ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS

В Україні попередили про зупинку олійних заводів

В Україні через логістичні затримки з вивезенням олії під загрозою опинилася робота олійноекстракційних заводів (ОЕЗ) та всього агросектору.

Як пояснює генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук, олії наразі необхідно надати пріоритет над зерновими культурами під час експорту залізницею.

Головна проблема полягає в тому, що ємностей для зберігання готової олії на переробних підприємствах вистачає лише на 5–7 діб безперервної роботи.

Якщо готову продукцію не вивозити вчасно, переробники змушені зупиняти лінії та припиняти прийом соняшника у фермерів.

Чому це критично для всього АПК:
✅ Забиті елеватори: Через зупинку прийому соняшника на ОЕЗах елеватори залишаються переповненими, а сушарки — зайнятими саме в момент, коли з полів масово збирають вологу кукурудзу.
✅ Специфіка зберігання: На відміну від зернових (пшениці, кукурудзи), які можуть місяцями зберігатися в полімерних рукавах чи модульних сховищах із втратами менше 1%, соняшник у непристосованих складах миттєво починає пріти та самозігріватися через високу вологість і олійність.

Урядовців та логістів закликають забезпечити ритмічний вивіз олії, оскільки це не просто преференція для переробників, а єдина можливість розвантажити сховища та зберегти зібраний урожай для всіх українських аграріїв.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

В Україні ціни на сою знижуються

В Україні знизилися ціни на сою на тлі падіння світових біржових котирувань, поліпшення прогнозів урожаю у США та сприятливих погодних умов у Південній Америці.

Додатковий тиск на експортні ціни створюють обмеження морських перевезень і подорожчання логістики. 

Однією з причин стало підвищення прогнозу виробництва сої у США на 0,73 млн тонн. Сприятлива погода у США та Бразилії також підтримує очікування значної пропозиції на світовому ринку.

Водночас у вересні переробка сої у США скоротилася на 4,5% порівняно з попереднім місяцем — до 5,34 млн тонн, що виявилося нижче очікувань аналітиків. Запаси соєвої олії у країні зменшилися за місяць на 12,4% — до 478 тис. тонн. Це найнижчий рівень із листопада 2014 року.

За оцінкою аналітиків, підсумковий урожай може виявитися нижчим за очікування.
Це створює передумови для активнішого накопичення сировини українськими переробниками, попри зниження світових котирувань.

Подальша динаміка цін залежатиме від обсягів пропозиції сої нового врожаю, попиту з боку переробних підприємств, ситуації на світовому ринку та вартості логістики.

Обмеження морських поставок і дорожчі автомобільні та залізничні перевезення до покупців у ЄС продовжують стримувати експортні ціни.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Вільна торгівля з Туреччиною: які переваги мають українські агроекспортери

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства. 

Зазначається, що угода встановлює асиметричний графік запровадження тарифних преференцій.

Для українських товарів на турецькому ринку вони почали діяти з 1 жовтня 2026 року, тоді як для турецької продукції в Україні — з 1 січня 2027 року. Таким чином, український бізнес отримує тримісячну перевагу для використання нових умов доступу до ринку Туреччини до початку дії відповідних преференцій для турецького імпорту.

Загалом Туреччина скасовує ввізне мито для 10 337 товарних позицій — близько 95% номенклатури українського експорту.

Для частини інших товарів діятимуть тарифні квоти або знижені ставки мита.

У міністерстві зауважують, що з огляду на високий рівень тарифного захисту окремих сегментів турецького аграрного ринку, де ставки ввізного мита можуть сягати 30–225%, нові умови створюють додаткові можливості для українських виробників і переробників.

Водночас конкретні преференції залежать від товарної позиції та передбачених угодою умов доступу до ринку.
Основні умови доступу української аграрної продукції на ринок

Туреччини:
✅ Безмитний доступ без квот: нульові ставки ввізного мита передбачені для низки товарів, зокрема продукції переробки олійних і зернових культур — шроту, макухи, висівок і кормових концентратів, соєвих бобів, ріпаку, зернобобових (гороху, нуту, сочевиці, квасолі), а також маргарину, крохмалю, глютену, дитячого харчування, кондитерських виробів і племінного матеріалу.
✅ Пільгові умови для інших товарів: для 1348 аграрних товарних позицій передбачено безмитні або пільгові тарифні квоти (TRQ), а також часткове зниження базових ставок мита на 20–50%. Це стосується, зокрема, пшеничного борошна, вершкового масла, сирів, сухого молока, яловичини, м’яса птиці, яєць, меду, цукру, томатної пасти та соків.
✅ Зобов’язання України: у межах угоди передбачено безмитну тарифну квоту обсягом 50 тис. т на рік для експорту до Туреччини насіння соняшнику. За наданою інформацією, квота розподіляється за принципом «хто перший звернувся». Для постачань понад її обсяг зберігається стандартне вивізне мито України у розмірі 10%.

Важливою перевагою угоди Мінагрополітики назвало інтеграцію України до системи Пан-Євро-Мед (PEM), яка розширює можливості для розвитку переробки. Українські виробники зможуть використовувати турецьку сировину для виробництва готової продукції та експортувати її до країн ЄС на безмитних умовах за умови дотримання правил походження товарів і підтвердження походження сертифікатом EUR.1. 
Минулого року Україна експортувала до Туреччини 7,9 млн т агропродукції на суму понад $2,2 млрд. Це 9,8% загального аграрного експорту України та перше місце серед країн-імпортерів української агропродукції. Позитивне сальдо України становило $1,6 млрд.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

В Україні змінилися ціна на зернові та олійні

Кукурудза:

Внутрішній ринок кукурудзи поглиблює спадний тренд під наростаючим тиском фізичної пропозиції нового врожаю та помітної стриманості покупців. На дунайському напрямку ціни швидких спотових поставок ледь утримуються на рівнях $160–162/т СРТ (8 000–8 100 грн/т СРТ), тоді як на листопад покупці опускають індикативи до $154–158/т СРТ (7 200–7 600 грн/т СРТ). Ситуація суттєво ускладнюється фіскальними факторами щодо адміністрування ПДВ, через які продавці фактично недоотримують до 14% від ринкової вартості, що разом із витратами на досушування зерна та дорогу логістику веде до прямих збитків виробників. Учасники ринку зазначають, що жовтень і листопад формуватимуть максимальний тиск на вільні обсяги зернової, тому виробникам без зафіксованих форвардів доцільно переходити до стратегії тривалого зберігання.
• Середня внутрішня ціна: 5 891,02 грн/т (-5,17%).
• Портові ціни (DAP-Дунай): 158,5 $/т.
В Чикаго грудневий ф’ючерс на кукурудзу в четвер знизився до 188,2 $/т під тиском активних фермерських продажів під час жнив у США та наслідків попереднього звіту USDA. Додатковим фактором тиску стало підвищення прогнозу світового виробництва кукурудзи у звіті Міжнародної ради по зерну (IGC). На біржі Euronext листопадові котирування кукурудзи склали 337,9 $/т.

Пшениця:

Внутрішній ринок української пшениці залишається без особливих змін: торгівля стримується логістичними можливостями та слабким попитом. Вільний рухомий склад і логістичні потужності переорієнтовані на збирання та вивезення пізніх культур, тому інтерес трейдерів до пшениці залишається другорядним, а внутрішні переробники працюють суто в межах поточних виробничих потреб. На дунайському напрямку ринок утримується за рахунок ситуативних дозакупівель низки трейдерів, які мають незакриті спотові потреби під термінові суднові партії, що надає точкову підтримку цінам. Стримування продажів самими аграріями продовжує страхувати зернову від різкого обвалу.
• Середня внутрішня ціна: 2 клас — 6 281,35 грн/т (-3,85%); 3 клас — 6 270,56 грн/т (-2,42%); 4 клас — 5 592,18 грн/т (-0,46%).
• Портові ціни (DAP-Дунай): 171,1 $/т.
В Чикаго грудневий ф’ючерс на пшеницю в четвер опустився до 246,2 $/т через перетікання ведмежого тиску з ринку кукурудзи та стриманий світовий інтерес покупців. На біржі Euronext грудневі котирування пшениці закрилися на рівні 276,2 $/т.

Соняшник:

Торгівля соняшником в Україні помітно призупинилася, оскільки закупівельні ціни впритул наблизилися до межі собівартості, через що виробники почали масово згортати продажі. Водночас заводи коригують плани та зменшують обсяги переробки на тлі слабкого експортного попиту й низької ліквідності на ринку соняшникової олії. Через це переробники не конкурують агресивно за сировину, і навіть скорочення пропозиції з боку аграріїв не створює передумов для відновлення цін, фіксуючи ринок у фазі вичікування.
• Середня внутрішня ціна: 17 675,85 грн/т (-3,53%).

Соя:

На внутрішньому ринку сої в Україні зберігається помірне підвищення цін, зумовлене наростаючою конкуренцією між локальними переробниками та експортерами на тлі досить стриманої пропозиції сировини від аграріїв. Головним внутрішнім драйвером для переробного сектору залишається зростаючий ринок соєвого шроту зі стабільною прибутковістю. Це дозволяє культурі утримувати статус найбільш збалансованого та дохідного активу серед олійних.
• Середня внутрішня ціна: 17 318,54 грн/т (+0,4%).
На біржі в Чикаго ф’ючерси на соєві боби в четвер впали до 7-тижневого мінімуму на тлі прискорення збиральної кампанії на Середньому Заході США та прогнозів рекордного виробництва від USDA (4,56 млрд бушелів). Нові щоденні експортні контракти до Китаю (330 тис. т) та невідомих напрямків (283,45 тис. т) надали лише обмежену підтримку, не зупинивши загального зниження.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Дефіцит світового балансу пшениці зріс утричі, посилюючи ризики для цін

Світове виробництво пшениці у 2026/27 МР оцінюється у 822,39 млн тонн, тоді як споживання становитиме 827,9 млн тонн.

Таким чином, перевищення споживання над виробництвом досягне 5,51 млн тонн проти 1,6 млн тонн у вересневому прогнозі. Про це свідчать дані жовтневого звіту USDA WASDE від 9 жовтня. Погіршення світового балансу посилює ризики подальшого зростання цін на пшеницю.

За наведеними оцінками, погіршення світового балансу може підтримувати ціни на пшеницю в діапазоні $230–260/т.

Одночасно USDA знизило прогноз світової торгівлі пшеницею на 2,8 млн тонн порівняно з вересневою оцінкою — до 208,97 млн тонн. Кінцеві світові запаси прогнозуються на рівні 276,04 млн тонн, що на 250 тис. тонн менше попереднього прогнозу.

За наведеними ринковими оцінками, світові ціни на пшеницю за рік зросли на 44,8%, а скорочення пропозиції створює передумови для збереження високих котирувань.
На тлі погіршення світового балансу окремі експортери нарощують поставки. Зокрема, прогноз експорту пшениці з ЄС підвищено з 28 до 32 млн тонн за виробництва близько 133 млн тонн. США також зберігають позиції на світовому ринку, хоча їхній урожай оцінюється у 48,2 млн тонн.

Водночас Аргентина та Австралія збільшують експорт завдяки високим урожаям, посилюючи конкуренцію між основними постачальниками.

Водночас не всі країни можуть повною мірою реалізувати свій експортний потенціал через логістичні обмеження, насамперед у Чорноморському регіоні.

Зокрема, USDA знизило прогноз експорту російської пшениці з 43 до 40 млн тонн через перебої в роботі чорноморських портів та уповільнення відвантажень, тоді як кінцеві запаси збільшено з 16,09 до 19,09 млн тонн. Для України прогноз експорту пшениці залишено без змін — 12,5 млн тонн, попри очікуване зростання врожаю до 26 млн тонн.

Експортні можливості України стримують російські атаки на портову інфраструктуру, обмежена пропускна спроможність альтернативних маршрутів та високі логістичні витрати. У результаті кінцеві запаси української пшениці можуть зрости до 6,1 млн тонн проти 2 млн тонн у попередньому сезоні.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

За нинішніх цін сушіння кукурудзи може коштувати дорожче за саме зерно

Юрій Дробязко, співвласник ТОВ «АТК», планує більшу частину кукурудзи залишити в полі до весни.

Про це аграрій розповів під час конференції «Вистояти й зрости: агробізнес у часи кризи», повідомляє кореспондент Kurkul.com з місця події.
За його словами, восени він планує зібрати близько 30% врожаю, решту молотитиме у квітні наступного року. Він зазначив, що минулого року робив так само.

Зважаючи на те, що нині ціни на кукурудзу дуже низькі, а витрати на сушіння зросли, то це, за словами Юрія Дробязка, є цілком реальним варіантом.
«Ви не витратите купу газу, а зберете кукурудзу навесні. Це цілком реальний варіант. Тому потрібно дуже уважно оцінити, що саме вирощувати, аби післязбиральна доробка не обходилася надто дорого. Адже за нинішньої ціни на кукурудзу зібрати її, наприклад, за вологості 26–28%, а потім висушити буде дорожче, ніж сама кукурудза коштує. То навіщо її збирати?», — зазначив аграрій.

Частину врожаю він радить зібрати відразу, щоб мати змогу спокійно торгувати.
«Якщо експортні можливості відкриються — добре, якщо ні — залежатиме від ситуації. Так ви також зменшите навантаження на склади, якщо вони у вас є», — резюмував Юрій Дробязко.

Раніше аналітики с/г кооперативу ПУСК розповіли, що через підвищену вологість зерна виробникам доведеться додатково витрачати на сушіння до $30/т, що за нинішніх низьких закупівельних цін суттєво погіршує рентабельність культури.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Уряд призупинив 18 млрд грн відшкодування ПДВ, віддалив 39 млрд грн та затримав 46 млрд грн видатків

Уряд у жовтні зайшов у кризі ліквідності державного бюджету, через що фінансуються лише оборонні видатки, пенсії, заробітні плати та соціальні допомоги, тоді як щодо інших видатків ухвалено рішення щодо пріоритезації або призупинення до відновлення єдиного казначейського рахунку (ЄКР), заявив міністр фінансів Сергій Марченко у Верховній Раді у понеділок.
"… віддалено на кінець року близько 39 млрд грн. Крім того, зараз, станом на сьогодні, на ЄКР в казні знаходиться непроведених 46 млрд грн, з яких це ремонт доріг і утримання розвиток адмінцентрів, ремонт установ покарань, придбання шкільних автобусів, поточний та капітальний ремонт житлового фонду та підготовка до опалювального сезону та придбання резервного живлення", – зазначив глава Мінфіну.

Він додав, що платникам податків також призупинено бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на суму 18 млрд грн.

Марченко наголосив, що уряд активно здійснює кроки по пошуку внутрішніх ресурсів, активізував роботу робочої групи з питань детінізації. "В рамках її роботи будуть напрацьовані пропозиції щодо уникнення штучного дроблення бізнесу, протидії незаконному виробництву та продажу тютюнових виробів, детінізації ринку праці, нецільового використання гуманітарної допомоги та інших питань", – сказав міністр.

Він додав, що Мінфін також суттєво активізував запозичення на внутрішньому ринку.
"Вже ми практично виконали річний план запозичень, але ми нарощуємо запозичення для того, щоб мати достатню ліквідність, в першу чергу щоб здійснювати платежі соціальні і для сектору безпеки і оборони", – повідомив Марченко.

В той же час відповідно до інформації на сайті міністерства пропозиція облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на первинних аукціонах 13 жовтня знову скорочена до 2 млрд грн з 5 млрд грн минулого вівторка, з яких тоді Мінфіну вдалося продати облігацій на 2,2 млрд грн.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Україна готує пріоритет для експорту соняшникової олії, але без шроту та макухи

Мінагрополітики України готує рішення про надання пріоритету експорту соняшникової олії в умовах обмеженої пропускної спроможності логістичних маршрутів. Водночас шрот і макуха не отримають аналогічних переваг під час перевезень.

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час зустрічі з журналістами. За його словами, ініціативу вже підтримали всі профільні аграрні асоціації, а необхідні обговорення завершено.
Наразі документ проходить підготовку до погодження із зацікавленими міністерствами, після чого його має розглянути Кабінет Міністрів. Конкретних строків ухвалення рішення поки немає.

Запропонований механізм передбачає пріоритетне перевезення саме олії як продукції з доданою вартістю, що дозволить ефективніше використовувати обмежені логістичні потужності. При цьому інші продукти переробки олійних культур, зокрема шрот і макуха, залишаться поза межами такого пріоритету.
Ініціативу підтримує Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), яка раніше виступала проти надання аналогічних переваг експорту шроту та макухи. Як пояснив заступник голови ВАР Михайло Соколов, українські аграрії зацікавлені у швидкому експорті соняшникової олії, оскільки основну частину вирощеного соняшнику вони реалізують вітчизняним переробним підприємствам.

Прискорення поставок готової продукції за кордон сприятиме стабільнішій роботі переробників і підтримці попиту на сировину на внутрішньому ринку.
За словами Соколова, експорт насіння соняшнику як сировини є менш вигідним із погляду логістики, адже для його перевезення потрібні приблизно вдвічі більші транспортні ємності, ніж для продукції переробки. Тому пріоритетне відвантаження олії дозволить ефективніше використовувати транспортні ресурси в умовах їх дефіциту. Висоцький також нагадав, що пріоритет для харчових продуктів уже діє в системі «єЧерга» для автомобільних перевезень, однак окремого механізму для зернових та олійних культур досі не запроваджували.
Необхідність змін пов’язана зі значним скороченням можливостей української експортної логістики. За перші 13 днів жовтня Україна експортувала лише 1,125 млн тонн аграрної продукції, що становить близько 50% від необхідного обсягу.

За таких умов уряд прагне спрямувати обмежені транспортні потужності насамперед на продукцію з вищою доданою вартістю. Водночас майбутній механізм пріоритетності може вплинути на розподіл логістичних ресурсів між експортерами зерна, олійних культур та продуктів їх переробки.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

В Україні подешевшав соняшник

В Україні закупівельні ціни на соняшник за тиждень знизилися ще на 500 грн/т — до 16 500–17 000 грн/т з ПДВ.

На ринок тиснуть збільшення пропозиції нового врожаю, проблеми з експортом соняшникової олії та шроту, а також обмежені можливості переробки. 

Зниження цін пов’язане з активним збиранням нового врожаю та логістичними проблемами, спричиненими російськими обстрілами. Тривалі повітряні тривоги призводять до перебоїв у роботі переробних підприємств і портів, затримуючи приймання сировини та відвантаження готової продукції.

На окремих заводах черги на приймання соняшнику сягають 7 – 12 днів. Щоб обмежити надходження сировини, деякі підприємства знижують закупівельні ціни. Станом на 12 жовтня аграрії зібрали 7,44 млн тонн соняшнику з площі 3,44 млн га, або 66% посівів. Середня врожайність становить 2,16 т/га. Суха й тепла погода сприяє швидкому збиранню, збільшуючи пропозицію на внутрішньому ринку.
Затримки з експортом рослинної олії та шроту створюють ризик зупинки українських олійноекстракційних заводів.

За словами генерального директора асоціації «Укроліяпром» Степана Капшука, вільних потужностей для зберігання готової продукції підприємствам вистачить лише на 5 – 7 діб роботи.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Українська зернова асоціація (УЗА) закликала уряд не запроваджувати пріоритети для окремих видів аграрної продукції під час залізничних перевезень, перетину кордону та портової перевалки

В асоціації наголосили, що надання переваг експорту шроту, макухи та соняшникової олії може обмежити перевезення зернових і олійних культур та знизити валютні надходження.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, у вересні експорт основних аграрних товарів становив 2,17 млн тонн. З них 871,6 тис. тонн перевезли залізницею, а 1,15 млн тонн – морським транспортом. За оцінками УЗА, запропоновані пріоритети для шроту й макухи та соняшникової олії можуть охопити 780-790 тис. тонн щомісяця, або близько 36% фактичного місячного аграрного експорту. Якщо основні обсяги цих вантажів спрямовуватимуться через дунайські порти, вони можуть зайняти близько 68% нинішніх потужностей перевалки на цьому напрямку.

В асоціації зауважили, що перерозподіл обмежених логістичних ресурсів може найбільше вдарити по малих і середніх агровиробниках, які мають менше можливостей для зберігання врожаю та використання альтернативних маршрутів. Затримки з експортом і зростання транспортних витрат створюватимуть додатковий тиск на закупівельні ціни зернових та олійних культур.

«Завдання держави – забезпечити рівні, прозорі та недискримінаційні правила доступу до інфраструктури, а не здійснювати перерозподіл логістичних можливостей між учасниками ринку», – йдеться у зверненні УЗА до уряду.

В асоціації також висловили сумнів в економічній доцільності таких пріоритетів. Зокрема, у порту Констанца соняшниковий шрот коштує 255-265 $/тонна, тоді як продовольча пшениця та кукурудза – $272-275, соя – $460-470, а ріпак – $535-545 за тонну. Тому витіснення дорожчих культур із дефіцитних експортних каналів може не збільшити, а зменшити валютну виручку. Крім того, скорочення внутрішньої пропозиції шроту й макухи здатне підвищити вартість кормів і, відповідно, собівартість виробництва м’яса, молока та яєць.

В УЗА переконані, що державна політика має підтримувати весь аграрний сектор і сприяти максимізації сукупного експортного потенціалу України, а не створювати переваги для окремих категорій продукції.

Раніше в асоціації «Укроліяпром» заявили, що пріоритетне та ритмічне вивезення олії, зокрема, соняшникової, дозволить уникнути простоїв заводів, забезпечити аграріям оперативні розрахунки за соняшник і звільнити складські потужності для кукурудзи.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

У портах Дунаю ціни на кукурудзу впали на 7–10$/т за тиждень

В українських портах Дунаю продовжують знижуватися закупівельні ціни на фуражну кукурудзу.

Станом на 8 жовтня вони становили переважно 160–168$/т на умовах CPT-порт, що на 7–10$/т менше, ніж наприкінці минулого тижня.

За даними аналітиків, ціни знижуються через низьку активність на українському ринку кукурудзи. На елеваторах активно накопичується зерно нового врожаю, однак попит з боку експортерів залишається слабким.

Імпортери проявляють лише точковий попит, очікуючи на оприлюднення світових звітів. Додатково на ціни тиснуть високі витрати на фрахт і логістику, а також безпекові ризики.
На тлі здешевлення кукурудзи аграрії стримують продажі, реалізуючи зерно переважно для покриття поточних потреб в обігових коштах.

У гривневому еквіваленті закупівельні ціни за тиждень знизилися на 250–600 грн/т і на кінець розглянутого періоду становили 7,2–8,3 тис. грн/т на умовах CPT-порт.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

USDA залишило без змін прогноз експорту пшениці з України

У жовтневому звіті WASDE, оприлюдненому 9 жовтня 2026 року, USDA залишило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/27 МР без змін — 26 млн тонн. Прогноз експорту також збережено на рівні 12,5 млн тонн, а кінцевих запасів — 6,1 млн тонн.

Для порівняння, у 2025/26 МР урожай оцінюється у 24,1 млн тонн, експорт — 14,1 млн тонн, а запаси — лише 2 млн тонн.
Світове виробництво пшениці у 2026/27 МР прогнозується на рівні 822,39 млн тонн проти 822,43 млн тонн у вересні. Водночас оцінку світової торгівлі знижено на 2,8 млн тонн — з 211,77 до 208,97 млн тонн.

Світове споживання підвищено на 1,2 млн тонн — до 827,9 млн тонн, а кінцеві запаси дещо скорочено — з 276,29 до 276,04 млн тонн.

Для ЄС прогноз урожаю пшениці скорочено на 0,8 млн тонн — до 133 млн тонн, переважно через погіршення оцінки для Німеччини. Внутрішнє споживання в Євросоюзі підвищено на 1 млн тонн — до 115,75 млн тонн, через що прогноз кінцевих запасів знижено з 13,52 до 11,72 млн тонн.

Експорт залишено без змін — 31 млн тонн.
Для Канади USDA підвищило прогноз виробництва на 0,5 млн тонн — до 36,5 млн тонн, а експорту — також на 0,5 млн тонн, до 30,5 млн тонн. Для Аргентини урожай залишено на рівні 21,5 млн тонн, але експорт підвищено на 0,5 млн тонн — до 16 млн тонн.

В Австралії прогноз виробництва та експорту не змінився — 31 млн і 23,5 млн тонн відповідно, однак оцінку кінцевих запасів підвищено до 4,94 млн тонн.

Для росії USDA залишило прогноз урожаю пшениці на рівні 88 млн тонн, але скоротило оцінку експорту одразу на 3 млн тонн — до 40 млн тонн, найнижчого рівня за п’ять років. Перегляд пояснюється логістичними перебоями через ситуацію в Чорноморському регіоні та слабкими темпами відвантажень. Водночас кінцеві запаси підвищено на 3 млн тонн — до 19,09 млн тонн.

Для США прогноз виробництва підвищено з 41,66 до 41,74 млн тонн, однак це все одно найменший урожай пшениці з 1970 року. Експорт скориговано з 21,09 до 20,41 млн тонн, а кінцеві запаси збільшено з 19,51 до 20,14 млн тонн. Для Китаю прогноз виробництва залишено на рівні 141 млн тонн, імпорту — 6 млн тонн, тоді як оцінку кінцевих запасів знижено зі 120,2 до 119,2 млн тонн через збільшення внутрішнього споживання.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Українська соя буде дорожчати

Ринок сої залишається у виграшному становищі: попит на сировину перевищує пропозицію, і до кінця зими ціни можуть продовжити зростання. Таку оцінку надали аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК

Попри те, що аграрії вже зібрали близько 2 млн тонн сої, її пропозиція на ринку не зростає. Переробники й експортери самі звертаються до господарств та пропонують закупівлю, чого не спостерігається на ринках інших олійних і зернових культур. На думку експертів, це дає підстави очікувати подальшого підвищення цін щонайменше до зими.

Найвигіднішим періодом для продажу врожаю аналітики називають час із грудня по лютий. За оптимістичним сценарієм вартість сої може зрости до 510-520 доларів за тонну, тоді як нині за неї дають 440-450 доларів.

Ціни підтримує і висока потреба заводів у сировині. У західних регіонах переробники вже платять до 18 тис. грн/т і готові жертвувати частиною власної маржі, аби отримати необхідні обсяги. Переробка сої залишається вигідною, а стійкий попит на соєвий шрот спонукає підприємства закуповувати більше.

Ще одним чинником, що обмежує пропозицію, стало скорочення посівів. Цього сезону під соєю засіяли приблизно на 20% менше площ, і навіть дещо вища врожайність не компенсує втрату виробничого потенціалу. Тож нестача сировини, найімовірніше, зберігатиметься, а це підтримуватиме ціни.

За прогнозом аналітиків, уже наприкінці жовтня закупівельна вартість у переробників західних і центральних областей може піднятися до 18,5-19 тис. грн/т.центральних областях можуть підвищитися до 18,5–19 тис. грн/т.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Зернового перемир’я у Чорному морі найближчими місяцями не очікується

Україна не бачить жодних позитивних ознак того, що в найближчі місяці може бути укладено перемир’я для забезпечення експорту зерна через Чорне море.

Таку думку висловив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в інтерв’ю Bloomberg.
«На жаль, важко уявити будь-які можливі рішення з цього питання в найближчі місяці. Ми маємо реально готуватися до того, що ситуація залишатиметься такою ж критичною, як і зараз», — сказав він.

Висоцький зазначив, що країни, які намагаються налагодити переговори, поінформували Україну про те, що росія відхилила всі пропозиції. Партнери запевнили, що були випробувані всі дипломатичні можливості, але поки що жодних результатів не досягнуто.

Туреччина — одна з країн, яка намагається відновити зерновий коридор для забезпечення цього експорту. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив минулого тижня, що отримав позитивну відповідь від Президента України Володимира Зеленського щодо зусиль з відновлення зернового коридору через Чорне море. При цьому президент росії володимир путін минулого тижня сказав, що пропозиції залишаються на столі переговорів, і рф вирішуватиме, як реагувати, виходячи зі своїх власних інтересів.

Крім того, Тарас Висоцький розповів, що Україна зверталася до Європейського Союзу з проханням надати €220 млн підтримки агросектору, але Єврокомісія відмовила у виділенні цього фінансування. Однак Україна отримає низькопроцентний кредит Світового банку на суму $250 млн.
«Це більш-менш дасть нам можливість протриматися до нового року. Але вже зараз ми мусимо думати, що буде з весни після нового року, адже ситуація залишається критичною», — сказав Висоцький.

Крім того, Україна звернулася до ЄС із проханням збільшити безмитні торгові квоти на 2027 рік на біоетанол та цукор. Якщо це вдасться, то Україна спробує збільшити квоти на інші сільськогосподарські продукти, зазначив Висоцький.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Цього тижня ціни на пшеницю на американських ринках ф'ючерсів знизилися, оскільки деталі про потенційні нові угоди в галузі сільського господарства під час саміту США-Китай впливали на ціни. У грудні ф'ючерси на пшеницю твердих сортів (SRW) на біржі CBOT знизилися на 11 центів до 7,03 доларів США за бушель, ф'ючерси на пшеницю твердих сортів (HRW) на біржі KCBT – на 22 центи до 7,62 доларів США за бушель, а ф'ючерси на пшеницю ярових сортів (HRS) на біржі MIAX – на 28 центів до 7,14 доларів США за бушель. Серед інших товарів, у грудні ф'ючерси на кукурудзу на біржі CBOT зросли на 1 цент до 5,28 доларів США за бушель, а ф'ючерси на сою на біржі CBOT у листопаді завершили торгівлю на 15 центів вище, на рівні 13,19 доларів США за бушель.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Пшениця в українських портах подорожчала на 3–5$/т, ціни на ячмінь стабільні

Минулого тижня ціни на пшеницю в українських портах зросли на 3–5$/т, тоді як на внутрішньому ринку суттєвих змін не відбулося.

Водночас ціни на фуражний ячмінь залишалися стабільними.

За даними аналітиків, більшість борошномелів не поспішали закуповувати пшеницю великими партіями, оскільки не потребували значних запасів.

Водночас попит з боку трейдерів дещо активізувався, а зростання експортних цін підтримувало внутрішній ринок.

Аграрії пропонували достатньо пшениці, проте переважно фуражної.

Протягом тижня ціни попиту на пшеницю 2 класу становили 6,5–7,8 тис. грн/т СРТ, на фуражну пшеницю — 5–7,5 тис. грн/т СРТ.

Найвищі ціни переважно фіксували в південних регіонах України.

У портах ціни на продовольчу пшеницю становили 168–179$/т СРТ-порт, на фуражну — 150–160$/т СРТ-порт.

Водночас на українському ринку ячменю ціни залишалися стабільними.

Пропозиція ячменю була достатньою, проте покупці переважно закуповували його невеликими партіями за потреби.

Ціни попиту на фуражний ячмінь становили 5,5–6,7 тис. грн/т СРТ. У портах вони також не змінилися й перебували в межах 140–155$/т СРТ-порт.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Зерновий термінал Боріваж на Одещині захопили рейдери — ЕП

Керівництво морського термінала «Боріваж» у порту Південний на Одещині заявило про рейдерське захоплення підприємства. Про це повідомляє «Економічна правда» з посиланням на джерела у правоохоронних органах.

За їхніми даними, близько 7:00 29 вересня на територію морського перевалочно-складського комплексу прибула група приблизно з 50 невідомих у балаклавах. Вони силою зайняли територію та встановили фактичний контроль над об'єктом.

Попередньо, йдеться про представників охоронної компанії «Сапсан». Наразі вони блокують доступ на територію комплексу.

Сімох охоронців «Боріважа» вивели за межі термінала. За попередньою інформацією, частина з них звернулася до медичних закладів для фіксації тілесних ушкоджень.

Юристка ТОВ «Термінал «Боріваж» Юлія Грищенко звернулася до Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

«Боріваж» — зерновий термінал, який раніше був пов'язаний із колишніми власниками ПриватБанку Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Навколо активу тривають судові спори.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Сулина меняет оформление судов — очередь пока до 17 дней

В Сулине и Тулче изменили процедуры оформления судов, следующих как вверх по Дунаю, так и в море.

Цель — ускорить транзит через Сулинский канал; подробный порядок обещают раскрыть отдельно.

На 21 сентября у Сулины ожидали прохода около 70 судов, ещё семь оформлялись на рейде.

Ориентировочная очередь для судов в Рени, Измаил и Орловку составляла 12–17 дней. Для Джурджулешт — 3–6 дней, Галаца, Брэилы и Тулчи — 2–4 дня.

Безопасная осадка: Сулина — 7,01 м, Быстрое — 5,5 м, участок Измаил — 44-я миля — 6,75 м.

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Ціни на соняшник в Україні продовжують зниження

На внутрішньому ринку соняшнику в Україні минулого тижня ціни продовжували знижуватися під впливом все тих же чинників:
падіння цін на олію, просування збиральної кампанії та зростання пропозиції сировини.

Багато компаній сповіщали про активне надходження пропозиції сировини, внаслідок чого ціни коригувалися майже щодня

Ціни на олійну на заводах знизились до 18000-19300 грн/т СРТ і нерідко стартували з 17000-17500 грн/т СРТ.

При цьому в східних областях аграрії, що наближені до прифронтових територій, готові були здійснювати реалізацію соняшнику за вказаними цінами, але в цілому фіксувалося скорочення пропозиції.

Слід зазначити, що за оперативники даними, станом на 14 вересня соняшник зібрано з площі лише 275 тис. га, що складає 5% від прогнозу.

Для порівняння, минулого року у цей же період було обмолочено 570 тис. га. А, отже, пік пропозиції олійної ще попереду

На експортному напрямку ціни попиту на соняшник теж просіли під впливом великої пропозиції, але значно помірніше у порівнянні з переробним сектором.

Основний тиск чинило просування збиральної кампанії не тільки в Україні, а й в країнах, які є потенційними імпортерами української олійної — Болгарії, Румунії, Туреччині. 

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Україна експортувала понад 4,6 млн т зернових з початку сезону — на понад 20% менше, ніж торік

Станом на 21 вересня Україна експортувала 4,66 млн т зернових та зернобобових культур. Це на 1,32 млн т, або 22,1% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону.

У вересні за кордон уже відправили 928 тис. т збіжжя, свідчать дані Держмитслужби на сайті Мінагро.

У розрізі культур обсяги експорту становлять:
• пшениці — 2,34 млн т, що на 43,9% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону (4,17 млн т).

У вересні експортували 652 тис. т;
• кукурудзи — 1,84 млн т, що на вдічі більше, ніж за аналогічний період минулого сезону (905 тис. т). У вересні експортували 221 тис. т;
• ячменю — 420 тис. т, що на 46,9% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону (791 тис. т).

Жита з початку сезону експортували 0,2 тис. т.
Експорт пшеничного борошна станом на 21 вересня становить 7,4 тис. т. Це на 46,8% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону (13,9 тис. т).

ᗩGᖇO ᕼᑌᗷ🌐ᑎEᗯS
#новини #news

Врожайність пшениці на Хмельниччині стала найвищою по Україні

Станом на 24 серпня в Україні намолотили 24,61 млн т пшениці з площі 5 млн га, що становить 96,9% прогнозованих площ.

Середня врожайність культури становить 4,92 т/га.

Про це свідчать дані щодо ходу збиральної кампанії.

Збирання пшениці вже завершили 14 областей:

Вінницька, Волинська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Чернігівська.

Найвищу врожайність пшениці зафіксовано на Хмельниччині — 7,3 т/га. В області з 217,9 тис. га намолотили 1,59 млн т зерна.

Також високі показники врожайності демонструють Сумська область — 6,28 т/га, Вінницька — 6,26 т/га, Київська — 6 т/га, Тернопільська — 5,85 т/га та Чернівецька — 5,76 т/га.

Найбільший вал пшениці наразі отримали на Одещині — 3,22 млн т.
На Дніпропетровщині намолотили 2,02 млн т, Вінниччині — майже 2 млн т,
Кіровоградщині — 1,92 млн т,
Миколаївщині — 1,63 млн т.

Загалом зернові та зернобобові культури в Україні обмолочені на 6,76 млн га, або 57,9% прогнозованих площ.

Намолочено 31,73 млн т зерна із середньою врожайністю 4,7 т/га.

🌐
#новини #news

рф може скасувати мита на експорт зерна до кінця року

росія може зробити експорт зерна безмитним до кінця 2026 року через проблеми з його вивезенням через морські порти Азово-Чорноморського басейну.

Відповідну ініціативу опрацьовує російський Мінсільгосп на тлі різкого погіршення роботи головного експортного маршруту для зерна.

Порти Азово-Чорноморського басейну є головним каналом морського експорту російського зерна.

Останнім часом можливості цього напрямку суттєво скоротилися через атаки на портову інфраструктуру та обмеження судноплавства. Зокрема, удари по Новоросійську вже призводили до зупинки роботи ключових зернових терміналів.

Можливе скасування мит має підтримати російських експортерів та аграріїв, які зіткнулися зі зростанням логістичних витрат і скороченням можливостей для відвантаження.

Йдеться про запровадження до кінця року мораторію на дію плаваючих експортних мит на пшеницю, ячмінь і кукурудзу.

Наразі ставки цих мит переглядаються щотижня залежно від індикативних цін. При цьому в серпні мита на окремі зернові знову почали зростати, попри зниження внутрішніх цін на зерно.

З 19 серпня ставка на експорт пшениці збільшилася приблизно у 2,2 рази — до 721 руб./т, а на кукурудзу становила 284 руб./т.

На тлі проблем із вивезенням продукції це створює додатковий тиск на російських аграріїв та експортерів, тому запровадження мораторію має частково покращити економіку експорту.

На олійні культури ця ініціатива наразі не поширюється. Для сої, ріпаку та соняшнику продовжують діяти окремі експортні мита, тому можливі зміни поки стосуються виключно зернового експорту.

Проблеми з російським експортом збіглися з перебоями у поставках зерна з України, посиливши ризики для всього Чорноморського регіону.

Загострення ситуації вже підтримало світові ціни на пшеницю, а тривале обмеження поставок з двох найбільших чорноморських експортерів може й надалі підтримувати премію за ризик на глобальному зерновому ринку.

🌐
#новини #news

Фрахт до Єгипту зріс більш ніж у 2,5 рази

Після переорієнтації експорту з портів Великої Одеси на Дунай вартість морських перевезень різко зросла.

Якщо раніше доставка зерна суднами Handysize до Єгипту коштувала $27–30/т, то зараз перевезення з Ізмаїла та Рені суднами Coaster обходиться у $68–69/т, а в окремі дні ставки сягали $80/т.

Причина — високі воєнні ризики для великих суден у Чорному морі та переорієнтація вантажопотоків на дунайські порти.

Зростання логістичних витрат безпосередньо впливає на собівартість експорту та закупівельні ціни українського зерна.

🌐
#новини #news

Експорт олії з України скоротився вдвічі через проблеми з морською логістикою

Через зупинку морського експорту Україна наразі вивозить близько 300 тис. т рослинних олій на місяць — удвічі менше, ніж до виникнення проблем із морською логістикою.

Обмежені можливості експорту стали одним із головних чинників зниження закупівельних цін на соняшник.

Про це повідомив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук.

За його словами, у серпні Україна експортує 5–7 тис. т соняшникової олії на добу. Ще 2–3 тис. т припадає на ріпакову та соєву олії.
«Сумарно виходить експортувати близько 8 тис. тонн на добу, або до 300 тис. тонн на місяць. Це половина від обсягів до зупинки експорту морем», — зазначив Капшук.

Він пояснив, що проблеми з вивезенням готової продукції стали ключовою причиною падіння закупівельних цін на насіння соняшнику. На ринку спостерігаються труднощі з логістикою, дефіцит транспорту та нестача складських потужностей.
В «Укроліяпромі» очікують, що логістичну ситуацію вдасться стабілізувати протягом найближчих двох-трьох тижнів.

Водночас за підсумками року виробництво рослинних олій в Україні може досягти 7 млн т.

Внутрішнє споживання становить близько 300 тис. т, тому ризиків виникнення дефіциту на внутрішньому ринку в асоціації не бачать.
«Дефіциту не буде, населенню немає чого панікувати», — підсумував Капшук.

🌐
#новини #news

Світовий ринок пшениці шукає альтернативу українському зерну

Найбільші світові покупці пшениці готуються до скорочення постачань і змушені шукати альтернативні джерела зерна через обстріли інфраструктури у Чорноморському регіоні.

Ціни на контракти з постачання пшениці на Чиказькій товарній біржі (CME) з початку липня зросли більш ніж на 17%.

Азійські переробники у період із липня по вересень замовили близько 2-2,5 млн т чорноморської пшениці, що покриває 30-50% їхнього попиту.

Однак перевізники відклали або скасували завантаження десятків суден у розпал сезону через атаки.

Побоюючись затримок, покупці розглядають закупівлі в Австралії, США й Аргентині.

Вихід на нові ринки коштуватиме покупцям суттєво дорожче:
• чорноморська пшениця коштує 260-280 $/т;
• американська пшениця пропонується від 305 $/т;
• австралійська Premium White коштує 315-320 $/т з доставкою до Азії.

Ситуацію на ринку частково пом’якшують кращі врожаї в Північній Африці та на Близькому Сході.

Водночас уряд Єгипту закупив рекордні обсяги зерна власного виробництва, а опади покращили перспективи в Марокко та Тунісі. 

Водночас низка країн зберігає критичну залежність від чорноморського зерна. Так, Єгипет у першій половині року отримав понад 82% імпортної пшениці з України та росії. Індонезія законтрактувала близько 600 тис. т зерна з регіону на липень – вересень і змушена шукати постачальників.
«У нас немає ані великої, ані надлишкової пропозиції. Нам доводиться звертати увагу на інші джерела, такі як Болгарія, Австралія, Румунія й Аргентина, для вантажів, які не надходять з росії та України», — розповів представник Асоціації борошномельних компаній Індонезії.

Алжир, Бангладеш, Йорданія, Таїланд та В’єтнам також залишаються залежними від постачань із Чорного моря.

🌐
#новини #news

Зеленський: росія не готова до перемир'я на морі для експорту зерна

росія першою відновила атаки на український зерновий коридор, і українські удари по російському аграрному експорту є справедливими.
Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 серпня,
«Росіяни розпочали цю ескалацію, бо дуже хотіли заблокувати наші можливості оборонятися. Ми відповідаємо, і зокрема атакуємо їхній тіньовий флот, нафтові об’єкти, Новоросійськ тощо. Вони не змогли знайти ключ, як нас зупинити. Вони навіть намагалися знайти політичні ключі, використовуючи деяких політичних лідерів, щоб вплинути на нас, але їм не вдалося. А потім вони почали атакувати наш зерновий коридор. І ми, звичайно, знову почали відповідати», — сказав Зеленський.

За його словами, «виглядає так, що у них бажання — вони не атакуватимуть наш зерновий коридор, тільки якщо ми не атакуватимемо їхній енергетичний сектор».
«Ми цілком справедливо відповідаємо по їхньому аграрному експорту, а він у них великий, і намагаємося знайти спосіб, як налагодити всі ці продовольчі коридори, щоб зберегти і наш експорт і загальну ситуацію по продовольчій безпеці.

Я говорив із деякими лідерами. Запропонував їм використовувати їхні судна для перевезення продовольства з наших портів, і ми не будемо атакувати їхні судна, якщо вони прийдуть і візьмуть аграрний експорт з росії. І передати повідомлення росії, що росія не може атакувати судна тієї чи іншої країни, які можуть доставляти наше зерно так само, як ми не будемо тоді атакувати їхнє зерно. У нас дуже багато сигналів від світу, що це важливо. Але я знаю, що росія до цього не готова. Це знову ж таки відповідь, що для них справа не в зерні. Справа виключно в їхньому енергетичному секторі, але це не співставно», — наголосив президент.

Зеленський переконаний, що володимир путін не готовий і не хоче деескалації і розраховує лише на продовження війни.

🌐
#новини #news

Восени ринок може побачити рекордні ставки на зерновози — TEUS

Орендні ставки на приватні зерновози в Україні восени можуть зрости у 3–4 рази, якщо порти Великої Одеси залишатимуться обмеженими або фактично не працюватимуть.

Наразі ставка на зерновоз становить близько 900–1100 грн без ПДВ на добу. Однак, наприкінці вересня — на початку жовтня ринок може побачити рекордні ставки. 

У піковий період вони потенційно можуть бути у три-чотири рази вищими за поточний рівень. Головна причина — не лише фізична нестача вагонів, а й різке падіння їхньої продуктивності: один і той самий вагон здійснюватиме менше рейсів через довші маршрути, черги на кордоні та складнішу логістику.

Якщо значна частина зернових потоків переорієнтовуватиметься з портів Великої Одеси на Дунай, західні прикордонні переходи та європейські порти, логістичне плече збільшиться. Водночас можливі черги на кордоні, перевантаження стикових станцій та інші операційні обмеження.

У такому разі один зерновоз виконуватиме менше рейсів за той самий період. Тобто навіть за достатньої фізичної кількості вагонів їхня фактична доступність для перевезень скоротиться, що може створити дефіцит рухомого складу.

Традиційно попит на зерновози посилюється після початку нового маркетингового року. Однак сам по собі новий врожай не гарантує зростання ставок. Важливими факторами будуть фактичні обсяги експорту, робота портів Великої Одеси та частка вантажів, яка буде змушена рухатися альтернативними маршрутами.

За перше півріччя 2026 року залізницею перевезли 17,36 млн т зернових — на 17,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Водночас у липні середньодобове навантаження зерна було на 41,5% нижчим, ніж у червні, а на початку серпня знизилося ще майже на 50%.

Щодо піввагонів, ситуація протилежна. На ставки одночасно тиснуть скорочення вантажної бази окремих підприємств ГМК та повернення вагонів із ремонтів. Це може призвести до профіциту пропозиції та зниження орендних ставок.

Водночас переорієнтація вантажів на довші маршрути здатна збільшити час обороту піввагонів і, навпаки, створити дефіцит доступного рухомого складу.

🌐
#новини #news

Судна до українських портів пропускатимуть через Суліну за списками АМПУ

Прохід суден до українських портів через Сулінський канал знову здійснюватиметься відповідно до черговості, яку формує ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Таким чином, для суден, які прямують через Суліну до українських портів, відновлюється порядок, що діяв із 2022 року.

Пріоритетність їх проходу визначатиметься за списками АМПУ.

Рішення ухвалили після того, як АМПУ повідомила про 10 суден, які 7–11 серпня 2026 року прямували до українських портів, зокрема Рені, Орлівки та Ізмаїла, не будучи включеними до пріоритетної черги.

Після цього Адміністрація Сулінського каналу вирішила щоденно контролювати дотримання домовленостей, запроваджених 26 травня 2022 року.

Водночас розподіл доступних лоцманів за напрямками залишається незмінним:

40% припадає на українські порти Рені, Ізмаїл, Орлівку та Кілію, ще 40% — на румунські Галац, Браїлу і Тулчу, а 20% — на молдовський порт Джурджулешти.

З 17 серпня судна, які прямують до українських портів, проходитимуть Сулінським каналом відповідно до сформованої АМПУ черги в межах виділеної Україні 40% квоти.

Для суден, що прямують до портів Румунії та Молдови, порядок проходження й надалі визначатиметься залежно від часу прибуття та подання необхідних документів.

🌐
#новини #news

Жнива 2026: В Україні обмолотили половину площ під ранніми зерновими

Станом на 10 серпня українські аграрії обмолотили 5,63 млн га зернових та зернобобових культур, або 49% прогнозованих площ.

Намолочено 26,13 млн т зерна із середньою врожайністю 4,64 т/га.

Про це свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства.

Найбільші площі обмолотили під пшеницею — 4,07 млн га, що становить 78,8% від прогнозованої площі. Валовий збір культури досяг 19,74 млн т, а середня врожайність складає 4,85 т/га.

Жнива ячменю практично завершені. Культуру зібрали з 1,29 млн га, або 86,5% площ. Намолотили 5,68 млн т при середній врожайності 4,41 т/га.

Також аграрії майже завершили збирання гороху. Культуру обмолочено на 276,9 тис. га (92,6% площ), врожай склав 712,3 тис. т.

Крім того, триває збирання ріпаку. Станом на 10 серпня його обмолочено на 1,19 млн га, або 89,4% прогнозованих площ. Аграрії намолотили 3,22 млн т при середній врожайності 2,71 т/га.

🌐
#новини #news

Озвучено оновлені ціни на сою в Україні

В Україні десятий тиждень поспіль домінує зниження цін попиту на соєві боби.

Як зазначають експерти, сформована тенденція головним чином пояснюється зниженням попиту на сировину як з боку експортерів, так і з боку переробних підприємств.

Станом на початок дня 11 серпня ціни попиту на сою озвучуються в середньому на рівні 19400 грн/т СРТ, що нижче аналогічних цін, озвучених у кінці травня, на 2400 грн/т.

🌐
#новини #news