Що з економікою?

Ми разом з іншими аналітичними центрами звернулися до уряду щодо нових правил бронювання.

На нашу думку, запропоновані зміни можуть призвести до затримок у бронюванні працівників, створити додаткові корупційні ризики та ускладнити роботу критично важливих підприємств, зокрема в оборонній та енергетичній сферах.

Ми закликаємо уряд:

▪️ призупинити перегляд критеріїв критичності підприємств;
▪️ запровадити 90-денний перехідний період зі збереженням чинних бронювань;
▪️ доопрацювати правила із залученням бізнесу та незалежних експертів.

Повний текст звернення — за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Україна відкрила ще два переговорні кластери з ЄС. Що це означає? 

13 жовтня у Люксембурзі офіційно відкрили переговори за двома новими кластерами. Вони переважно пов'язані з економічною інтеграцією України до ЄС:

▪️ Кластер 2 «Внутрішній ринок»: вільний рух товарів, послуг, капіталу та працівників, конкуренція, фінансові послуги, корпоративне право, захист споживачів та інтелектуальної власності.

▪️ Кластер 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання»: оподаткування, економічна та монетарна політика, промисловість, цифровізація, соціальна політика та зайнятість, освіта, наука і митний союз.

“Відкриття цих двох кластерів означає часткове переміщення переговорів із політичної в практичну, економічну площину. Починається найцікавіше: оцінка наслідків, обґрунтування необхідності перехідних періодів, дискусії щодо умов інтеграції. Усі непрості питання були передбачуваними, але тепер вони набули конкретних обрисів і стали нашим порядком денним”, – каже старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.  

Серед цікавого і про що ми вже писали раніше у своїх дослідженнях:

🔗 Вільний рух працівників. ЄС передбачає можливість тимчасових обмежень доступу українських працівників до ринків праці держав-членів після вступу, але умови будуть визначені пізніше. Такі перехідні обмеження – не новина, ЄС вже застосовував їх у минулому. Але у випадку України потрібно врахувати, що мільйони українців уже проживають у ЄС, багато з них працюють.

🔗 Ринок землі. Україна просить про перехідний період щодо дозволу громадянам ЄС купувати сільськогосподарські землі, але ЄС поки не погодив його. Мобільність капіталу – дійсно необхідна умова вступу, але у більшості «нових» країн-членів ЄС все ще діють приховані обмеження на купівлю землі іноземцями.

🔗 Фінансовий сектор. Україна просить три роки для поступового підвищення гарантованого відшкодування депозитів до €100 тис. ЄС вимагає додаткових обґрунтувань.

🔗 Податки. Серед умов ЄС – приведення ПДВ, акцизів та спрощеної системи оподаткування у відповідність до європейських правил.

Також детальніше про вступ України в ЄС і відкриття кластерів ми говорили у нашому подкасті зі старшою економісткою ЦЕС Яною Охріменко.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📦 Рада остаточно прийняла законопроєкт про оподаткування посилок до €150 

На посилки вартістю до €150 буде нараховуватися ПДВ, від якого вони раніше були звільнені. Без податку залишаться лише некомерційні посилки "від фізособи фізособі" вартістю до €45 та окремі товари для військових.

Нові правила запрацюють не раніше 1 липня 2027 року та лише після відповідного рішення уряду. 

Ухвалення цих законів є умовою надання бюджетної підтримки та фінансування з боку ЄС та Міжнародного валютного фонду (МВФ). 

Нагадаємо, що раніше у нашому подкасті “Що з економікою?” Тарас Качка, посол України в ЄС та торговий представник України пояснив причину рішення.

Раніше торгували великими партіями товарів, які проходили митне оформлення та оподатковувалися. Водночас для невеликих посилок та особистих речей існували окремі податкові пільги.

З розвитком онлайн-торгівлі такі платформи, як Temu, використовують ці пільги для масового продажу товарів через невеликі посилки. Зокрема, вони можуть розміщувати великі склади поблизу кордонів і доставляти товари покупцям окремими відправленнями.

У результаті виробник шкарпеток у Харкові сплачує ПДВ, тоді як аналогічний товар із Китаю може потрапити до українського покупця без ПДВ.

“Це не вимога ЄС збільшити податки — це правило ЄС, яке нам пропонують запровадити. Це вимога часу, бо ми давно мали це зробити: масштаб цієї торгівлі такий, що він перекошує й руйнує нашу економіку. (...) Це питання того, що хочеш — купуй далі, але платиш таку саму ціну, як і за українську продукцію”, – каже Качка. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Бюджету-2027 бракує щонайменше $32,6 млрд фінансування

Уряд підготував проєкт державного бюджету на 2027 рік. Власних доходів вистачить лише на 43% запланованих видатків, а потреби армії можуть виявитися значно більшими, ніж передбачено.

Наша економістка Олександра Мироненко проаналізувала проєкт бюджету до першого читання.

Головні висновки:

▪️ На оборону закладають менше коштів, ніж цього року. Видатки на війну становитимуть 4,6 трлн грн — на 2% менше, ніж в уточненому плані на 2026 рік. З урахуванням інфляції скорочення становитиме 6,5%. За нашими оцінками, додаткова потреба фронту може сягнути щонайменше $25–31 млрд (1,2-1,5 трлн грн). За оцінкою потреб Міноборони — до $75 млрд (3,5 трлн грн).

▪️ Доходи бюджету можуть бути переоцінені. Доходи бюджету-2027 становлять 5,6 млрд грн, на 8% менше за очікуване виконання 2026 року, передусім через меншу міжнародну допомогу. Власні доходи зростають лише на 4%, тобто з урахуванням інфляції реально скорочуються.

Водночас план доходів:

一 спирається на макропрогноз із червня, складений ще до масованих обстрілів, блокади портів і втрати значної частини металургії;

— містить 131,3 млрд грн від податкових змін, які досі не ухвалені. Серед них підвищення ПДВ на 1 в.п., підвищення акцизу на пальне на 4 в.п., податок на доходи від цифрових платформ, оподаткування міжнародних посилок до €150).

▪️ Цивільні видатки зростають швидше за оборонні. Соцзахист зростає на 15%, освіта — на 14%, охорона здоров'я — на 13%, економічна діяльність — на 21%. Ми пропонуємо переспрямувати частину коштів:

— зробити шкільне харчування (19,4 млрд грн) адресним, а не як зараз. Заощаджене спрямувати на шкільні укриття, фінансування яких скорочують з 6 до 3,7 млрд грн;

— 10 млрд грн програми «Чекап 40+», ефективність якої викликає сумніви, віддати на загальні витрати на охорону здоров'я;

— залишити дорожній фонд на рівні 2026 року (≈35,8 млрд грн замість 52,8 млрд), а різницю спрямувати на оборону.

Загальна потреба у фінансуванні на 2027 рік становить $103,3 млрд. Близько $53 млрд мають покрити гранти (Ukraine Facility та Ukraine Support Loan), ще $38,7 млрд — зовнішні позики. Проте підтверджено лише $6,1 млрд із цих позик.

Якщо врахувати реальні потреби фронту та ризики для доходів, додаткова потреба може становити від $58,6 до $110,4 млрд (із урахуванням непідтверджених зовнішніх кредитів).

Детальніше — в нашому аналізі «Державний бюджет-2027: Перше читання».

Дослідження підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Директора ЦЕС Гліба Вишлінського обрали до дорадчої групи експертів з формування Рахункової палати

Сьогодні Верховна Рада схвалила склад дорадчої групи експертів (ДГЕ) для відбору членів Рахункової палати.

Майже три роки Рахункова палата працює в неповному складі: понад половина посад у ній залишається вакантною.

Рахункова палата важлива, бо це головний орган зовнішнього державного фінансового контролю в Україні. Її завдання — перевіряти, як держава витрачає гроші платників податків і чи отримує суспільство результат від цих витрат. 

Утворення дорадчої групи експертів є також однією з умов для отримання від Європейського Союзу макрофінансової допомоги в розмірі €3,7 млрд.

До складу групи увійшли шестеро осіб: троє українських експертів за квотою парламенту та троє міжнародних фахівців.

За квотою парламенту:

• Гліб Вишлінський — виконавчий директор ГО «Центр економічної стратегії»;

• Микола Марченко — перший заступник керівника секретаріату депутатської фракції «Слуга народу»;

• Мирослава Масляк — старша викладачка Харківського національного економічного університету та помічниця-консультантка народного депутата.

За квотою міжнародних партнерів:

• Ігорс Лудборжс (Латвія) — колишній член і декан Європейського суду аудиторів;

• Паскаль Муньє (Франція) — почесний магістрат Суду аудиторів Франції;

• Лі Самерфілд (Велика Британія) — директор департаменту Національного аудиторського офісу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Що далі?

▪️ починається прийом документів від кандидатів у члени Рахункової палати (від сьогодні і триває 30 днів),
▪️ ДГЕ проводить тестування та співбесіди з кандидатами, 
▪️ ДГЕ рекомендує парламенту не менше двох кандидатів на посаду члена РП, 
▪️ парламент призначає 6 нових членів Рахункової палат з числа рекомендованих кандидатів. 

Протягом тижня з дня утворення дорадчої групи експертів на офіційному сайті Верховної Ради оприлюднюють оголошення про умови проведення конкурсу.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чому сьогодні Рада має підтримати законопроєкт 14327-д про SEPA?

SEPA (Єдина зона платежів у євро) – це фактично фінансовий безвіз із Європою, який дозволить українцям та бізнесу швидше й дешевше переказувати гроші в євро між країнами. Більше про нього писали в матеріалі тут. 

За оцінками народної депутатки та однієї з авторок законопроєкту Ольги Василевської-Смаглюк, завдяки приєднанню до SEPA українці та бізнес можуть заощаджувати до 10 млрд грн щороку. При цьому 57 із 59 українських банків уже технічно готові подавати заявки на приєднання. Про це вона розповіла у нашому подкасті «Що з економікою?».

Що заважає Україні вступити до SEPA?

Для приєднання необхідно посилити систему протидії відмиванню коштів. Зокрема, законопроєкт передбачає створення реєстру банківських рахунків та сейфів фізичних осіб. Він дозволить правоохоронцям швидко отримувати інформацію про те, в яких банках людина має рахунки чи сейфи.

Водночас реєстр не означає автоматичного доступу до залишків коштів або історії транзакцій. Для отримання такої інформації діятимуть окремі правові процедури.

“Наші антикорупційні та правоохоронні органи і так мають доступ до інформації, в кого і де який рахунок. Це не означає, що вони мають доступ до вмісту рахунків — для цього потрібне рішення суду. Але, надсилаючи зараз запити в банки щодо тієї чи іншої особи, вони отримують відповідь: так, в Іванова Івана Івановича є такий-то рахунок у такому-то банку. 

Створивши реєстр, ми прискорюємо отримання цієї інформації для десяти правоохоронних органів — вони матимуть прямий, безперешкодний, миттєвий доступ до неї. Але це вбезпечить наших бабусь від того, що їхніми даними скористаються незаконно. Це вбезпечить нас від того, що чиїмсь ФОПом скористаються і зроблять дропом людину, яка взагалі не розуміє, що це таке, і яка стає інструментом можливого ухилення від сплати податків і незаконного обігу коштів”, – пояснює Василевська-Смаглюк у нашому подкасті.

З реформою пов’язано близько $1,4 млрд фінансування. Це $1 млрд від Світового банку в межах пакета заходів, де SEPA є однією з умов, і майже $400 млн від ЄС у межах Ukraine Facility за виконання умови щодо SEPA.

Тобто ми зволікаємо з реформою, за яку партнери платять наперед і яка після запуску починає економити гроші самостійно.

Наслідки не проголосованих законів ми вже бачимо. 

“Навіть після ухвалення закону Україні потрібно подати заявку, пройти її розгляд у Європейській платіжній раді та підготувати банки. У Молдови цей процес тривав майже 2 роки. Тому 2028 рік є дуже оптимістичним строком запуску для нас. Це, якщо депутати прям зараз проголосують законопроєкт в першому і другому читанні, і президент його підпише без зволікань.

Але наразі законопроєкт досі не пройшов навіть першого читання. Якщо законопроєкт не проголосують до кінця 2026 року, користуватися SEPA Україна, найімовірніше, почне не раніше 2029 року.

Провал буде відображений у звіті Єврокомісії. Подальше відставання послабить позиції України та збільшить ризик, що Молдова просуватиметься до ЄС швидше й окремо від нас”, – пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У вересні у Києві повітряна тривога тривала рекордну кількість часу

👉 Ми доповнили наш «Трекер економіки під час війни» розділом «Безпекова ситуація», де будемо слідкувати за: 

▪️ просуванням ворога на фронті та бойовими зіткненнями;
▪️ цивільними втратами та пораненнями;
▪️ тривалістю повітряних тривог у столиці;
▪️ кількістю запущених та часткою перехоплених дронів.   

Росія, не маючи суттєвих успіхів на фронті, посилила тиск на українську економіку. У цих умовах важливо відслідковувати вплив війни на цивільне населення та бізнес, які  підтримують роботу тилу і забезпечують українське військо. 

З середини серпня Росія посилила повітряні атаки на Київ у денний час — період найбільшої ділової активності.

У вересні повітряні тривоги в Києві тривали 85 годин у денний час — більше, ніж за весь 2025 рік. Загалом протягом місяця столиця перебувала під повітряною тривогою 243 години — майже у 2,5 раза більше, ніж у середньому за місяць від початку року.

Денні тривоги мають найбільший вплив на економічну активність, оскільки змушують частину бізнесів призупиняти роботу. За оцінкою міністра економіки України, кожна година простою підприємств через повітряну тривогу коштує економіці близько $45 млн.

📊 Нагадаємо, що Трекер економіки під час війни 一 це сторінка з інтерактивними графіками та коментарями про стан українською економіки за різними важливими секторами.

Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У вересні інфляція сягнула 10% у річному вимірі

По відношенню до минулого місяця ціни зросли на 2,1% 一 найбільше з початку року.

🛒 Передусім дорожчав продуктовий набір: яйця (+43,6%), цукор (+8,3%), риба (+2,1%) та м’ясо (+1,7%).

Також сезонно на початку осені зросли ціни у сфері освіти (+17,4%) та на одяг і взуття (+8,5%). Продовжило дорожчати паливо (+5,2%).

Подешевшали за місяць фрукти (-5,7%) та овочі (-2,3%).

У своєму оновленому макропрогнозі на кінець року інвесткомпанія Dragon Capital очікує інфляцію на рівні 10% на кінець 2026 року та 8% у 2027 році. Компанія погіршила прогноз через руйнування та втрати бізнесу, що змушує підприємців підвищувати ціни. 

***

👉 Ми оновили візуалізацію інфляції у нашому Трекері економіки. Тепер можна прослідкувати за зростанням цін навіть із 2001 року, а також порівнювати окремі категорії товарів. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💲 Що відбувається з курсом?

На початку жовтня офіційний курс долара вперше перевищив 45 грн, тоді як євро подешевшав до 50,48 грн — найнижчого рівня з квітня.

Чому валюти рухаються в різних напрямках і чи вистачить Нацбанку ресурсів для підтримки гривні?
Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський розмірковував про це у матеріалі Forbes Ukraine.

1. Чому євро дешевшає, а долар дорожчає?

Євро падає до долара через підвищення дохідності облігацій країн єврозони і побоювань, що Європейському центральному банку доведеться втрутитися, щоб запобігти кризі.

Водночас НБУ фактично орієнтується на динаміку обох валют. Це пов'язано зі структурою української зовнішньої торгівлі та значною роллю ЄС у фінансуванні України під час війни.

2. На підтримку гривні НБУ витрачає дедалі більше.

У вересні Нацбанк продав рекордні $5,5 млрд для підтримки валютного ринку. Загалом за дев'ять місяців 2026 року інтервенції сягнули $38,5 млрд проти $26 млрд за аналогічний період торік.

Одна з причин — збільшення торговельного дефіциту через російські атаки на порти та проблеми в металургії. Україна отримує менше валютної виручки від експорту, тоді як потреба в імпорті залишається високою.

3. Чи вистачить НБУ валютних резервів?

За словами директора ЦЕС Гліба Вишлінського, навіть за зростання торговельного дефіциту міжнародне фінансування може забезпечити достатній рівень золотовалютних резервів.

Однак ключова умова — Україна має отримати всі обіцяні партнерами кошти.

У макропрогнозі провідних аналітичних організацій, який ми в ЦЕС збирали на початку серпня, в середньому експерти на кінець року очікували 46 грн/$.  

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 ЄС готує зміни для майбутнього розширення 

Вчора, 6 жовтня Європейська комісія опублікувала повідомлення щодо свого бачення підготовки ЄС до подальшого розширення. Що має змінитися для України?

1. Єврокомісія пропонує перейти до голосування кваліфікованою більшістю для відкриття кластерів та інших проміжних рішень. Вступ України до ЄС надалі потребуватиме одностайності, натомість одна країна не зможе самостійно зупиняти значну частину технічного руху переговорів.

Восени 2025 року, після завершення скринінгу, Угорщина одноосібно блокувала відкриття переговорних кластерів, хоча Єврокомісія вважала формальне відкриття можливим. Якщо плани Єврокомісії втіляться, такий сценарій більше не повториться. 

2. Поступова інтеграція стане більш системною. Країни-кандидати зможуть раніше долучатися до окремих політик, програм та частин Єдиного ринку. Доступ залежатиме від виконання acquis, спроможності інституцій застосовувати правила ЄС, стратегічної відповідності політиці Союзу та загального прогресу реформ.

Комісія наголошує на нових можливостях для української ОПК, що може інтегруватися у європейську оборонно-промислову систему ще до вступу України до ЄС. 

3. Країни-кандидати мають на практиці продемонструвати, що здатні ефективно й підзвітно управляти коштами ЄС.

Йдеться про належне управління публічними фінансами, прозорі закупівлі, ефективний внутрішній контроль і незалежний аудит. Для України це означає, що підготовка до членства дедалі більше переходить від формального ухвалення законів до створення ефективних інституцій. 

4. ЄС готує окрему дорожню карту для України.

Єврокомісія має запропонувати дорожні карти вступу для України, Молдови, Албанії та Чорногорії, якщо вони збережуть темп реформ. У дорожніх картах мають з'явитися пріоритети, послідовність кроків, строки та результати; все це має зробити процес вступу більш контрольованим та передбачуваним. 

5. Майбутній вступ супроводжуватиметься сильнішими запобіжниками проти відкату реформ.

Єврокомісія пропонує закладати в майбутні договори про вступ спеціальні механізми на випадок серйозного регресу після набуття членства. У найсерйозніших випадках новий запобіжник може передбачати навіть тимчасове призупинення права голосу держави в Раді ЄС. Такий спеціальний механізм пропонують зберігати протягом 15 років після вступу.

6. Для України буде окрема складна розмова про сільське господарство.

Спеціальні умови для нових членів не новина: під час попередніх розширень ЄС уже використовував перехідні періоди, зокрема поступово відкривав новим членам повний доступ до аграрних субсидій. Але у випадку України Єврокомісія вже на етапі вступу говорить про можливість суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ чутливої української аграрної продукції до ринку ЄС. 

Що далі?

Комісія представила своє бачення, але зміни потребуватимуть схвалення держав-членів. Для України важливим кроком стане окрема дорожня карта.

«Нова модель розширення виглядає більш вимогливою до кандидатів, але водночас (як не парадоксально) робить вступ України реалістичнішим. Попри більш жорсткі вимоги та запобіжники, процес вступу має стати менш вразливим до блокувань, більш поступовим та передбачуваним.

Звісно, деякі положення викликають занепокоєння, і розмова про сільське господарство дійсно буде складною. Перехідні обмеження для нових членів 一 це не новина, але вони мають лишитися перехідними, а не перетворитися на постійний бар'єр. І зрештою, ми ще навіть не побачили обіцяної дорожньої карти для України. 

Але є ж приводи для обережного оптимізму. Розширення в ЄС і раніше називали геостратегічною інвестицією, а з лютого 2022 року — і геополітичним імперативом. Як же приємно побачити цю тезу не в промові, а на початку програмного документа, особливо після весняної хвилі обговорень сумнівних моделей членства України», — пояснює старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Схоже, вересень став останнім місяцем у 2026 році, коли Україна експортувала за кордон більше електроенергії, ніж імпортувала  

Усі 30 днів вересня Україна продавала за кордон більше електроенергії, ніж імпортувала і третій місяць поспіль залишалась нетто-експортером.

Сьогодні ж в частині країни діють графіки погодинних відключень електроенергії для споживачів та промисловості.

Минулого місяця експорт електроенергії зріс майже у 1,5 раза порівняно з серпнем — з 333 до 474 ГВт·год.

Водночас імпорт скоротився більш ніж удвічі — зі 180 до 76 ГВт·год, найнижчого рівня з листопада 2023 року.

Помірна погода також стримувала попит на електроенергію, а частину денного споживання частково компенсували сонячні батареї.

Профіцит електроенергії також пояснюється слабшим внутрішнім попитом, про це більше ми писали тут. 

Основними напрямками українського експорту електроенергії у вересні залишались:

🇭🇺 Угорщина (233 ГВт·год)
🇲🇩 Молдова (153 ГВт·год)
🇷🇴 Румунія (82 ГВт·год)
🇸🇰 Словаччина 5 ГВт·год
🇵🇱 Польща 2 ГВт·год

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У вересні Україна не виконала половину вимог: мільярди фінансової допомоги затримуються

У межах консорціуму RRR4U* представили вересневий моніторинг виконання Україною умов програм МВФ та ЄС.

🚫 У вересні Україна мала отримати €3,7 млрд бюджетної підтримки за Ukraine Support Loan (USL). Але виконала лише 6 із 12 умов, тому надходження коштів затримується.

Для отримання траншу Рада ще має остаточно ухвалити зміни щодо оподаткування міжнародних посилок та оцінки майна, а також призначити експертів для відбору членів Рахункової палати. Закон про цифрові платформи з червня не підписаний Президентом: ЄС вимагає спершу скасувати внесені до нього правки, що послаблюють фінмоніторинг ПЕПів. Податкова має затвердити два плани поліпшення дотримання податкового законодавства, зокрема щодо ПДВ.

За Ukraine Facility у вересні виконали шість прострочених умов. Це дозволить отримати близько €1,7 млрд від ЄС до державного бюджету.

Водночас під ризиком залишаються €5,05 млрд, пов’язані з 16 індикаторами:

◾️ €0,7 млрд — три індикатори за 2025 рік;
◾️ €1,1 млрд — два за перший квартал 2026 року;
◾️ €1,05 млрд — три за другий квартал;
◾️ €2,2 млрд — вісім за третій квартал: шість не виконані, виконання ще двох поки не підтверджене.

Серед невиконаного — зокрема прозорий відбір прокурорів на керівні посади, незалежна більшість у наглядових радах держпідприємств та нова Антикорупційна стратегія.

Ці кошти ще можна отримати, виконавши відповідні умови. Однак за Ukraine Facility невиконання умов протягом 12 місяців від першої негативної оцінки Єврокомісії може призвести до остаточної втрати пов’язаного з ними фінансування.

👉 Детальніше — у вересневому моніторингу RRR4U.

Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

*RRR4U — консорціум Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Інституту аналітики та адвокації та DiXi Group.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 Чому державні банки відстають від приватних під час війни?

Ще у 2017 році в дослідженні «Що робити державі зі своїми банками?» ми рекомендували приватизувати всі держбанки. Вони вразливі до політичного впливу й мають вищу частку проблемних кредитів, ніж приватні банки. Збитки від неповернених кредитів доводиться покривати коштом платників податків.

Наприкінці 2025 року 52% активів банківської системи все ще перебували у державній власності, каже інвестбанкір, співзасновник FinPoint Сергій Будкін у новому випуску нашого  подкасту «Що з економікою?»:

«Це взагалі найбільший показник у Європі. Якби не було війни, я сказав би, що це фактор, який дуже сповільнює розвиток економіки».

За словами Будкіна, головна проблема — нерівні правила гри для банків.

З 2022 року для приватних та банків з іноземним капіталом діє заборона на виплату дивідендів акціонерам. Завдяки цьому весь отриманий прибуток залишається в банку та може спрямовуватись на розвиток: розширення кредитування, запуск нових фінансових продуктів та інвестиції в технології.

Держбанки натомість виплачують дивіденди до бюджету. За підсумками 2025 року ПриватБанк перерахував державі 70% чистого прибутку. 

Будкін попереджає про наслідки для держбанків:

«Вони перестають бути конкурентоспроможними порівняно з приватними або з іноземними, бо в тих капітал є, а в державних його немає».

Так, за 2025 рік дивіденди сплатили лише ПриватБанк та Ощадбанк. Укрексімбанк, Сенс Банк та Укргазбанк мусили спрямувати прибутки на відновлення капіталу — за словами Будкіна, у попередні роки держава їх «вижала».

Крім того, при приватизації існує ризик продати банки значно дешевше за їх ринкову вартість, адже інвестори не зможуть отримувати дивіденди.

У 2022 році ці обмеження мали запобігти відпливу капіталу й захистити банки. Але сьогодні вони посилюють розрив між приватними та державними банками.

Які держбанки зараз готують до продажу — слухайте у подкасті.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Проєкт бюджету-2027 точно потребує змін, щоб знайти гроші на підвищення виплат військовим. Проте не всі пропозиції, які зараз звучать, є реалістичними.

Найбільше коштів заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк пропонує отримати через детінізацію та нові облігації (див. скрін). Але з обома джерелами все не так просто. 

Детінізація потребує часу: кількома рішеннями не можна одразу вивести з тіні частину економіки. До того ж ці 64,7 млрд грн уже закладені в прогноз доходів бюджету, тож рахувати їх удруге як нові гроші не можна. Реалістичніше інше: усе, що надійде понад план, спрямовувати на виплати військовим.

Державні облігації дають гроші швидко, але це новий борг. На кінець 2027 року держборг сягне 110,4% ВВП. Внутрішні позики дорогі, у середньому 14,8% річних, тому кожні 100 млрд грн коштуватимуть бюджету майже 15 млрд грн відсотків щороку. Постійне підвищення виплат не можна фінансувати разовою позикою.

Щодо компенсації воєнних ризиків: 20 млрд грн ніяк не вистачить щоб покрити такі видатки.Тільки цього року збитки інфраструктурі й підприємствам від російських атак оцінюють майже в $10 млрд, а 20 млрд грн — це менше, ніж $0,5 млрд. Тому треба розглядати інші джерела, які зможуть покрити більшу частину цих збитків, зокрема можливість підвищення ПДВ.

***

Водночас ресурс у бюджеті є. Можна зменшити резервний фонд Кабміну, прибрати кешбек і телемарафон, привести фінансування скринінгу здоров’я до реального попиту і швидше підвищувати акциз на тютюн до рівня ЄС. Також варто переглянути доцільність програми харчування всіх дітей у школах коштом держбюджету. Це близько 110 млрд грн реальної економії без жодної нової позики. 

Ці ресурси можна направити на закриття додаткової потреби у фінансуванні, зокрема на зарплати військовим. Водночас важливо розуміти, що власних ресурсів бюджету — незалежно від того, наскільки будуть скорочені існуючі програми — недостатньо для покриття всіх необхідних видатків. 

Бюджету абсолютно необхідне міжнародне фінансування, яке буде доступне лише за умови, що Рада проголосує за відповідні законопроєкти. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Бізнес хоче зростати, але йому бракує працівників

Минулого тижня ми презентували https://ces.org.ua/labour-productivity-in-ukraine-trends-challenges-and-skills/ про продуктивність праці в Україні. В його основі — опитування 556 малих і середніх підприємств та 10 глибинних інтерв’ю з бізнесом.

Наводимо кілька важливих висновків із дослідження.

Бізнес налаштований на зростання. За останній рік 39% компаній розширили свою діяльність, а 42% очікують зростання протягом наступних 12 місяців.

Але ці плани значною мірою залежать від додаткового найму. 53% компаній незабаром потребуватимуть більше працівників, а половина опитаних каже, що додаткові люди потрібні їм саме для розвитку.

Поки що бізнес переважно намагається залучати й утримувати працівників, зокрема завдяки вищим зарплатам. Водночас пропозиція робочої сили залишається обмеженою: у 2026 році кількість українських біженців https://ces.org.ua/ukrainian-refugees-fifth-wave/ 5,6 млн.

Альтернатива додатковому найму — підвищувати продуктивність наявного персоналу. Компанії, які бачать можливості для такого зростання, пов’язують їх насамперед з оптимізацією процесів, автоматизацією та цифровізацією.

Проте ці інструменти ще не стали масовими. За останній рік:

▪️ 30% компаній упроваджували цифровізацію;
▪️ 21% — автоматизацію;
▪️ 33% — навчання працівників;
▪️ 42% не застосовували жодного із цих трьох інструментів.

Технології також змінюють вимоги до працівників:

▪️Автоматизація найчастіше потребувала навичок роботи з новим обладнанням, програмним забезпеченням і автоматизованими системами.

▪️Після цифровізації зріс попит на роботу з ПЗ, цифровими системами та ШІ, а також на здатність навчатися й адаптуватися.

Презентація доступна https://ces.org.ua/labour-productivity-in-ukraine-trends-challenges-and-skills/, повне дослідження опублікуємо незабаром.

Це дослідження проведене в рамках гранту, отриманого від ініціативи Skills Alliance.


🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в https://www.instagram.com/cesukraine/

❗️€4,8 млрд фінансування для України залишаються під ризиком через невиконані зобов'язання

В рамках Консорціуму RRR4U* представили новий моніторинг виконання Україною умов програм МВФ та ЄС. Презентацію моніторингу можна знайти https://rrr4u.org/analytics/monitoryng-vykonannya-programy-mvf-ta-dopomogy-yes-lypen-2026-2/.

У серпні Україна із затримкою виконала чотири індикатори Плану України. Зокрема, призначили суддів ВАКС, яких мали призначити ще у 2025 році. Інвестиційні індикатори за другий квартал також вважаються виконаними. Це має вивільнити близько €2,8 млрд.

Водночас невиконаними залишаються ще 15 індикаторів за 2025 рік і перше півріччя 2026-го. Через це Україна ризикує недоотримати близько €4,83 млрд:

◾️€1,4 млрд — шість індикаторів за 2025 рік;
◾️€1,3 млрд — три індикатори за перший квартал 2026 року;
◾️€2,1 млрд — шість індикаторів за другий квартал.

Серед невиконаного: зміни у сфері державної служби, прозорий відбір прокурорів, незалежні наглядові ради держпідприємств, Стратегія захисту прав людини та поступова лібералізація ринків газу й електроенергії.

Захід провели за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна https://rrr4u.org/.


🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії |підписатися

🟢 Ми в https://www.instagram.com/cesukraine/

Румунія як альтернатива експорту Чорним морем: чому все складніше, ніж здається, і що може зробити Україна

У межах серпневого огляду економіки https://ces.org.ua/economic-review-in-august-2026/, як Україна може зберегти експорт в умовах морської блокади.

Після зупинки портів Великої Одеси Україна змушена переорієнтовувати експорт на західні кордони та Дунай. Один із ключових напрямків — Румунія та порт Констанца.

Однак можливості цього маршруту обмежені. За оцінкою «Укрзалізниці», альтернативні шляхи можуть забезпечити близько 2–2,5 млн тонн експорту на місяць, тобто половину необхідного обсягу. Значна частина потужностей Констанци при цьому вже зайнята європейським зерном.

«Констанца сама має мати свій запасний план», — пояснює Валерій Кравець, старший координатор програми German Marshall Fund.

Передусім, маршрут через Румунію поступається Одесі швидкістю та вартістю. Низький рівень Дунаю обмежує завантаження суден, а слабка синхронізація автомобільного та залізничного транспорту створює додаткові затримки. Для зерна така логістика суттєво дорожча.

Крім того, Румунія переживає внутрішньополітичну кризу, водночас посилюються позиції правопопулістської AUR, яка використовує антиукраїнські наративи. На цьому тлі дедалі гострішою стає реакція місцевих аграріїв на українське зерно.

Політична нестабільність впливає і на інфраструктуру — державна румунська залізниця CFR має проблеми з фінансуванням.

Що може зробити Україна?

Насамперед Румунію не варто сприймати як логістичного підрядника України. Розширення українського транзиту має для Бухареста політичну ціну, тому співпрацю треба будувати на взаємному інтересі.

Валерій Кравець пропонує три таких напрями:

▪️ румунська меншина та мовні питання. Для Бухареста це політично важливо, а частину кроків Україна може зробити без значних фінансових витрат.

▪️ безпека Neptun Deep. Український досвід протидії російським морським і повітряним загрозам може бути корисним для захисту майбутньої румунської газової інфраструктури у Чорному морі.

▪️ спільна безпека Чорного моря. Україна може активніше долучатися до співпраці Румунії, Болгарії та Туреччини та ділитися власним воєнним досвідом. Одним із майданчиків для такої роботи може стати Bucharest Forum. Важливо робити це постійно, а не лише тоді, коли проблеми з експортом уже виникли.

🔗 Переглянути дискусію повністю можна https://ces.org.ua/economic-review-in-august-2026/.


🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в https://www.instagram.com/cesukraine/

Як змінювалась українська економіка? До Дня Незалежності підготували декілька цікавих фактів 👆


🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в https://www.instagram.com/cesukraine/