🇪🇺 Єврокомісія оцінила адаптованість українського енергетичного законодавства до європейського
Під час візиту до України Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передала українській стороні звіт наближеності законодавства України до актуального права ЄС. В документі, зокрема, наведена оцінка законодавства в енергетичній сфері.
Україна стала членом Енергетичного Співтовариства в 2011 році та взяла на себе зобов’язання імплементувати ключові закони ЄС з питань енергетики, розробити відповідну нормативну базу та лібералізувати свої енергетичні ринки відповідно до acquis ЄС.
Основні висновки звіту, що стосуються галузі електроенергетики та ВДЕ:
❗️ Міненерго є центральним органом виконавчої влади з формування та реалізації енергетичної політики України. Регулюючим органом України у сфері енергетики є НКРЕКП) яка була створена Кабінетом Міністрів як «центральний орган виконавчої влади». У цій сфері Україна ще не узгоджена з acquis ЄС, що вимагає незалежної діяльності регулятора від інших державних органів. На його незалежність і репутацію також негативно вплинули деякі непрозорі призначення.
✅ Україна покращила свою енергетичну безпеку, зокрема синхронізувавши свою електромережу з мережею континентальної Європи (ENTSO-E) у березні 2022 року.
📈 У секторі електроенергії ринки двосторонніх договорів, ринок на добу наперед, внутрішньодобовий, балансуючий та допоміжних послуг працюють відповідно до моделі ринку ЄС, хоча й з ціновими обмеженнями (price caps).
💰 В електроенергетиці борги почали накопичуватися ще до війни. Частково це пояснюється неплатежами державних споживачів, погано розробленою схемою розрахунків постачальників останньої надії та надбавкою для ВДЕ, яка є частиною тарифу на передачу ОСП.
📉 Фіксовані ціни, які встановлені для домогосподарств, не відображають фактичні витрати.
☝️ На ліквідність енергетичного сектору сильно вплинула війна. Постійне втручання органів влади та компаній у корпоративне управління ОСП (Укренерго) та роботу ринку залишається проблемою.
☀️ До початку війни встановлена потужність ВДЕ становила 9,6 ГВт, значна частина потужностей постраждала через війну. Що стосується систем підтримки ВДЕ, то з 2020 року тільки вітрові проекти зі встановленою потужністю до 5 МВт та інші технології до 1 МВт отримують зелений тариф. Створення системи підтримки на ринкових засадах залишається пріоритетом для України. Аукціони передбачені законом, проте досі не реалізовані.
🌱 Наразі за підтримки Енергетичного Співтовариства впроваджується електронна система видачі, передачі та анулювання гарантій походження. У жовтні 2021 року до закону про альтернативні види палива було внесено зміни, які запровадили рамки для стимулювання виробництва біометану.
Загальний висновок:
📍 Україна має хороший рівень підготовки у сфері енергетичної політики, прийняла декілька важливих законодавчих актів.
📍 Необхідні подальші дії для забезпечення фінансової та політичної незалежності органів регулювання енергетики.
📍 Що стосується безпеки постачання, Україні все ще бракує деяких важливих елементів правової бази для створення обов’язкових аварійних запасів нафти.
📍 Україні потрібно буде оновити свою стратегію з урахуванням подій, що відбулися після початку війни. Загалом, країна потребує подальшого узгодження та ефективного впровадження acquis ЄС у кількох сферах енергетичної політики.
📍 Необхідно продовжити роботу над наближенням законодавства до норм ЄС, спрямованих на підвищення прозорості та стабільності європейських енергетичних ринків.
Зі звітом можна ознайомитись
тут