Вокс Україна/VoxUkraine

🦾Зміна кіберзахисту України за 11 років: 10 рішень

Жовтень традиційно стає місяцем кібербезпеки, коли ми згадуємо вже ухвалені закони та вчимося реагувати на зміни цифрового простору.

Тож сьогодні пропонуємо згадати, який шлях за 11 років пройшла Україна: від базових вимог до безпеки банків і визначення повноважень державних органів до окремих правил для критичної інфраструктури, фінансових установ і команд реагування на кіберінциденти.

Зібрали 10 рішень, які показують, як формувалася ця система.

2017: Запровадження базових вимог
1. Постанова НБУ № 95. Захист інформації став повноцінною відповідальністю банку: його зобов’язали призначити відповідального за інформаційну безпеку на рівні не нижче заступника голови правління та створити окремий підрозділ щонайменше з двох працівників.
2. Закон № 2163-VIII «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Визначив учасників національної системи кібербезпеки та розподілив відповідальність між ними: Держспецзв’язку відповідає за захист державних інформаційних ресурсів і координує кіберзахист, СБУ протидіє кібертероризму, диверсіям і шпигунству, Нацполіція розслідує кіберзлочини, а Міноборони та Генштаб готують державу до відбиття атак у кіберпросторі.

2021: Контроль виконання
3. Постанова НБУ № 4. Запровадила перевірки кіберзахисту банків і щорічну самооцінку кіберризиків із поданням звітів НБУ.

2022: Активна протидія атакам
4. Закон № 2137-IX. Уточнив правила вилучення й арешту комп’ютерної техніки та пошуку цифрових доказів під час розслідувань.
5. Закон № 2470-IX. Уповноважив Держспецзв’язку не лише захищати українські системи від кібератак, а й активно протидіяти російським атакам, зокрема нейтралізувати джерела кіберзагроз і створити для цього окрему систему та центр.

2025: Відповідальні, ризики й координація
6. Закон № 4336-IX. Передбачив штатні посади фахівців із кібербезпеки в держорганах і на об’єктах критичної інфраструктури, а також механізми обміну інформацією про загрози.
7. Постанова КМУ № 1470. Зобов’язала об’єкти критичної інфраструктури оцінювати свої кіберзагрози, визначати слабкі місця та планувати, як їх усунути. Усі базові заходи захисту залишилися обов’язковими.
8. Постанова КМУ № 1533. Встановила спільні правила реагування на кібератаки: як визначати їхню серйозність, хто має координувати дії та як обмінюватися інформацією. Про значні кіберінциденти на державних ресурсах і критичній інфраструктурі потрібно повідомляти протягом години.
9. Постанова НБУ № 143. Установила вимоги до кіберзахисту страховиків, кредитних спілок, фінансових компаній і ломбардів, зокрема щодо контролю доступу й реагування на інциденти.

2026: Єдині стандарти реагування
10. Наказ Держспецзв’язку № 360. Визначив вимоги до сервісів реагування на кіберінциденти: процедур роботи, кваліфікації фахівців і технічного оснащення.
За ці одинадцять років Україна пройшла шлях від базових вимог і вразливості в кіберпросторі до регульованої системи кіберзахисту з визначеними відповідальними, регулярним оцінюванням ризиків, правилами координації та стандартизованим реагуванням на атаки.
Водночас важливо стежити за тим, як ці правила втілюються в реальний захист і які нові регуляції з’являтимуться для посилення нашого кіберзахисту.

Джерело та оцінка: Індекс реформ VoxUkraine.

🇪🇺Ринок праці у фокусі нових відкритих переговорних кластерів про вступ України до ЄС

ЄС відкрив переговори за Кластером 2 «Внутрішній ринок» і визначив очікування до України в дев’яти переговорних розділах. Серед них і вільний рух працівників та послуг.

Що потрібно зробити, щоб після вступу українці могли вільно працювати в країнах ЄС, а громадяни Євросоюзу отримали такий самий доступ до українського ринку праці?

🔹По-перше, реєстр регульованих професій. Для кожного виду діяльності потрібні правова підстава, компетентний орган і доказ, що регулювання виправдане. База ЄС налічує 560 професій і майже 6700 видів діяльності.

🔹По-друге, сім професій з автоматичним визнанням: лікар, медсестра, стоматолог, ветеринар, акушерка, фармацевт і архітектор. Диплом визнають протягом місяця, але українські програми поки не відповідають мінімальним стандартам.

🔹По-третє, одна процедура замість трьох. Зараз іноземець окремо проходить дозвіл на роботу, визнання диплома і галузевий допуск.

🔹По-четверте, режим тимчасових послуг. Для короткого проєкту має вистачати попередньої декларації.

🔹По-п'яте, цифрова інфраструктура: «єдине вікно» для подання документів, сумісність з IMI (інформаційною системою внутрішнього ринку ЄС для обміну даними між органами влади) та підготовка до EURES (європейської мережі співпраці служб зайнятості, яка допомагає людям знаходити роботу в країнах ЄС).

🔹По-шосте, мовна перевірка після визнання кваліфікації, а не до чи під час нього (ст. 53 Директиви 2005/36/ЄС).

Спільна позиція не називає строків. Їх покаже дорожня карта, яку Єврокомісія анонсувала на кінець жовтня.

У https://voxukraine.org/yak-ukrayini-pidgotuvatysya-do-vilnogo-ruhu-pratsivnykiv-u-yevropejskomu-soyuzi для VoxUkraine розбираємо вимоги ЄС, необхідні законодавчі зміни та переговорні критерії, які має виконати Україна.

🏫 Майже кожен третій український підліток не досяг базового рівня компетентностей одночасно в усіх трьох галузях: читанні, математиці та природничих науках.

Такі результати показало нове дослідження PISA-2025, у якому взяли участь 9 тисяч п'ятнадцятирічних українців.
Наші результати нижчі за середні в ОЕСР в усіх напрямах. Найбільший розрив — у читанні: 418 балів проти 466 у середньому по ОЕСР.

Але є й неочікуваний плюс. Розрив між дітьми з бідних і забезпечених родин в Україні менший, ніж у середньому по ОЕСР — 66 балів проти 85. Тобто успішність українських дітей менше залежить від статків родини, ніж у більшості інших країн.

Головне падіння результатів сталось між 2018 та 2022 роками — періодом ковіду й переходу на онлайн-навчання, коли не всі школи й учні мали для цього ресурси. У 2025-му ситуація стабілізувалась, хоч і на нижчому рівні.

Що з цим робити — дослідники PISA дають конкретні рекомендації: від фокусу на читацьку грамотність хлопців до зниження бюрократичних бар'єрів для дослідницьких грантів у школах.

https://voxukraine.org/uroky-pid-syrenamy-analiz-rezultativ-pisa-2025 ».

🏆 Нобелівська премія з економіки 2026: як очікування стали інструментом економічної політики

Чому у 2022 році українці масово скуповували сіль, а у 2026-му ціни на пальне в Україні зростали ще до того, як подорожчання нафти мало вплинути на нові поставки? В обох випадках очікування людей і бізнесу впливали на економічні рішення державних інституцій.

Саме цьому присвячена робота цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з економіки Роберта Е. Голла і Майкла Вудфорда. Вони досліджували мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації. Їхні ідеї допомагають зрозуміти, чому для прогнозів недостатньо дивитися лише на минулі чи поточні показники: важливо також, як люди та компанії реагують на очікувані зміни.

Для України це не абстракція. З 2015 року НБУ перейшов до режиму інфляційного таргетування, за якого очікування щодо майбутньої інфляції та комунікація регулятора відіграють ключову роль.

Як економічна теорія пояснює український досвід і чому очікування здатні змінювати саму економічну реальність?

https://voxukraine.org/nobelivska-premiya-z-ekonomiky-2026-yak-ochikuvannya-staly-instrumentom-ekonomichnoyi-polityky

ІНДЕКС РЕФОРМ 296: ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ЗАХИСТ ДИТИНИ?

У новому випуску Індексу реформ — лише три регуляції. Усі стосуються людського капіталу, а головна зміна стосується того, хто і як має захищати права дитини.

🔹 Громади отримали чіткішу відповідальність за захист дітей.
Закон 2541-IX розмежовує повноваження держави та місцевого самоврядування. Основна відповідальність тепер лежить на виконавчих комітетах сільських, селищних та міських рад. Саме вони мають створювати служби у справах дітей, виявляти дітей, які потребують захисту, та забезпечувати охорону їхніх майнових прав.
Зміни стосуються й усиновлення: облік дітей та кандидатів в усиновлювачі розподілили між різними рівнями, а судовий розгляд справ про усиновлення скоротили до 30 днів. Строк на апеляцію також зменшили — з 30 до 10 днів.
До дітей, позбавлених батьківського піклування, тепер прямо віднесені діти, чиї батьки перебувають у полоні, на окупованих територіях або зникли безвісти.
Але сам розподіл повноважень не гарантує дитині допомоги. Як зазначає Алла Міщенко, радниця з адвокації МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, для реального захисту потрібні не лише відповідальні органи, а й фахівці, фінансування та доступні соціальні послуги в громадах.
Експерти Індексу реформ оцінили ці зміни у +1 бал.

🔹 Що ще змінилося у випуску?

• для військовослужбовців, які вступили на службу після умовно-дострокового звільнення, скасували обмеження у правах, зокрема щодо відпусток — +1 бал; 

• для фахівців у сфері психічного здоров’я запровадили єдині правила супервізії — +1 бал.

https://voxukraine.org/indeks-reform-296-novi-protsedury-usynovlennya ».

⚡️ Україна інтегрує ринок електроенергії з ЄС. Хто встановлюватиме правила?

З 23 квітня 2026 року в Україні діє закон, який запускає новий етап інтеграції українського ринку електроенергії з європейським.

Йдеться не лише про політичні рішення. Ринок працюватиме за сотнями технічних правил, які визначатимуть, як торгувати електроенергією та управляти мережею разом з іншими країнами.

Є три рівні таких правил:

🔹 Загальноєвропейські — їх затверджує ACER, а Україна має застосовувати їх у межах своїх міжнародних зобов’язань.

🔹 Регіональні — вони формуються для окремих груп країн. Україна входить до спільного регіону з Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею, тому українські оператори й регулятор можуть брати участь у їх розробленні та узгодженні.

🔹 Національні — це правила, які залишаються у сфері українського регулювання та мають узгоджуватися з європейськими вимогами.

При цьому навіть у ЄС імплементація таких правил може затягуватися. ACER окремо звертало увагу Єврокомісії на затримки з упровадженням правил енергоринку.

Рішення ACER також можна оскаржувати. Суд ЄС уже скасовував окремі рішення його Апеляційної ради щодо методик роботи енергоринку.

Що це означає для України та яку роль у цьому процесі матиме НКРЕКП?

https://voxukraine.org/integratsiya-ukrayinskogo-rynku-elektrychnoyi-energiyi-do-rynku-yes-pravyla-protsedury-ta-vyklyky-regulyuvannya .

Хто поставить ІТП у вашому будинку — і хто за це заплатить?

Закон № 4937-ІХ дозволяє встановлювати індивідуальні теплові пункти (ІТП) у будинках із централізованим опаленням.
🔹 Хто може ініціювати? Співвласники будинку, місцева влада або теплопостачальник.
🔹 Хто платить? Співвласники, держава чи місцевий бюджет, міжнародні донори або інвестиційні програми.
🔹 Хто обирає обладнання? ОСББ, ЖБК та управителі можуть самі обрати постачальника й установника, а не лише звертатися до теплокомуненерго.
🔹 Кому належить ІТП? Після встановлення — співвласникам будинку.

Експерти «Індексу реформ» оцінили закон у +1 бал.

https://voxukraine.org/indeks-reform-295-dream-bilshe-ne-eksperyment Карини Скалової, стажерки проєкту «Індекс реформ».

https://t.me/vox_ukraine

💳Чи достатньо добре платити чиновникам, щоб подолати корупцію?

На перший погляд, логіка очевидна: якщо чиновнику добре платять, навіщо йому ризикувати посадою заради хабаря? Саме підвищення зарплат держслужбовцям часто розглядають як один із інструментів антикорупційної політики.

Але тут є важлива деталь: висока зарплата робить державну службу привабливішою, але сама по собі не усуває стимулів до корупції. 

У 1997 році в Індії зарплати митників підвищили вдвічі. Але високі митні тарифи створювали настільки великі можливості для корупції, що подвійна зарплата виявилася недостатнім стимулом.
Більше того, в подібних випадках вона слугує як якісне виправдання розкішного способу життя посадовців.

Водночас у лікарнях Буенос-Айреса підвищення зарплат допомогло зменшити «відкати» під час закупівель. Але лише разом із посиленим моніторингом і контролем.

Таким чином, висока зарплата може підвищити ціну втрати роботи. Але якщо ймовірність викриття та покарання залишається низькою, сам по собі більший дохід не усуває стимулів до зловживань.

Якщо ж можливості для корупції справді обмежені, висока зарплата може допомогти залучати професійних і доброчесних людей.
Якщо ні — вона може стати лише додатковою винагородою для тих, хто готовий скористатися корупційними можливостями.

Повний розбір аргументів «за» і «проти» високих зарплат держслужбовців та результатів досліджень — у https://voxukraine.org/ne-pryanikom-yedinim-chi-dopomagayut-visoki-zarplati-borotisya-z-koruptsiyeyu-na-derzhsluzhbi https://voxukraine.org/ne-pryanikom-yedinim-chi-dopomagayut-visoki-zarplati-borotisya-z-koruptsiyeyu-na-derzhsluzhbi .

👩‍💻3,5 млн жінок хочуть працювати — що їм заважає?

За оцінкою нового дослідження, близько 3,5 млн українок, які зараз не працюють, хочуть знайти роботу.

Із них 70% готові навчатися, щоб опанувати нові навички.
Що заважає цим жінкам вийти на ринок праці?

Які бар’єри вони називають та що може допомогти залучити цей потенціал до економіки?
Про це — у новому https://youtu.be/i1o8qPtLGJk?si=Dc8NogT01LQpvCG9 .

🛒 Ваші посилки з Temu скоро можуть подорожчати

Верховна Рада підтримала у першому читанні скасування пільги на міжнародні посилки. Якщо закон ухвалять остаточно, ПДВ нараховуватимуть на товари з маркетплейсів починаючи з 0 євро — а не з 150, як зараз.

Чому це взагалі відбувається:
🔹 Кількість посилок в Україну зростає майже на 50% щороку
🔹 Понад 60% з них — із китайських маркетплейсів типу Temu та AliExpress
🔹 Переважна більшість не оподатковується взагалі, тоді як український бізнес сплачує податки й конкурує з товарами з маркетплейсів.

Якби всі посилки оподатковувались, бюджет міг би отримати додатково 27 млрд грн лише за 2026 рік.

Схожий крок ЄС зробив у 2021 році — імпорт з Китаю в цьому сегменті впав майже на 50%, хоча ціни для покупців трохи зросли.

Чи подорожчають покупки на маркетплейсах і хто виграє від цієї зміни — пояснювала Христина Кордюк, стажерка проєкту «Індекс реформ» → https://voxukraine.org/chy-varto-opodatkovuvaty-mizhnarodni-posylky-shho-zminyt-skasuvannya-pilgy-do-150-yevro

#ІндексРеформ@vox_ukraine

🇺🇦💰$59 млрд втратила Україна від хаосу.
Половину втрат виробництва за час війни спричинили не зруйновані заводи й інфраструктура. Їх спричинило те, що зв’язки між людьми, роботою і ресурсами розірвалися.
Що знайшли дослідники:
🔹 Розподільча продуктивність економіки впала на 20% — і жодна сусідня країна, навіть ті, що пережили ту саму енергокризу, такого падіння не мала.
🔹 З падіння ВВП у 2022 році лише половину пояснюють знищені підприємства й втрачена робоча сила. Решта — це ресурси, які фізично вціліли, але втратили продуктивні зв’язки.
🔹 Найсильніший зв’язок — з реальною інтенсивністю атак, а не з відстанню до фронту. Київ далеко від лінії зіткнення, але входить до числа найбільш постраждалих — саме через удари ракетами й дронами.
🔹 Найстійкіша галузь — сільське господарство (–7%). Найбільше втратили будівництво і торгівля (–50%).
Головний висновок дослідників: частину цих втрат можна повернути політикою — допомогти людям і бізнесу переїхати туди, де вони потрібні найбільше, і посилити ППО. Бо кожна збита ракета захищає не лише конкретну ціль, а й усю економіку довкола неї.
Повне дослідження від Марвіна Аманна, Юрія Городніченка та Олександра Талавери → https://voxukraine.org/vtraty-ukrayiny-cherez-rujnuvannya-vyrobnychyh-lantsyuzhkiv

📑 Важливі законопроєкти. Випуск 73

Серед ключових ініціатив: новий статус і гарантії для тих, хто працює в зоні активних бойових дій, конкурсний відбір Генпрокурора та нові штрафи для водіїв.

🔹 Новий статус для працівників у зоні бойових дій. Законопроєкт №15340 пропонує запровадити його для комунальників, енергетиків, медиків, працівників критичної інфраструктури та держслужбовців, які особисто працювали там сумарно щонайменше шість місяців. Для них передбачають надбавки, страхування життя і здоров’я, службове житло та звільнення доходів за такі періоди роботи від ПДФО.

🔹 Конкурсний відбір Генпрокурора. Законопроєкт №15343 пропонує, щоб спеціальна комісія відбирала двох кандидатів, а Президент обирав одного для внесення до Верховної Ради. Також проєкт визначає конкретні підстави для висловлення Генпрокурору недовіри.

🔹 Також пропонують надати постраждалим від війни аграріям першочерговий доступ до держпідтримки, підвищити штрафи за надмірно гучні авто та запровадити ступінчасті штрафи за перевищення швидкості.

📌 Докладніше — у новому https://voxukraine.org/vazhlyvi-zakonoproyekty-vypusk-73-novyj-status-dlya-pratsivnykiv-u-zoni-bojovyh-dij-ta-konkursnyj-vidbir-genprokurora .


Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

https://t.me/vox_ukraine

📉 Україна ризикує втрачати сотні мільйонів євро через затягування реформ. Що гальмує виконання Плану Ukraine Facility?

Станом на липень 2026 року Україна не виконала 8 індикаторів, запланованих ще на 2025 рік, та 16 індикаторів першого і другого кварталів 2026-го. Частина необхідних законодавчих рішень затримується у Верховній Раді або вже на етапі підписання президентом.

Ціна зволікання — цілком конкретна. Через часткове виконання індикатора щодо збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду Україна ризикувала втратити близько 280 млн євро. Після перегляду правил Ukraine Facility ЄС нараховуватиме виплати пропорційно до досягнутого прогресу, тому частину коштів за вже виконану роботу можна зберегти.

План України також переглянули: кількість індикаторів зросла зі 146 до 173, а виконання нових зобов’язань дасть змогу залучити у 2026 році додаткові 8,35 млрд євро від ЄС. Та авторка матеріалу наголошує: головною причиною гальмування реформ залишається відсутність політичної волі.

📌 Які індикатори Україна досі не виконала, що змінилося в Плані Ukraine Facility та якою може бути ціна подальшого зволікання — у https://voxukraine.org/reformy-na-pauzi-chomu-ukrayina-galmuye-vykonannya-indykatoriv-ukraine-facility-ta-yaka-tsina-takogo-zvolikannya Карини Скалової.

https://t.me/vox_ukraine

🧑‍🎓📊🧠 Хто обирає профтех, а хто — університет? І чи справді до ПТУ йдуть ті, хто «гірше вчиться»?

Опитування понад 5 тисяч підлітків і їхніх батьків у межах дослідження KSE Institute «Індекс майбутнього» показує: найсильніший фактор вибору освітнього шляху — не оцінки, а освіта батьків. Серед підлітків, чиї батьки мають лише шкільну освіту, профтех обирають 52%. Натомість серед дітей батьків із вищою освітою — лише 17%.

Поширений стереотип про те, що профтех — це вибір слабших учнів, також не підтверджується даними. 67% підлітків, які планують вступати до ПТО, мають середній бал 8 і вище — достатній для вступу до університету. Різницю часто визначають інші фактори: сімейний освітній досвід і те, чи робив підліток конкретні кроки для вибору професії — шукав інформацію, відвідував ярмарки професій або консультувався з фахівцями.
Серед підлітків, які вже визначилися з освітнім шляхом, 75,9% планують вступати до університету, а 24,1% — до профтеху. Водночас майже третина опитаних ще не має чіткої відповіді, який рівень освіти хоче здобути.

📌 Повні результати дослідження — читайте у https://voxukraine.org/hto-obyraye-profteh-a-hto-universytet-portrety-pidlitkiv-za-danymy-indeksu-majbutnogo.

✔️ Підписатись на канал

Попри чотири роки повномасштабної війни моральна стійкість українців залишається високою.

Опитування фонду «Демократичні ініціативи» показало, що надія залишається домінуючим почуттям українців щодо свого майбутнього — у грудні 2025 року її назвали 54% респондентів. Водночас значна частина людей відчуває тривогу: цей показник стабільно тримається на рівні 36–46%.

За даними опитування КМІС, готовність терпіти війну стільки, скільки буде потрібно, сьогодні нижча, ніж у 2022 році — 65% проти 71%. При цьому у всіх регіонах більшість українців — від 58% до 72% — готова терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Найменше таких респондентів на сході, найбільше — у Києві.

Опитування також свідчать, що більшість українців не готова погоджуватися на поступки, які раніше пропонувалися як умови миру. Зокрема, більшість респондентів не підтримує передачу контролю над територіями росії навіть в обмін на гарантії безпеки від США та Європи.

📌 Докладніше про громадські настрої українців під час затяжної війни та ставлення суспільства до можливих поступок заради миру — читайте у https://voxukraine.org/moralna-stijkist-ta-gotovnist-do-podalshoyi-borotby-yak-zatyazhna-povnomasshtabna-vijna-vplyvaye-na-svidomist-ukrayintsiv.

✔️ Підписатись на канал

👥📉 У 2020-х роках Китай увійшов у нову демографічну фазу: населення почало скорочуватися, частка людей старшого віку швидко зростає, а кількість працездатних громадян зменшується. Це означає завершення епохи демографічного дивіденду, коли велика кількість робочої сили була конкурентною перевагою країни.

Однією з причин цього стала тривала політика «однієї дитини», що діяла з 1979 до 2015 року. Попри її скасування, народжуваність продовжує падати.
Зменшення трудових ресурсів уже впливає на економіку. У промислових регіонах зростає дефіцит робочої сили й витрати на оплату праці. Частина компаній переносить виробництво до країн із дешевшою робочою силою, а інші інвестують в автоматизацію. Сьогодні Китай є світовим лідером за кількістю промислових роботів, однак автоматизація не може повністю замінити людський капітал.

Старіння населення також створює тиск на державні фінанси. У 2023 році в Китаї було близько 297 млн людей віком 60+, тобто понад 21,1% населення.

📌 Докладніше — у https://voxukraine.org/demografichni-trendy-kytayu-u-2020-h-rokah-ekonomichni-naslidky-ta-strategichni-vyklyky.

✔️ Підписатись на канал

Під час повномасштабної війни благодійність залишається однією з найпоширеніших форм громадянської активності в Україні, але за останній рік її характер помітно змінився.

Нове всеукраїнське дослідження Zagoriy Foundation показує, що участь українців у благодійності зменшилася: якщо у 2024 році 86% робили пожертви або займалися волонтерством, то у 2025 році таких було 62%. Водночас змінюється формат допомоги. Частка людей, які роблять регулярні донати, зросла з 7% до 25%, що свідчить про перехід від ситуативної підтримки до більш планової.

Серед головних бар’єрів до благодійності респонденти називають брак ресурсів і недовіру до фондів. За результатами опитування, 79% українців більше довіряють персональним ініціативам, ніж великим організаціям. Найчастіше допомогу спрямовують на підтримку поранених військових, ЗСУ та людей із важкими хворобами.

📌 Що змінюється у ставленні українців до благодійності, кому вони довіряють найбільше та які мотиви спонукають допомагати — читайте у https://voxukraine.org/yak-zminylasya-blagodijnist-porivnyano-z-2024-rokom-doslidzhennya-zagoriy-foundation.

✔️ Підписатись на канал

Під час повномасштабної війни оборонно-промисловий комплекс України зазнав масштабної трансформації.

Після 2022 року оборонний сектор швидко зростав: кількість підприємств збільшилася приблизно з 300 до майже 1000, близько 80% із них — приватні компанії. Державні витрати на зброю та товари подвійного призначення до 2023 року зросли у 20 разів порівняно з 2021 роком і досягли 30,8 млрд доларів.

Одним із ключових напрямів розвитку стали безпілотники. Виробництво БПЛА становить близько третини оборонного ринку країни, а приблизно 96% дронів, які використовують на фронті, виготовляють в Україні. У 2025 році Україна виробила близько 4 млн FPV-дронів, а у 2026 році виробничі можливості зросли до 8 млн.

Паралельно держава шукає нові механізми розвитку галузі. У 2026 році запрацював режим Defence City, який має спростити співпрацю з іноземними партнерами, залучення інвестицій та експорт оборонної продукції через спільні підприємства з європейськими компаніями.

📌 Більше про трансформацію оборонної промисловості України — у https://voxukraine.org/yak-vijna-zminyla-vyrobnytstvo-zbroyi-v-ukrayini.

✔️ Підписатись на канал

Після початку повномасштабної війни Верховна Рада ухвалювала частину рішень у рекордно стислі терміни.

У перші шість місяців після 24 лютого 2022 року парламент ухвалив 228 законів. Із них 86 прийняли менш ніж за 15 днів. Середній час ухвалення таких законів становив 4–5 днів, а деякі рішення затверджували в день подання. Найчастіше ці закони стосувалися сфер, критичних під час війни: безпеки й оборони, правової політики та економіки.

Через два роки ситуація змінилася. За аналогічний період 2024 року Верховна Рада ухвалила 117 законів, але лише 15 із них прийняли швидше ніж за 16 днів. Середній час ухвалення таких рішень зріс до 9 днів, а кількість «швидких» законів зменшилась майже вп’ятеро.

📌 Як парламент ухвалював рішення у кризові моменти та як змінювалася швидкість ухвалення законів під час війни — читайте у https://voxukraine.org/turborezhym-pid-chas-vijny-yak-parlament-uhvalyuvav-rishennya-u-kryzovi-momenty.

✔️ Підписатись на канал

🔎 📰 У новинах про війну, переговори чи довіру до влади часто з’являється знайома фраза: «згідно з опитуванням». Соціологічні дані стали важливою частиною публічної дискусії. Але не менш важливо те, як саме медіа подають результати таких досліджень.

Проєкт «Моніторинг медійного висвітлення соціологічних опитувань» аналізує, як українські медіа використовують соціологічні дані. Для цього дослідники зібрали 28 996 публікацій за третій квартал 2025 року. Після відбору новин, що містили результати конкретних опитувань, у вибірці залишилося 15 603 матеріали.

Аналіз показує, що медіа найчастіше посилаються на дослідження Київського міжнародного інституту соціології та соціологічної групи «Рейтинг». Понад 48 % згадок опитувань у новинах стосуються трьох тем: міжнародних відносин, політичної довіри та економіки.

Результати опитувань у медіа часто подають без важливих методологічних деталей. Наприклад, розмір вибірки зазначено лише у 33 % публікацій, а текст запитання чи метод вибірки — приблизно у 6 % матеріалів. За підсумками аналізу лише 21,2 % новин відповідають високому рівню стандартів розкриття інформації про соціологічні дослідження.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/sotsiologiya-mizh-ryadkiv-pro-shho-ta-yak-ukrayinski-media-rozpovidayut-pro-gromadsku-dumku-v-chas-vijny.

✔️ Підписатись на канал

У фокусі Індексу реформ — законопроєкт №13646, який змінює порядок виплат родинам зниклих безвісти та загиблих військовослужбовців.

25 лютого 2026 року Верховна Рада підтримала цей законопроєкт. Він змінює правила виплати грошового забезпечення та одноразової допомоги членам сімей військових і безпосередньо стосується родин зниклих безвісти та загиблих захисників.

Зокрема, виплати, які родина отримувала під час перебування військового у статусі зниклого безвісти, тепер враховуватимуться під час визначення розміру одноразової грошової допомоги в разі підтвердження його загибелі. Наразі така допомога становить 15 млн грн.

Законопроєкт також розширює коло осіб, які можуть отримувати частину грошового забезпечення військовослужбовця у разі його зникнення безвісти. Серед них — не лише подружжя, діти та батьки, а й люди, які проживали з військовим однією сім’єю без шлюбу (за рішенням суду), а також інші члени сім’ї, які перебували на його утриманні.

Юристка з питань полонених і зниклих безвісти ГО «Юридична сотня» Ірина Підреза пояснює, як працюватимуть нові правила, як враховуватимуться вже виплачені суми та хто тепер зможе претендувати на виплати.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/u-fokusi-indeksu-reform-yak-zminyatsya-vyplaty-rodynam-znyklyh-bezvisty-ta-zagyblyh-vijskovyh-pislya-uhvalennya-zakonoproyektu-13646-2.

✔️ Підписатись на канал

🇪🇺 🏛 Більшість змін, необхідних для євроінтеграції України, потребують рішень Верховної Ради. Однак частина відповідних законопроєктів досі не доходить до голосування або ухвалюється із затримкою.

Після отримання статусу кандидата на вступ до ЄС у 2022 році Україна взяла на себе зобов’язання виконати вимоги Європейської комісії. Наступний етап переговорів передбачає імплементацію європейського законодавства, що потребує рішень парламенту. Втім, знайти необхідну підтримку для цих законів не завжди вдається.

Наприклад, законопроєкт №12367-3 про адаптацію кримінального процесу до європейських стандартів досі не винесли на голосування. Затримуються й інші законопроєкти: про адаптацію законодавства до acquis ЄС, обмін даними цифрових платформ відповідно до директиви DAC7, перевезення швидкопсувних продуктів та зміни до порядку розгляду справ ВАКС.

Затримки мають і фінансові наслідки. Через провал законопроєкту №13150 про нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування ЄС заблокував близько 560 млн євро фінансування в межах Ukraine Facility. Наприкінці 2025 року невиконаними залишалися 15 індикаторів плану реформ, що становить 27% від річного плану.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/yak-verhovna-rada-galmuye-yevrointegratsijnyj-protses.

✔️ Підписатись на канал

У новому випуску Індексу реформ — податково-правовий режим Defence City. Його запуск став помітною зміною в регуляторному середовищі оборонної індустрії. Модель поєднує податкові стимули для компаній із підвищеними вимогами до прозорості бізнесу, структури доходів і корпоративної дисципліни.

Щоб отримати статус резидента, компанія має відповідати низці критеріїв. Зокрема, щонайменше 75% доходу (або 50% для літакобудування) повинні становити доходи від виробництва оборонних товарів або виконання відповідних робіт. Важливо, що вирішальною є економічна суть доходу, а не формальна класифікація діяльності. Також резидентами не можуть бути компанії з податковими боргами, проблемами з розкриттям структури власності чи зв’язками з підсанкційними особами.

Серед стимулів — звільнення від податку на прибуток, земельного, майнового та екологічного податків. Водночас компанії повинні реінвестувати прибуток у розвиток виробництва. Порушення цих умов може призвести до нарахування податку на прибуток і втрати статусу резидента.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/u-fokusi-indeksu-reform-podatkovyj-rezhym-defence-city-vygody-obmezhennya-ta-vymogy-do-biznesu

✔️ Підписатись на канал

💰 📉 Відношення державного боргу до ВВП — один із ключових показників боргової стійкості економіки. Він впливає на витрати на обслуговування боргу та на умови, за яких країна може залучати кошти для фінансування дефіциту бюджету.

За даними МВФ, у 2025 році співвідношення загального валового державного боргу до ВВП України сягнуло 108,6% — найвищого рівня за весь період спостережень із кінця 1990-х років. Прогноз на наступні п’ять років показує, що воно залишатиметься у зоні високого ризику — 95–110%.

На початку 2000-х співвідношення боргу до ВВП знижувалося завдяки швидкому економічному зростанню. Після фінансової кризи 2008 року показник різко зріс. Схожа динаміка повторилася у 2014–2015 роках через падіння ВВП і зростання запозичень. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році тенденція повторилася знову. У 2015–2019 роках це співвідношення помітно скоротилося завдяки реструктуризації частини боргу та зменшенню дефіциту бюджету.

Сьогодні значна частина боргу України — це неринкові позики урядів та міжнародних організацій, що створює менше навантаження на бюджет. Україна значною мірою залежить від зовнішнього фінансування: у 2025 році країна отримала 52,4 млрд доларів, із яких лише 0,7 млрд становили гранти.

📌 Більше про динаміку державного боргу України та фактори, що впливають на його стійкість, — у https://voxukraine.org/yak-zminyuyetsya-derzhavnyj-borg-ukrayiny-vidnosno-vvp.

✔️ Підписатись на канал

Чи можливий тривалий мир з росією, якщо її економіка та політична система побудовані навколо війни?

Сьогодні мілітаризація є частиною російської державної моделі. Бюджетні пріоритети, промислова політика та політична легітимність обертаються навколо агресії, а військове виробництво виконує роль економічного двигуна та інструменту стабільності режиму.

Показовий приклад — дрони Shahed. росія локалізувала їхнє виробництво і планує збільшити обсяги з 400 до 1000 одиниць на добу. Такий масштаб означає не разові закупівлі, а створення довгострокової промислової системи — з виробничими ланцюгами, інвестиціями та робочими місцями.

За таких умов припинення вогню без демілітаризації росії навряд чи буде тривалим. Серед ключових передумов переговорів також називають посилення санкцій, розширення оборонних можливостей України та гуманітарні кроки — повернення депортованих дітей, цивільних і військовополонених.

📌 Докладніше про це читайтеу https://voxukraine.org/umovy-stalogo-myru-mizh-rosiyeyu-ta-ukrayinoyu експертки програм міжнародної безпеки та стабільності (Україна та Східна Європа) у компанії «The Critical Mass» Марії Чухнової.

✔️ Підписатись на канал

8 березня — Міжнародний день боротьби за права жінок. Попри формальну рівність прав і можливостей, ринок праці в Україні залишається помітно сегрегованим за гендерною ознакою.

Жінки значно частіше працюють в освіті, медицині та на державній службі, тоді як у технічних, промислових і транспортних галузях переважають чоловіки. Наприклад, близько 86% педагогів у школах — жінки, а в IT їх приблизно 23%. Навіть у сферах, де жінки становлять більшість, керівні посади вони обіймають рідше.

Гендерний розподіл праці помітний як між різними галузями, так і всередині самих професій. Повномасштабна війна частково змінила цю структуру: через дефіцит кадрів жінок почали активніше залучати до сфер, які раніше вважалися «чоловічими».

📌 Повний матеріал читайте за https://voxukraine.org/gendernyj-rozpodil-profesij-v-ukrayini-statystyka-istoriya-ta-suchasni-tendentsiyi.

✔️ Підписатись на канал