Історія Солом‘янського району

Хто живе на Відрадному, швидше за все впізнає цю промзону
Старі корпуси, гаражі, закриті подвір’я – простір великий, але занедбаний і мало залучений до життя району.

У новому матеріалі показали, як це місце виглядає сьогодні, і розповіли про ревіталізацію – підхід, за якого старі промислові об’єкти поступово переосмислюють, щоб вони знову приносили користь.

А що ви думаєте про це місце? Якою хотіли б бачити цю частину Відрадного у майбутньому?

Німецький аерознімок часів Другої світової.

Територія нинішнього КНУБА та околиці
@soloma_history

😃 Якщо у вас є цікаві фото, відео або історії повʼязані з Соломʼянським районом, пишіть нам в бот:

👉 @solomahistory_bot

Вул. Борщагівська.

1982 рік.

КНУБА

1979 рік

КНУБА

1980-ті

Площа перед Київ ким центральним залізничним вокзалом.

1975 рік

Київський центральний залізничний вокзал.

1983 рік

Школа №54 на Відрадному

1967 рік

СВІТЛИЧНИК: Як це було.🌻 Щовересня маємо особливу нагоду побути разом - дні народження Івана та Алли. Цих двох обʼєднував час, коло спілкування, культурне поле 60-х, а ще дружба. Тому було вигадано один день на двох, щоб святкувати їхню присутність в нашій…

СВІТЛИЧНИК: Як це було.🌻
Щовересня маємо особливу нагоду побути разом - дні народження Івана та Алли. Цих двох обʼєднував час, коло спілкування, культурне поле 60-х, а ще дружба. Тому було вигадано один день на двох, щоб святкувати їхню присутність в нашій культурі разом.

Нашим місцем зустрічі був Простір Світличних. Ремонт цього приміщення, крім роботи зі стінами, передбачає також заведення комунікацій. І поки вода і світло ще в процесі, живе спілкування і взаємодія вже тут.

Вас прийшло так багато, що всі ледь вміщалися всередині.
Простір Світличних нагадував «рукавичку» зі спогадів шістдесятників.

Такою рукавичкою часто були помешкання Світличних і Горської-Зарецького, чи двері були завжди відкриті для гостей.
Кожна така зустріч в Просторі Світличних зігріває його присутністю людей і програмує на майбутню діяльність.

Одним словом - витворює це місце таким, як ми його собі
уявляли.
Друга частина фото 👈

Повітрофлотський шляхопровід.

1980-ті роки.

Проект вокзалу станції Київ-Пасажирський.

Архітектор Іван Рерберг

1927 рік

Не реалізовано.

Проект управління метрополітену і наземного вестибюлю станції “Політехнічний інститут”.

Архітектори Ігор Масленков і Юрій Тягно

1961 рік

Реалізовано

Варіанти проекту вокзалу станції Київ-Пасажирський.

Архітектор Мар’ян Перетяткович.

1913 рік

Не реалізовано.

Проект зразкової трудової школи.

Польовий пров, 10

Архітектори Павло Альошин, Георгій Волошинов, Йосип Каракіс.

1929 рік

Реалізовано у переробленому варіанті Валеріана Рикова.

Проект житлового будинку

вул. Гарматна 19

Архітектори Григорій Благодатний, Людмила Шкаруба.

1941 рік

Не реалізовано.

Проекти терасних будинків на Батиєвій Горі.

Архітектор Йосип Каракі.

1974-1976 роки

Не реалізовано.

Проект вокзалу залізничної станції Київ-Пасажирський.

Архітектор Федір Лідваль

1913 рік

Не реалізовано.

Житловий будинок

вул. Гарматна 17

Архітектор В. Сазанський

1941 рік

Не реалізовано

Проект вокзалу залізничної станції Київ-Пасажирський

Архітектор Павло Голландський

1908 рік

Корпус архітектурного факультету КНУБА.

Приблизно 1986 рік

https://t.me/lossolomas_kyiv

https://t.me/save_protas:

Громада! Друзі!
Завтра, 16 квітня о 15:00, у Господарському суді міста Києва розглядається справа, від якої залежить доля 16 гектарів Протасового Яру.

Що відбувається?
Протасів Яр — це територія площею близько 20 гектарів у Солом’янському районі столиці. З них 16 гектарів ще у 2004 році були куплені ТОВ «Протасів Яр» - компанією, що входить до бізнес-групи «Континіум», відомої насамперед мережею заправок WOG.

Офіс Генерального прокурора подав позов про витребування цих земель назад у власність міста для функціонування заказника.

Чому саме зараз це критично?
5 березня 2026 року Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Київської міської ради щодо включення до меж заказника трьох земельних ділянок загальною площею понад 16 гектарів - тобто фактично зняв з них охоронний статус. Це означає, що саме ці землі зараз найбільш вразливі для забудови.

Ще у 2004 році ділянка отримувалась компанією саме для будівництва. Представник товариства відкрито заявляв у суді про підготовчі етапи до «реалізації інвестиційних проєктів».

Що на іншому фронті?
Вчора, 14 квітня, була і хороша новина: Північний апеляційний господарський суд залишив чинним рішення про створення ландшафтного заказника «Протасів Яр», відхиливши спробу компанії «Енсо Груп» виключити зі складу заказника понад 1 гектар під багатоповерхову забудову. Але боротьба триває — і завтрашнє засідання щодо 16 гектарів є набагато масштабнішим.

Ми подали клопотання про вступ у справу як третя особа і будемо там. Але нас має бути більше.
📍 Господарський суд міста Києва вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал 11 👩‍⚖️ Суддя Васильченко Т.В. 🕒 16 квітня 2026 року, 15:00
Ваша присутність — це сигнал суду, що громада не залишить Протасів Яр на поталу забудовникам.
Приходьте. Поширюйте. Захищаємо разом! 💚

Закинутий залізничний состав майже в центрі міста.
На території колишнього заводу «Більшовик» неподалік станції метро «Шулявська» можна побачити ось такий апокаліптичний поїзд.

Залізничну гілку сюди протягли понад сто років тому.

В новітні часи вона виявилася непотрібною, й була розібрана.
Старий потяг залишився в пастці прямо на території вже не діючого підприємства.

Ряст на схилах Протасового яру

Ряст (лат. Corydalis) — це ранньовесняна багаторічна трав’яниста рослина з родини макових (руткових), що цвіте фіолетовими, білими або жовтими квітками. Це ефемероїд, що росте в листяних лісах, утворюючи яскраві килими. Види роду зростають у Північній Америці, Євразії і, фрагментарно, Африці. В Україні поширений, зокрема, ряст порожнистий.
Ранньовесняна квітка, зустрічається у лісі (у вологих місцях) та зрідка в місті. Багато видів рясту занесені до Червоної книги.

Ряст згадується в українських веснянках.

Топчу, топчу ряст, ряст
Бог здоров’я дасть, дасть
Дай Боже діждати
На той рік топтати.

Квітка символізує життя та здоров’я, звідси вираз «топтати ряст» — жити, ходити по землі.

Фото Сергія Нечая

Площа Космонавтів

1982 рік

Якщо маєте старі фотографії району надсилайте нам в бот:
https://t.me/solomahistory_bot

А ви були в музеї КПІ?