
Через цю поразку Boeing 247 був зроблений у кількості всього 75 шт.

Всупереч провалу із масовим випуском, виготовлені лайнери показали себе дуже надійними та добротними машинами, тому повноцінно використовувалися на авіалініях аж до Другої світової війни. Окремі ж екземпляри взагалі експлуатувалися до початку 1960-х років!

Чи знають наші читачі, що ж завадило Boeing перемогти Douglas у цьому змаганні та які самі притаманні лише «Дакоті» риси дозволили їй стати бестселером свого часу?

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIvOGmHlq5Gxe9DpinMJg2TNg-sIlA9AAImmgAC2GhBSBK9r-D58DaBOgQВідкрито реєстрацію на наше власне традиційне навчання - курси «Основи конструювання авіаційної техніки» з новинкою - оплачуваним стажуванням!

Курс спрямований на формування знань з конструювання цивільної авіаційної техніки та підготовку до початку професійної діяльності у нашій компанії. Поспішайте зареєструватись, адже кількість охочих навчатися у нас зростає – цієї осені ми отримали найбільшу кількість заявок за декілька останніх років!
Наша навчальна програма складається з таких модулів.

Модуль 1 – Базова підготовка (5 тижнів):
⚙️ Конструкція літаків.
⚙️ Авіаційне матеріалознавство.
⚙️ Оцінювання якості засвоєних знань та практичних вмінь за Модулем 1.
🎯 Слухачам, які за результатами цього оцінювання (яке включає й попередню співбесіду) продемонструють знання та навички, рівень яких перевищує наперед визначений, буде запропоновано пройти ОПЛАЧУВАНЕ СТАЖУВАННЯ у нашій компанії.

Модуль 2 – Оплачуване стажування (12 тижнів):
⚙️ Основи технології літакобудування.
⚙️ Складання авіаційних конструкцій та агрегатів.
⚙️ Види з’єднань та кріплень.
⚙️ Інженерна графіка.
⚙️ Інженерна англійська.
⚙️ Індивідуальна робота з менторами.

Формат навчання:
📌 Заняття починатимуться після 16:00 та проходитимуть 5 разів на тиждень.
📌 Форма навчання – онлайн (або у змішаному форматі – для мешканців Києва).

До участі запрошуються:
☑️ Студенти останнього курсу бакалаврату.
☑️ Студенти магістранти.
☑️ Випускники технічних спеціальностей ЗВО.

Отже, якщо ви бажаєте опановувати нові знання під керівництвом наших досвідчених інженерів та корпоративних тренерів, мрієте побудувати кар’єру в кращій інжиніринговій компанії нашої країни, то вам потрібно:

➡️ https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScllkD3qlUoxY4BRWyaguFJNBfVUZMsRfGREo1qSVsmj9Jc3Q/viewform?usp=dialog: до 1 березня.
➡️ Пройти конкурсний відбір (тестування*): 03 березня.
➡️ Розпочати навчання: з 09 березня.
Усі організаційні деталі будуть надіслані вам на пошту, котру ви вкажете під час https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScllkD3qlUoxY4BRWyaguFJNBfVUZMsRfGREo1qSVsmj9Jc3Q/viewform?usp=dialog.

* Тест включатиме питання з https://www.facebook.com/groups/586058005163295, технології машинобудування, https://www.facebook.com/groups/525220417955686 та англійської мови.

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIvK2lvlseX5r79QPByKs0zIW80ARK_AAJDoAACkbCBSww_2tIvD3bZOAQ20 січня 1942 року здійснила свій перший політ дуже цікава машина, яка значно випередила свій час, але про яку попри це в наші дні мало хто знає. Ми вважаємо, що треба виправити цю несправедливість, тож зустрічайте нашу розповідь про https://en.wikipedia.org/wiki/Messerschmitt_Me_323_Gigant!

Історія розвитку техніки часто буває заплутана, тож іноді новаторські ідеї виникають на базі чудернацьких, або навіть зовсім невдалих рішень.
Саме так сталося із цим цікавим апаратом. Річ в тім, що спочатку ця машина замислювалася як... одноразовий безмоторний планер https://en.wikipedia.org/wiki/Operation_Sea_Lion!

Бажаєте дізнатися, як так вийшло?
Тоді читайте https://www.facebook.com/ProgresstechUA/posts/pfbid0HgydFFjuiMmmwVbM2mtJdLK4qMykHUZqzguHnxjk1BUtsnbacoUvNKhKDbPL9BtFl про цю дивакувату, але дуже інноваційну розробку у Фейсбуці!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем FB. Розумний Телеграм покаже вам наші пости й так – у власному вбудованому браузері.

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIvHmlpEe7H4Psfi0Xf6N9-WmxDgLRbAAJskAACmkpJSxZfS5pkhpcMOAQ15 січня 2009 року пасажирський авіалайнер https://uk.wikipedia.org/wiki/Airbus_A320_серії ( https://en.wikipedia.org/wiki/US_Airways_Flight_1549) майже відразу після зльоту з аеропорту Нью-Йорка ще до набору безпечної висоти зіткнувся з пташиною зграєю. У результаті цього в нього одразу ж відмовили обидва двигуни. Капітан https://en.wikipedia.org/wiki/Sully_Sullenberger майже не мав часу на аналіз ситуації, що склалася, тож одразу прийняв вельми ризиковане рішення: посадити A320 на студені води річки Гудзон. Завдяки високому професіоналізму екіпажу ніхто зі 155 пасажирів суттєво не постраждав.

З одного боку, капітан у дуже скрутних умовах зміг забезпечити безпеку людей, але з іншого - піддав їх ризику аварійної посадки та втопив літак. Річ у тім, що були незначні шанси розвернутися та сісти в аеропорту, але пілоти не скористалися цією можливістю. Цей факт став ключовим питанням тривалого розслідування, у результаті якого дії Салленбергера врешті-решт були визнані єдино можливими.

Якщо вас зацікавила ця історія, то радимо прочитати https://en.wikipedia.org/wiki/US_Airways_Flight_1549, а якщо ж ви, як й ми, є фанатами блискучого https://uk.wikipedia.org/wiki/Том_Генкс, то вкрай рекомендуємо ще й чудовий фільм про цю подію - « https://en.wikipedia.org/wiki/Sully_(film)»!

pinned «​Долучайся до нашого власного навчання на Service Engineer з можливістю подальшого працевлаштування! Ми не стоїмо на місці, тож запускаємо абсолютно нову програму підготовки інженерів з експлуатаційної підтримки. Це унікальний шанс потрапити у світ великої…»

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIvEWllJk6GDeBHhbF33Zj5c0h5FZscAAKBjgACLEYoS3-7lLbHuaujOAQ#STEM Урок №12
Абревіатура https://uk.wikipedia.org/wiki/STEM не вимагає навчати технологій вирощування рослин, тобто знанням, яким чином та чим саме треба обробляти ґрунт, як його насичувати поживними речовинами, що та як на ньому вирощувати. Однак ми, разом з авторами https://naurok.com.ua/kalendarno-tematichne-planuvannya-stem-6-klas-za-modelnoyu-navchalnoyu-programoyu-stem-5-6-klasi-mizhgaluzeviy-integrovaniy-kurs-dlya-zakladiv-zagalno-seredno-osviti-avtori-butu-356216.html, впровадження якої підтримуємо, вважаємо, що без цієї теми ніяк не обійтися. Дізнайтеся, чому це так, та як ми пояснюємо це школярам!

Як відомо постійним читачам, вже другий рік ми допомагаємо київському ліцею №153 з уроками STEM: готуємо навчальні матеріали та присутні на всіх уроках, коли їх викладають. Ми ходимо до школи, щоб фіксувати типові питання, незрозумілі моменти та одразу вносити корективи, щоб кожен наступний «наш» клас отримував якісніший матеріал. Ба більше, з цього навчального року матеріали апробовані таким чином, а також наші консультації з методик навчання цих тем у 5-7 класах, отримують ще 2️⃣ заклади: школа №72 у Києві та ліцей №139 у Дніпрі.

Характерною рисою «нашої» програми є те, що її 2-й модуль для 6 класу включає теми «Умови вирощування рослин. Інструменти оцінювання факторів навколишнього середовища». Так учням одразу пояснюють: вони вивчають STEM та інші шкільні предмети не задля оцінок та похвал, а щоб розуміти, як людство поставило собі на службу найрізноманітніші рослини та за 200 останніх років збільшило кількість їжі, що ми з них отримуємо, у ДЕСЯТЬ разів!

Тому у парі нових презентацій на цю дуже важливу та цікаву тему ми розповідали, чому треба знати, що фахівці з сільського господарства, біології, хімії, фізики та географії:
🎯 розробили безліч різноманітних машин для обробки ґрунтів будь-яких типів;
🎯 дізналися, які саме речовини потрібні кожній рослині на кожному типі ґрунту;
🎯 довідалися, як вдосконалювати рослини для більшої відповідності нашим потребам;
🎯 винайшли технології масового виробництва машин, речовин та рослин.
Адже без цих осмислених знань неможливо й надалі розумно змінювати навколишній світ природи у більш корисний людству бік!

Тому у нашій 2-й презентації Модуля №2 (та 12-й з початку 6 класу) ми звернули увагу школярів на наступне:
⚙️ Найбільшу урожайність зараз мають країни, які ніяк не асоціюються зі світовими «житницями».
⚙️ Існують нові технології обробки ґрунту, які не потребують «класичного» всеосяжного глибинного орання, але вимагають обладнання, для виробництва якого потрібне розвинуте машинобудування.
⚙️ Збільшення врожайності можливе лише за умов інтенсивного внесення синтетичних добрів, виробництво яких можливе лише за наявності розвинутої хімічної промисловості.
⚙️ Покращення існуючих та створення нових якісніших рослин можливе лише, коли у твоїй країні існують хіміко-біологічні лабораторії та селекційні станції.
Докладніше про все це – у https://www.facebook.com/groups/791426313191243/posts/971052538561952/!

Щоб остаточно розібратися, що потрібно робити, щоб бути аграрно розвиненою країною, потрібно зрозуміти все це, та поєднати з інформацією з https://www.facebook.com/groups/791426313191243/posts/901873732146500/ на цю тему.

Віримо: вивчення матеріалів, які ми публікуємо у групі Фейсбуку https://www.facebook.com/groups/791426313191243 (та популяризуємо з вашою допомогою), посприяє розумінню: природничі науки створювалися для вирішення життєво важливих побутових проблем. Це замотивує українців їх вивчати, щоб знову зробити країну безпечною та зручною для життя та розвитку кожного. Тож знайомтеся з нашими ідеями, висловлюйте конструктивну критику та розповсюджуйте їх!

Похвалимося, що й наша 12-та доповідь викликала інтерес у кожному класі. Про це свідчать питання, які ставили «наші» школярі. Ось деякі з них:
☑️ Чому у деяких пустельних та північних країнах врожайність більше, ніж в Україні?
☑️ Як визначають порядок вирощування рослин та їх види?
☑️ Якщо чисельність людства буде зростати швидше, ніж виробництво їжі, то нас чекатиме голод? Що з цим робити?
☑️ Чому в Україні виробляють все менше добрив, адже ми ж аграрна країна?
☑️ Чому у банана з презентації так багато кісточок та вони такі великі?
Чи зможуть наші читачі дати зрозумілі дітям та при цьому лаконічні відповіді у коментарях до цієї публікації?)

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIvBGljm5YPl6kdOWe0HGp-tcg5FQnFAAJYjQACgRYgS2TNh02jAAGX3DgEДолучайся до нашого власного навчання на Service Engineer з можливістю подальшого працевлаштування!

Ми не стоїмо на місці, тож запускаємо абсолютно нову програму підготовки інженерів з експлуатаційної підтримки. Це унікальний шанс потрапити у світ великої цивільної авіації. Програма стартує вперше, кількість місць обмежена!

Що чекає на того, хто став Service Engineer?
Ви станете ланкою, без якої неможливі будь-які перевезення пасажирів, адже саме ви будете займатися:
⚙️ Аналізом пошкоджень літака.
⚙️ Оформленням ремонтної документації.
⚙️ Комунікацією із замовниками та технічними командами.
⚙️ Системною роботою з документами щодо обслуговування літаків.

Кого ми шукаємо?
Нам потрібні вмотивовані технічні спеціалісти з:
🎯 Дипломом бакалавра (технічна спеціальність).
🎯 Англійською мовою — рівень B1+.
🎯 Загальне уявлення про https://www.facebook.com/groups/246751486271416/?sorting_setting=CHRONOLOGICAL та https://www.facebook.com/groups/190182271524196/?sorting_setting=CHRONOLOGICAL літака.

Як проходитиме навчання?
☑️ Формат: очний на базі нашого київського навчального центру.
☑️ Тривалість: ~2 місяці.
☑️ Практика: екскурсії в ангар КАІ (НАУ), https://www.facebook.com/groups/794820208198453/posts/1033227097691095, семінари від провідних фахівців.
☑️ Графік: гнучкий (формуємо під групу).

Перспективи навчання: після успішного завершення курсу ти зможеш пройти співбесіду та приєднатися до нашої команди зі стартовою зарплатою від 30 000 грн!

❗️УВАГА❗️
Дедлайн реєстрації — 15.01.2026.
Не пропустіть можливість отримати унікальну професію з гарантованим працевлаштуванням для успішних випускників!

➡️ https://forms.gle/iUcMntgEiv957QP97⬅️

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIu-GldM2pGRQiBxnm96GiokYKieS6eAAL5jQACQNDwSs03V7SrvjJhOAQ6 січня 1942 року завершився перший навколосвітній переліт, виконаний звичайним пасажирським літаком https://uk.wikipedia.org/wiki/Boeing_314_Clipper!
/ Ну, майже звичайним: насправді це був https://uk.wikipedia.org/wiki/Летючий_човен!🙃 /

Вам здається, що це не дуже вдалий час для подорожей?
Тоді поспішайте https://www.facebook.com/ProgresstechUA/posts/pfbid02iq9Cb4BrbpxXMn1uk6iQ1EopqnmzvYUDAyeYhnFojXsGve9QXgBKvHm7to7pcnPjl, аби дізнатися, як же таке стало можливим, попри охоплення світовою війною значної частини земної кулі!

Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.

http://telegraph.controller.bot/files/729476276/BQACAgIAAxkBAAIu5mlVa_p0qlfsQOUFCw0Xl8obcnlwAAKrogACwAixSuHi0qOlVMpyOAQ31 грудня 1938 року вперше піднявся у небо Boeing 307 « https://en.wikipedia.org/wiki/Boeing_307_Stratoliner» – перший у світі серійний комерційний лайнер із https://en.wikipedia.org/wiki/Cabin_pressurization, яка дозволила підняти крейсерську висоту польоту аж до 6 км!

Для чого це було потрібно?
Вдалині від землі різко послаблюється https://uk.wikipedia.org/wiki/Турбулентність_(механіка) атмосфери - це сприятливо позначається, як на комфорті пасажирів, так і на ресурсі https://uk.wikipedia.org/wiki/Планер_(літального_апарата) (силового https://uk.wikipedia.org/wiki/Каркас_(конструкція)). Та, звичайно ж, це дуже економить паливо!*

Цікаво, що крило цього етапного літака було практично повністю взято від майбутньої всесвітньо відомої «летючої фортеці» - стратегічного бомбардувальника https://uk.wikipedia.org/wiki/Boeing_B-17_Flying_Fortress**. Його лише обладнали https://uk.wikipedia.org/wiki/Механізація_крила.

Спочатку авіакомпанії дуже насторожено поставилися до такої новинки, як гермокабіна, тож не поспішали з масовими замовленнями. А потім розпочалася друга світова війна, тож стало зовсім не до проривних проектів у галузі пасажироперевезень.
Тому було випущено лише 10 серійних машин цього типу.

Але, попри невеликий тираж, літак виявився дуже вдалим, тому останній 307 літав аж до 1974 року!

* Адже чим вище, тим менша щільність повітря, а значить – нижча сила опору при проштовхуванні через повітряну масу тушки нашого аероплана.
** Тож, як ми бачимо, такими інженерними кунштюками, що були спрямованими на здешевлення розробки та зменшення ступеня технічного ризику, свого часу промишляв не лише мілітаризований Радянський Союз.