HOME FOOD | Довголіття для улюбленця

Сказ: що важливо знати кожному власнику

«Він у нас домашній, з квартири не виходить» або «Та там лише подряпина». Саме через такі думки сказ досі забирає життя тварин і людей. Пояснюємо, чому це небезпечно і як захиститися.

Чому сказ такий небезпечний
Сказ спричиняє вірус. Він потрапляє в організм зі слиною хворої тварини і повільно рухається нервами до головного мозку.

Поки вірус у дорозі, людина чи тварина почувається добре. Цей прихований період триває від кількох тижнів до кількох місяців, іноді довше.

Коли з'являються симптоми, вилікувати хворобу вже неможливо. Водночас від неї надійно захищає щеплення, і саме тому вакцинація така важлива.

Важливо: що ближче укус до голови, то швидше вірус дістається мозку. Укуси в обличчя, шию та кисті рук найнебезпечніші.

Як можна заразитися
- Через укус.
- Через подряпину: на кігтях може бути слина.
- Коли тварина облизала ранку чи подряпину або слина потрапила на слизові (очі, рот, ніс).

В Україні сказ найчастіше переносять лисиці. Також джерелом можуть бути бездомні коти й собаки, єнотоподібні собаки та кажани. Лисиці дедалі частіше заходять у села, на дачі й навіть на околиці міст.

Вакцинація — найнадійніший захист
Кого щеплювати?
Усіх котів і собак. В Україні щеплення від сказу обов'язкове за законом.
Коли? Перше щеплення роблять приблизно у 3 місяці. Далі його повторюють щороку, щоб захист не слабшав.

А якщо тварина живе лише вдома?
Щепити все одно потрібно. У квартиру може залетіти кажан, тварина може вислизнути в під'їзд, поїхати з вами на дачу чи до ветклініки. Від контакту з вірусом не застрахований ніхто.

Як розпізнати небезпеку
Хвора тварина не завжди «кидається з піною біля рота». Перші ознаки можуть бути малопомітними:
- Змінюється характер. Спокійна тварина стає агресивною. Або навпаки: обережна чи дика тварина раптом лащиться до людей.

- Лисиця, яка не боїться людини, — тривожний сигнал.

- Тварині важко ковтати. Здається, що вона чимось подавилася, тече слина, може відвисати нижня щелепа. Не лізьте тварині в рот руками.

- Тварина боїться світла чи шуму, ховається в темні кутки.

- Тварина поводиться дивно: гризе дроти, землю, неїстівні предмети.

- На пізніх стадіях: хитка хода, судоми, параліч.

Помітили щось подібне? Не торкайтеся тварини і зверніться до ветеринарної служби.

Якщо вашого улюбленця покусала інша тварина
Тварина щеплена: обробіть рану і того ж дня зверніться до ветеринара. Зазвичай роблять додаткове щеплення.
Тварина не щеплена: ситуація серйозна. Звертайтеся до ветеринара негайно. Можливо, тварину доведеться помістити на карантин під наглядом фахівців.

Перевірте ветпаспорт свого улюбленця вже сьогодні. Щеплення займає кілька хвилин, а захищає і тварину, і всю родину. 🐾

Їдемо УЗ із твариною: які документи підготувати

Подорож із твариною починається не на вокзалі, а у ветклініці. Багато хто дізнається про це вже в касі — коли просять довідку, якої немає. А частину документів фізично неможливо оформити «за годину до потяга». Тож розбираємось заздалегідь.

Ветеринарний паспорт
Базовий документ державного зразка. У ньому — дані про тварину, відмітки про щеплення та обробки від паразитів. Оформлюють у державній ветклініці.

Щеплення від сказу
Головна вимога. Має бути зроблене не раніше ніж за рік і не пізніше ніж за місяць до поїздки — відмітка вноситься у ветпаспорт.

Довідка (ветсвідоцтво) форми №1
Головний документ у дорозі. Це офіційне підтвердження, що тварина здорова й не має інфекційних захворювань.

Видає лише державна ветклініка — приватні такого права не мають. З собою беріть ветпаспорт і саму тварину: лікар проводить огляд, перевіряє щеплення й обробку від паразитів. У довідці вказують маршрут, тож треба знати пункт призначення.

Найважливіше — термін. Форма №1 діє лише 3 дні до виїзду, тому оформлювати її варто за день-два до поїздки, а не за тиждень. Потрібна вона, коли ви виїжджаєте за межі своєї області.

Багажна квитанція
«Квиток» для тварини, за тарифом 20 кг багажу.

А коли з паперами розібралися — залишається зібрати валізу і про харчування улюбленця не забути. У нас є сухий корм у зручному фасуванні, яке не займає багато місця в дорозі:
🔸300 г для котів
🔸700 г для собак

Замовити на https://homefood.ua/?utm_source=telegram_chanel&utm_medium=social&utm_campaign=pravulaperevezen

Апетит і температура: чому потреба в енергії змінюється разом із сезоном

«Влітку кіт майже не їсть», «взимку собака просить добавки» — одна з найчастіших тем у питаннях від власників. У більшості випадків це не патологія, а нормальна фізіологічна адаптація до температури середовища.

Що за цим стоїть?

Термонейтральна зона
Діапазон температур, у якому організм не витрачає додаткової енергії на зігрівання чи охолодження. Нижче цього діапазону — енергетична потреба зростає, разом з нею й апетит.

Термічний ефект їжі 
Перетравлення й засвоєння корму саме по собі виробляє тепло - близько 10% від спожитої енергії. У спеку це додаткове навантаження на терморегуляцію, тому споживання фізіологічно знижується.

Фотоперіод 
Тривалість світлового дня через мелатонін і пролактин впливає на харчову поведінку. У дослідженнях добровільного споживання коти влітку з'їдали приблизно на 15% менше, ніж у грудні–січні, — при незмінному раціоні й стабільному здоров'ї.

Линяння
Синтез шерсті — це білок. У пікові періоди на нього йде до 25–30% добового протеїну, зростає потреба в сірковмісних амінокислотах (метіонін, цистин), цинку та жирних кислотах.

Що з цим робити?
Коригувати варто об'єм порції, а не склад раціону. Сезонної поправки в межах ±10–15% зазвичай достатньо.
Головний орієнтир — не миска, а вгодованість. За 9-бальною шкалою BCS норма 4–5/9: ребра прощупуються під тонким шаром жиру, при огляді згори видно талію.

Улітку — годування в прохолодні години, вологий корм у мисці не довше 20–30 хвилин, постійний доступ до свіжої води, особливо на сухому раціоні.

Сезон змінює потребу в енергії. Якість раціону має залишатися стабільною цілий рік. 🐾

Ваш кіт п'є достатньо? Скоріш за все, ні

У зоомагазині є цілі стелажі ласощів, десятки варіантів корму будь-який смак. А відповідь індустрії на питання гідратації одна: купіть фонтанчик.

Проблема глибша. Предки котів були мисливцями, а їхня здобич на 65–75% складалася з вологи — воду вони фактично «з'їдали» разом з обідом.

Ми змінили раціон котів, але не змінили саму тварину: сухий корм містить 6–10% вологи. Цю різницю кіт має компенсувати з миски, а робить це погано, бо відчуття спраги в котів слабше, ніж у більшості ссавців.

Огляд наукових публікацій за 1975–2025 роки підтвердив: у котів на сухому раціоні нижче загальне споживання води й концентрованіша сеча.

Змінити картину вдавалося тоді, коли воду збагачували нутрієнтами — тобто коли її робили смачною.Це і є ключ.

Питання не в тому, як переконати кота пити більше звичайної води. Питання — як вбудувати вологу в те, що він і так із задоволенням їсть: бульйони, підливи, топінги, високовологі раціони.

Бо гідратація — це не велнес-тренд. Це травлення, терморегуляція, стан суглобів, кровообіг і, насамперед, здоров'я нирок та сечовивідних шляхів.

⏰ Спливають останні години літніх акцій на homefood.ua
Подбайте про запас корисного харчування для чотирилапих із вигодою до -20%

Замовляйте просто зараз! 🛒