3 мотопіхотний батальйон

Парадних фоток по формі не буде. Бо це – взвод розвідки, чиї обличчя «світити» не можна.

На попередньому місці служби Олександр із позивним Кропива так само очолював взвод розвідки. А коли прийшов до 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр близько року тому, розвідвзвод нашого бату фактично формувався заново.

– Більшість наших бійців також раніше служили в різних місцях. Вони воюють вже багато років, мають досвід та мотивацію. Війна стає інтенсивнішою, і вимагає більш твердого характеру. У них він є, – каже Кропива.

Зміни у війні розвідка бачить першою і відчуває їх, мабуть, найгостріше. Наприклад, спостереження за активністю ворога зараз майже повністю перейшло до операторів БпЛА батальйону. Виходи на спостережні пункти все ж відбуваються, та це радше винятки для виконання особливих завдань.

– З іншого боку, в нас теж є власна аеророзвідка, яку ми використовуємо для виконання задач, поставлених перед взводом, – зауважує Олександр.

Повністю історію https://www.facebook.com/share/p/1KEWmpkegy/

На крок попереду. Розвідка завжди іде першою – вони обирають позиції і заводять туди піхоту. У них загострене відчуття можливих небезпек і загроз. Вони бачать і розуміють більше, ніж інші.

Дощ, туман, сніг для них – найліпша погода, а сутінки – найкращий час. Та вони вміють бути непомітними для ворога за будь-яких умов.

Війна міняється постійно, але незмінними лишаються ключові речі: для успіху завжди треба знати реальну обстановку. Ці відомості здобуває розвідка своєю відвагою. І так буде завжди, які б нові засоби нам не приніс прогрес.

З Днем військової розвідки! Нехай кожна місія буде успішною!

Командир 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр
Майор Артем МАКСИМЕНКО

Зараз більше працюємо по укриттях, та орків пілоти 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр на півночі Харківщини теж не лишають без уваги

Почесним нагрудним знаком «Сталевий приклад» нагороджений головний сержант однієї із рот 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр Олександр з позивним Санітар. Ця нагорода запроваджена у 58 бригаді саме для сержантів за зразкове виконання обов’язків. Адже саме вони служать прикладом для особового складу.

Нагороду вручив під час занять підрозділів батальйону головний сержант 3 МПБ Сергій Левицький. Також він оголосив про дострокове присвоєння Олександру звання старший сержант і вручив новий погон

П’ятий навчальний рік починається в Україні під час повномасштабної війни. Уроки знову будуть перериватися повітряними тривогами і спусками в укриття. Тисячі дітей знову вчитимуться дистанційно.

Ворог робить усе, щоб наші діти не отримали якісних знань: палить книжкові склади, нищить видавництва. Це все удари по майбутньому України, адже освічені люди – це сильна нація.

Найтяжче школярам і вчителям прифронтових міст і селищ. Евакуйовані мусять адаптуватися до нових умов, а де ще лишаються школи, розклад залежить від тих-таки тривог, які тривають годинами.

Школа вчить не лише предметам – вона закладає цінності, формує погляд на світ. Сьогодні, у День знань, ми дякуємо вчителям, які попри все лишаються з дітьми. А школярам бажаємо, хай там що, – успішного року. Ми прикриваємо.

Командир 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр
Майор Артем МАКСИМЕНКО

Контакти з громадами, де розташований підрозділ, відвідини поранених бійців у шпиталях і ще багато різних обов’язків у секції цивільно-військового співробітництва (ЦВС). Та, мабуть, найважча частина роботи – спілкування з родинами загиблих бійців і зниклих безвісти.

– На повідомленнях, що отримують родини, – мій телефон, – каже Юлія Овсієнко, керівниця секції ЦВС 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр. – Коли бачу у батальйонній групі доповіді що з такої-то позиції не виходять на зв’язок, я вже знаю, що дзвонитимуть. Хоча завжди сподіваюся, що це лише технічні проблеми.

Повністю історію https://www.facebook.com/share/p/1D4QqtjBiS/

У кожного з нас в телефоні є контакти, видалити які не підіймається рука. Хоча з цих номерів нам уже ніколи не скажуть у Вотсапі «по плюсах».

Війна – це втрати. З кимось ти курив одну на двох на позиції, когось знав лише за позивним. Але це завжди біль, який ми ховаємо, бо вважаємо, що показати його буде слабкістю.

За роки війни багато хто з нас служив у різних підрозділах. Із різних напрямків чорні звістки доносять побратими.

Ми не можемо повернути загиблих – нам залишається тільки пам’ятати, підтримувати родини полеглих та робити все, щоб загибель наших друзів не була марною. Поки ми тримаємо оборону – все недаремно. Перемога – наш обов’язок перед полеглими.

Командир 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр
Майор Артем МАКСИМЕНКО

Цю роботу не бачить ніхто, та її чекають на позиціях щодня. Точніше – щоночі. Важкі дрони 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр летять не лише на бомбування ворожих цілей або дистанційне мінування. Вони доправляють на нуль необхідне.

Раніше можна було доставити провіант, воду, б/к, пальне тощо до евакопункту, а звідти хлопці носили це все пішки за кілька кілометрів на нуль. Тепер логістика ускладнена ворожими дронами зі скидами та FPV.

Рятує «авіапошта». Посилки комплектують у підрозділах побратими, пакують і передають до стартової позиції БПЛА. Вночі важкий дрон з підвішеними мішками замість боєприпасів рушає до лінії зіткнення.

Крихкі вантажі з висоти не скинеш. Посилки з інструментом, генераторами тощо доставляють на спеціальних троса. У виняткових випадках доставку проводять і по світлому – рідкі архівні кадри є у відео.

Для пілотів це теж не легка робота. Дійти до точки скидання непомітно, не засвітити нашу позицію, повернутися без «хвоста», аби не спалити точку зльоту. Дивіться у відео, як це виглядає

Учора, в День незалежності, відбулося нагородження у 58 ОМПБр. Серед бійців інших підрозділів нагороду отримав і Михайло із позивним Балу із нашого 3 мотопіхотного батальйону. Заступник командира бригади підполковник Дмитро Мельницький вручив йому відзнаку Головнокомандувача Збройних Сил України «За незламність».

Цей почесний нагрудний знак вручається військовослужбовцям, які перебували в полоні. Мишко мав такий досвід. Та після звільнення він повернувся до лав ЗСУ, воював у роті вогневої підтримки нашого батальйону, тоді ще 16 ОМПБ. Нині він займається рекрутингом.

Також заступник комбрига вручив бійцям ордени «Богдана Хмельницького», відзнаки Міноборони, почесні нагрудні знаки Головнокомандувача ЗСУ, відзнаки Командувача військ ОК «Захід» та Командувача УОС. А ще – цінні подарунки командира 58 ОМПБр.

На врученні нагород був присутній заступник начштабу 14 армійського корпусу полковник Володимир Коробка. «Вірю, що наступний День незалежності ми будемо зустрічати вже у мирній Україні», – сказав він.

Незалежність – це ми. Економіка, енергетика, нові розробки, важливі для незалежності, та основа – здатність держави захистити себе. Сьогодні, під час війни, саме ми з вами відстоюємо незалежність України.

Хтось із нас застав день проголошення Незалежності, хтось народився уже у вільній Україні. Але всі ми бачили, як ворог почав війну на знищення нашої країни. Ця війна триває майже третину нашої незалежної історії – 12 із 35 років. І дехто з нас воює ще з часів АТО/ООС.

Для нас це свято особливе, тому що ми воюємо якраз за те, щоб самим визначати майбутнє своєї держави, своєї родини, своїх дітей. А це можливо лише у вільній, самостійній, незалежній Україні.

З Днем незалежності! Разом до перемоги!

Командир 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр
Майор Артем МАКСИМЕНКО

Друзі, вітаємо! У Instagram створено нову офіційну сторінку 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр. Стежте за життям і бойовою роботою нашого підрозділу там, де вам зручно! Долучайтеся до нашої спільноти на всіх платформах. Будемо раді зустрічі за посиланням: https://www.instagram.com/3_mpb_58_ompbr/

Ключове для російської тактики просочування – укриття. Це можуть бути будівлі у прифронтовій смузі або нори у посадках.

Малі групи збираються там, щоб потім висуватися у сіру зону. А звідти – спробувати захопити наші позиції.

Укриття нищать наші важкі бомбери, прориваються крізь засоби РЕБ наші FPV на радіокеруванні, ми дістаємо сховки дронами на оптиці. Бо знищити ворожі укриття означає захистити позиції від штурмів. Крім того, деякі укриття згодом можуть стати повноцінними позиціями ворога.

Інколи разом із укриттями удається ліквідувати і окупантів, що встигли зібратися для інфільтрації. Та головне – позбавити противника місць накопичення. Навіть коли вони заховані у «зеленці».

З цією задачею на півночі Харківщини добре справляються пілоти 3 МПБ 58 ОМПБр

«Ждуни» – одна з найбільших небезпек зараз на півночі Харківщини. Із цими російськими дронами у режимі очікування ефективно працюють пілоти 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр.

Ворог саджає FPV-дрони на дорогах прифронтової смуги, часом за 15-20 кілометрів від передової і вичікує. Коли у полі зору з’являється ціль, дрон підіймають і атакують. Об’єктами атак стає і військова техніка, і транспорт, яким підвозять товари до магазинів, і автівки місцевих жителів.

Підходити до таких «ждунів» небезпечно. Єдиний спосіб знищення – дистанційний підрив. Ми нищимо їх і скидами, і власними FPV

На війні медики б’ються за життя. Під вогнем, у стабілізаційних пунктах, евакуаційних екіпажах, операційних та шпиталях вони повертають шанс тим, хто його майже втратив. Часто вони роблять те, що здається неможливим.

Рахунок іде на хвилини. У темряві, «по сіряку», у будь-яку погоду вони виконують завдання без зайвих слів. Їхні руки зупиняють кровотечі. Їхній спокій тримає поранених у свідомості.

Щиро дякуємо бойовим медикам нашого батальйону, медикам бригади, лікарям, фельдшерам, медичним сестрам і братам, водіям евакуаційного транспорту та всім, хто рятує наших бійців.

Ваша професійність, витримка й людяність – це те, що є вирішальним між життям і смертю.

Міцного здоров’я, сил, вдалих еваків!

Зі святом! Разом – до Перемоги!

Підписав «Контракт 18-24». Зараз Роман пілот БПЛА у 3 мотопіхотному батальйоні. Службу у 58 ОМПБр обрав свідомо, і каже, що вибір зробив правильний.

Роману 22, він з Чернігівщини. До 2022 року подіями на сході не цікавився, хоча з дитинства любив військову форму, малечею багато грали у війну, «стріляли» з іграшкової зброї, а то і просто з палок. Та дитинство закінчилося рано.

Мама одна виховувала шістьох дітей. Роман другий за старшинством, у 16 слідом за братом пішов працювати на завод слюсарем. Працював добре, заробив на власну хату. І от тепер він у війську.

Війну уперше Роман відчув після початку повномасштабного вторгнення. Їхнє селище, на щастя, не побувало під окупацією. Тоді на Чернігівщині точилися жорстокі бої. У них брав участь і наш батальйон – тоді ще як 16 ОМПБ 58 бригади.

– Рішення підписати контракт якось саме прийшло. Дивився, як дехто в нашому селищі ховається від ТЦК і думав, що сам я так не хочу, – каже Роман.

Повністю розповідь https://www.facebook.com/share/p/1L4vYNWMZo/

Із таких уражень складаються щомісячні втрати ворога у десятки тисяч особового складу. Просто бойова робота роти безпілотних авіакомплексів 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр.

Долучайся до кращих – пали окупантів разом з нами! Телефонуй +380 99 733 6748 (+Viber, WhatsApp, Signal та Telegram)

Група російських військових збиралася висуватись на заміну на передній край на півночі Харківщини. Та заміни не відбулося. Бійці 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр відпрацювали професійно.

Спочатку орки почули наш дрон і чкурнули ховатись у господарську будівлю. Та те, що здавалося укриттям, виявилося смертельною пасткою.

Сталеві двері справді врятували противника від FPV, але у справу втрутилися мінометники. 120-мм міна лягла ідеально, пробила залізобетонний дах будівлі і розірвалася всередині. Такий вибух у замкненому приміщенні розніс усе вщент, заодно прочинивши металеві двері. У якості контрольного – туди іще раз завітали наші пілоти FPV

Наземні роботизовані комплекси 3 мотопіхотний батальйон 58 ОМПБр використовує і в логістиці, і в бойовій роботі. Вони сильно полегшують виконання задач бійцям підрозділу, каже заступник заступник командира 3 МПБ з озброєння.
Розмову з заступником комбата 3 МПБ з озброєння https://www.facebook.com/share/p/17rrKzUjxi/

Ворожий квадрик наїхав на нашу міну на півночі Харківщини. Цей маршрут постачання противника на передній край фронту виявила аеророзвідка 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр. А пілоти дронів напередодні дистанційно його замінували.

Пошкоджений квадроцикл із провізією русскіє кинулися розвантажувати, а сам квадрик намагалися вручну заштовхати під дерева, щоб укрити. Та не встигли. Кількома FPV наші пілоти спалили його ущент. Навіть із феєрверком

У 2014 у Криму зберіг вірність присязі, воював у АТО під Маріуполем, у 2022 «партизанив» на Сумщині. У запас Олександр Вікторович пішов у 2017 з військовим стажем 27 років, та повернувся до строю після початку повномасштабного вторгнення.

Відповідальність заступника комбата з озброєння – усе озброєння, що є в батальйоні: від АК 5,45 до найбільшого калібру. Включно з безпілотними системами та наземними роботизованими комплексами (НРК).

Війна для нього почалася у 2014. Олександр Вікторович зустрів російське вторгнення у Криму, заступником з озброєння командира артилерійського дивізіону. На материк з їхнього підрозділу вийшли близько 80 військових із понад 200. Підрозділ фактично заново комплектували у Миколаєві.

Перша бойова стрільба під Маріуполем була уже в листопаді 2014 по цілях у Октябрьському.

Повністю розповідь https://www.facebook.com/share/p/1BXqUgNMR9/

Працюємо разом з авіацією. Авіаудар був нанесений по підземному бункеру ворога в зоні відповідальності 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр. Бункер використовувався для накопичення живої сили перед просочуванням, а також міг бути застосований для інших цілей.

Боєприпас пробив бетонні перекриття підземного укриття, яке русскіє вважали надійним. Вибухова хвиля повиносила навіть металеві двері на входах до підземелля.

Слідом за повітряним ударом до атаки на об’єкт долучилися наші пілоти дронів, аби остаточно перетворити його на руїни і зробити непридатним для використання

Тактична медицина – це можливість вижити. Зупинити кровотечу в побратима або надати першу допомогу самому собі мусить уміти кожен на передньому краї. Тому для бійців 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр такі заняття проводяться регулярно.

У невідкладній медицині є поняття золотої години – перші 60 хвилин після травми, коли повноцінна допомога різко збільшує шанси на виживання. Та в реальних бойових умовах, евакуації часто доводиться чекати значно довше. Тож життя залежить від якості накладання турнікету, грамотної тампонади та збереження тепла.

Що вчив колись – забувається. Знання і навички, як мускули, потребують постійних тренувань. На цьому занятті інструктор провів для бійців комплексну теоретичну лекцію, а закріпили отримані знання під час практичних відпрацювань

Зупинили просочування ворога на півночі Харківщини пілоти дронів 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр.

Група військових РФ намагалася просунутися вперед на нашій ділянці фронту. Одного вислали вперед, аби він проклав маршрут для решти, що чекали у посадці. Той рухався, ховаючись у високій траві, та аеророзвідка його вистежила.

Перший FPV ударив поруч. Русскій почав тікати до посадки, там його зустрів іще один ударний безпілотник. Пощастило вдруге, та третій дрон влучив, розірвавши орка на шмаття.

Іще один FPV ідеально влучив по групі, що ховалася у підліску

Конституція – не з тих речей, про які ми думаємо щодня. Та вона визначає життя держави і кожного з нас. Це правила, головні з яких – незалежність України і її право обирати власний шлях.

Війна, що триває понад 12 років, триває саме за збереження суверенітету України, закріпленого в Конституції, за верховенство закону на всій нашій території.

Саме за це ми воюємо. Хтось був у війську ще до 2022 року, хтось прийшов у перші дні повномасштабного вторгнення, хтось мобілізувався пізніше. Та всі ми виконуємо свій обов’язок, закріплений у Конституції, – захищати свою країну.

Крім цього обов’язку, у кожного мільйон причин воювати: захистити родини від навали, звільнити тимчасово окуповану малу батьківщину, помститися за полеглих побратимів. І все ж головна наша мета – зберегти незалежність України і повернути під наш прапор усі території, закріплені в Основному законі.

З Днем Конституції!

Командир 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр
Підполковник Михайло СЕМЕНЕНКО

Чим більше видів зброї опанував, тим більший шанс не розгубитися в складній ситуації. У 3 мотопіхотному батальйоні 58 ОМПБр пройшли чергові навчання з роботи з колективною зброєю.

Цього разу Купол, головний сержант батальйону Сергій Левицький, проводив заняття із ПКМ (кулеметом Калашникова модернізованим). Бійці різних підрозділів знайомилися з ТТХ кулемета, його розбіркою-збіркою та видами набоїв до нього.

І, звичайно, вправлялися вести вогонь із різних положень – лежачи, стоячи, з укриття

Батько – це той, хто захищає свою родину. З дитинства ми знаємо, що тато все уміє, завжди допоможе і всьому навчить. Тепер ми дорослі, і вже наша черга вчити і оберігати.

Бути батьком під час війни важко. Ми подовгу не бачимо свою малечу. Після відпусток діти не хочуть відпускати татусів на службу. Та ми повертаємося, бо це наш обов’язок – захищати свою сім’ю. Своїм прикладом ми вчимо дітей найважливішому.

З Днем батька! Діти чекають на кожного тата, і ми повернемося додому з перемогою.

Командир 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр
Підполковник Михайло СЕМЕНЕНКО